Рішення

від 29.05.2022 по справі 716/434/21

ЗАСТАВНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 716/434/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.05.2022 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді - Стрільця Я.С.,

з участю секретаря судових засідань - Вікторівської Д.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області та Чернівецька районна державна адміністрація Чернівецької області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом та отримання правовстановлюючого документу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , звернувся до суду із позовом до Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області та Чернівецька районна державна адміністрація Чернівецької області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом та отримання правовстановлюючого документу.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на все належне їй майно, до складу якої серед іншого входить земельна ділянка, площею 1,2900 га в межах згідно з планом, розташована на території Юрковецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позивач є спадкоємцем майна померлої ОСОБА_3 за заповітом. Інших спадкоємців, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині, немає. 06.02.2020 за заявою позивача державним нотаріусом Заставнівської державної нотаріальної контори Бурдейною Г.П. була відкрита спадкова справа за №37/2020 щодо майна померлої ОСОБА_3 .

Після спливу шестимісячного строку, встановленого ст. 1268 ЦК України для прийняття спадщини, позивач у відповідності до ст. 1297 ЦК України, звернувся до нотаріуса із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно.

На частину спадкового майна позивачу видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 09.02.2021, проте у видачі свідоцтва про право на вищевказану земельну ділянку - відмовлено, у зв`язку із відсутністю документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку за померлою ОСОБА_3 та документів про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, що успадковується, про що зазначено у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії за №272/02-31 із одночасним роз`ясненням права на звернення із позовом до суду для захисту прав та інтересів.

За вказаних обставин просить визнати за ним право на завершення процедури приватизації та отримання правовстановлюючого документу на згадану земельну ділянку.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, попередньо направили до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.

Представник відповідача Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про визнання позову та прохання розглянути справу у його відсутності.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Чернівецької районної державної адміністрації в Чернівецькій області - Топала Ю.В. в судове засідання не з`явилася. 12.05.2022 на електронну адресу суду нею було адресовано письмові пояснення, в яких викладено заперечення проти позовних вимог з посиланням на те, що в місцеву державну адміністрацію ОСОБА_1 , син померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 з приводу внесення змін до сертифікату на право на земельну частку (пай), виданого на ім`я ОСОБА_3 , або його заміни не звертався. Також звернено увагу на те, що Чернівецькою районною державною адміністрацією Чернівецької області подано касаційну скаргу на рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 16.12.2021 та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 23.03.2022 у справі № 716/2087/21, якими встановлено факт належності покійній ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧВ №0043135, виданого 31.08.1996.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області в судове засідання не з`явився, попередньо надав до суду заяву, в якій просив розгляд справи по суті провести в його відсутності.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд цивільної справи по суті у відсутності учасників цивільного процесу.

Суд, врахувавши позиції учасників судового процесу, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності, визначивши правову природу спірних правовідносин, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст. 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 05.12.2019 (а.с. 8). Остання є матір`ю позивача, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 37/2020 від 06.02.2020 (а.с. 25-47).

Відповідно до приписів ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Згідно ч.ч. 1,1 ст.ст. 1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Внаслідок смерті ОСОБА_3 по місцю її останнього проживання - АДРЕСА_1 відкрилася спадщина на все належне їй майно.

До складу спадкового майна входить, зокрема земельна ділянка, площею 1,2900 га в межах згідно з планом, розташована на території Юрковецької сільської ради Заставнівського (на даний час - Чернівецького) району Чернівецької області, за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Наведене вбачається із копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧВ № 0043135 від 3108.1996 (а.с.75), копії рішення Юрковецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області №732-15/19 від 28.03.2019 (а.с.16) та копії рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 16.12.2021 (а.с.101).

Відповідно до ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

За правилами ст. 1216, 1217, 1218, 1223 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а тому прийняття спадщини частинами не можливе. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Вказане спадкове майно ОСОБА_3 , згідно заповіту від 15.12.2017, посвідченого приватним секретарем виконавчого комітету Юрковецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області Довганюк І.Е. та зареєстрованого в реєстрі за №116, який на час відкриття спадщини змінений та скасований не був, заповіла ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховної ради України за №7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» - перелік осіб, які мають право на обов`язкову частку, що визначений ст. 1241 ЦК України є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує.

На виконання вказаних вимог закону, судом встановлено, що інших спадкоємців, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині, немає.

Відповідно ч.ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У відповідності до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до положення ч.1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживав із спадкодавицею ОСОБА_3 на момент її смерті і вважається таким, що прийняв спадщину, що видно із довідки сільської ради №2092 від 17.12.2019 (а.с. 12), крім того, позивач 06.02.2020 подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини (а.с. 25 зворот).

Судом також встановлено, що з метою оформлення спадщини та отримання свідоцтва про право власності на спадкове майно у вигляді згаданої земельної ділянки позивач звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину (а.с. 34). Проте, нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки останнім не були надані належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності покійної ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, які є необхідними для вчинення нотаріальної дії (а.с.36).

Звертаючись до суду із вимогою про визнання за ним права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом та отримання правовстановлюючого документу, позивач посилається на те, що його покійна матір ОСОБА_3 , будучи власником сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧВ № 0043135 від 3108.1996, за життя зверталася до Юрковецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області із заявою про виділення їй земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). 28.03.2019 рішенням 15 сесії VІІ скликання Юрковецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області «Про виділення в натурі на місцевості земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» було вирішено:

- затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на території Юрковецької сільської ради за межами с. Юрківці;

- виділити в натурі (на місцевості) земельну ділянку, площею 1,2900 га, кадастровий номер 7321589700:02:002:0052 власнику земельної частки (паю) ОСОБА_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Юрковецької сільської ради, за межами с. Юрківці відповідно до технічної документації із землеустрою;

- довести до відома ОСОБА_3 про необхідність реєстрації права власності на земельну ділянку (а.с.16).

Тобто, за життя спадкодавиця ОСОБА_3 виявила бажання одержати належну їй земельну частку (пай) в натурі (на місцевості) та отримала рішення органу місцевого самоврядування про виділ їй земельної ділянки в натурі, проте, в силу певних життєвих обставин, не отримала на цю земельну ділянку правовстановлюючі документи.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Згідно ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно п. «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

За змістом ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час відкриття спадщини) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, в тому числі, в порядку приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Частиною 1 ст. 118 визначено, що ЗК України (в редакції чинній на час відкриття спадщини) громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ст. 125 ЗК України (в редакції чинній на час відкриття спадщини) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч. 1 ст. 126 ЗК України (в редакції чинній на час відкриття спадщини) право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

В інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності:

- ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки;

- виготовлення технічної документації на земельні ділянки;

- визначення меж земельної ділянки в натурі;

- погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами;

- одержання у встановленому порядку Державного акта на землю;

- реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X «Перехідні положення» ЗК.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

У постанові Верховного Суду від 13.06.2018 р. у справі №128/1911/15-ц вказано, що захист прав власності громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом 1 частини 3 статті 152 ЗК України.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення, що передбачено частиною 1 статті 1225 ЦК України.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

З урахуванням викладеного у разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію земельної ділянки, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати завершення такої приватизації.

Таким чином, з викладеного слід зробити висновок, що спадкодавиця ОСОБА_3 право власності на спірні земельні ділянки не набула, однак скористалася правом на отримання їх у власність в порядку приватизації. У зв`язку із цим ОСОБА_3 звернулася до органу місцевого самоврядування за місцем проживання, а саме до Юрковецької сільської ради із відповідною заявою, проте за життя не встигла отримати правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку.

Позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець майна померлої ОСОБА_3 за законом зобов`язаний був звернутися до Юрковецької сільської ради із заявою про продовження процедури приватизації, оскільки, в силу ст. 1218 останній успадковує після смерті ОСОБА_3 усі права та обов`язки. Тобто, в силу вищевказаних вимог закону позивач ОСОБА_1 успадковує право продовжити процедуру приватизації з того етапу, на якому вона була призупинена у зв`язку зі смертю спадкодавиці ОСОБА_3 .

Також варто зазначити, що в разі відмови спадкоємцеві органом місцевого самоврядування у завершенні процедури приватизації, такий спадкоємець має право звертатися до суду з позовом про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця.

В судовому засіданні було встановлено, що позивач ОСОБА_1 в Юрковецьку сільську раду Чернівецького (колишнього - Заставнівського) району Чернівецької області із заявою про продовження процедури приватизації після смерті ОСОБА_3 не звертався.

Разом з тим, суд звертає увагу на той факт, що зверненню до суду спадкоємцем в даних правовідносинах повинно передувати його звернення до органів місцевого самоврядування. Це пов`язано з тим, що суд не може підміняти та виконувати функції не характерні для нього, тобто виконувати дискреційні повноваження. Отже, позивачу необхідно було, в першу чергу, звернутися до органів державної влади з метою вирішення виниклої ситуації.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦПК України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

З огляду викладеного, суд приходить до висновку, що даний позов є передчасним, оскільки позивачем не вичерпано всіх можливих законних заходів щодо завершення процедури приватизації після смерті ОСОБА_3 з метою отримання правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку в досудовому порядку, а отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Згідно ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершено розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки в судове засідання, призначене на 10 год. 30 хв. 25.05.2020 учасники справи не з`явилися, а повне судове рішення складено (в межах строку, встановленого ч.6 ст.259 ЦПК України) 30.05.2022, то датою ухвалення даного судового рішення є 30.05.2022.

На підставі викладеного, ст.ст. 328, 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1225, 1261-1265, 1268, 1270, 1272, 1297 ЦК України, ст. ст. 116, 118, 125, 126 ЗК України, керуючись ст. ст. 2, 3, 4, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 79, 82, 89, 258-259, 263, 264, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області та Чернівецька районна державна адміністрація Чернівецької області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом та отримання правовстановлюючого документу - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області.

Повне судове рішення складено 30.05.2022.

Суддя Ярослав СТРІЛЕЦЬ