Рішення

від 11.10.2007 по справі 32/135пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048,

м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

11.10.07 р.                                                                              

Справа № 32/135пд                              

Господарський суд Донецької області

у складі судді О.М. Сковородіної при секретарі судового засідання: Бахмет А.В.

за участю представників сторін:

від позивача:          не з'явився                   

від відповідача: Мітченко Ю.Д. -

довіреність від 03.05.07р.

від третьої особи: Степанов К.С. -

довіреність від 19.06.06р.                   

за позовом: Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1                 м. Донецьк

до відповідача: Комунального

закладу культури „Парк культури та відпочинку імені О.С. Щербакова м. Донецька”

м. Донецьк

третя особа: Донецька міська рада

м. Донецьк

про спонукання до підписання

додаткової угоди до договору оренди про продовження дії договору на новий

термін

та за зустрічним позовом:

Комунального закладу культури “Парк культури та відпочинку імені О.С. Щербакова

м. Донецька” м. Донецьк

до відповідача: Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1                    м. Донецьк

про примусове звільнення

нежитлового приміщення

за позовом третьої особи: Донецької

міської ради м. Донецьк

до відповідача: Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1                     

м. Донецьк

про примусове звільнення об'єкта

комунальної власності - нежитлового приміщення

в судових засіданнях оголошені

                                                                                перерви

з 24.05.-25.05.07р.,

25.05.-29.05.07р., 03.08.-08.08.07р.,

08.08.-14.08.07р.

Позивач, Суб'єкт підприємницької

діяльності ОСОБА_1  м. Донецьк, звернувся

до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального закладу

культури „Парк культури та відпочинку імені О.С. Щербакова м. Донецька” м.

Донецьк, за участю третьої особи: Донецької міської ради м. Донецьк про

спонукання до підписання додаткової угоди до договору оренди про продовження

дії договору на новий термін.

В обґрунтування позовних вимог

позивач посилався на те, що між нею та відповідачем 16.06.2005р. був укладений

договір оренди  нежитлового приміщення

строком до 16.05.2006р. 02.03.2006р. термін оренди було продовжено до

17.05.2007р., а додатковою угодою від 10.10.2006р. скорочений термін оренди до

17.04.2007р. Вважає себе належним, добросовісним орендарем та внаслідок

відсутності повідомлень про необхідність звільнення об'єкта оренди з боку

відповідача та органів місцевого самоврядування наполягає на продовженні дії

договору оренди шляхом спонукання відповідача до укладання додаткової угоди до

договору.

Відповідач проти позову

заперечував, з посиланнями на те, що відповідно до умов договору його дія може

бути продовжена виключно на підставі розпорядження Донецького міського голови,

яке в теперішній час відсутньо, оскільки за планами реконструкції парку (в

якому безпосередньо розміщений об'єкт оренди), розташування об'єкту оренди - не

передбачено. Крім того, відповідач зауважував на тому, що він не може бути

зобов'язаний до продовження дії договору попре волі власника майна, а саме

територіальної громади міста Донецька, від імені якої діють органи місцевого

самоврядування.

Третя особа без самостійних вимог

на предмет спору, на стороні відповідача повністю підтримувала позицію

останнього, та зауважувала на тому, що в теперішній час майно, що належить до

комунальної власності, передається в оренду на конкурсних засадах.

23.05.2007р. відповідачем був

поданий зустрічний позов, в якому він просив суд зобов'язати Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1 звільнити об'єкт оренди.

В обґрунтування вимог за зустрічним

позовом посилався на те, що договір оренди припинився зі спливом строку, на

який його було укладено, підстав вважати його продовженим не має. Більш того,

враховуючи фізичний та моральний знос об'єкту оренди було прийнято рішення про

його списання та одержано відповідне узгодження третьої особи, про що прийнято

розпорядження від 28.11.2006р. № 1312. Також, позивач за зустрічним позовом

вказував, що договір оренди не є продовженим в силу ст. 764 ЦК України,

оскільки, відповідачу за зустрічним позовом надсилались повідомлення, в яких

висловлювались заперечення щодо продовження дії договору.

Відповідач за зустрічним позовом

проти вимог щодо зобов'язання його звільнити орендоване приміщення заперечував,

посилаючись на те, що позивачем не надано належних доказів, які підтверджували

проведення реконструкції паркової зони, в зв'язку з якою було прийнято рішення

про списання об'єкту оренди.  Вважає, що

напроти, в інтересах територіальної громади є передача в оренду майна,

оскільки, в цьому випадку отримується орендна плата від орендарів.

30.07.2007р. позивачем за первісним

позовом  через канцелярію суду було

подано заяву про доповнення позову. Проте, ця заява не приймається до розгляду

судом, з огляду на те, що в ній, в порушення приписів ст.22 ГПК України,

позивач змінює склад сторін у справі, а саме заявляє позовні вимоги до Донецької

міської ради, яка в цьому процесі приймає участь як третя особа без самостійних

вимог на предмет спору. Крім того, в цій заяві викладені підстави, які не

пов'язані з предметом первісного позову. 

В той же день, безпосередньо в

судовому засіданні позивач за первісним позовом подав заяву про зміну

первинного позову, яка за аналогічно викладених вище підстав не приймається

судом до розгляду.

Клопотання позивача за первісним

позовом від 06.08.2007р. про заміну відповідача на належного  - Донецьку міську раду, відхилено судом, з

огляду на те, що за поясненнями самого позивача, це клопотання подане в зв'язку

зі зміною підстав первісного позову. Проте, суд не прийняв заяву про зміну

предмету позову (викладено вище), та, як слід, не задовольняє подане клопотання

про заміну відповідача.

15.08.2007р. судом було порушено

провадження за позовною заявою Донецької міської ради, вимоги якої є тотожними

вимогам зустрічного позову, та подана, як третьою особою, яка заявляє

самостійні вимоги на предмет спору. При цьому, своє процесуальне становище як

позивача, Донецька міська рада обґрунтувала тим, що діє як орган, який здійснює

повноваження власника, щодо комунального майна.

Судом двічі були задоволені

клопотання позивача за первісним позовом щодо відкладання розгляду справи,

враховуючи поважну причину, а саме важку хворобу самого позивача.

Проте, прийняття рішення у цій

справі відбулось за відсутності позивача, враховуючи те, що вимоги за позовом

третьої особи є тотожними зустрічному позову, на який позивач надала відповідні

заперечення.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши представників сторін, суд встановив.

16.06.2005р. між позивачем та

відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна (будівлі,

споруджень, приміщень) комунальної власності територіальної громади м.

Донецька. Відповідно до п. 2.1 договору об'єктом є нежитлове приміщення,

розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 55,00кв.м., в тому числі на

1 поверсі 55,00кв.м., полупідвалі (підвалі) _кв.м., тех. поверсі _ кв.м., відповідно

технічного паспорту, який є невід'ємною частиною договору (додаток № 1). Строк

оренди за цим договором було встановлено до 16.05.2006р.

Пунктом 9.3 договору було

передбачено, що після закінчення строку дії договору його дія може бути

продовжена на підставі розпорядження Донецького міського голови.

З урахуванням  зазначеної умови договору, відповідно до

розпорядження Донецького міського голови від 02.03.2006р. № 233 строк  оренди нежитлового приміщення було продовжено

на один рік (арк. справи 18 т.1). На виконання розпорядження між тими ж

сторонами було укладено договір від 02.03.2006р. за аналогічних умов строком

дії з 17.05.2006р. по 17.05.2007р.

Однак, 14.09.2006р. було прийнято

розпорядження Донецького міського голови № 958 від 14.09.06р. „Про внесення

змін до розпорядження міського голови від 02.03.06р. № 233”, згідно з яким на

підставі звернення позивача було прийняте рішення  про внесення наступних змін до розпорядження

міського голови від 02.03.06р. № 233 „Про продовження договору оренди нежитлового

приміщення з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1”: „в пункті 1 слова „строком

на один рік” замінити словами „строком на 11 місяців”; „в пункті 2 фразу

„шляхом нотаріального посвідчення договорові оренди та їх державною

реєстрацією” виключити”.

10.10.2006р. між сторонами за

договором відбулось укладання додаткової угоди та п. 9.1. договору було

викладено в редакції: „Договір діє з 17.05.06р. по 17.04.07р.” (арк. справи 25

т.1).

Оцінюючи наявність (відсутність)

підстав щодо продовження договору оренди, суд виходить з наступного.

По-перше, 07.05.2007р. на адресу

позивача був направлений відповідачем лист, в якому в порядку ст.764 ЦК України

було повідомлено про те, що орендодавець відмовляється від продовження договору

оренди, а також від укладення його на новий строк (арк. справи 106-107 т. 1).

Тобто, в силу ст. 764 ЦК України,

не можна вважати, що договір оренди є продовженим внаслідок відсутності

заперечень орендодавця протягом місяця після спливу строку, на який він

укладений раніше.

По-друге, відповідно до статутних

положень відповідача, його майно є комунальною власністю територіальної громади

м. Донецька і закріплюється на праві оперативного управління.

При цьому, в п.3.2. статуту (арк.

справи 78 т. 1) відповідача зазначено, що відповідач володіє, користується та

розпоряджається майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать

чинному законодавству, статуту, рішенням Донецької міської ради, її виконавчого

комітету та розпорядженням Донецького міського голови, а також наказам та

розпорядженням відділу культури Донецької міської ради.

28.11.2006р. було прийнято

розпорядження Донецьким міським головою, згідно з яким узгоджено списання

об'єкту оренди, в зв'язку  з

реконструкцією парку (арк. справи 101, 116-123 т.1).

Таким чином, органом, який здійснює

відповідні функції щодо управління майном, яке знаходиться в комунальній

власності, прийняте рішення, з якого вбачається відсутність намірів щодо

передання цього майна в оренду.          

Крім того, умовами договору оренди

передбачено те, що після закінчення строку його дій, він може бути продовжений

на підставі розпорядження Донецького міського голови.

З матеріалів справи вбачається, що

розпорядження Донецького міського голови щодо продовження строку дії договору

оренди - не прийнято, ані на момент звернення позивача з позовом до суду, ані

на момент прийняття рішення у справі.

Тобто, відсутні правові підстави,

за яких, відповідно до умов договору має бути продовжений строк його дії.

За таких обставин, а саме

відсутності погодження на передачу майна в оренду відповідно до п.9.3 договору,

суд відхиляє клопотання позивача про зупинення провадження у справі до розгляду

справи Ворошиловським районним судом за позовом ОСОБА_1 до Донецької міської

ради про визнання незаконним розпорядження, згідно з яким узгоджено

списання  об'єкту оренди, оскільки,

навіть визнання цього розпорядження недійсним, не обумовить (автоматично)

наявність згоди органу місцевого самоврядування на передачу майна позивачу.

По-третє, посилання відповідача на

те, що вона як належний, сумлінний орендар має право на продовження договору

оренди в порядку ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального

майна”, не приймається судом, з огляду на таке.

Дійсно, ч. 3 ст. 17 Закону України

“Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що після закінчення

терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки,

має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на

новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за

домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору

переважне право орендаря на укладення договору припиняється.

Проте, зміст цієї норми слід

розуміти, як переважне право на продовження договору на новий термін  орендаря перш за все за умови, якщо

орендодавець має намір в подальшому здавати майно в оренду, та по-друге, таке

переважне право є саме перед іншими особами, які також бажають отримати майно в

оренду.

Отже, власник, або уповноважена ним

особа, має вирішувати питання доцільності передачі в оренду майна.

Воля власника майна, щодо

розпорядження ним обмежується законодавцем у виключних випадках (як-то

наприклад, реквізиція, конфіскація).

Зловживання правом власності, щодо

розпорядження майном, яке належить до власності територіальної громади

міста,  судом не встановлено.

Як слід, відсутність волі власника

(уповноваженої особи) на передачу майна в оренду унеможливлює спонукання його

до вчинення таких дій.

За таких обставин суд дійшов

висновку про те, що первісні позовні вимоги є необґрунтованими, та, як слід, не

підлягають задоволенню.

Що стосується вимог за зустрічним

позовом, то суд, напроти, вважає їх обґрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 396 ЦК України

особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у

тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Як вказано вище, спірне майно

знаходиться в оперативному управлінні позивача за зустрічним позовом, тобто

останній має певне речове право на об'єкт оренди.

Статтею 387 ЦК України встановлено,

що власник (в данному випадку позивач за зустрічним позовом) має право

витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової

підстави володіє ним.

Правові підстави для утримання

майна відповідача за зустрічним позовом - відсутні, внаслідок закінчення строку

оренди за договором оренди нерухомого майна (будівлі, споруджень, приміщень)

комунальної власності територіальної громади м. Донецька від 02.03.06р.

Інших правових підстав щодо

користування спірним майном відповідачем за зустрічним позовом не доведено.

За таких обставин суд задовольняє

зустрічний позов щодо зобов'язання примусового звільнення нежитлового

приміщення, площею 55,00кв.м., по АДРЕСА_1 в м. Донецьку.

Вимоги третьої особи, з самостійними

вимогами на предмет зустрічного позову не підлягають задоволенню, враховуючи

наступне.

Дійсно, відповідно до ч.2 ст.327 ЦК

України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють

безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого

самоврядування.

Але, право оперативного управління

майном, яким наділений позивач за зустрічним позовом, обмежено статутними

документами  лише щодо відчуження чи

виникнення на майно прав у третіх осіб (як-то передача в оренду), та напроти,

не обмежено щодо вилучення цього майна у третіх осіб, якщо це співпадає з волею

власника (абз.2 п.3.4 статуту КПК „Парка культури та відпочинку ім. О.С.

Щербакова м. Донецька”, арк. справи 78, т.1).

Як встановлено судом, воля

Донецької міської ради (як особи, що здійснює управління майном, яке належить

до комунальної власності), так і КПК „Парка культури та відпочинку ім. О.С.

Щербакова м. Донецька” (як особи, в оперативному управлінні, якої знаходиться

спірне майно) щодо витребування майна від СПД ОСОБА_1 - співпадають.

Тобто, з урахуванням наведених вище

приписів ст.ст. 396, 387, 327 ЦК України саме позивач за зустрічним позовом, а

не третя особа, в цьому випадку має право на позов щодо зобов'язання

примусового звільнення нежитлового приміщення.

В свою чергу, Донецька міська рада,

як управитель комунальною власністю 

наділена відповідними правами щодо 

майна по відношенню до 

Комунального закладу культури “Парк культури та відпочинку імені О.С.

Щербакова м. Донецька” м. Донецьк, якщо з боку останнього буде мати місце

порушення таких прав.

Клопотання позивача за первісним

позовом щодо застосування заходів забезпечення позову та витребування

додаткових доказів не задоволені судом з огляду на безпідставність.

Судові витрати підлягають

віднесенню за первісним позовом на позивача за первісним позовом, за зустрічним

позовом - на відповідача за зустрічним позовом, за позовом третьої особи з

самостійними вимогами на предмет спору - на третю особу, в порядку, що

передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі Закону України “Про

оренду державного та комунального майна”, ст. ст. 327, 387, 396 ЦК України,

керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

-

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних

вимог Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Донецьк до Комунального

закладу культури „Парк культури та відпочинку імені О.С. Щербакова м. Донецька”

м. Донецьк, за участю третьої особи: Донецької міської ради м. Донецьк про

спонукання до підписання додаткової угоди до договору оренди про продовження

дії договору на новий термін.

Відмовити в задоволенні позовних

вимог Донецької міської ради м. Донецьк до Суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1 м. Донецьк про примусове звільнення об'єкта комунальної власності - нежитлового

приміщення.

Задовольнити зустрічні позовні

вимоги Комунального закладу культури “Парк культури та відпочинку імені О.С.

Щербакова м. Донецька” м. Донецьк до Суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1 м. Донецьк про зобов'язання примусового звільнення нежитлового

приміщення, площею 55,00кв.м., по АДРЕСА_1 в м. Донецьку.

Зобов'язати Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Донецьк (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код

НОМЕР_1) звільнити нежитлове приміщення, площею 55,00кв.м., по  АДРЕСА_1 в м. Донецьку, що було орендоване за

договором оренди від 02.03.06р. під розміщення кафе.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1 м. Донецьк (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на

користь Комунального закладу культури “Парк культури та відпочинку імені О.С.

Щербакова м. Донецька” м. Донецьк (83102, м. Донецьк, вул. Стадіонна, 1, ЄДРПОУ

02218602) витрати з державного мита в сумі 85,00грн., та 118,00грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили  22.10.07р.

Рішення може бути оскаржено в

Донецький апеляційний господарський суд 

згідно розділу XII ГПК України.

Видати накази після набрання

рішенням законної сили.

Суддя                                                                

        Сковородіна О.М.