Рішення

від 26.05.2022 по справі 160/4595/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2022 року Справа № 160/4595/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (від 29.04.2022 р. №31952/22), просить:

-визнати рішення про відмову в призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 14 лютого 2022 року № 045750016571 - протиправним та скасувати;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461; 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк. вул. Шевченка. 9) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсію на пільгових умовах за віком відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (списку № 1) з 07.02.2022 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 07лютого 2022 року він звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Однак, відповідачем при призначенні пенсії не зараховано періоди роботи на підземних роботах згідно трудової книжки від 12.09.1986 НОМЕР_2 , та пільгової довідки від 14.03.2016 №42, виданої Відокремленим підрозділом «Шахта імені Челюскінців» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», оскільки на кутовому штампі та печатці шахти зазначено м. Донецьк, яке згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на територіях яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" віднесено до переліку населених пунктів, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань органи Пенсійного фонду України тимчасово не виконують свої повноваження і не мають доступу до архівних сховищ. Вважає, що відповідачем безпідставно не було враховано до стажу роботи періоди роботи на підземних роботах згідно трудової книжки від 12.09.1986 НОМЕР_2 , та пільгової довідки від 14.03.2016 №42, виданої Відокремленим підрозділом «Шахта імені Челюскінців» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», оскільки факт його роботи протягом вказаного періоду підтверджується трудовою книжкою та відповідними довідками, які повинні бути враховані при призначенні пенсії. Позивач вважає відмову протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано час протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2022 року відкрито провадження у справі №160/4595/22, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження безповідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Зазначеною ухвалою також залучено у якості другого відповідача по справі Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

16.05.2022 року до суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області засобами електронного зв`язку надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 не погоджується із заявленими позовними вимогами та просить суд відмовити в їх задоволенні, з огляду на наступне.

Згідно наданих документів та даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, страховий стаж ОСОБА_1 складає: 25 років 07 місяців 12 днів, пільговий стаж за списком №1 складає: 00 років 00 місяців 00 днів.

До загального стажу зараховано всі періоди роботи позивача.

До пільгового стажу не зараховано періоди роботи позивача на підземних роботах, згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 12.09.1986, та пільгової довідки від 14.03.2016 №42 виданої відокремленим підрозділом "Шахта імені Челюскінців" ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" код 35204678, оскільки на кутовому штампі та печатці шахти зазначено місто Донецьк, яке згідно розпорядження КМУ від 07.11.2014 №1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на територіях яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" віднесено до переліку населених пунктів на територіях яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань органи Пенсійного фонду України тимчасово не виконують свої повноваження і не мають доступу до архівних сховищ.

Вказує, що надана позивачем пільгова довідка від 14.03.2016 №42 відокремленого підрозділу "Шахта імені Челюскінців" ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" видана підприємством неіснуючого територіального утворення.

Вищезазначена довідка не є документом та не має юридичної сили і тому не може служити підставою для зарахування до пільгового стажу позивача.

Довідка від 14.03.2016 №42 видана відокремленим підрозділом "Шахта імені Челюскінців" ДП "Донецька вугільна енергетична компанія", яке знаходиться за адресою м.Донецьк Донецької області, вказаний населений пункт відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1058 (в редакції розпорядження від 02.12.2015 року №1276-Р).

Тому, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області було винесено обґрунтоване рішення №045750016571 від 14.02.2022 про відмову позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

17.05.2022 року до суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області засобами електронного зв`язку надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 не погоджується із заявленими позовними вимогами та просить суд відмовити в їх задоволенні, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 07 лютого 2022 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з питання призначення пенсії відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням про відмову в призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області № 045750016571 від 14.02.2022 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 114 Закону № 1058.

Згідно вказаного рішення страховий стаж позивача становить 25 років 07 місяці 12 днів. Пільговий стаж на підземних роботах - 0 років.

До загального стажу роботи Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області зараховано всі періоди роботи позивача.

До пільгового стажу не зараховано періоди роботи на підземних роботах згідно трудової книжки від 12.09.1986 НОМЕР_2 та пільгової довідки від 14.03.2016 № 42, виданої Відокремленим підрозділом "Шахта імені Челюскінців" ДП "Донецька вугільна енергетична компанія", оскільки на кутовому штампі на печатці шахти зазначено м.Донецьк, яке згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р. "Про затвердження переліку населених пунктів, на територіях яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" віднесено до переліку населених пунктів, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють повноваження, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань органи Пенсійного фонду України тимчасово не виконують свої повноваження і не мають доступу до своїх архівних сховищ.

Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області правомірно відмовлено позивачу в призначенні пенсії відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу по Списку № 1.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , 07 лютого 2022 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 14 лютого 2022 року № 045750016571 позивачу відмовлено в призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю пільгового стажу.

Зокрема, у даному рішенні зазначено, що згідно наданих документів та даних, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування страховий стаж ОСОБА_1 складає 25 років 07 місяців 12 днів. Пільговий стаж за списком №1 - 00 років 00 місяців 00 днів.

До загального страхового стажу зараховано всі періоди роботи.

До пільгового стажу не зараховано періоди роботи на підземних роботах згідно трудової книжки від 12.09.1986 НОМЕР_3 , та пільгової довідки від 14.03.2016 №42, виданої Відокремленим підрозділом «Шахта імені Челюскінців» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», ідентифікаційний код 35204678, оскільки на кутовому штампі та печатці шахти зазначено м. Донецьк, яке згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на територіях яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" віднесено до переліку населених пунктів, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань органи Пенсійного фонду України тимчасово не виконують свої повноваження і не мають доступу до архівних сховищ.

Вирішено: відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії згідно статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу; повідомити ОСОБА_1 про право на призначення пенсії за віком згідно статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування при наявному пільговому стажі 25 років 07 місяців 12 днів з 11.07.2032.

Позивач, вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 14 лютого 2022 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправним та таким, що порушує гарантовані Конституцією України соціальні права позивача на пенсійне забезпечення, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 46 Конституції Українипередбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 2статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 ЗаконуУкраїни «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування№ 1058-IV (даліЗакон № 1058-IV) страховий стажперіод (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2ст. 24 Закону № 1058-IVпередбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цьогоЗаконуза даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого облікуна підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з положеннями ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до п.п. 2 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року № 22-1, до заяви для призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637. За період роботи, починаючи з 01.01.2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку, надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління ПФУ від 18.06.2014 року № 10-1, а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 цього Положення.

Частиною 4ст. 24 Закону № 1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цимЗаконом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно дост. 56 Закону України від 54.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення»до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Згідно зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).

Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Наказом Міністерства праці України № 58 від 29.07.1993 року затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Згідно пункту 1.1. цієї Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди (п.п.2.2 Інструкції).

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (пункт 2.3 Інструкції).

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (пункт 2.4. Інструкції).

Аналогічні вимоги містила Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 № 162. 2.10. Окрім того, відповідно до вимог пункту 2.10 цієї Інструкції зазначено, що у розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за N таким-то недійсний".

Як вбачається із трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 , заповненої 12.09.1986 року, позивач працював:

- 12.09.1986 р. по 23.1 1.1987 р. - в механічному цеху на посаді учнем токаря (присвоєно 2 розряд токаря);

- 14.12.1987 р. по 11.12.1989 р. - служба в рядах Радянської армії;

- 05.02.1990 р. по 07.06.1990 р. - учнем горноробочих по ремонту гірничих вироботок під землею з повним робочим днем;

- 07.06.1990 р. по 11.03.1990 р. - горноробочий по ремонту гірничих підземних вироботок з повним робочим днем;

- 11.03.1990 р. по 29.03.1991 р. - прохідником IV р. підземним з повним робочим днем в шахті;

- 04.04.1991 р. по 30.07.1993 р. - служба в військовому гірничорятувальному загоні на посаді респираторщика;

- 13.08.1993 р. по 24.10.1995 - прохідник 5-го розряду підземним з повним робочим днем в шахті ;

- 22.11.1995 р. по 13.04.2001 р. - респираторщик 1-го взводу;

- 13.04.2001 р. по 30.11.2014 р. - призначений на посаду командира 1-го взводу.

