Рішення

від 26.05.2022 по справі 709/281/22

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

709/281/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2022 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Кваші І.М.,

за участі секретаря судового засідання - Дем`яненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чорнобаївської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - селянське фермерське господарство "Земля", про визнання права на майнові права засновника фермерського господарства в порядку спадкування за законом та визнання права постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Чорнобаївської селищної ради (далі - відповідач) про визнання права на майнові права засновника фермерського господарства в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 68 років померла мати позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була зареєстрована та до дня смерті постійно проживала за адресою:

АДРЕСА_1 . Єдиний спадкоємець ОСОБА_2 - позивачка.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на майнові права засновника у селянському фермерському господарстві "Земля" як єдиного майнового комплексу, які належали спадкодавиці на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №727511, виданого Чорнобаївською районною державною адміністрацією 01 листопада 2007 року.

Разом з тим, в процесі оформлення спадщини виявилось, що у позивача немає можливості оформити у спадщину в нотаріальному порядку вищевказане спадкове майно.

Нотаріусом Бабак Л.М. позивачу надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21 січня 2022 року, мотивовану тим, що відповідно до ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство» успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону. Згідно ст. 22 цього закону фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання. В ст. 19 закону вказано, що до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Спадкоємцем повідомлено, що документи на цілісний майновий комплекс фермерського господарства покійним власником не виготовлялися і тому надати їх нотаріусу для видачі свідоцтва право на спадщину не можливо, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Посилаючись на законодавство та практику Верховного Суду позивач просила позов задовольнити.

03 травня 2022 року ОСОБА_1 направила до суду доповнення до позовної заяви як спосіб усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали Чорнобаївського районного суду Черкаської області про залишення позовної заяви без руху від 28 квітня 2022 року.

26 травня 2022 року позивачка подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, якою збільшено позовні вимоги. ОСОБА_1 також просила визнати за нею право постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 7125185200:06:000:4845, площею 12,0008 га, що розташована в адміністративних межах Лукашівської сільскої ради Чорнобаївського району Черкаської області, призначеної для ведення фермерського господарства, яку було надано ОСОБА_2 , відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії ЧР №19-82, виданого 11 березня 2001 року Чорнобаївською районною радою народних депутатів Чорнобаївського району Черкаської області.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04 травня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача ОСОБА_3 подав до суду заяву про розгляд справи за його та позивачки відсутності, позовні вимоги підтримують та просять позов задовольнити.

Від представника відповідача за дорученням - ОСОБА_4 , 25 травня 2022 року та 26 травня 2022 року надійшли заяви з проханням проводити розгляд справи без їхньої участі, проти задоволення позову не заперечують.

Від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - селянського фермерського господарства "Земля", надійшла заява про розгляд справи за відсутності їхнього представника. Проти позову не заперечують.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлені наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 матір`ю позивачки ОСОБА_1 є ОСОБА_2 (а.с. 36).

Згідно зі свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 13 травня 1994 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_6 . Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище - ОСОБА_1 (а.с. 37).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 68 років померла мати позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 02 лютого 2021 року Чорнобаївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 9).

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно:

- майнові права засновника у селянському фермерському господарстві "Земля" як єдиного майнового комплексу (ідентифікаційний номер 31396149), яке зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , які належали спадкодавиці на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №727511, виданого Чорнобаївською районною державною адміністрацією 01 листопада 2007 року (а.с. 10);

- право постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 7125185200:06:000:4845, площею 12,0008 га, що розташована в адміністративних межах Лукашівської сільскої ради Чорнобаївського району Черкаської області, яку було надано ОСОБА_2 , відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії

ЧР №19-82, виданого 11 березня 2001 року Чорнобаївською районною радою народних депутатів Чорнобаївського району Черкаської області (а.с. 20). Зазначене підтверджує також Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 21-23) та Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с. 24).

26 квітня 2001 року зареєстровано СФГ "ЗЕМЛЯ", ідентифікаційний код юридичної особи: 31396149, за адресою: вул. Набережна, 5, с. Лукашівка Золотоніського району Черкаської області (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, а.с. 10).

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) АБ №613885 ОСОБА_2 є керівником селянського фермерського господарства "Земля" (а.с. 11).

Розпорядженням Чорнобаївської районної державної адміністрації від 26 квітня 2001 року № 070/2001 зареєстровано статут СФГ "ЗЕМЛЯ" (а.с. 12).

За статутом СФГ "Земля", його головою є ОСОБА_2 . Крім голови СФГ Гонтар В.О., інші члени в СФГ відсутні (розділ І Статуту). Організаційно-господарську діяльність СФГ здійснює голова СФГ (розділ VII Статуту). Діяльність СФГ припиняє у разі, коли не залишилось спадкоємця, який продовжив би діяльність СФГ (розділ Х Статуту) (а.с. 12-18).

Свідоцтвом про розмір частки ОСОБА_2 в статутному фонді селянського (фермерського) господарства "Земля" визначено, що частка ОСОБА_2 в статутному фонді СФГ "Земля" становить 100% , що становить 480945,01 грн. (а.с. 25).

Нотаріусом Чорнобаївської державної нотаріальної контори Бабак Л.М. позивачу видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21 січня 2022 року (а.с. 19).

Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину на належне майно ОСОБА_2 , мотивована тим, що відповідно до ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство» успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону. Згідно ст. 22 цього закону фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання. В ст. 19 закону вказано, що до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Спадкоємцем повідомлено, що документи на цілісний майновий комплекс фермерського господарства покійним власником не виготовлялися і тому надати їх нотаріусу для видачі свідоцтва право на спадщину не можливо.

На сьогоднішній день не передбачений порядок реєстрації підприємств (єдиного майнового комплексу) як об`єкта нерухомості. Фермерське господарство пройшло державну реєстрацію як суб`єкт підприємницької діяльності, але вно не має державної реєстрації як об`єкт цивільно-правових відносин та не має правовстановлювального документу як об`єкт нерухомості.

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №68851806 після смерті ОСОБА_2 зареєстровано спадкову справу (а.с. 69).

На запит суду завідувач Чорнобаївської державної нотаріальної контори Бабак Л.М. надала документи спадкової справи № 247/2021, відкритої після смерті ОСОБА_2 : заяву ОСОБА_1 про прийняття спадщини ОСОБА_2 та Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру №64607811 від 06 травня 2021 року, згідно з якою заповіти та спадкові договори ОСОБА_2 не складала (а.с. 74-76).

Таким чином, за сукупності інформації, яка міститься у постанові нотаріуса від 21 січня 2022 року, спадковій справі № 247/2021, вбачається, що єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 є її дочка - ОСОБА_1 .

Наявні документи підтверджують те, що майнові права засновника селянського фермерського господарства "Земля" дійсно належали спадкодавцю, проте за життя вона не зареєструвала їх як цілісний майновий комплекс фермерського господарства.

ОСОБА_2 була головою та єдиним засновником фермерського господарства, а тому і одноосібним кінцевим бенефіціарним власником (контролером). ОСОБА_1 як спадкоємець, який прийняв спадщину, бажає продовжити діяльність СФГ «Земля», яке має основні фонди, необхідні для здійснення господарської діяльності, а також має у користуванні земельну ділянку державної власності для ведення фермерського господарства. Отже, СФГ «Земля» фактично є об`єктом цивільних прав та предметом цивільного обороту, а тому майнові права засновника входять до складу спадщини, право на яку має вона як спадкоємиця після смерті матері.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство» успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до положень ст. ст. 1216-1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Здійснення права на спадкування визначено Главою 87 ЦК України.

За ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Разом з тим ст. 1219 ЦК України визначено права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Отже, спадкування частки учасника господарства допускається і не підпадає під заборону п.1 ч. 1 ст. 1219 ЦК України.

В статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» розкрито зміст поняття фермерського господарства, яке є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець.

Як вбачається зі змісту ст. 19 Закону України «Про фермерське господарство» до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

На можливості спадкування частки у статутному капіталі не лише господарських товариств, а й інших юридичних осіб наголошує і Верховний Суд. Зокрема, у постанові від 03.10.2018 у справі № 917/1887/17 суд зазначив, що лише у випадках якщо в установчих документах приватного підприємства є вказівка на наявність у нього статутного капіталу, можливе спадкування корпоративних прав на приватне підприємство. Спадкування частки учасника товариства не підпадає під заборону п. 2 ч. 1 ст. 1219 ЦК України. При цьому спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі. І хоча висновок ВС стосується приватного підприємства, він у повній мірі може бути застосований і до фермерського господарства.

Проте у позивачки як спадкоємця, немає можливості оформити право власності на майно в іншому порядку, ніж шляхом звернення до суду, беручи до уваги відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що позовна вимога про визнання за позивачкою права на майнові права засновника селянського (фермерського) господарства "Земля" підлягає до задоволення.

Щодо вимоги позивача про визнання права постійного користування земельною ділянкою земельної ділянки суд зазначає наступне.

Рішенням Чорнобаївського районної ради народних депутатів Чорнобаївського району Черкаської області від 06 липня 2000 року № 13-12, ОСОБА_2 було надано земельну ділянку площею 12,0008 га в постійне користування на підставі ст. ст. 51, 52 чинного на той час ЗК України від 18 грудня 1990 року № 561-ХІІ та чинного на той час Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20 грудня 1991 року № 2009-ХІІ (державний акт, а.с. 20).

26 квітня 2001 року наказом №1 «Про передачу (зарахування) отриманої у постійне користування земельної діляки на баланс селянського (фермерського) господарства», головою СФГ ОСОБА_2 було зараховано на баланс СФГ "ЗЕМЛЯ" для ведення фермерського господарства земельну ділянку площею 12,00 га для використання в господарській діяльності СФГ "ЗЕМЛЯ" (а.с. 70).

Згідно ч. ч. 1, 2, 5 ст. 7, ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 23, ч. ч. 1-3 ст. 56 ЗК України 1990 року (в редакції, чинній на час видачі спадкодавцю правовстановлюючого документа на право постійного користування земельною ділянкою) користування землею може бути постійним або тимчасовим.

Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку.

У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності: громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства; сільськогосподарським підприємствам і організаціям; громадським об`єднанням; релігійним організаціям; промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям; організаціям, зазначеним у статті 70 цього Кодексу для потреб оборони; для ведення лісового господарства спеціалізованим підприємствам; житловим, житлово-будівельним, гаражно-будівельним і дачно-будівельним кооперативам; спільним підприємствам, міжнародним об`єднанням і організаціям з участю українських, іноземних юридичних і фізичних осіб, підприємствам, що повністю належать іноземним інвесторам.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Таким чином, ОСОБА_2 за життя на законних підставах набула право постійного користування спірною земельною ділянкою.

01 січня 2002 року набрав чинності Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року.

Згідно ч. 1 ст. 92 вказаного ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Вичерпний перелік осіб, які можуть набувати земельні ділянки у постійне користування, визначений у ч. 2 ст. 92 ЗК України. Фізичні особи до вказаного переліку не належать.

Згідно п. 6 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Разом з тим, Конституційний Суд України в своєму рішенні від 22 вересня 2005 року у справі N 5-рп/2005 визнав неконституційними положення п. 6 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення у зв`язку з тим, що через відсутність встановленого порядку переоформлення права власності або оренди та унеможливлення безоплатного проведення робіт із землеустрою і виготовлення технічних матеріалів та документів для переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право власності або оренди в строки, визначені Кодексом, суперечить положенням частини четвертої статті 13, частини другої статті 14, частини третьої статті 22, частини першої статті 24, частин першої, другої, четвертої статті 41 Конституції України.

Також Конституційний Суд України у вказаному рішенні зазначив, що стаття 92 ЗК України не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках. Раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними та підлягають заміні у разі добровільного звернення осіб.

Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов`язковій заміні.

Відповідно достатті 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

За приписами статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Отже, право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним.

Статті 27 і 114 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року, а також стаття 141 ЗК України від 25 жовтня 2001 року не передбачали припинення права постійного користування земельною ділянкою внаслідок смерті особи. Тому право постійного користування (на підставі відповідного державного акта) земельною ділянкою не припиняється зі смертю особи, якій було надане таке право, незалежно від цільового призначення відповідної ділянки.

Перелік прав та обов`язків особи, які не входять до складу спадщини визначений у статті 1219 ЦК України. За змістом вказаного переліку право постійного користування земельною ділянкою, яке належало спадкодавцю, не є тим правом, яке не можна успадкувати. А тому таке право за загальним правилом входить до складу спадщини.

Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 922/989/18, в якій Верховний Суд зазначив, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, у редакції Закону від 25 жовтня 2001 року, перелік яких є вичерпним.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону (частина третя статті 41 Конституції України).

Статтею 16 ЦК України надано право кожній особі звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав може бути визнання права.

Частина 4 ст. 319 ЦК України визначає, що власність зобов`язує. Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

З огляду на те, що спадкодавець була єдиним членом фермерського господарства, позивач її єдиний спадкоємець, позовна вимога щодо визнання права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування за законом, обґрунтована, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, суд приходить до висновку про задоволення цієї вимоги.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 4, 81, 141, 259, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, суд-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Чорнобаївської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - селянське фермерське господарство "Земля", про визнання права на майнові права засновника фермерського господарства в порядку спадкування за законом та визнання права постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на майнові права засновника селянського (фермерського) господарства "Земля" (код в ЄДРПОУ 31396149), місцезнаходження якого - АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, для ведення фермерського господарства площею 12,0008 га, яка розташована в адміністративних межах Лукашівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, кадастровий номер 7125185200:06:000:4845, яку було надано ОСОБА_2 відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії ЧР №19-82, виданого 11 березня 2001 року Чорнобаївською районною радою народних депутатів Чорнобаївського району Черкаської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Чорнобаївська селищна рада, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 26424714, місцезнаходження: вул. Центральна, 154, смт Чорнобай Золотоніського району Черкаської області;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: селянське (фермерське) господарство "Земля", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 31396149, місцезнаходження: вул. Набережна, 4, с. Лукашівка Золотоніського району Черкаської області.

Суддя І.М. Кваша