Рішення

від 26.05.2022 по справі 380/4304/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/4304/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2022 рокум. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Барв» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області.

Обставини справи:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Барв» з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області без дати та номера про застосування штрафних санкцій у розмірі 40000,00 грн. винесеного на підставі акта перевірки від 04.11.2021 №20925/13/52/РРО/43307460.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Головним управлінням ДПС у Львівській області 25.10.2021 прийнято наказ № 3614-ПП «Про проведення фактичних перевірок» в додатку 1 до якого визначено суб`єкт господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-Барв». Податковим органом проведено фактичну перевірку Товариства, за результатами якої складено акт (довідку) від 05.11.2021 №20925/13/52/РРО/43307460 фактичної перевірки з питань дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС. На підставі складеного акту, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення без дати та номера за порушення підпункту 230.1.2, підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України (далі - ПК України), яким застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 40000,00 грн.

Позивач звернувся із даним позовом в суд, оскільки вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення податкового органу прийняте за наслідками незаконної та безпідставної фактичної перевірки, з огляду на те, що у змісті наказу на проведення перевірки відсутні будь-які покликання на конкретні підстави її призначення та замість норми підпункту 80.2.5 ПК України вказано посилання на норму підпунктів 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України без відображення інформації, наявної та/або отриманої контролюючим органом для здійснення фактичної перевірки, саме, витратомірів-лічильників, що стала підставою для його винесення.

Позивач зазначає, що перевірка платника податків, в тому числі фактична, може бути призначена контролюючим органом не у будь-якому випадку з мотивів наявності компетенції на проведення перевірки, а виключно за умов дотриманням вимог чинного законодавства. Інакше порушуватиметься принцип правової визначеності, який вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, а від органів державної влади - обов`язок діяти в якомога послідовний та коректніший спосіб.

Таким чином, позивач вважає неправомірним рішення та дії відповідача щодо призначення та проведення фактичної перевірки Товариства. Відтак просить суд визнати протиправним та скасувати прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення без номера та дати про застосування штрафних санкцій в сумі 40000,00 грн.

Ухвалою від 23 лютого 2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи.

Ухвалою суду від 27 травня 2022 року у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Львівській області про перехід в загальне позовне провадження та розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що контролюючий орган провів фактичну перевірку позивача з питань дотримання вимог Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, які регулюють виробництво, зберігання та обіг спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального в Україні. За результатами перевірки виявлено порушення вимог пп. 230.1.2, 230.1.3 п. 230 ст. 230 ПК України, яке полягає в тому, що Товариством 05.02.2021 здійснено реалізацію бензину А-95 без зареєстрованих в єдиному державному реєстрі витратоміра та рівнеміра на бензин А-95, оскільки, реєстрація відбулася 16.03.2021. У зв`язку з цим Головне управління ДПС у Львівській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 28.12.2021 за № 28553/13-01-07-09 про застосування до позивача штрафу в розмірі 40000,00 грн.

Відповідач не погоджується з доводами позивача та зазначає, що згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до п. 80.2. статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цією статтею.

Наказ Головного управління ДПС у Львівській області від 10.03.2021 № 867-ПП містить всі необхідні обов`язкові відомості в тому числі і підстави для проведення перевірки визначені ПК України, оскільки, підставою для фактичної перевірки слугувала саме реалізація контролюючим органом функцій, визначених законодавством у сфері виробництва, зберігання та обігу пального.

Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-Барв» (далі- ТОВ «Енерго-Барв») є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 43307460, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Наказом Головного управління ДПС у Львівські області № 3614-ПП від 25.10.2021 «Про проведення фактичних перевірок» на підставі статті 20 та підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України та на підставі службового допису відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Львівській області від 22.10.2021 № 283/13-01-07-09-11 призначено провести фактичні перевірки суб`єктів господарювання, згідно з додатком 1, щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору. Відповідно до п. 2 наказу № 3614-ПП від 25.10.2021 перевірки провести за період діяльності відповідно до статті 102 Податкового кодексу, з 26 жовтня 2021 року по 04 листопада 2021 року.

Відповідно до додатку 1 до наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 25.10.2021 № 3614-ПП, ТОВ «Енерго-Барв» включено до переліку суб`єктів господарювання для проведення фактичних перевірок.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 25.10.2021 № 3614-ПП «Про проведення фактичних перевірок» видано направлення на проведення фактичної перевірки ТОВ «Енерго-Барв» від 26.10.2021 № 11486 та № 11487.

Суд зазначає, що в направленнях на перевірку наявний підпис ОСОБА_1 оператора АЗС ТОВ «Енерго-Барв» про ознайомлення з направленнями на перевірку 28.10.2021 о 10 год. 29 хв. та отримання копії наказу № 3614-ПП від 25.10.2021 про проведення фактичної перевірки.

В період з 28.10.2021 по 04.11.2021 посадовими особами проведено фактичну перевірку ТОВ «Енерго-Барв» за місцем здійснення господарської діяльності за адресою: Стрийський район, с. Слобідка, вул. Колесси, 6.

Суд зазначає, що посадовими особами Головного управління ДПС у Львівській області не були встановлені порушення дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, які стали підставою для винесення наказу № 3614-ПП від 25.10.2021 та ставилися перед Головним управлінням ДПС у Львівській області під час здійснення перевірки.

Проте, посадовими особами Головного управління ДПС у Львівській області встановлено факт реалізації 05.02.2021 бензину А-95 в кількості 5,0 літрів вартістю 24,8 грн. за 1 літр на загальну суму 124,00 грн. без зареєстрованих рівнемірів та витратомірів, оскільки реєстрація витратоміра та рівноміра на даний вид пального підприємством здійснено 16.03.2021.

Суд наголошує, що відповідно до наказу № 3614-ПП від 25.10.2021, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками не були передбачені наказом як підстава для здійснення перевірки, оскільки, в наказі підставою для здійснення перевірки зазначено підпункт 80.2.2, пункту 80.2 статті 80 ПК України щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, а не підпункт 80.2.5, пункту 80.2 статті 80 ПК України.

За результатами перевірки складено акт (довідка) фактичної перевірки № 20925/13/52/РРО/43307460 від 05.11.2021, в якому зафіксовано порушення вимог п.п. 230.1.2, п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 4.5. акту (довідки) фактичної перевірки № 20925/13/52/РРО/43307460 від 05.11.2021 зазначені додатки до акту перевірки, а саме: - фіскальний чек; - Х-звіт; - вимога на представлення документів; - відомість (додаток 3); - акт відмови від підпису та отримання матеріалів перевірки.

Однак, Головним управлінням ДПС у Львівській області до матеріалів справи додані лише: Х-звіт та акт відмови від підпису та отримання матеріалів перевірки, інші додатки зазначені в акті відповідачем суду не надані.

04.11.2021 посадовими особами Головного управління ДПС у Львівській області складено акт № 1164 відмови від підпису та отримання копії акту, про те, що ОСОБА_1 , оператор АЗС ТОВ «Енерго-Барв» ознайомлений з актом фактичної перевірки (акт не допуску до проведення фактичної перевірки) від 28.10.2021 № 002002 та відмовились надати будь-які пояснення щодо фактів викладених в матеріалах перевірки.

На підставі акта (довідки) фактичної перевірки № 20925/13/52/РРО/43307460 від 04.11.2021 (хоча в акті (довідці) зазначено, що акт зареєстрований 05.11.2021), 28.12.2021 прийнято податкове повідомлення-рішення № 28553/13-01-07-09 форми «ПС» про застосування до ТОВ «Енерго-Барв» штрафу в розмірі 40000,00 грн на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та п. 128-1.1 ст. 128-1 ПК України.

Однак, суд зазначає, що позивачем до матеріалів справи додано податкове повідомлення-рішення прийняте Головним управлінням ДПС у Львівській області на підставі акта (довідки) фактичної перевірки № 20925/13/52/РРО/43307460 від 04.11.2021 без зазначення дати та номера, але на якому наявна гербова печатка.

Не погодившись з правомірністю зазначеного рішення та діями контролюючого органу щодо проведення фактичної перевірки, позивач звернувся до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Виключно законами України встановлюються, зокрема, податки і збори (п.1. ч. 2 ст. 92 Конституції України).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 19-1.1.16 пункту 19-1 статті 19 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції: здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Підпунктом 19-1.1.17 пункту 19-1 статті 19 ПК України контролюючі органи проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Згідно із підпунктами 20.1.4, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Як передбачено підпунктами 20.1.10, 20.1.46 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; під час проведення перевірки та розгляду результатів перевірки отримувати письмові пояснення від посадових (службових) осіб з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документальне підтвердження, у тому числі щодо здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Водночас згідно з пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави проведення фактичної перевірки регламентовано статтею 80 ПК України, відповідно до пункту 80.2 якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (пп. 80.2.1 п. 80.2 ст. 80);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80);

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (пп. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80);

- неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (пп. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80);

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 (щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80).

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Як зазначено у пункті 86.1 статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Пунктом 86.8 статті 86 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами. Тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв`язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.

Нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 27.01.2015 у справі № 21-425а14, від 16.02.2016 у справі № 826/12651/14, та у постановах Верховного Суду від 17.03.2018 у справі № 1570/7146/12, від 24.10.2018 у справі № 808/1746/15 та від 04.02.2019 у справі № 807/242/14.

При цьому суд не повинен надавати оцінку правомірності оспорюваного рішення, оскільки порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.06.2019 у справі № 825/1747/17 та від 19.11.2019 у справі № 160/8859/18.

Отже, у разі недотримання вимог проведення податкової перевірки у контролюючого органу відсутні підстави на прийняття рішення за результатами виявлених порушень і порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.

Таким чином, порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої, а у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Водночас у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Судом встановлено, що як підставу для проведення фактичної перевірки ТОВ «Енерго-Барв» у наказі Головного управління ДПС у Львівській області від 25.10.2021 № 3614-ПП зазначено підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України та службовий допис відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Львівській області від 22.10.2021 № 283/13-01-07-09-11.

Тобто, приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган зазначив, про необхідність проведення фактичної перевірки щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору.

Проте, провівши перевірку контролюючий орган не виявив порушень у ТОВ «Енерго-Барв» щодо дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, про що свідчить акт (довідка) фактичної перевірки від 05.11.2021 № 20925/13/52/РРО/43307460, хоча податковим органом повинна була бути складена довідка перевірки, оскільки, відсутні порушення, які перевірялися на підставі наказу № 3614-ПП від 25.10.2021.

Натомість контролюючим органом без наявності в наказі № 3614-ПП від 25.10.2021 як підстави для проведення перевірки, яка передбачена підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України і наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства щодо обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального здійснив фактичну перевірку ТОВ «Енерго-Барв» в частини дотримання порядку здійснення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Суд наголошує, що наказом № 3614-ПП від 25.10.2021 податковому органу не надано право перевірки ТОВ «Енерго-Барв» щодо обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками. Більш того, відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього товариства, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки.

Призначення та проведення фактичної перевірки платника податків не є достатньою умовою для того, щоб проводити перевірку суб`єкта господарювання за всіма підставами, які передбачені пунктом 80.2 ПК України, а тому зазначення підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, не дає підстави для проведення фактичної перевірки суб`єкта господарювання, які передбачені підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Суд зауважує, що стаття 80 ПК України передбачає вичерпні підстави для проведення фактичної перевірки. Втім, застосовуючи конкретну правову підставу для призначення такої перевірки, у наказі на перевірку контролюючий орган зобов`язаний не тільки зазначити відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, але й обґрунтувати (пояснити), які саме фактичні підстави (обставини) зумовлюють необхідність проведення фактичної перевірки.

Так, відповідно до вимог пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України, застосованого відповідачем для призначення перевірки позивача, фактична перевірка може проводитися:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Таким чином, у наказі від 25.10.2021 № 3614-ПП відповідач зазначив підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, як окрему та самостійну підставу для проведення фактичної перевірки ТОВ «Енерго-Барв», але при цьому жодним чином не обґрунтував наявність підстав для перевірки, передбачених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, зокрема щодо зазначення такого підпункту в наказі № 3614-ПП від 25.10.2021 та щодо отримання контролюючим органом в установленому порядку інформації про порушення платником податків тих вимог чинного законодавства, що підпадають під предмет фактичної перевірки.

Наведені у наказі підстави проведення перевірки також не доведені відповідачем під час розгляду справи.

Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для проведення перевірки позивача у відповідності до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України (службові записки, доповідні, податкова інформація, звернення державних органів щодо порушення тощо, які б могли свідчити про можливі порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на відповідача).

У відзиві на позовну заяву зазначається, що фактична перевірка ТОВ «Енерго-Барв» проводилась у зв`язку із здійсненням функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, як це передбачено підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Разом з тим суд зауважує, що за змістом вказаної норми підставою для проведення фактичної перевірки є наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Таким чином, якщо вважати, що перевірка позивача проводилася лише з метою здійсненням функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, то це лише додатково свідчить про неправомірність наказу від 25.10.2021 № 3614-ПП, оскільки у ньому міститься посилання взагалі на іншу підставу для здійснення перевірки, а саме підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, тобто взагалі на іншу норму для підстави перевірки.

Відтак відповідач повинен був чітко обґрунтувати конкретні підстави для перевірки та зазначити конкретну мету її проведення.

Крім того, доводи відповідача в цій частині також спростовуються змістом самого наказу про проведення фактичної перевірки ТОВ «Енерго-Барв», в якому зазначено, що перевірка проводиться лише з метою «дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору».

Отже, як зміст наказу «Про проведення фактичних перевірок» від 25.10.2021 № 3614-ПП, так і зміст акту фактичної перевірки № 20925/13/52/РРО/43307460 від 05.11.2021 спростовують доводи відповідача про те, що перевірка позивача призначалася для здійсненням функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Адже з названих документів чітко видно, що перевірка ТОВ «Енерго-Барв» проводилася виключно щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору.

Суд наголошує, що за результатами проведеної фактичної перевірки позивача було притягнуто до відповідальності за порушення вимог пп. 230.1.2, пп. 230.1.3 п. 230 ст. 230 ПК України, яке, зокрема, полягало у не реєстрації в Єдиному державному реєстрів витратомірів-лічильників та рівномірів-лічильників.

Наведеним додатково спростовуються твердження відповідача про правомірність проведення фактичної перевірки позивача без посилання у наказі на перевірку на відповідний підпункт та про наявну у контролюючого органу інформацію, що свідчить про можливе порушення платником податків вимог законодавства, оскільки аналіз норми пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, якою не керувався відповідач для призначення перевірки позивача, дає змогу дійти висновку, що фактична перевірка платника податків з питань обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками може проводитися виключно у разі наявності та/або отримання контролюючим органом в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства з цього питання.

Таким чином, суд звертає увагу, що даний наказ не містить посилань на конкретні норми законодавства у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які надають податковому органу право реалізувати функції, визначені ст.19-1 ПК України.

Зважаючи на викладене та беручи до уваги відсутність в наказі Головного управління ДПС у Львівській області від 25.10.2021 № 3614-ПП посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України та будь-якому посиланні на отриману відповідачем в установленому порядку інформацію про факти, які б свідчили про можливі порушення позивачем законодавства, враховуючи, що наведені в наказі підстави проведення перевірки взагалі не знайшли свого підтвердження під час перевірки та ніяким чином не стосуються питань обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками та не були доведені відповідачем як суб`єктом владних повноважень, суд вважає, що призначення та проведення фактичної перевірки щодо позивача було здійснено незаконно.

При цьому враховуються висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 520/12028/18.

Так, у постанові від 17.12.2020 в справі № 520/12028/18 колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися за наявності хоча б однієї з підстав визначених пунктом 80.2 статті 80 ПК України, зокрема згідно з пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Законодавством закріплена обов`язковість наявності у податкового органу та/або отримання ним в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків (особою) вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального у разі проведення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Тобто, для прийняття рішення контролюючого органу щодо проведення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України законодавцем чітко передбачено підставу для проведення податкового контролю.

Суд зазначає, що встановлені Главою 8 розділу II ПК України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється контролюючими органами в процесі адміністрування податків і зборів. З цією метою нормативно обмежено перелік підстав для призначення та проведення перевірок платників податків контролюючими органами, а також визначено умови проведення відповідних перевірок та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до їх проведення. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника. Разом з тим, в наказі «Про проведення фактичних перевірок» № 3614-ПП від 25.10.2021 відсутні будь-які посилання на норми та конкретні підстави призначення перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, що не свідчить про наявність в ньому інформації, яка може слугувати підставою для його прийняття та необхідності здійснювати податковий контроль в формі фактичної перевірки саме питання обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

Таким чином, Головним управлінням ДПС у Львівській області не доведено наявність підстав, у контексті розуміння п.п. 80.2.5 п. 80.2 статті 80 ПК України, для проведення фактичної перевірки позивача.

Більш того, суд зазначає, що до функцій контролюючих органів, у відповідності до ст. 19 ПК України, віднесено здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечення міжгалузевої координації у цій сфері (п.п.19-1.1.14.); здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (п.п.19-1.1.16.); проведення роботи щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (п.п.19-1.1.17) тощо. Втім, реалізація відповідних функцій у визначеній сфері щодо призначення перевірок не є безмежною. Такими функціями контролюючий орган наділений законодавчо на постійній основі, однак реалізація таких функцій певним чином обмежена законодавством. Тобто не у будь-якому випадку, за наявності компетенції на проведення перевірки, перевірка може бути призначена.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України», Суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Беєлерпроти Італії», «Онер`їлдіз проти Туреччини», «Megadat.com Б.г.І. проти Молдови», «Москаль проти Польщі»). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», «Тошкуце та інші проти Румунії») і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси («Онер`їлдіз проти Туреччини» та «Беєлер проти Італії»).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість («Москаль проти Польщі»). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, interalia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумереску проти Румунії» (Judgment in the case of Brumarescu v. Romania), принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права. Для того, щоб судове тлумачення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно, щоб судові рішення були розумно передбачуваними.

В цьому контексті, суд зауважує, що законодавець чітко визначив окрему підставу для проведення фактичної перевірки у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України).

З огляду на викладене суд погоджується з доводами позивача про те, що наказ від 25.10.2021 № 3614-ПП «Про проведення фактичних перевірок» ТОВ «Енерго-Барв» не може вважатися правомірним, оскільки в ньому взагалі відсутнє посилання на підставу перевірки обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками та інформацію про порушення платником податку вимог законодавства щодо обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, що підпадають під предмет фактичної перевірки, яке отримало або мало у своєму розпорядженні Головне управління ДПС у Львівській області, що стала у подальшому підставою для прийняття наказу № 3614-ПП від 25.10.2021.

Отже, за результатами розгляду справи, суд погоджується з доводами позивача про те, що допущені контролюючим органом порушення вимог закону щодо призначення та проведення фактичної перевірки ТОВ «Енерго-Барв» призводять до відсутності правових наслідків такої перевірки, тому, оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 28.12.2021 за № 28553/13-01-07-09 визнається протиправними і такими, що підлягає скасуванню.

Оскільки вищенаведені мотиви безпосередньо свідчать про неправомірність прийнятого відповідачем рішення та дають самостійні підстави для його скасування, суд застосовує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.02.2020 в справі № 826/17123/18, та не вдається до оцінки зафіксованого перевіркою порушення вимог законодавства по суті.

Згідно ч. 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа "Руїз Торіха проти Іспанії" (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Барв» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір відповідно до ст. 139 КАС України слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області в сумі 2481,00 грн.

Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

ухвалив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 28.12.2021 року № 28553/13-01-07-09.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Барв» (81652, Львівська область, м. Новий Розділ, пр-т. Шевченка, буд. 20, кв. 57, код ЄДРПОУ 43307460) з Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, код ЄДРПОУ ВП 43968090) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят гривень, 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 27.05.2022.

Суддя Коморний О.І.