Рішення

від 25.05.2022 по справі 946/9346/21

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/9346/21

Провадження № 2/946/743/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2022 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В.,

представника позивача - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

08.11.2021 року позивач звернулась до суду з позовними вимогами, якими просить встановити факт її постійного проживання разом зі спадкодавцем - ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за нею, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,9990 га, яка розташована на території Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки - 5122083600:01:001:0006.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , за життя залишив заповіт, яким заповів усе належне йому майно ОСОБА_1 . Позивач прийняла спадщину, оскільки на час відкриття спадщини постійно мешкала із спадкодавцем. Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Веліксар Т.І. №432/02-14 від 16.09.2021 року, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, у зв`язку із тим, що заяву про прийняття спадщини позивачем було подана після спливу шестимісячного строку.

Позивач в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, якою підтримала позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 0,9990 га, яка розташована на території Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки - 5122083600:01:001:0006 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ОД №052150, виданого 10.03.2004 року Ізмаїльською райдержадміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 10-11-59.

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 05.09.2005 року, виданого Матроською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_2 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на вищезазначене спадкове майно.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Частиною 1 статті 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 1233 ЦК - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Згідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до заповіту від 08.07.2003 року, посвідченого секретарем Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області Гончаренко Т.Г., зареєстрованого в реєстрі за № 114, ОСОБА_2 заповів усе своє майно, де б воно не знаходилося та з чого б не складалося, і взагалі все те, що належатиме йому на день смерті і на що за Законом матиме право - ОСОБА_1 .

Згідно відомостей Матроської сільської ради Ізмаїльського району від 04.02.2013 року, заповіт ОСОБА_2 від 08.07.2003 року, зареєстрований за № 114, не змінювався та не скасовувався.

Відповідно ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку відповідно до ст. 1241 ЦК України, після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , немає.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з правилами ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 1 ст. 1221 ЦК України.

Згідно ст. 315 ЦПК України в судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звернулась до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Саме постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є підставою для визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину, а не лише реєстрація місця його проживання за адресою місця проживання спадкодавця.

Згідно до ст. 1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

За змістом п. п. 3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В судовому засіданні було встановлено факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом зі спадкодавцем - ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено показами допитаних в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Тобто, ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину.

Письмовою відповіддю Ізмаїльського районного нотаріального округу Веліксар Т.І. №432/02-14 від 16.09.2021 року, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, у зв`язку із тим, що заяву про прийняття спадщини позивачем було подана після спливу шестимісячного строку.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивачів неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивачів на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1225, 1233, 1234, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04379433, місцезнаходження: 68670, Одеська область, Ізмаїльський р-н, с. Саф`яни, вул. Грушевського, буд. 85) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом зі спадкодавцем - ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,9990 га, яка розташована на території Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки - 5122083600:01:001:0006 (Державний акт на право приватної власності на землю серії ОД №052150, виданий 10.03.2004 року Ізмаїльською райдержадміністрацією, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 10-11-59).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 30.05.2022 року.

Суддя: О.Я.Присакар