Ухвала

від 29.05.2022 по справі 280/8812/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 травня 2022 року м. Дніпросправа №280/8812/20

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Панченко О.М., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.02.2021 р. в адміністративній справі №280/8812/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙН-АРТ"

до Головного управління ДПС у Київській області

про скасування податкового повідомлення рішення,-

встановив:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.02.2021 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ВАЙН-АРТ" у задоволенні позову.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, скаржник оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.05.2021 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав ненадання документу про сплату судового збору, а також документу на підтвердження повноважень Копилова В.Ю. як особи, яка підписала та подала апеляційну скаргу в інтересах Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797).

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року відмовлено скаржнику у задоволенні клопотання про відстрочення споати судового збору, апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з невиконанням скаржником вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

06 січня 2022 року скаржник вдруге оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання скаржник посилається на те, що вперше апеляційну скаргу було подано у встановлений процесуальним законом строк. Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду. Сплативши судовий збір ГУ ДПС України у Київській області повторно звернулось із апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції. Також скаржник посилається на судову практику.

Розглянувши клопотання про поновлення строку, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст.121 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржене рішення ухвалено в порядку письмового провадження 25 лютого 2021 року.

З урахуванням наведеного та враховуючи положення ст. 295 КАС України початком перебігу строку апеляційного оскарження є дата складення повного судового рішення - 25.02.2021 року, а останнім днем цього строку є 29.03.2021 року (з урахуванням положень ч. 6 ст. 120 КАС України).

Копію рішення від 25 лютого 2021 року скаржник одержав 02 береня 2021 року (а.с. 51).

Отже, встановлений ч. 1 ст. 295 КАС України строк апеляційного оскарження сплив 29 березня 2021 року (з урахуванням положень ч. 6 ст. 120 КАС України), а встановлений ч. 2 ст. 295 КАС України - 01 квітня 2021 року.

Апеляційну скаргу подано до суду першої інстанції 06 січня 2022 року, тобто після спливу строків, встановлених ст. 295 КАС України.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Слід зазначити, що у постанові від 15 травня 2018 року у справі №804/2979/17 Верховний Суд дійшов висновку, що "у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж".

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року набрала законної сили та в касаційному порядку не скасована.

Отже, наведені скаржником доводи не можуть свідчити про наявність поважних підстав, які об`єктивно перешкоджали скаржнику у встановлений ст. 295 КАС України строк оскаржити рішення суду першої інстанції, а тому клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає.

Крім того, відповідно до п.1 ч.5 ст.296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом становить 2102 грн.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір сплачується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 грн.) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (21020).

Як свідчать матеріали справи, позивачем подано позов у 2020 році та містить вимоги майнового характеру, ціна позову 3400 грн., а тому ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви складала 2102 грн.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент звернення апелянта до суду з апеляційною скаргою), за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (31530).

Отже, ставка за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150% від 2102 грн. = 3153 грн.

На підтвердження сплати судового збору скаржником надано копію платіжного доручення від 03.12.2021 року № 5095 про сплату судового збору в сумі 1576,50 грн.

Отже скаржнику за подання апеляційної скарги необхідно доплатити судовий збір в сумі 1576,50 грн. (3153,00 грн.-1576,50 грн.)

Разом з тим, згідно з частиною 1 статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Відповідно до частини 3 статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Частиною 1 статті 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною 3 статті. 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що повноваження представника юридичної особи, який не є адвокатом, мають бути підтверджені положеннями відповідного закону, статуту, положення або трудового договору (контракту).

З апеляційної скарги вбачається, що вона підписана представником Головного управління ДПС у Київській області Копиловим Вадимом. На підтвердження своїх повноважень надано витяг з наказу від 11.01.2021 року №15-о «Про призначення працівників» щодо призначення в порядку переведення ОСОБА_1 на посаду начальника відділу супроводження в судах податкових спорів за результатами камеральних перевірок управління супроводження судових справ.

Водночас повноваження можуть бути підтверджені виключно статутом, положенням, трудовим договором (контрактом), а не наказами по підприємству.

Проте до апеляційної скарги не було надано документів на підтвердження здійснення Копиловим В.Ю. самопредставництва скаржника як суб`єкта владних повноважень на підставі закону, статуту, положення або трудового договору (контракту).

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманих з офіційного веб-порталу ДП "Інформаційно-ресурсний центр", особою, уповноваженою представляти інтереси Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797) у правовідносинах з третіми особами та особою, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, зазначено її керівника Виноградову Олену Петрівну, начальник.

Інформація про те, що Копилов В.Ю. має право вчиняти дії від імені Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797) без довіреності та в порядку самопредставництва у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня і належних доказів того, що підписант апеляційної скарги може звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в інтересах відповідача, як представник за довіреністю, до скарги не додано.

Частиною 2 ст. 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.

За таких обставин, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.02.2021 р. слід залишити без руху та надати скаржнику строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.02.2021 р. у справі №280/8812/20 залишити без руху.

Надати Головного управління ДПС у Київській області строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме:

- вказати інші підстави поновлення строку апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.02.2021 р.;

- надати докази сплати судового збору в сумі 1576,50 грн. (реквізити для сплати судового збору - отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101; рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628; код класифікації доходів бюджету: 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);

- надати документ на підтвердження повноважень Копилова В.Ю. як особи, яка підписала та подала апеляційну скаргу в інтересах Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797).

Роз`яснити Головному управлінню ДПС у Київській області, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяО.М. Панченко