Ухвала

від 30.05.2022 по справі 2-н-36/09

ТУРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-Н-36/09

6/458/13/2022

УХВАЛА

31.05.2022 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючий суддя Ференц Р.І.,

секретар судового засідання Матківська Р.Р.,

за участі сторін цивільного провадження:

позивач по справі товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», представник заявника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Борисов П.М. не прибув,

відповідач представник акціонерного товариства «Універсал Банк» не прибув,

відповідач ОСОБА_1 не прибув,

розглянувши в м.Турка Самбірського району Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін заяву представника товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Борисова П.М. про заміну сторони його правонаступником, -

В С Т А Н О В И В:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.05.2022 року представник товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Європейська агенціяз поверненняборгів» БорисовП.М. звернувся в Турківський районний суд Львівської області із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні у цивільній справі №2-н-36/09 по якій було винесено судовий наказ 05.11.2009 року Турківським районним судом Львівської області за заявою Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2022 року у провадження судді Турківського районного суду Львівської області Ференц Р.І. передана дана справа.

Справа підсудна Турківському районному суду Львівської області, оскільки ст.ст.23, 27 ЦПК України передбачено, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції.

Заява подана особою, яка згідно вимог ст.47 ЦПК України наділена цивільною процесуальною дієздатністю.

Предметом заяви є заміна сторони у виконавчому провадженні.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ СТОРІН ПО СПРАВІ.

Позиція особи, яка звернулася в суд.

Представник заявника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Борисов П.М. звернувся в Турківський районний суд Львівської області із заявою про заміну сторони стягувача у цивільній справі №2-н-36/09 по якій було винесено судовий наказ 05.11.2009 року Турківським районним судом Львівської області за заявою публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. За вказаним судовим наказом виконавче провадження не відкривалося. Стягувач у виконавчому провадженні вибув, що тягне за собою неможливість виконання судового наказу.

30.04.2021 року між акціонерним товариством «Універсал Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №30/04/21/ФК2 відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати (сплатити) АТ «Універсал Банк» суму фінансування, а АТ «Універсал Банк» зобов`язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, визначених договором.

В судове засідання представник ТОВ «ФК «ЄАПБ» не прибув, просив розгляд справи проводити без участі представника «ФК «ЄАПБ», заяву задоволити.

Позиція відповідача.

Відповідач представник акціонерного товариства «Універсал Банк» в судове засідання не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлявся завчасно і належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлявся завчасно і належним чином.

Процесуальні діїу справі.

Ухвалою суду від 26.05.2022 року прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Судове засідання по справі призначалося 31.05.2022 року о 09 год 00 хв.

Враховуючи неявку учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд керується вимогами ч.1 ст.223 ЦПК України якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно вимог ст.131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному ст.129 ЦПК України, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Суд вважає, що немає порушення прав сторін, оскільки справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані щодо своєчасного повідомлення особи про місце і час розгляду справи та якщо не надійшло клопотання про відкладення цього розгляду.

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутність сторін по справі, суд враховує практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків, поведінку заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо), а також приймаючи до уваги рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд прийшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних у справі даних і доказів.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004 року).

Основною умовоювідкладення розглядусправи єне відсутністьу судовомузасіданні представниківсторін, анеможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи, відповідні до них правовідносини та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 05.11.2009 року Турківським районним судом Львівської області по справі № 2-Н-36/09 було винесено судовий наказ, згідно якого заява публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором із ОСОБА_1

05.11.2009 року Турківський районний суд Львівської області видав судовий наказ у справі. Виконавче провадження не відкривалося.

Встановивши дійсні обставини справи, дослідивши докази заявника на обгрунтування заявлених вимог, суд, вирішуючи спір між сторонами, виходить з наступних мотивів та норм права.

Акціонерне товариство «Універсал Банк» з 30.04.2021 року в силу вимог договору факторингу №30/04/21/ФК2 вибув як стягувач за судовим наказом №2-н-36/09 та як сторона, на користь якої підлягає поверненню заборгованість за кредитним договором з ОСОБА_1 .

Стягувач вибув, що тягне за собою неможливість виконання судового наказу.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Статтею 1Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження визначається як завершальна стадія судового провадження.Таке розуміння виконавчого провадження відповідає практиці Європейського суду з прав людини. Так у п.15 рішення ЄСПЛ у справі «Моргуненко проти України» від 06.09.2007 року (заява № 43382/02) вказується таке: «Суд зазначає, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження («Скордіно проти Італії») 36813/97, п.197). Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес («Естіма Джордж проти Португалії»), рішення від 21.04.1998 року, «Сіка проти Словаччини», N 2132/02, пп.24-27, від 13.06.2006 року)».

За змістом ст.512 ЦК України, ст.442 ЦПК України та ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Статтею 514 ЦК Українивизначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

У зв`язку з такою зміною відбувається вибуття особи з провадження, у зв`язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належною стороною проводиться відповідно вимог до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст.ст.512, 514 ЦК України та ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Відповідно, до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 20.11.2013 року № 6-122цс13, виходячи зі змісту ст..ст.512,514 ЦК України, ст.378 ЦПК України, ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення права вимоги, правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Крім цього, із змісту вказаної постанови Верховного Суду України, вбачається, що згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Верховний Суд 25.04.2018 року у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 2-Н-148/09, провадження №61-1104св18 (ЄДРСРУ № 73627702) досліджував питання щодо заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником та дійшов висновку, що заміна сторони правонаступником може відбуватися, як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Аналогічна позиція міститься і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.03.2018 року по справі № 6-1355/10, провадження № 61-1207бсв18.

Згідно з ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Пункт 9 ч.1ст.39 Закону України «Про виконавче провадження»передбачає, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Провівши аналіз положень ст.442 ЦПК України, при цьому взявши до уваги положення ч.5 ст.124 Конституції України та ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини, основоположних свобод, статус стягувача та боржника, сторони судового процесу, набувають з моменту, коли у позивача з`являється право на отримання виконавчого документу - тобто з моменту набранням рішення законної сили.

Враховуючи принцип обов`язковості виконання судових рішень, закріплений Основним Законом України, неприпустимо вважати що заміна сторони виконавчого провадження можлива виключно за наявності відкритого виконавчого провадження при примусовому виконанні рішення суду.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Закону України «Про виконавче провадження».

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 09.09.2019 року №711/10368/2012.

Також у висновку, викладеного Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 27.11.2019 року у справі № 496/2685/13-ц вказано про те, що заміна сторони правонаступником можлива і після закриття виконавчого провадження у зв`язку з його виконанням.

Тривале невиконання рішення суду викликає у Відповідача хибне переконання про необов`язковість його виконання та завдає шкоди репутації всій судовій системі України.

Згідно ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

У своїй практиці розгляду заяв щодо виконання рішень судів Верховний суд України неодноразово зазначав, що ст..6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28.07.1999 року в справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», рішення від 19.03.1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).

Верховний суд у Постанові від 09.12.2019 року у справі №2-3627/09 дійшов наступних висновків: «Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Основним Законом України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відмова суду в прийнятті заяв, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке за статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове виконання можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.

Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.

З аналізу наведеного можна зробити висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Відтак заміна у разі вибуття сторони виконавчого провадження правонаступником має відбуватись з одночасною заміною правонаступником відповідного учасника справи. Відповідний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду також у постанові від 03.11.2020 року у справі № 916/16/17 (п.73).

В такому випадку особа, яка вважає себе правонаступником позивача/стягувача та бажає набути та реалізувати існуючі процесуальні права, притаманні позивачу/стягувачу, може заявити про заміну сторони у справі, ініціювавши відкриття відповідної стадії процесу. Саме після відкриття однієї зі стадій процесу і можуть бути досліджені обставини та подані на їх обґрунтування докази щодо правонаступництва у спірних правовідносинах.

Оскільки настадії виконаннясудового рішеннявідбулася замінав зобов`язанні,що єрізновидом правонаступництвата можливана будь-якійстадії процесу,право вимогина замінусторони підставне,то єпідстави длязаміни сторониз Акціонерного товариства «Універсал Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Суд вважає, що заявником надані належні, допустимі та достовірні докази, які підтверджують право заявника на заміну сторони в зобов`язанні.

Керуючись ст.ст.512,514 ЦК України, ст.ст.258-261,442 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника заявника товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «Європейськаагенція зповернення боргів»Борисова П.М. про заміну його правонаступникомзадовольнити.

Замінити сторону стягувача з акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, м.Київ, вул.Автозаводська, буд.54/19) на товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, м.Київ, вул.Симона Петлюри,30, реквізити IBAN НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк» щодо виконання судового наказу Турківського районного суду Львівської області від 05.11.2009 року у цивільній справі №2-Н-36/09 за заявою публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №11-1/505к-07 від 12.05.2008 року у виконавчому провадженні.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформацію щодо справи, що розглядається учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет веб-адреса сторінки: http://court.gov.ua; https://tk.lv.court.gov.ua/.

Суддя Р.І.Ференц