Рішення
від 30.05.2022 по справі 620/17933/21
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2022 року Чернігів Справа № 620/17933/21

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Фуд Трейдінг» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач (ТОВ «ТД Фуд Трейдінг») звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від18.11.2021 №7807/25010700 (форма В1) та від18.11.2021 №7808/25010700 (форма В4).

В обґрунтування своїх вимог позивачем вказано, що відповідач, в обґрунтування своїх висновків, послався на те, що ТОВ «ТД Фуд Трейдінг» не надало підтверджуючих документів що стосуються використання автомобіля у діяльності Товариства, а саме: акт введення в експлуатацію, картку обліку об`єкта основного засобу, наказ щодо закріплення транспортного засобу за працівником підприємства, документи, які ідентифікують транспортний засіб, що використовуються, а також підтверджують отримання та використання нафтопродуктів (подорожні листи, ТТН, чеки з АЗС) договорів на проведення ремонтних робіт, тощо.

Також вказує, що посадові особи відповідача, стверджуючи в Акті про протиправність/неправомірність дій платника податків, не могли керуватися лише власними припущеннями/висновками, щодо не підтвердження факту виконання укладеного з ТОВ «АФ Рівнопільська» договору відповідними первинними документами, не відповідає дійсності, а тому висновки відповідача, що викладені в Акті, носять характер суб`єктивних припущень, не підкріплені належними доказами та фактично базуються на посиланні на не надання в рамках перевірки належних первинних документів, та на дані податкової інформації, що взагалі не передбачено чинним законодавством та суперечить Порядку оформлення результатів документальних, перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим наказом Міністерства фінансів України від20.08.2015 №727 (далі Порядок), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.10.2015.

Відповідно вважає, що податковим органом неправомірно винесені податкові повідомлення-рішення, за яким визначено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, оскільки суперечить законодавству з питань оподаткування, а тому підлягає перегляду та скасуванню.

Суд ухвалою від19.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

У встановлений судом строк, відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що з аналізу наданих на перевірку документів вбачалося, що позивачем не надано документи на підтвердження операцій з використання в господарській діяльності лінії автоматичної для виробництва макаронних виробів (ЛАМ-250) та автомобіля легкового VOLVO S80 YV1AS565081049882.

Також зазначив, що причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту в липні 2021 року є включення до склад податкового кредиту сум ПДВ з придбання на митній території України лінії автоматичної для виробництва макаронних виробів (ЛАМ-250), а також відображення в рядку 16 декларації від`ємного значення попереднього звітного періоду (ряд. 21 декларації за червень 2021 року) в розмірі 33068,00грн, яке сформоване за операціями з придбання товарів/послуг у попередніх звітних періодах, а саме: у жовтні 2019 року 19733,00грн, у серпні 2020 року - 201,00грн., у листопаді 2020 року - 47,00грн, у грудні 2020 року 12625,00грн, лютому 2021 року - 462,00грн.

Сума ПДВ, що заявлена платником до відшкодування з бюджету в сумі 512625,00 грн сформована за рахунок залишку від`ємного значення різниці між сумою податкове зобов`язання та податкового кредиту, яке виникло за періоди: грудень 2020 року - 12625,00грн та липень 2021 року 500000,00грн.

Згідно аналізу рахунку 1521 «Придбані основні засоби» станом на 31.07.2021 обліковується Автомобіль легковий VOLVO S80 YV1AS565081049882 з балансовою вартістю 98665,00грн. Придбаний автомобіль було 28.08.2021 у Приватного підприємства «Агротехзахід» (ЄДРПОУ 43179065). За перевіряємий період не зафіксовано операцій та їх документальних підтверджень щодо використання придбаних основних засобів, и обліковуються на рахунку 1521 «Придбані основні засоби».

