Ухвала

від 31.05.2022 по справі 527/785/22

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/785/22

провадження № 1-кс/527/175/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2022 року слідчий суддя Глобинського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине клопотання слідчого Відділу поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження №12022170510000180, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 27 травня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2022 року до суду надійшло клопотання слідчого Відділу поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження №12022170510000180, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 27 травня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України.

В обґрунтуванняклопотання слідчийзазначив,щоу провадженні СВ ВП №1 Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022170510000180 від 27 травня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України.

28.05.2022 близько 12:00 год. по автодорозі с. Малинівка - с. Радалівка Кременчуцького району Полтавської області не доїжджаючи моста через старе русло річки Хорол ОСОБА_5 не впоравшись з керуванням автомобіля КАМАЗ д.н.з. НОМЕР_1 з причепом НОМЕР_2 допустив ДТП та внаслідок цього стався розрив цистерн з рідким мінеральним добривом «КАС» в кількості близько 20 т., які знаходились на транспортному засобі добрива розлились по навколишньому середовищу.

В ході розслідування кримінального правопорушення виявлено, що автомобіль марки «КАМАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , та причеп марки СЗАП д.н.з. НОМЕР_3 належать на праві власності ПОСП «Відродження».

Після ДТП автомобіль марки «КАМАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , причеп НОМЕР_2 поміщено на майданчик ВП №1 КРУП ГУНП в Полтавській області.

Посилаючись на те, що в кримінальному провадженні є достатньо даних вважати, що тимчасово вилучене майно є доказом вчинення кримінального правопорушення і відповідає вимогам ст. 167 КПК України, з метою збереження речових доказів, а також запобігання можливості їх приховування, знищення, пошкодження, псування, втрати, передачі, пересування, відчуження, слідчий просив накласти арешт на майно: автомобіль марки «КАМАЗ» моделі 55102 д.н.з. НОМЕР_4 , причеп бортовий СЗАП д.н.з. НОМЕР_3 . шляхом заборони власнику та володільцю користуватися майном із залишенням його на майданчику ВП №1 КРУП ГУНП в Полтавській області, та шляхом заборони відчуження майна власником чи іншими особами на підставі його довіреності.

У судове засідання слідчий Відділу поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_3 , не з`явився, направив до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, клопотання підтримував, просив задовольнити.

Власник майна в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали ( а.с. 1-25), дійшов висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч. 5, ч. 7 ст. 237 КПК України, при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Як зазначено в ч. 1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Згідно зч.2ст.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Слідчим суддею встановлено, що вилучені в ході огляду 27 травня 2022 року автомобіль марки «КАМАЗ» моделі 55102 д.н.з. НОМЕР_4 , причеп бортовий СЗАП д.н.з. НОМЕР_3 ., набули статусу тимчасово вилученого майна та визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Зазначене майно відповідає критеріям, зазначеним у п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК, має значення речових доказів у кримінальному провадженні та підлягатиме дослідженню, а тому незастосування арешту може призвести до його втрати чи пошкодження. Клопотання слідчого подане до суду у строк, визначений ч.5 ст. 171 КПК України. Слідчим доведено наявність обставин, викладених в ч. 11 ст. 170 КПК України.

З огляду на викладене, клопотання підлягає задоволенню, як обґрунтоване та таке, що відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131,132, 167, 167,170-173, 175, 372, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Відділу поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження №12022170510000180, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 27 травня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 27.05.2022 під час огляду ДТП, а саме: автомобіль марки «КАМАЗ» моделі 55102 державний номерний знак НОМЕР_4 , причеп бортовий СЗАП державний номерний знак НОМЕР_3 , шляхом заборони власнику та володільцю користуватися майном із залишенням його на майданчику ВП №1 КРУП ГУНП в Полтавській області, та шляхом заборони відчуження майна власником чи іншими особами на підставі його довіреності.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1