Справа № 761/9001/22
Провадження № 1-кс/761/5099/2022
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 за участю: прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
клопотання прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72022000220000007 від 20 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.209 КК України,
ВСТАНОВИВ:
25 травня 2022 року прокурор у кримінальному провадженні прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з клопотанням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72022000220000007 від 20 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.209 КК України, про арешт майна, а саме: на грошові кошти, які були вилучені за рішенням Офісу прикордонної митниці Альбіти (Albita Border Customs Office) Румунія № 429/T/12.03.2022 у результаті митного контролю здійсненого щодо фізичної особи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: 1 617 077 доларів США; 50 970 Євро.
Клопотання прокурора обґрунтовано тим, що в провадженні Другого відділу детективів захисту економіки у фіскальній сфері Бюро економічної безпеки України знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72022000220000007 від 20 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.209 КК України. Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Офісом Генерального прокурора.
Досудовим розслідуваннямкримінального провадження встановлено, що ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) упродовж 2016 2017 років отримав з офіційних джерел на території України дохід на загальну суму 38,08 тис грн., будучи бухгалтером ТОВ «Антехком» (ЄДРПОУ 43890139) та директором ТОВ «Акваріум Плюс» (ЄДРПОУ 37616876), які згідно з відкритих джерел інформації пов`язані з політично значущими особами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Так, ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 12.03.2022 вчинили дії, які пов`язані із перевезенням готівкових валютних цінностей через державний кордон Молдови з Румунією в сумі 1,62 млн. дол США, що еквівалентно 47,03 млн грн, та 0,05 млн євро, що еквівалентно 1,65 млн. грн.. без відповідного митного декларування, тим самим здійснили легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом в особливо великих розмірах, на загальну суму 49,03 млн грн.
Встановлено, що Державною службою фінансового моніторингу України (далі ? Держфінмоніторинг) на виконання статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» підготовлено узагальнений матеріал стосовно фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Держфінмоніторингом отримано інформацію від ПФР іноземної країни стосовно недекларування валютних цінностей громадянином України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під час перетину державного кордону Молдови з Румунією.
Так, 12 березня 2022 року у Офісі прикордонної митниці Альбіти (Albita Border Customs Office) Румунія, у результаті митного контролю, здійсненого щодо фізичної особи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та були вилучені суми в розмірі 1,62 млн дол США і 0,05 млн євро. Відповідно до рішення №429/T/12.03.2022, терміном на 30 днів, внаслідок недекларування коштів при в`їзді на територію Румунії. В подальшому, відповідно до рішення про тимчасове вилучення готівки № 429/Т/1203.2022 було продовжено на період 60 днів, починаючи з 11.04.2022 та положень статті 7 Резолюції №1889/2005 Європейського парламенту та Ради від 23.12.2018 з контролю готівки, яка переміщується в Європейський Союз.
В подальшому під час пошуку інформації стосовно учасників фінансових операцій у мережі Інтернет виявлено наступне:
- на кордоні з Молдовою румунські митники у подружжя з Києва виявили та вилучили 1,6 млн дол США, 50 тис євро, 9 елітних наручних годинників, 24 сумки, загальна вартість яких становить понад 1 млн дол США, а також різні ювелірні вироби ( ІНФОРМАЦІЯ_2 2022-09-14/semeynaya-para-hotela-vyvezti-iz-ukrainyi-16-milliona-dollarov-nalichnyimi-i-dorogie-aksessuaryi-foto/262539).
06 травня 2022 року від Держфінмоніторингу надійшов додатковий узагальнений матеріал № 0171/2022/ДСК від 03.05.2022 стосовно фінансових операцій, проведених за участю ОСОБА_5 , які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) майна, одержаних злочинним шляхом.
Додатковим матеріалом встановлено, що ОСОБА_5 являється бухгалтером ТОВ «Антехком» (ЄДРПОУ 43890139) та директором ТОВ «Акваріум Плюс» (ЄДРПОУ 37616876).
Під час пошуку інформації стосовно учасників фінансових операцій виявлено, що ТОВ «Антехком» входить в групу компаній ФГП « ІНФОРМАЦІЯ_3 », родина якого пов`язана з «сім`єю ОСОБА_9 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ). В свою чергу ТОВ «Акваруім Плюс» входить в групу компаній ФГП « ІНФОРМАЦІЯ_5 », який є представником фірм, які пов`язані з ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ).
Відповідно до матеріалу ДСФМУ отриманий дохід ОСОБА_5 за період 2016 2017 років становить 38,08 тис грн.
Згідно даних вищезазначених матеріалів Держфінмоніторингу встановлено такі індикатори підозрілості фінансових операцій, а саме: недекларування валютних цінностей громадянином України в значних розмірах під час перетину митного кордону з Румунією, наявність негативної інформації в мережі Інтернет стосовно громадян України через намагання вивезти з України валютні цінності та дорогоцінні аксесуари без відповідно митного декларування та основний суб`єкт дослідження імовірно має зв`язок з політично значущими особами.
Таким чином, у Держфінмоніторигу були підстави вважати, що фінансові операції здійснені ОСОБА_5 та ОСОБА_8 12.03.2022, які пов`язані із перевезенням готівкових валютних цінностей через державний кордон Румунії в сумі 1,62 млн. дол. США, що еквівалентно 47,03 млн. грн., та 0,05 млн. євро, що еквівалентно 1,65 млн. грн. такими, що можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) коштів, одержаних злочинним шляхом.
Відповідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків станом на 27.04.2022 року отриманий дохід ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період 2008 2021 становить 213 049, 48 грн. та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за період 2008 2021 становить 123 543,87 грн.
Також, на адресу ІНФОРМАЦІЯ_8 направлено письмові вимоги в порядку ст. 93 КПК України від 28.04.2022 № № 1/5/0/3392-22, 1/5/0/3393-22.
З інформації наданої Державної митної служби України та Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України встановлено, що інформація про перетин державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях та тимчасово окупованою територією АР КРИМ громадянином ОСОБА_5 відсутня. Перетин кордону ОСОБА_8 здійснювався 02.03.2022 на пропускному пункті Кельменці Чернівецької області. Крім того, громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_8 за період з 24.02.2022 по 09.05.2022 митне оформлення товарів та цінностей не здійсювали.
У органу досудового розслідування є підстави вважати, що грошові кошти, які знаходяться в Офісі прикордонної митниці Альбіти (Albita Border Customs Office) Румунія можуть бути приховані, відчужені та перетворені особами причетними до вчинення правопорушення, оскільки отриманні внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, пов`язаних із легалізацією (відмиванням) майна, одержаного злочинним шляхом в особливо великих розмірах.
Постановою старшого детектива першого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у фіскальній сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_12 від 16 травня 2022 року грошові кошти, які були вилучені за рішенням ІНФОРМАЦІЯ_9 ) Румунія № 429/T/12.03.2022 у результаті митного контролю здійсненого щодо фізичної особи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: 1 617 077 доларів США; 50 970 Євро, визнано речовими доказами в кримінальному провадженні №72022000220000007 від 20 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.209 КК України.
З огляду на викладене, з метою повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування кримінального провадження, збереження речових доказів у кримінальному провадженні, та оскільки є підстави вважати, що існує реальна загроза приховування вказаних грошових коштів та їх відчуження, прокурор звернувся з даним клопотанням.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала з мотивів наведених у ньому та просила його задовольнити.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, заслухавши пояснення прокурора, вважаю, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадженняна підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, за фактом вчинення яких розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні прокурора майна, оскільки, як встановлено з матеріалів клопотання, що грошові кошти, які були вилучені у результаті митного контролю здійсненого щодо фізичної особи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: 1 617 077 доларів США; 50 970 Євро, визнані речовимидоказами вкримінальному провадженні, тобто відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, прокуроромдоведено існування реальних ризиків приховування та відчуження вказаного майна, передбачені п.2 ч.1 ст. 170 КПК України.
Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72022000220000007 від 20 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.209 КК України задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: на грошові кошти, які були вилучені за рішенням Офісу прикордонної митниці Альбіти (Albita Border Customs Office) Румунія № 429/T/12.03.2022 у результаті митного контролю здійсненого щодо фізичної особи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- 1 617 077 доларів США;
- 50 970 Євро.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київської апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 31.05.2022 |
Оприлюднено | 16.05.2024 |
Номер документу | 104551125 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Шевченківський районний суд міста Києва
Щебуняєва Л. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні