П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 травня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/22049/21Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Димерлія О.О.
суддів: Крусяна А.В. , Танасогло Т.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 року у справі №420/22049/21 за позовом ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення від 23.10.2021р. №2912, зобов`язання вчинити певні дії
У С Т А Н О В И В :
12.11.2021 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» від 23.10.2021р. №2912;
- зобов`язати Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2га у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом «б» частини 1 статті 121 Земельного кодексу України за рахунок однієї із сформованих, або несформованих земельних ділянок, які передані у власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, що зазначені у клопотанні ОСОБА_1 від 21.06.2021р.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказувала на протиправність рішення Куяльницької сільської ради від 23.10.2021р. №2912-VІІІ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства», оскільки формування земельної ділянки, у даному випадку, має здійснюватися на підставі технічної документації, а не за проектом землеустрою. Також, позивачка акцентувала увагу суду першої інстанції на тому, що Куяльницькою сільською радою надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою стосовно земельної ділянки про яку не йшлося в її клопотанні. Як стверджувала позивачка, орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями щодо вибору земельної ділянки, а лише надає відповідний дозвіл на земельну ділянку про яку зазначено у відповідному зверненні. Крім того, ОСОБА_1 зазначала, що відповідачем надано дозволів на виготовлення проекту землеустрою щодо земельної ділянки, яка розміщена на схилі за селом Качурівка (Поплавка) Подільського району Одеської області на місцевості, яка не придатна для ведення особистого селянського господарства.
Відповідач - Куяльницька сільська рада з позовними вимогами не погоджувалась та вважала їх необґрунтованими з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву вказуючи, що у межах спірних правовідносин відбувається зміна цільового призначення з «землі запасу» на «для ведення особистого селянського господарства». У зв`язку з чим, на думку відповідача, є необґрунтованими твердження позивачки стосовно того, що формування земельної ділянки має здійснюватися за технічною документацією щодо поділу та об`єднання.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 року у справі №420/22049/21 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 23.10.2021 року №2912 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства», яким гр. ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000га (кадастровий номер 5122982500:01:001:0587), яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області.
Зобов`язано Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.06.2021 року та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства в частині земельних ділянок зазначених позивачем у такому клопотанні.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем прийнято рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення іншої земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га (кадастровий номер 5122982500:01:001:0587), яка не була зазначена позивачкою у клопотанні. При цьому, окружним адміністративним судом наголошено, що правом обирати бажане місце розташування земельної ділянки при зверненні про надання дозволу на розробку проекту землеустрою в порядку ст.118 Земельного кодексу України наділено саме ініціатора відповідного звернення. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що в даному випадку формування земельної ділянки повинно здійснюватися на підставі технічної документації, а не за проектом землеустрою.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу в якій зазначено про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що, на думку органу місцевого самоврядування, є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та прийняття нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що звернення позивачки не було чітким та конкретизованим, оскільки стосувалось декількох земельних ділянок. Також, у разі неможливості надання вказаних у заяві ОСОБА_1 земельних ділянок, остання просила запропонувати іншу вільну земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення. Крім того, на думку скаржника, при вирішенні справи суд першої інстанції вийшов за межі завдань адміністративного судочинства, а саме втрутився в дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування.
В силу приписів пунктів 1, 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, з урахуванням такого.
Зокрема, колегією суддів установлено, що ОСОБА_1 звернулась до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області із заявою від 21.06.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом «б» частини 1 статті 121 Земельного кодексу України за рахунок однієї із сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області кадастровий номер 5122984800:01:002:0319 - 15,3873 га, кадастровий номер 5122984800:01:001:0430 - 15,8619 га, кадастровий номер 5122984800:01:002:0440 - 16 га, кадастровий номер 5122984800:01:002:0320 - 6га за межами с. Мардарівка Подільського району Одеської області або за рахунок несформованих земельних ділянок, що передані у власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області: несформована земельна ділянка біля с. Перешори на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, позначена на Публічній кадастровій карті: Земельна ділянка КОАТУУ: 5122984800, зона: 01, Квартал: 002, площа більше 14 га, яка має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122984800:01:002:0359; несформована земельна ділянка біля с. Перешори на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, позначена на Публічній кадастровій карті: Земельна ділянка КОАТУУ: 5122984800, зона: 01, Квартал: 001, площа більше 6,6 га, яка має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122984800:01:001:0350; несформована земельна ділянка біля с. Перешори на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, позначена на Публічній кадастровій карті: Земельна ділянка КОАТУУ: 5122984800, зона: 01, Квартал: 002, площа більше 4 га, яка має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122984800:01:002:0320; несформована земельна ділянка біля с. Мардарівка на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, позначена на Публічній кадастровій карті: Земельна ділянка КОАТУУ: 5122984800, зона: 03, Квартал: 001, площа більше 6 га, яка має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122984800:01:002:0365.
За наслідками розгляду вищеозначеного звернення Куяльницькою сільською радою Подільського району Одеської області 22.07.2021р. прийнято рішення «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» №2340-VІІІ.
Підпунктом 5.23 пункту 5 вказаного рішення органом місцевого самоврядування відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області, у зв`язку із здійсненням заходів щодо розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення та земельних ділянок, які перейшли до сільської ради на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».
Не погодившись із рішенням Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення і особистого селянського господарства» №2340-VІІІ від 22.07.2021р. ОСОБА_1 за захистом прав, свобод та охоронюваних законом інтересів звернулась до суду з позовною заявою.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 року у справі №420/14604/21 позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 22.07.2021 року № 2340-VIII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, у зв`язку із здійсненням заходів щодо розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення та земельних ділянок, які перейшли до сільської ради на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».
Зобов`язано Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.06.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства.
Апеляційним судом установлено, що на виконання вищезазначеного судового рішення органом місцевого самоврядування повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 .
За наслідками означеного розгляду Куяльницькою сільською радою Подільського району Одеської області 23.10.2021р. прийнято рішення «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» №2912-VIII.
Пунктом 1 вказаного рішення надано гр. ОСОБА_1 дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га (кадастровий номер 5122982500:01:001:0587), яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області.
Не погодившись із земельною ділянкою, на яку відповідачем надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, позивачка за захистом прав, свобод та охоронюваних законом інтересів звернулась до суду з даною позовною заявою.
Здійснюючи апеляційний перегляд даної справи колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України та Законом України «Про землеустрій».
Відповідно до п.«б» ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному ч.1 ст.128 цього Кодексу.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
При цьому, з огляду на зміст пп.«в» ч.3 ст.116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно із п.«б» ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Отже, ОСОБА_1 , як громадянка України, має право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектара, за умови, що такого права вона не використала раніше.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначено статтею 118 Земельного кодексу України, відповідно до частини 6 якої громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Приписами абз.1 ч.7 ст.118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
При цьому, слід відмітити, що вирішуючи спірне питання орган місцевого самоврядування не наділено повноваженнями відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Частиною 6 статті 79-1 Земельного кодексу України визначено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про землеустрій" проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.
За приписами ст.25 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою є, зокрема: й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.
Отже, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання такої документації.
Тобто, згідно із положеннями Земельного кодексу України способами формування земельної ділянки, у порядку відведення земельної ділянки із земель державної, комунальної власності (за відсутності на цій частині земної поверхні сформованих та зареєстрованих земельних ділянок), є поділ раніше сформованої земельної ділянки.
Надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. Натомість, коли йдеться про формування земельної ділянки із частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.
Системний аналіз вищенаведених приписів земельного законодавства свідчить про те, що правом обирати бажане місце розташування земельної ділянки наділено саме ініціатора відповідного звернення, тобто ОСОБА_1 , натомість, орган місцевого самоврядування зобов`язаний здійснити розгляд поставленого перед ним питання виключно в межах такого звернення та з урахуванням законодавчих вимог.
Дослідивши зміст спірного рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» №2912-VIII від 23.10.2021р., колегією суддів установлено, що органом місцевого самоврядування надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення документації із землеустрою із частини вже сформованого земельного масиву (кадастровий номер 5122982500:01:001:0587).
Водночас, апеляційний суд зазначає, що у заяві ОСОБА_1 від 21.06.2021 року не було зазначено про вказану земельну ділянку.
Отже, судом апеляційної інстанції установлено, що органом місцевого самоврядування надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо земельної ділянки, яку не бажала отримати позивачка.
Між тим, приймаючи у межах спірних правовідносин акт індивідуальної дії Куяльницькою сільською радою Подільського району Одеської області не обґрунтовано неможливості надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, із числа тих земельних ділянок, про які зазначено ОСОБА_1 у заяві від 21.06.2021 року.
Відтак, колегія суддів погоджується з позицією окружного адміністративного суду стосовно того, що вирішуючи спірне питання орган місцевого самоврядування необґрунтовано вийшов за межі своїх повноважень, а тому прийняте за наслідками такого розгляду рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» №2912-VIII від 23.10.2021р. є протиправним та підлягає скасуванню.
Водночас, апеляційний суд уважає за необхідне звернути увагу скаржника, що жодної заборони стосовно визначення у відповідному зверненні альтернативної кількості земельних ділянок положення земельного законодавства не містять.
До того ж, суд апеляційної інстанції зазначає, що здійснюючи розгляд звернення ОСОБА_1 органом місцевого самоврядування безпідставно не взято до уваги та не надано оцінки проханню позивачки щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок несформованих земельних ділянок.
Що стосується позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, колегія суддів зазначає наступне.
Зобов`язання органу місцевого самоврядування прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту, застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.
Дійсно, у випадку невиконання обов`язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов`язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов`язання ухвалити рішення.
Однак, як і будь-який інший спосіб захисту, зобов`язання відповідача ухвалити рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав.
Адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, ч. 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
За наслідками офіційного з`ясування фактичних обставин справи судом апеляційної інстанції установлено, що Куяльницькою сільською радою Подільського району Одеської області відповіді на поставлені ОСОБА_1 у заяві від 21.06.2021р., питання не надано, як і не зазначено про неможливість надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок сформованих земельних ділянок або за рахунок несформованих земельних ділянок, із числа тих, про які зазначено у вказаному зверненні позивачки.
З урахуванням означеного, на думку колегії суддів, позовна вимога ОСОБА_1 про зобов`язання Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є передчасною, а тому задоволенню не підлягає.
Водночас, апеляційний суд уважає правильним висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права, у даному випадку, є саме зобов`язання Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства в частині земельних ділянок зазначених позивачкою у такому зверненні.
Між тим, колегія суддів уважає необґрунтованими доводи скаржника стосовно того, що суд першої інстанції втрутився в дискреційні повноваження відповідача, оскільки таким втручанням вважається зобов`язання органу місцевого самоврядування прийняти конкретне рішення без надання останньому будь-якої свободи розсуду обирати з кількох юридично допустимих рішень.
У даному ж випадку, окружним адміністративним судом зобов`язано Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства в частині земельних ділянок зазначених позивачкою у такому зверненні, що не є втручанням в дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування.
Установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені в апеляційній скарзі доводи Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області.
Оскілки апеляційна скарга Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області не містить жодного обґрунтування щодо неправильного розподілу судом першої інстанції судових витрат, то оцінка вказаному питанню колегією суддів не надається.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи відповідача, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 року у справі №420/22049/21 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Суддя-доповідач Димерлій О.О.Судді Крусян А.В. Танасогло Т.М.
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.05.2022 |
Оприлюднено | 22.06.2022 |
Номер документу | 104545923 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Димерлій О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні