Постанова

від 30.05.2022 по справі 557/240/21

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2022 року

м. Рівне

Справа № 557/240/21

Провадження № 22-ц/4815/775/22

Головуючий у Гощанському районному суді

Рівненської області: суддя Тишкун П.В.

Рішення суду першої інстанції

(вступна і резолютивна частини) проголошено:

о 16 год. 37 хв. 22.02.2022 у смт. Гоща

Рівненської області

Повний текст рішення складено: 01 квітня 2022 року

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючий: суддя Хилевич С.В.

судді: Ковальчук Н.М., Гордійчук С.О.

секретар судового засідання: Пиляй І.С.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - Гощанська селищна рада Рівненської області;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: ОСОБА_2 ;

представники учасників справи:

позивача - адвокат Петрук Олексій Володимирович;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - адвокат Величко Олександр Миколайович;

за участі: ОСОБА_2 та представників учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 22 лютого 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Гощанської селищної ради Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: ОСОБА_2 ; про визнання незаконним правового акту органу місцевого самоврядування, що порушує право власності,

в с т а н о в и в:

У лютому 2021 року в суд звернулася ОСОБА_1 з позовом до Гощанської селищної ради Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: ОСОБА_2 ; про визнання незаконним правового акту органу місцевого самоврядування, що порушує право власності. Мотивуючи вимоги, вказувалося, що набув право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 . Рішенням Гощанської селищної ради Рівненської області від 21 лютого 2008 року №38 надано дозвіл позивачу на виготовлення технічної документації та будівництво житлового будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , який затверджено 12 березня 2008 року головним архітектором Гощанського району, зареєстровано 25 квітня 2008 року інспекцією Державної архітектурно-будівельної комісії у Рівненській області. На підставі плану було побудовано будинок та встановлено огорожу від сусідньої земельної ділянки, що належить ОСОБА_3 (зараз - об`єкт права власності ОСОБА_2 ). 10 березня 2008 року було винесено в натуру осі розбивки будівель, про що складено відповідний акт. Навесні 2008 року ОСОБА_1 встановлено огорожу з північного боку на відстані 4 м від фундаменту будинку.

В подальшому, 16 січня 2020 року, комісія Гощанської селищної ради Рівненської області обстежила межі земельних ділянок, належних позивачу і третій особі, внаслідок чого було складено відповідний акт, який ОСОБА_1 не підписувався. Вважає, що комісією неправомірно не враховано, що межа земельної ділянки позивача з північного боку визначена у 2008 році і у разі перенесення огорожі на 1,5 м зменшиться площа її земельної ділянки на 60 м2.

14 лютого 2020 року Гощанська селищна рада Рівненської області своїм рішенням №1481 затвердила зазначений акт. При цьому позивача не було запрошено на засідання органу селищного самоврядування. Дане рішення вважає незаконним і просить його скасувати.

Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 22 лютого 2022 ркоу ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову.

У поданій апеляційній скарзі позивач, вважаючи оскаржуване рішення незаконним і необґрунтованим, покликався на неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Обґрунтовуючи її, вказувалося про неврахування судом того, що заявнику не було вручено копії акту до початку його розгляду на засіданні сесії та її відсутність на засіданні сесії, що порушує права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку. Також залишено без уваги, що у разі перенесення огорожі на 1, 5 м зменшиться загальна площа земельної ділянки на 60 м2, що вважає недопустимим. При цьому для визначення таких змін у площі необхідний висновок експерта. Серед осіб, які підписали акт комісійного обстеження від 16 січня 2020 року відсутній підпис ОСОБА_1 і її не включено до складу комісії, а тому зазначений акт можна було затвердити на сесії Гощанської селищної ради лише у випадку погодження ОСОБА_1 з актом, про що містився би відповідний підпис.

Вважає, що відповідачем здійснено щодо одного і того самого правочину два протилежних способи волевиявлення, а саме в лютому 2008 року землевпорядник Гощанської селищної ради підписала акт про передачу під охорону і зберігання межових знаків границі земельної ділянки, а 16 січня 2020 року ця ж посадова особа підписала акт встановлення і узгодження зовнішніх меж земельних ділянок із суміжними землекористувачами. Тобто встановлено, що огорожа позивача розташована на відстані 1, 5 м від межі земельної ділянки з бік земельної ділянки ОСОБА_4 .