Відповідності до п. 2.4 Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Таким чином, обов`язок по здійсненню записів у трудовій книжці покладено на керівників підприємств, власників або уповноважені ним органи, а не на працівника, а отже, відповідальність за неправильність вчиненого запису, відсутність на печатці коду ЄДРПОУ, чи інших відомостей не може бути перекладена на працівника та позбавляти його права на врахування трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.

Отже, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до розділів ІІІ, ІV Порядку № 22-1, відповідач наділений повноваженнями самостійно отримати необхідні документи, що відповідає принципу належного урядування і націлено на забезпечення органами Пенсійного фонду України реалізації громадянами їх конституційного права на пенсійне забезпечення.

Згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право особи на призначення пенсії за віком має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.

Суд зазначає, що витребування та перевірка первинних документів є також правом пенсійного органу. Тобто перекладання обов`язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

З аналізу наведених норм, судом встановлено, що відповідальність за ведення трудової книжки покладається на підприємство, відтак, неточності у заповненні трудової книжки не можуть бути підставою для виключення певних періодів роботи зі страхового стажу позивача.

За правилами п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Так, відповідно до довідки від 14.03.2016 №42, виданої Відокремленим підрозділом «Шахта імені Челюскінців» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повний робочий день працював у відокремленому підрозділі «Шахта «Трудовская» державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»:

- з 05.02.1990 року в якості учня горнорабочого по ремонту гірничих вироботок 3 розряду підземного, участку підземних робіт № 3. Наказ про прийом № 118 к від 05.02.1990 р., в тому числі:

- з 16.02.1990 р. навчання на курсах в Рутченківському філіалі УКК;

- з 07.06.1990 р. по 10.03.1991 р. в якості горнорабочого по ремонту гірничих вироботок 3 розряду підземного, участку підземних робіт № 3. Наказ № 597 к від 22.06.1990 р.;

- з 11.03.1991 р. по 29.03.1991 р. в якості прохідника 4 розряду підземного, участку підземних робіт ШТ 2. Наказ № 206 к від 12.03.1991 р. Наказ про звільнення № 304 к від 03.04.1991 р.

У вказаній довідці також зазначено, що вищезазначена робота відноситься до Списку №1 розділу І п. 1 п. а код 1010100а, затвердженого постановою КМ СРСР від 26.01.1991 р. № 10, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (за старістю) на пільгових умовах.

Атестація робочих місць: наказ № 70 від 06.02.1995 р.

При цьому, що стосується доводів відповідачів про те, що вищезазначена довідка, видана на тимчасово окупованій території та не може бути взята до уваги, суд виходить з того, що до вказаних правовідносин застосуванню підлягають так звані "намібійські винятки" Міжнародного суду ООН: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, вважають судді ЄСПЛ, Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Дана правова правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі №235/2357/17.

Суд зазначає, що не зарахування спірного стажу ОСОБА_1 буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у зарахуванні періодів його роботи на підземних роботах згідно трудової книжки від 12.09.1986 НОМЕР_2 та пільгової довідки від 14.03.2016 №42, виданої Відокремленим підрозділом «Шахта імені Челюскінців» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», оскільки стаж роботи позивача підтверджено відповідними доказами, наявними в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, враховуючи завдання та принципи адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в зарахуванні стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком, є протиправною.

Частиною 1статті 5 КАС Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною 2статті 5 КАС Українизахист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечитьзакону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зорустатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно достатті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії.

Напідставіст. 139 Кодексуадміністративного судочинства Українисудвважає за необхідне присудити на користь позивачаза рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській областіпонесенісудовівитратиу розмірі992,40 грн.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 14 лютого 2022 року № 045750016571 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Список № 1) з 07.02.2022 року.

Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати у розмірі 992,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник