Рішення

від 23.05.2022 по справі 500/985/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/985/22

24 травня 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Паряк Тетяни Дмитрівни

представника позивача Підкова І.Р.

представника відповідача Кінаш Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великобірківська селищна рада третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Великобірківської селищної ради (далі відповідач), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, в якому просить (уточнені вимоги):

визнати протиправним Рішення Великобірківської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області № 1285 від 28 грудня 2021 року про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,0835 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту села Малий Ходачків;

зобов`язати Великобірківську селищну раду Тернопільського району Тернопільської області прийняти Рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,0835 га кадастровий №6125284800:01:001:0140, із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту села Малий Ходачків.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27.12.2021 року ОСОБА_1 було подано заяву до Великобірківської селищної ради Про затвердження проекту землеустрою. У відповідь, на яку рішенням №1285 від 28.12.2021 р. ОСОБА_1 було відмовлено, у зв`язку із тим, що на вищевказану ділянку планується розробка документації для продажу права оренди на земельних торгах.

За таких обставин, позивач вважає відмову органу місцевого самоврядування протиправною, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 16.02.2022 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

На виконання вимог вказаної ухвали, Великобірківською селищною радою 28.02.2022 подано до суду відзив на позов. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що 28 грудня 2021 року Позивач подав Великобірківській селищній раді заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Малий Ходачків Тернопільського району, площею 1.0835 га, кадастровий номер земельної ділянки 6125284800:01:001:0140.

Рішеннями сесії Великобірківської селищної ради №1285 від 28.12.2021 року відмовлено Позивачу у затвердженні зазначеного проекту землеустрою у зв`язку з тим, що на вище вказану земельну ділянку планується розробка документації для продажу права оренди на земельних торгах. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою суду від 14.03.2022 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 23.03.2022 о 10:30 год.

Ухвалою суду від 23.03.2022, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) оголошено перерву до 04.05.2022 о 11:45 год.

19 квітня 2022 року представником позивача уточнено позовні вимоги.

02.05.2022 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головним управління Держгеокадастру у Тернопільській області надіслано на адресу суду пояснення по справі, де зазначається, що відповідно до наказу Головного управлінням від 24.05.2021 року №101-УБД ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,0835 га., для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населеного пункту на території Малоходачківської сільської ради Тернопільського району. Після чого, ФО-П ОСОБА_2 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1

27.05.2021 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 №1423-ІХ (далі - Закон від 28.04.2021 №1423-ІХ). Даним законом внесено зміни до значної кількості законодавчих актів України, які стосуються безпосередньо питань у сфері земельних відносин в тому числі щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення.

Зокрема, вказаним Законом від 28.04.2021 №1423-ІХ доповнено пунктом 24 Розділу X «Перехідних положень» Земельний кодекс України, яким передбачено, що землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій).

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Отже, звертаючись до відповідача із заявами про затвердження проектів землеустрою, позивачами було подано проекти землеустрою, розроблені на підставі управління та погоджені у порядку, визначеному Законом України "Про землеустрій" та Земельного кодексу України. Справу просив розглядати без участі їх представника.

Ухвалою суду від 04.05.2022, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) оголошено перерву до 24.05.2022 о 11:00 год.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених в позовній заяві, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з мотивів викладених у відзиві, просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, проте подав пояснення до справи і просив розгляд справи здійснювати без участі представника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що наказом №101- УБД від 24.05.2021р. «Про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» було надано дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,0835 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населеного пункту на території Малоходачківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області. Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9900630882021 від 11.06.2021 р. кадастровий № ділянки 6125284800:01:001:0140 цільове призначення земельної ділянки: Землі запасу сільськогосподарського призначення. Форма власності: Державна власність.

З метою отримання земельної ділянки у власність було виготовлено Проект землеустрою № 2021/05-0692 від 26.05.2021 р. інженером землевпорядником Шкарупою С. М. (Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 012949 від 03.10.2016 р.).

В подальшому, - 27.05.2021 р. набув чинності Закон України 1423-ІХ від 28.04.2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», яким внесено зміни до зокрема і до ч. 9 ст. 118 Земельного Кодексу України, відповідно до яких з моменту вступу в дію вищезазначеного закону повноваження щодо затвердження проекту землеустрою земельних ділянок від ГУ Держгеокадастру передано органам місцевого самоврядування. Нормами ч. 9 ст. 118 Земельного Кодексу в редакції від 28.04.2021 р. визначено: «Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність».

Після виготовлення Проекту землеустрою гр. ОСОБА_1 відповідно до нової редакції закону звернувся до Великобірківської селищної ради для його затвердження.

Рішенням № 585 від 26.08.2021 р. сесії Великобірківської селищної ради гр. ОСОБА_1 було відмовлено у затвердженні Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, мотивуючи тим, що селищна рада не являється розпорядником земельної ділянки у зв`язку із тим, що не отримала земельні ділянки з державної в комунальну власність (не внесли зміни в реєстр ДЗК).

В подальшому позивачем 22.11.2021 р. було повторно подано Заяву до Великобірківської селищної ради (вх.№ Б866) про затвердження Проекту землеустрою, яку залишено без розгляду.

У відповіді № 1428 від 29.12.2021 р. на адвокатський запит, Великобірківська селищна рада надала інформацію, що розпорядником Земельної ділянки з кадастровим номером 6125284800:01:001:0140 площею 1,0835 га, що розташована за межами населеного пункту с. Малий Ходачків являється Великобірківська селищна рада. Форма власності зазначеної ділянки - комунальна. Також у відповіді вказано, що земельна ділянка в користування нікому не надавалась та станом на даний час не обробляється. Надана інформація також підтверджується Відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.12.2021 за параметрами пошук : права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження за кадастровим номером земельної ділянки 6125284800:01:001:0140, зазначено форма власності-комунальна, Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 62148181 від 09.12.2021 р., підстава для державної реєстрації: відомості з ДЗК № 52441018 від 06.12.2021 р. Відомості про реєстрацію іншого речового права, іпотек, обтяжень відсутні.

В подальшому 27.12.2021 року ОСОБА_1 знову було подано Заяву до Великобірківської селищної ради Про затвердження проекту землеустрою. У відповідь на яку Рішенням №1285 від 28.12.2021 р. ОСОБА_1 було відмовлено, у зв`язку із тим, що на вищевказану ділянку планується розробка документації для продажу права оренди на земельних торгах.

Не погодившись із відмовою органу місцевого самоврядування, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішень, дій, бездіяльності відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

В силу ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільська, селищна, міська рада питання регулювання земельних відносин повинна вирішувати виключно на пленарних засіданнях і відповідно до закону.

У відповідності до ст.5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, чинним законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення на сесії.

Повноваження сільської, селищної, міської ради у галузі земельних відносин передбачені, зокрема, ст.12, 122 Земельного кодексу України.

У відповідності до ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (ч.1 ст.116 ЗК України).

Як передбачено ч.3 ст.116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлено ст.118 ЗК України (в редакції до 27.05.2021).

Згідно з ч.1 ст.118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За приписами ч.7 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 №1423-ІХ (далі Закон № 1423-IX), що набув чинності з 27.05.2021, внесені зміни до ЗК України.

Відповідно до ч.9, 10 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Отже, чинним законодавством чітко визначено, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, розглядає клопотання у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

При цьому, ч.8 ст.186 ЗК України передбачає, що підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Як слідує з оскаржуваного рішення Великобірківської селищної ради №1285 від 28.12.2021 "Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,0835 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту села Малий Ходачків" позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою у зв`язку з тим, що на вищевказану ділянку планується розробка документації для продажу права оренди на земельних торгах.

Так, судом встановлено, що 27.05.2021 року набув чинності Закон № 1423-IX, яким розділ Х "Перехідні положення" ЗК України доповнено пунктом 24, яким визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади про викуп для суспільних потреб земельних ділянок приватної власності, прийняті до дня набрання чинності цим пунктом, є чинними, а заходи щодо відчуження таких земельних ділянок здійснюються органами, визначеними статтями 8 і 9 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".

Особи, які отримали дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зазначені у підпункті "е" цього пункту, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. До 1 січня 2023 року зазначені землі та земельні ділянки не можуть бути передані у власність та користування будь-яким іншим особам, крім тих, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою (крім передачі їх для розміщення об`єктів, передбачених статтею 15 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності"). У разі якщо до 1 січня 2023 року такі земельні ділянки не передані у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, такі земельні ділянки переходять у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані.

До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду".