На переконання заявника, її доводи підтверджуються і тими фактами, що рішенням Гощанської селищної ради Рівненської області від 21 лютого 2008 року надано дозвіл на виготовлення технічної документації та будівництво житлового будинку АДРЕСА_1 . На підставі плану забудови спірної земельної ділянки було побудовано житловий будинок та встановлено огорожу від сусідньої ділянки, що на час вирішення справи належить ОСОБА_2 . У плані зазначено про відстань від будинку до огорожі, яка складала 4 м, в зв`язку з чим здійснено винос в натурі осей розбивки будівель на відповідну відстань. Навесні 2008 року позивачем встановлено огорожу згідно з указаним планом і вона не змінювалася. Також вказувала, що у разі перенесення огорожі на 1, 5 м водонапірна труба опиниться під "новою" огорожею, що суперечить правилам техніки безпеки. При цьому відстань від будинку до огорожі за планом будівельного паспорта передбачає і протипожежні та санітарні норми, тоді як менша відстань є недопустимою.

Заявник звертала увагу, що надані нею довідка обстеження стану земельної ділянки ОСОБА_1 від 29 жовтня 2021 року та копія протоколу окремої процесуальної дії, вчиненої поза судовим засіданням, від 14 липня 2021 року повністю спростовують пояснення відповідача та третьої особи про те, що перенесення огорожі не зменшує загальний розмір земельної ділянки та не порушує її право власності.

Крім іншого, при розгляді земельного спору судом не додержано вимог ст.ст. 203, 215, 373, 376 ЦК України.

Тому просила скасувати рішення суду першої інстанції, прийнявши нове - про задоволення позову, а саме визнати незаконним рішення Гощанської селищної ради Рівненської області від 14 лютого 2020 року №1481 "Про затвердження акту встановлення і узгодження зовнішніх меж земельних ділянок із суміжними землекористувачами по АДРЕСА_1 " та скасувати його.

Відзив на апеляційну скаргу іншим учасником справи чи його представником не подавався, хоча про таке право їм було роз`яснено ухвалою Рівненського апеляційного суду від 22 квітня 2022 року.

Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи і доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із того, що акт встановлення і узгодження зовнішніх меж земельних ділянок із суміжними землекористувачами не є правовстановлювальним документом і не має правового значення. Він не породжує та не засвідчує будь-яких юридичних прав іобов`язків, а тому оспорюване рішення не порушує законних прав ОСОБА_1 .

При цьому позивачем не надано доказів, що внаслідок прийняття оспорюваного рішення зменшиться розмір спірної земельної ділянки чи іншим чином порушуватимуться її права як власника землі або розташованого на ній житлового будинку. Дане рішення не змінює площі земельної ділянки, не вносить змін до Державного акту про право власності на землю, не оспорює факту наявності права власності позивача на землю чи її розмір.

Також суд прийшов до переконання, що приведення межі земельних ділянок у відповідність до точок координат призведе до зменшення розміру земельної ділянки, належної ОСОБА_1 і з цього приводу не надано жодних доказів.

Зважаючи на це, відмовлено у задоволенні позову.

Проте з такими висновками погодитися не можна.

Як з`ясовано, позивач є власником земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1 , площею 0, 1200 га, кадастровий номер: 5621255100:01:002:0149, на підставі договору дарування земельної ділянки №864574 від 17 січня 2008 року, реєстровий номер 97, що підтверджується Державним актом про право власності на земельну ділянку серії ЯД №268196 від 13 лютого 2008 року, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №136415642 від 04 вересня 2018 року (право власності зареєстроване у реєстрі 29.08.2018, номер запису 277494991).

На даній земельній ділянці розміщено житловий будинок загальною площею 212 м2, який є власністю ОСОБА_1 , що також сторонами не заперечується і підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, де вказується про реєстрацію права власності №136420348 від 04.09.2018 (право власності зареєстроване у реєстрі 29.08.2018, номер запису 27750214).

Технічну документацію на будівництво житлового будинку та господарських споруд позивачем виготовлено на підставі рішення Виконавчого комітету Гощанської селищної ради Рівненської області від 21 лютого 2008 року №2008.

10 березня 2008 року винесено в натуру осі розбивки будівель, про що складено відповідний акт, який затверджений головним архітектором Гощанського району 12 березня 2008 року.

З акту про передачу під охорону і зберігання межових знаків границі земельної ділянки, яка надається у власність (без дати), вбачається факт винесення у 2008 році в натуру межі земельної ділянки площею 0, 12 га, що належить ОСОБА_1 , та передачу позивачу чотирьох межових знаків під охорону і зберігання.

25 квітня 2008 року Інспекцією Державної архітектурно-будівельної комісії у Рівненській області ОСОБА_1 дозволено виконання будівельних робіт і затверджено план забудови земельної ділянки індивідуального забудовника, що засвідчено відповідним документом №180. За цим дозволом визначено основні етапи робіт, а саме винесення осей будівлі в натуру, влаштування фундаментів, зведення несучих та огороджувальних конструкцій, виконання благоустрою, а також внесено інформацію в поданій декларації про готовність об`єкта до експлуатації та виготовлено відповідний будівельний паспорт.

В подальшому, 05 листопада 2019 року ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу було придбано суміжну земельну ділянку площею 0, 1199 га, кадастровий номер: 5621255100:01:002:0372, по АДРЕСА_1 .

Після придбання ділянки при винесенні її меж в натуру (на місцевість) ОСОБА_2 було виявлено помилку, допущену при виготовленні документації із землеустрою на попередніх землевласників, яка полягала у розташуванні земельної ділянки на проїзній частині.

При обстеженні комісією Гощанської селищної ради Рівненської області встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_2 у південно-західному напрямку межує із земельною ділянкою ОСОБА_1 , а огорожа земельної ділянки позивача розташована на відстані 1, 5 м від межі її земельної ділянки в бік земельної ділянки ОСОБА_2 . В зв`язку із цим 16 січня 2020 року комісією Гощанської селищної ради Рівненської області складено відповідний акт встановлення і узгодження зовнішніх меж земельних ділянок із суміжними землекористувачами по АДРЕСА_1 , де вказувалося про винесення меж між суміжними земельними ділянками проектною організацією відповідно до даних Державного земельного кадастру згідно з державною реєстрацією земельної ділянки ОСОБА_1 .

Відповідним рішенням Гощанської селищної ради Рівненської області від 14 лютого 2020 року №1481 затверджено зазначений акт встановлення і узгодження зовнішніх меж земельних ділянок із суміжними землекористувачами по АДРЕСА_1 від 16 січня 2020 року.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу незаконності рішення органу селищного самоврядування та його скасування, оскільки оспорюваним рішенням порушуються права власника земельної ділянки внаслідок переходу права власності на її частину відстанню 1, 5 м у південно-західному напрямку по дотичній ширині суміжних земельних ділянок від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , що складає площу 30 м2.

Згідно зі ст.ст. 12, 98, 125, 152-155, 198 ЗК України в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить:

а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу;

ґ) викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;

д) організація землеустрою;

ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;

з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;

и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;

і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;

ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;

й) вирішення земельних спорів;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить:

а) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону;

б) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом;

в) здійснення інших повноважень у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Землекористувачі зобов`язані:

а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки;

б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;

г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;

е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем;

ж) не допускати випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;

з) обкошувати (з прибиранням скошеного) та оборювати земельні ділянки, прилеглі до торфовищ, полезахисних лісових смуг, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, у смугах відведення автомобільних доріг і залізниць.

Законом можуть бути встановлені інші обов`язки землекористувачів.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов`язки чи обмеження.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за шкоду, заподіяну їх неправомірним втручанням у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ст. ст. 22, 373 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується Конституцією України.

Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Приходячи до переконання про скасування оскаржуваного рішення, колегія суддів бере до уваги, що, укладаючи 05 листопада 2019 року договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0, 1199 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5621255100:01:002:0372, ОСОБА_2 повинен був розуміти, що він придбав земельну ділянку на умовах, з цільовим призначенням, у межах, розмірах і конфігурації, які визначені для попереднього власника, та відповідно до даних Державного земельного кадастру.

Як видно із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер: 136415642, дата формування: 04.09.2018), право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5621255100:01:002:0149, зареєстровано у відповідному державному реєстрі 29 серпня 2018 року, тобто раніше, ніж ОСОБА_2 було придбано земельну ділянку у продавця суміжної земельної ділянки і зареєстровано відповідне право за собою.

Тобто суб`єктивні права ОСОБА_1 на землю порушуються оспорюваним рішенням органу селищного самоврядування, а тому воно підлягає визнанню незаконним і його слід скасувати.

Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio - дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.

Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Підставою для задоволення апеляційної скарги відповідно до пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, що призвело до незастосування норм матеріального права, які підлягали застосуванню.

Керуючись ст.ст.368, 376, 381-384, 388-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 22 лютого 2022 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Гощанської селищної ради Рівненської області від 14 лютого 2020 року №1481 "Про затвердження акту встановлення і узгодження зовнішніх меж земельних ділянок із суміжними землекористувачами по АДРЕСА_1 ".

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Гощанська селищна рада Рівненської області; адреса: вулиця Застав`я, 22, смт. Гоща Рівненської області 35400; код ЄДРПОУ: 04385416.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: ОСОБА_2 ; адреса: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повний текст постанови складено: 31.05.2022

Головуючий : С.В. Хилевич

Судді: Н.М.Ковальчук

С.О.Гордійчук