Жодних підтверджуючий документів на придбання та використання даного транспортного засобу в господарській діяльності не було надано в ході перевірки. Так, в ході проведення перевірки позивачу було вручено запит від01.10.2021 №2320/ж12/25-01-07-03-08 щодо надання пояснень реальності відображення показників в р.20.3, р.21 декларації з податку на додану вартість за липень 2021 року згідно якого позивач не надає підтверджуючих документів що стосуються використання автомобіля у діяльності позивача, а саме: акт введення в експлуатацію, картку обліку об`єкта основного засобу наказ щодо закріплення транспортного засобу за працівником ТОВ «ТД ФудТрейдінг», документи, які ідентифікують транспортний засіб, що використовується, а також підтверджують отримані та використання нафтопродуктів (подорожні листи, товарно-транспортні накладні чи інші документи, що свідчать про використання засобу в господарській діяльності, з прикріплених до них чеками на відпуск ПММ АЗС). Також до перевірки позивачем не було подано договорів на проведення ремонтних робіт, актів виконаних робіт ремонтних робіт, тощо.

Сума податкового кредиту з податку на додану вартість з придбання основних засобів (автомобіль легковий VOLVO S80 YV1AS565081049882) згідно декларації за серпень 2021року складає 19733,00 грн. Дані операції формують від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за серпень 2020 року.

Щодо придбання на митній території України лінії автоматичної для виробництва макаронних виробів (ЛАМ-250) відповідач зазначив, що ч.2 ст.3 Закону України від16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями, далі - Закон №996) передбачено: «Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться позивачем. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку». Згідно з ст.4 Закону №996: «превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми», що безумовно передбачає наявність факту здійснення господарської операції, правили визначення її змісту і обсягу.

Посилаючись на п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, відповідач наголошує, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 Податкового кодексу України, за товарами/послугами, необоротних активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, відповідач вважає, що в порушення п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 500000грн, в тому числі за липень 2021року в результаті документального оформлення взаємовідносин ТОВ «АФ Рівнопільська» які не підтверджені первинними документами (неможливість підтвердити походження та кінцевого виробника придбаного устаткування).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Головним управлінням ДПС у Чернігівській області на підставі направлень від20.09.2021 №3039 та №3040 та наказу від18.09.2021 №1630-п в період з 04.10.2021 по 08.10.2021 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ«ТДФудТрейдінг» (код ЄДРПОУ 43137711) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за наслідками якої складено Акт від18.10.2021 №6839/07/43137711 (далі Акт перевірки) (а.с.15-28).

За результатами перевірки, які викладені в Акті перевірки, згідно п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4, ст.200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від02.12.2010 №2755-VІ, зі змінами та доповненнями, ГУ ДПС у Чернігівській області прийняті податкові повідомлення-рішення: від18.11.2021 №7807/25010700 (форма «В1»), яким ТОВ«ТДФудТрейдінг» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 500000,00грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1250000,00грн, від18.11.2021 №7808/25010700 (форма «В4»), відповідно до якого ТОВ«ТДФудТрейдінг» відмовлено у відшкодуванні та зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2021 року у розмірі 19773,00грн.

В розділі 4 Акту перевірки викладені висновки щодо порушення позивачем вимог Податкового кодексу України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2021 року, а саме:

-п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, п.4, 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, оскільки ним завищено від`ємне значення ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 19773,00 грн.

-п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4, ст.200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, п.4, 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість зі змінами та доповненнями, в результаті чого платником завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування) в сумі 500000,00 грн.

Так, посадовими особами відповідача в Акті перевірки викладено висновок про неправомірне віднесення ТОВ«ТДФудТрейдінг» до від`ємного значення сум ПДВ, що входять у вартість придбаних Товариством:

-автомобіля легкового Volvo S80 YV1AS565081049882;

-лінії автоматичної для виробництва макаронних виробів ЛАМ-250, оскільки Товариством до перевірки не надано підтверджуючі документи, що засвідчують факт використання автомобіля у господарській діяльності Товариства та документів що підтверджують процес виробництва лінії ЛАМ-250 ТОВ «А.Л.М.А.С», а також її придатність для подальшої експлуатації, та використання.

При цьому, з аналізу наданих на перевірку документів відповідач зробив висновок, що позивачем не надано документи на підтвердження що стосуються використання автомобіля у діяльності ТОВ«ТДФудТрейдінг», а саме: акт введення в експлуатацію, картку обліку об`єкта основного засобу, наказ щодо закріплення транспортного засобу за працівником підприємства, документи, які ідентифікують транспортний засіб, що використовуються, а також підтверджують отримання та використання нафтопродуктів (подорожні листи, ТТН, чеки з АЗС) договорів на проведення ремонтних робіт, тощо.

Також, в ході перевірки встановлено, що ТОВ«ТДФудТрейдінг» в порушення вимог підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 ПК України завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за липень 2021 року на 500000,00грн у зв`язку з відсутністю документів що підтверджують процес виробництва лінії ЛАМ-250 ТОВ «А.Л.М.А.С», а також її придатність для подальшої експлуатації та використання.

Як було вже зазначено, на підставі вказаних висновків, 18.11.2021 відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення: №7807/25010700 (форма «В1»), яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 500000,00грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1250000,00грн та №7808/25010700 (форма «В4»), яким зменшено розмір від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за липень 2021 року у розмірі 19773,00грн.

Позивач не погоджується з останніми, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, внаслідок чого звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зважає на таке.

В силу прямої дії частини2 статті19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Так, перевіряючи правильність проведення відповідачем перевірки слід зазначити, що вона проведена відповідно до вимог п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України (ПК України), згідно якого органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Поняття та порядок проведення документальної позапланової виїзної перевірки, визначені ст.78 Кодексу, дотримано. Строки проведення виїзних перевірок, не порушено.

Щодо визначення відповідачем порушень норм профільного закону суд зазначає п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, яким встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.201.1, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із пп.14.1.181 цієї ж статті податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Тобто, підставами для формування податкового кредиту є наявність належним чином оформленої та зареєстрованої податкової накладної, митної декларації, заяви зі скаргою на постачальника, поданої відповідно до п.201.10 ст.201 Кодексу, бухгалтерської довідки, складеної відповідно до п.198.5 ст.198 Кодексу, або інших документів, передбачених п.201.11 ст.201 Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, податкової накладної.

Відтак, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Кррім цього, порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано ст.200 Податкового кодексу України.

Пунктом 200.1 ст.200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу.

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.7 ст.200 ПК України визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

З огляду на п.200.8 ст.200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Відповідно до п.200.9 ст.200 ПК України форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

За приписами п.200.11 ст.200 ПК України контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

-у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

-у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування (п.200.14 ст.200 ПК України).

І. Щодо дій співробітників ДПС по визнанню в Акті перевірки факту завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) суми ПДВ в розмірі 19733,00грн за липень 2021 року суд зазначає про таке.

Контрагент ПП «Агротехзахід», що є постачальником товару (автомобіля), здійснив реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних та не заперечується відповідачем.

Позбавлення платника податків права на податковий кредит за умови наявності в Єдиному реєстрі податкових накладних належним чином зареєстрованої податкової накладної безпідставно та протизаконно.

У Акті перевірки зазначено, і відповідачем не заперечується, що ТОВ«ТДФудТрейдінг» були надані первинні документи, складання/наявність яких передбачена діючим законодавством, що на думку суду, підтверджують факт укладення та виконання спірного правочину між ТОВ«ТДФудТрейдінг» та зазначеним в Акті перевірки контрагентом ПП «Агротехзахід», а саме: договір купівлі-продажу від28.08.2020 №08-651, видаткова накладна від28.08.2020 №08-651, податкова накладна з квитанцією про її реєстрацію, платіжні доручення від28.08.2021 та від01.09.2021, акт прийому-передачі транспортних засобів від28.08.2020, картка рахунку 631, наказ про введення в експлуатацію від24.09.2021 №10, наказ про закріплення автомобіля да директором від24.09.2021 №11, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від24.09.2021 (а.с.43-52).

Відтак, факт наявності належним чином оформлених видаткової та податкової накладних відповідач не заперечує, як і те що податкова накладна була належним чином зареєстрована постачальником у ЄРПН, що само по собі є належним доказом правомірності формування ТОВ«ТДФудТрейдінг» податкового кредиту.

Із зазначеного суд дійшов висновку, що сума податкового кредиту ТОВ«ТДФудТрейдінг» сформувало правомірно, оскільки ПДВ входить до складу суми, сплаченої контрагенту постачальнику/продавцю, при наявності належно оформленої та зареєстрованої податкової накладної.

Тобто, право на віднесення суми ПДВ у розмірі 19733,00грн, сплаченої позивачем в ціні придбаного у ПП «Агротехзахід» легкового автомобіля Volvo S80 YV1AS565081049882 і належним чином облікованого у бухгалтерському обліку на рах.1521 «Придбання основних засобів», не залежить від того, чи він почав використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а відтак ТОВ«ТДФудТрейдінг» не повинно було надавати копії зазначених відповідачем в Акті перевірки документів в т.ч. документи, які ідентифікують транспортний засіб, що використовуються, а також підтверджують отримання та використання нафтопродуктів (подорожні листи, ТТН, чеки з АЗС) договорів на проведення ремонтних робіт, тощо.

Крім того, з вересня місяця, після остаточного запуску роботи ТОВ«ТДФудТрейдінг», зазначений легковий автомобіль Volvo S80 YV1AS565081049882 було введено в експлуатацію та закріплено за керівником Товариства, з метою належного виконання ним своїх посадових обов`язків (а.с.49,50).

ІІ. Щодо висновків про завищення суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування) в сумі 500000,00 грн, в зв`язку з ненаданням Товариством до перевірки документів, що підтверджують процес виробництва лінії ЛАМ-250 ТОВ «А.Л.М.А.С», а також її придатність для подальшої експлуатації, та використання, суд зазначає про таке.

Факт придбання лінії ЛАМ-250 у ТОВ «АФ Рівнопільська» та належного відображення зазначеної операції у бухгалтерському та податковому обліку відповідач не заперечує, що підтверджує і Акт перевірки.

При цьому відповідач, всупереч вимог діючого податкового законодавства та первинних документів зазначає про протиправність віднесення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту та відшкодування, посилаючись на те, що аналізуючи ЄРПН не можливо встановити кінцеве походження даного обладнання та його виробника, а також відповідачу не було надано підтверджуючих документів про придатність та готовність даної лінії для подальшої експлуатації позивачем, а також документів що підтверджували б процес виробництва даної лінії ТОВ «А.Л.М.А.С».

Зазначені твердження відповідача є протиправними та такими що не відповідають вимогам діючого законодавства.

Суд зазначає, що відповідачу при проведенні перевірки були надані усі наявні у позивача документи щодо придбання, встановлення та використання зазначеної лінії (а.с.53-81) - договір від07.07.2021 №01/07/07 та акт приймання-передачі обладнання до договору від07.07.2021 (а.с.53-57), акт приймання-передачі основних засобів ТОВ «АФ Рівнопільська» від05.07.2021 (а.с.76-77), видаткова накладна від07.07.2021 №2(а.с.59), акт приймання-передачі основних засобів ТОВ «АФ Рівнопільська» від05.07.2021 (а.с.60-61), платіжні доручення (а.с.62-75), акт приймання-передачі основних засобів позивача від30.07.2021 (а.с.76-77), інвентарна картка обліку основних засобів (а.с.78), наказ про введення в експлуатацію (а.с.79), картка рахунку 631 (а.с.80-81).

Крім того, враховуючи висновки викладені в Акті перевірки, позивачем було надано від ТОВ «АФ Рівнопільська» підтверджуючі документи, а саме: картка рахунку 631 по контрагенту ТОВ «Укртехнофудз», Договір про надання послуг від05.11.2019 №б/н, акт здачі-приймання робіт від20.05.2020 №5, Акт приймання-передачі устаткування до монтажу від04.05.2020, платіжні доручення від25.11.2019 №72 та від05.11.2020 №141 (а.с.82-90).

Зазначені документи додатково підтверджують факт запуску лінії для виробництва макаронних виробів. Факт виробництва та реалізацію відповідних макаронних виробів також підтверджується даними бухгалтерського обліку да первинними документами позивача і не заперечується відповідачем.

Посилання відповідача на неможливість встановлення кінцеве походження даного обладнання та його виробника не є компетенцією податкового органу, факт встановлення/не встановлення виробника не має жодного значення у даних правовідносинах та суперечить нормам діючого законодавства що підтверджується усталеною судовою практикою.

Таким чином, враховуючи відсутність як на час проведення перевірки жодного доказу, який би підтверджував зроблені відповідачем за результатами перевірки висновки, такі висновки мають бути визнані протиправними та не можуть бути підставою для винесення податкових повідомлень-рішень.

Також, слід врахувати, що аналіз п.198.1, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі передбачено підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, податкової накладної.

Контрагенти ТОВ «АФ Рівнопільська» та ПП «Агротехзахід», що є постачальниками товарів, здійснили реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не заперечується відповідачем.

Позбавлення платника податків права на податковий кредит за умови наявності в Єдиному реєстрі податкових накладних належним чином зареєстрованої податкової накладної є протиправним.

Із зазначеного суд дійшов висновку, що суми податкового кредиту ТОВ «ТД Фуд Трейдінг» сформувало правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірних сум, сплачених контрагентам постачальникам, при наявності належно оформлених та зареєстрованих податкових накладних.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою вищезазначеної правової норми встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від24.05.1995 №88 визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Зазначені господарські операції мали реальний характер, були вчинені між право- і дієздатними суб`єктами права; претензій до право і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами перелічених правочинів, до правового статусу сторін цих правочинів як платників ПДВ відповідач при проведенні перевірки не мав; первинні документи складені у відповідності до закону; документи не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків, які згідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від24.05.1995 №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Наміру безпідставно одержати податкову вигоду позивач не мав, що відповідачем не спростовано.

Іншого джерела отримання товарів, за фактами поставки яких платником були визначений податковий кредит з ПДВ, ніж ТОВ «АФ Рівнопільська» та ПП «Агротехзахід» перевіркою не виявлено та в акті не зазначено.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (виконати роботу, надати послугу тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Свобода договору, свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом, гарантована для суб`єктів господарювання Конституцією України, цивільним (ст.3 ЦК України) та господарським законодавством (ст.6 ГК України).

Фінансово-господарські документи, що були досліджені під час проведення перевірки свідчать про наявність у сторін, які вчинили правочини необхідного обсягу цивільної дієздатності, вільне волевиявлення учасників правочину, що відповідає їх внутрішній волі. Правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, це доводиться укладеною та виконаною угодою між платником податків та контрагентом.

Тобто факт укладання та виконання угоди з контрагентом, підтверджено належним чином.

Приймаючи, до уваги, наявність всіх необхідних первинних документів, щодо фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «ТД Фуд Трейдінг» з контрагентами постачальниками ТОВ «АФ Рівнопільська» та ПП «Агротехзахід» в т.ч. податкових накладних оформлених та зареєстрованих у повній відповідності з чинним законодавством платник податків мав право на віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Наявність вказаних документів та відсутність підстав щодо висновків про безтоварність операцій, підтверджується і самим Актом перевірки.