Отже, з аналізу наведених норм слідує, що починаючи з 27.05.2021 (дня набрання чинності вказаним пунктом 24 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, в тому числі і землі не сформовані у земельні ділянки, крім земель, які зазначені у пункті 24 розділі Х ЗК України, та саме з 27.05.2021 органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними, зокрема, приймати рішення про затвердження документації із землеустрою, що в свою чергу свідчить про те, що такі повноваження з вказаної дати перейшли до відповідних сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до наявної в матеріалах справи Інформації з Державного земельного кадастру та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно спірна земельна ділянка, кадастровий номер 6125284800:01:001:1405, з 06.12.2021 перебуває в комунальній власності Великобірківської селищної ради.

З огляду на викладене, у спірних правовідносинах відповідач оскаржуваним рішенням безпідставно відмовив позивачу у затвердженні проекту землеустрою, посилаючись на те, що земельна ділянка не була передана до комунальної власності Великобірківської селищної ради, оскільки з 06.12.2021 земельна ділянка, яку бажає отримати у власність позивач перебуває у комунальній власності Великобірківської селищної ради, що з урахуванням наведених вище приписів пункту 24 розділу Х ЗК України, який набрав чинності 27.05.2021, свідчить про те, що саме відповідач, починаючи з 27.05.2021 наділений повноваженнями щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою, до яких, зокрема, приймати рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом.

В оскаржуваному рішенні Великобірківської селищної ради відсутні посилання на вказані обставини та не наведено, які саме порушення вимог ст.118 ЗК України чи іншого нормативно-правового акту допустив позивач.

При цьому, адміністративний суд під час перевірки правомірності оскаржуваної відмови у затвердженні проекту землеустрою, повинен надати правову оцінку тим обставинам, що зазначені безпосередньо у рішенні відповідача, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності (виправдання) свого акту.

Отже, оскільки аргумент, що досліджується, у тексті оскаржуваного рішення не зазначений відповідачем, то такий аргумент у подальшому не може братися судом до уваги під час розгляду спору щодо оскарження відмови.

Інших обставин, які б свідчили про неможливість ведення позивачем на земельній ділянці особистого селянського господарства в оскаржуваному рішенні Великобірківської селищної ради №1285 від 28.12.2021 відповідачем не наведено.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, ч.3 ст.245 КАС України визначено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Аналіз зазначених норм, у їх взаємозв`язку з ч.2 ст.2 КАС України, свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог позову, як і, відповідно, зміст рішення, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.

У свою чергу, рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Затвердження проекту землеустрою без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.11.2019 у справі №509/1350/17 щодо ефективності обраного судом способу захисту (зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву) зазначає, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

При цьому, застосування такого способу захисту у цій справі вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Разом з тим, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абз.10 п.9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 у справі "Гурепка проти України"(Gurepka v. Ukraine), заява №61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland), заява №30210/96, п. 158) (п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 у справі "Гарнага проти України"(Garnaga v. Ukraine), заява №20390/07).

З огляду на викладене, встановлені судом обставини та законодавчі положення, що регулюють спірні правовідносини, свідчать про невідповідність оскаржуваного рішення Великобірківської селищної ради №1285 від 28.12.2021, яким відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою, критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України, а відтак таке є протиправним та підлягає скасуванню, та, необхідність захисту порушеного права, виходячи з повноваження суду, визначеного ч.3 ст.245 КАС України, шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.12.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу її у власність та прийняти рішення з врахуванням висновків суду вказаних у мотивувальній частині рішення суду.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю. Визнати протиправним рішення Великобірківської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області №1285 від 28 грудня 2021 року про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,0835 га. для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту села Малий Ходачків.

Зобов`язати Великобірківську селищну раду Тернопільського району Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28 грудня 2021 року про прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,0835 га кадастровий №6125284800:01:001:01140 із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту села Малий Ходачків.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 30 травня 2022 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Великобірківська селищна рада (місцезнаходження/місце проживання: вул. Грушевського, 53,смт. Великі Бірки,Тернопільський район, Тернопільська область,47740 код ЄДРПОУ/РНОКПП 04394869);

третя особа:

- Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Лисенка, 20а,м. Тернопіль,46002 код ЄДРПОУ/РНОКПП 39766192) .

Головуючий суддяПодлісна І.М.