При цьому, за змістом відомостей викладених в Акті перевірки, підтверджується і той факт, що на момент проведення господарських операцій з зазначеним контрагентом, а також віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, вказані контрагенти, були зареєстровані, як у державному реєстрі, так і як платники ПДВ.

Також, на думку суду, важливим є той факт, що акцентуючи увагу на усіх зазначених в Акті перевірки другорядних/похідних обставинах відповідач не доводить факту невідповідності вимогам законодавства взаємовідносин ТОВ «ТД Фуд Трейдінг» з контрагентами постачальниками ТОВ «АФ Рівнопільська» та ПП «Агротехзахід», у зв`язку з чим його висновки порушують пряму норму діючого законодавства, а саме п.п.201.10. п.201 ст.201 Податкового кодексу України оскільки реальність укладених правочинів підтверджує факт наявності в ЄРПН зареєстрованих ПН на поставлені товари, що є єдиною/достатньою підставою для нарахування податку, що відноситься до складу податкового кредиту і не потребує додаткового підтвердження.

До того ж, стверджуючи про порушення контрагентами податкового законодавства, контролюючий орган повинен був провести зустрічні звірки з метою документального підтвердження господарських відносин з позивачем, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

З огляду на вказане, висновок контролюючого органу є протиправним, а тому податкові повідомлення-рішення від18.11.2021 №7807/25010700 (форма В1) та від18.11.2021 №7808/25010700 (форма В4) належить скасувати.

Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову.

Згідно ч.1 ст.139 КАСУ при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Так, право на правову допомогу гарантовано ст.ст.8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від16.11.2000 №13-рп/2000, від30.09.2009 №23-рп/2009 та від11.07.2013 №6-рп/2013.

У рішенні Конституційного Суду України від30.09.2009 №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно ч.1 ст.132 КАСУ, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина третя вказаної статті).

Таким чином, послуги зі складання позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг є різновидом правової допомоги, витрати на яку включаються до складу судових витрат.

За змістом ст.134 КАСУ, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.7 та ч.9 ст.139 КАСУ розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Так, за змістом ч.9 ст.139 КАСУ, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмету спору.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем та Адвокатським об`єднанням «Північна фортеця» укладено договір про надання правової допомоги від19.11.2021 (а.с.115). Також, надано рахунок-фактуру суми судових витрат до договору у розмірі 5000,00 грн (а.с.116).

За змістом ч.3 ст.30 Закону України від05.07.2012 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховується, серед іншого, складність справи, а гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Верховним Судом у постанові від19.02.2019 у справі №803/1032/18 (касаційне провадження №К/9901/69188/18) підкреслюється, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

На думку суду, з урахуванням її фактичних обставин справи, предмету спору, змісту порушення, предмету доказування, аналізу наведених доказів, в частині співмірності розміру витрат на правничу допомогу, сума 5000,00грн є обґрунтованою і пропорційною до предмету спору, яку належить стягнути з відповідача.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Фуд Трейдінг» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від18.11.2021 №7807/25010700 (форма В1) та від18.11.2021 №7808/25010700 (форма В4).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Фуд Трейдінг» судовий збір у розмірі 9745,99грн (дев`ять тисяч сімсот сорок п`ять гривень 99 коп.) та судові витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00грн (п`ять тисяч гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Фуд Трейдінг» (проспект Перемоги, буд.155/2, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43137711).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 43143966).

Повне рішення суду складено 31.05.2022.

Суддя Л.О. Житняк

Дата ухвалення рішення30.05.2022
Оприлюднено22.06.2022

Судовий реєстр по справі —620/17933/21

Ухвала від 21.02.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Чаку Євген Васильович

Ухвала від 15.11.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 26.10.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 14.10.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 11.09.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Степанюк Анатолій Германович

Ухвала від 21.08.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Степанюк Анатолій Германович

Рішення від 30.05.2022

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Житняк Л.О.

Ухвала від 14.02.2022

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Житняк Л.О.

Ухвала від 19.01.2022

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Житняк Л.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні