Постанова від 22.02.2022 по справі 5023/1668/12

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 року м. Харків Справа № 5023/1668/12

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Чернота Л.Ф., суддя Білоусова Я.О. , суддя Барбашова С.В.

За участю секретаря судового засідання За участю представників сторін: від апелянта ТОВ "СЕГУРА- Кепітал": від заявника (ФОП ОСОБА_1): представник третьої особи представник Міяхара Інгрід Такаші: Ліквідатор, арбітражний керуючий: від кредиторів: розглянувши апеляційну скаргу ( вх. №3901Х/3) Яковенко В.С. Бєлінський О.В. (адвокат), свідоцтво № 6724/10 від 14.06.18 р., не з`явились Березовський Є.В. (адвокат), договір про надання правової допомоги(витяг) № 44/21 від 24.05.21 р. Лялюк Василій Михайлович, свідоцтво №664 від 26.03.13 р. не з`явились Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕГУРА- КЕПІТАЛ», м. Харків

на ухвалу господарського суду Харківської області від 09.12.2021 року (повний текст ухвали складено та підписано 14.12.2021 року)у справі за заявою про Ліквідатор, арбітражний керуючий: Кредитори:№5023/1668/12(суддя Усатий В.О.) Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Харків, неплатоспроможність Лялюк Василій Михайлович ФОП Лісовець Д.С., м. Харків ФОП Фінікель В.М, м. Харків

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.04.2012 в порядку ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013) порушено провадження у справі про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою суду від 24.04.2012 ФОП ОСОБА_1 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора.

Ухвалою суду від 13.05.2019 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Лялюка В.М.

Господарським судом Харківської області встановлено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містить інформацію про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у зв`язку зі смертю (дата запису: 10.01.2019, номер запису: 24800070007028603).

21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень якого встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

У зв`язку зі смертю фізичної особи ОСОБА_1 , а також беручи до уваги, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, господарьский суд Харківської області дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Крім того, закриття провадження у справі про неплатоспроможність ФОП ОСОБА_1 унеможливлює подальший розгляд всіх заяв і клопотань, які залишилися не розглянутими у даній справі.

09 грудня 2021 року Господарський суд Харківської області постановив ухвалу про закриття провадження у справі №5023/1668/12 про неплатоспроможність ФОП ОСОБА_1.

Скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою суду від 09.04.2012.

Не погодившись з постановленою ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕГУРА-КАПІТАЛ", м. Харків звернулось з апеляційною скаргою б/н, від 17.12.2021 (вх.№3901 Х/3) з додатками, в якій просить:

-ухвалу Господарського суду Харківської області від 09 грудня 2021 року у справі №5023/1668/12 про закриття провадження у справі - скасувати,

- справу направити для розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом під час закриття провадження у справі про банкрутство не було вирішено питання щодо витребування спірного майна та поновлення іпотеки, запис про яку було вилучено на підставі Постанови господарського суду Харківської області від 24.04.2021 року про визнання банкрутом ФОП ОСОБА_1 та відкриття ліквідаційної процедури.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 вже був визнаний банкрутом, відтак на цій стадії вважає, що провадження у справі про банкрутство може бути застосоване виключне коло підстав для закриття провадження у справі, зокрема ті, що передбачені відповідно п.п. 1, 2, 5, 6, 7 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства.

Апелянт вважає, що жодна із зазначених підстав не передбачає можливості закриття провадження у справі у зв`язку зі смертю фізичної особи-підприємця, визнаної банкрутом.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 17.12.2021р. в порядку статті 32 Господарського процесуального кодексу України головуючим (суддею-доповідачем) з розгляду цієї апеляційної скарги визначено суддю Чернота Л.Ф., тоді як іншими членами колегії є Барбашова С.В., Зубченко І.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 року, витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №5023/1668/12.

Відкладено розгляд питання щодо можливості відкриття провадження за апеляційною скаргою (вх. №3901 Х/3) Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕГУРА-КАПІТАЛ", м.Харків, на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.12.2021р. у справі №5023/1668/12 до надходження матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду.

Вказана ухвала відправлена 21.12.2021 року на адресу господарського суду Харківської області та на адресу апелянта.

22.12.2021 року на виконання вимог ухвали Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 господарським судом Харківської області направлено матеріали справи №5023/1668/12 за заявою Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Харків про неплатоспроможність (у 30-ти томах).

23.12.2021 року Східним апеляційним господарським судом отримано та зареєстровано за вх. №139 матеріали справи №5023/1668/12.

У зв`язку із відпусткою судді-члена колегії Зубченко І.В., на підставі розпорядження керівника апарату суду, відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Чернота Л.Ф., судді: Барбашова С.В., Білоусова Я.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.12.2021 року, відкрито апеляційне провадження у справі №5023/1668/12 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕГУРА-КАПІТАЛ", м. Харків. Встановлено учасникам у справі №5023/1668/12 строк до 14.01.2022 року включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу та для подання заяв, клопотань тощо з доказами надсилання його копій та доданих до нього документів іншій стороні у справі. Призначено справу до розгляду на "02" лютого 2022 р. о 10:00 год.

11.01.2022 (вх.№295) в межах строку, на поштову адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого представник заінтересованої особи Міяхара І.Т. зазначає, що згоден з ухвалою господарського суду першої інстанції, вважає її обґрунтованою та законною, прийнятою при об`єктивному досліджені матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

18.01.2022 (вх. №600) на поштову адресу суду - поза межами встановленого ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.12.2021 строку, від ліквідатора боржника - арбітражного керуючого Лялюк В.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу вих. №1 від 17.01.2022, в якому ліквідатор погоджується з позицією апелянта. Вказує, що ч. 2 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, якою встановлено: «Провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 3,4,8 і 9 частини першої цієї статті, лише до визнання боржника банкрутом. Таким чином, згідно ч. 2 ст. 90 КУзПБ підстави закриття провадження у справі встановлені п.6 ч.1 ст.231 ГПК України, можуть бути застосовані лише до визнання боржника банкрутом. Натомість, як свідчать матеріали даної справи, боржник у даній справі визнаний банкрутом ще у 2012 році. Також, ліквідатор зазначає, що ліквідаційна процедура не закінчена, вимоги кредиторів не задоволені, не затверджені звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс. Просить апеляційну скаргу ТОВ «Сегура - Кепітал» про скасування ухвали господарського суду Харківської області від 09.12.2021 року у справі №5023/1668/12 - задовольнити.

Судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.12.2021 р. відкрито апеляційне провадження у справі №5023/1668/12 та встановлено учасникам справи строк до 14.01.2022 року включно, для надання відзиву на апеляційну скаргу та для подання заяв, клопотань тощо з доказами надсилання його копій та доданих до нього документів іншим сторонам по справі.

Ухвала суду від 28.12.2021 у справі №5023/1668/12, зокрема, надсилалась Арбітражному керуючому Лялюк В.М., за адресою, 61010, м. Харків, вул. Нетеченська наб.8, офіс 3 та за адресою для листування: АДРЕСА_1 та 61010, м. Харків, вул. Валер`янівська, 11, оф.115, м. Харків про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (том 30, а.с.171).

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.2 ст.161 ГПК України відзив є одним із видів заяв по суті справи.

При цьому, апеляційний суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Матеріалами справи підтверджено, що Арбітражний керуючий Лялюк Василь Михайлович був обізнаний про розгляд даної справи, але не скористався своїми правами у строки встановлені судом, а надіслав відзив лише 17.01.2022 р. (зареєстровний судом 18.01.2022 вх. №600). Клопотання про продовження строку для подання відзиву в матеріалах справи також відсутнє.

Враховуючи, що ліквідатором пропущено строк встановлений судом для подання відзиву на апеляційну скаргу, останній не довів поважності причин неподання відзиву, суд апеляційної інстанції залишає відзив на апеляційну скаргу останнього без розгляду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.02.2022, оголошено перерву у справі №5023/1668/12 до "23" лютого 2022 р. о 10:30 год.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 23.02.2022 були присутні представник апелянта, та ліквідатор які підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та просили ухвалу господарського суду Харківської області від 09.12.2021 року у справі №5023/1668/12 про закриття провадження у справі скасувати, справу №5023/1668/12 направити для розгляду до суду першої інстанції.

Представник третьої особи - представник Міяхара І.Т. (власника майна) у судовому засіданні, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу ТОВ «Сегура-Кепітал» про скасування ухвали господарського суду Харківської області від 09.12.2021 про закриття провадження у справі №5023/1668/12, за заявою ФОП ОСОБА_1 про банкрутство - залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області - залишити без змін.

Представники заявника, та інших кредиторів в судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. ст. 222, 223 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснювалося за допомогою технічних засобів фіксації та було складено протокол судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Заслухавши представників сторін (апелянта, ліквідатора та представника третої особи), дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується учасниками справи, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містить інформацію про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, який є боржником, в установленому законом порядку, про що є відповідний запис №24800070007028603.

21.10.2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень якого встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Частинами 1, 2 статті 50 Цивільного кодексу України передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України та законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.

Пунктом 2 частини 4 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця у разі її смерті проводиться державним реєстратором на підставі ксерокопії свідоцтва про смерть фізичної особи.

Встановивши обставину припинення суб`єкта господарювання - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 , судом першої інстанції було надано правову оцінку тому, чи має місце правонаступництво та чи допускають спірні правовідносини правонаступництво.

Так, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

В даному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва, господарський суд Харківської області проаналізував відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Суд зазначає, що смерть фізичної особи, яка займалася підприємницької діяльністю, не передбачає правонаступництва, оскільки цей статус не допускає його автоматичного переходу до спадкоємців померлого - суб`єкта підприємницької діяльності.

Після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржник перебуває в особливому правовому режимі. Щодо боржника норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні в порівнянні з іншими нормами чинного законодавства.

Відповідно до ст. 43 Кодексу України з процедур банкрутства у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

Отже, з аналізу вищезазначених норм Кодексу України з процедур банкрутства, вбачається можливість заміни кредитора або іншого учасника провадження у справі, про права та обов`язків якого існує спір, на його правонаступника - іншу юридичну особу. Поряд із цим, Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено можливості заміни боржника у справі про банкрутство (неплатоспроможність) на іншу особу, оскільки провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відкривається відносно конкретної особи у випадках та порядку, передбаченому Кодексом, про що вноситься відповідний запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

З урахуванням вищезазначених норм, у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1, який є боржником, в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичної осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, провадження у справі №5023/1668/12, за заявою ФОП ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_1, м. Харків про неплатоспроможність - згідно з п.п. 1,2 ст.90 КУз ПБ повинно бути закрито.

Щодо доводів викладених у скарзі, щодо недопустимості застування наразі приписів ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, та доводів того, що ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, яка містить підстави для закриття провадження у справі про банкрутство, містить спеціальні норми, а ч. 1 ст. 231 ГПК є загальною нормою. Поряд із цим апелянт стверджує, що підстава для закриття провадження, яка міститься у п. 6 ч. 21 ст. 231 ГПК (настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва), може застосовуватися також і у справах про банкрутство, адже п. 9 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає можливість застосування інших підстав для закриття провадження у справі, передбачених законом, колегія суддів зазначає наступне.

Дійсно, Кодекс України з процедур банкрутства (ст. 90) чітко встановлює суду обов`язок для закриття провадження у справі про банкрутство, якщо припинено в установленому законодавством порядку юридичну особу, яка є боржником, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Натомість, що стосується фізичних осіб, то тут законодавець обмежився лише четвертим розділом, який присвячено наслідкам закриття провадження у справі про банкрутство фізичних осіб-підприємців.

Тобто серед підстав закриття провадження у справі згідно зі ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства відсутня така підстава, як смерть боржника - фізичної особи-підприємця. Не міститься відповідної норми і в Книзі четвертій Кодексу України з процедур банкрутства, який присвячений відновленню платоспроможності фізичної особи.

Таким чином, виникає певна неузгодженість між чинними нормами Господарського процесуального кодексу України та Кодексом України з процедур банкрутства стосовно підстав для закриття провадження у справі.

Неузгодженість між чинними нормативно-правовими актами, їх протиріччя з одного й того самого предмета регулювання, а також суперечність між двома або більше формально чинними нормами права, прийнятими з одного і того ж питання, відомі як колізія норм права. Колізія норми права вирішується шляхом вибору того нормативного акта, який має бути застосований до конкретного випадку (юридичного факту). У разі розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом. Кодекс України з процедур банкрутства є нормативно-правовим актом, що містить спеціальні норми, які мають пріоритет стосовно норм загальних щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство, відновлення платоспроможності боржника, визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, задоволення вимог кредиторів тощо.

Разом з тим, з огляду на обставини справи, можна стверджувати, що має місце не колізійність норм двох нормативно-правових актів, а аналогія права та закону.

В свою чергу, 10 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Враховуючи, що наразі спірні правовідносини не врегульовані Кодексом України з процедур банкрутства, вони мають регулюватися виходячи із загальних принципів процесуального законодавства, тобто нормами Господарського процесуального кодексу України.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що апелянт ТОВ «Сегура - Кепітал» зазначаючи зміст ст. 231 ГПК України та ст. 90 КУзПБ на власний розсуд трактує їх зазначаючи про їх субсидіарне застосування.

Частиною 11 ст. 11 ГПК України встановлено, що суд при розгляді справи керується лише принципом верховенства права, який полягає у тому, що лише закон має регламентувати порядок здійснення судочинства у господарських судах, а суди і судді повинні діяти виключно в рамках законів - ГПК України та Кодексу України з процедур банкрутства.

В свою чергу, ч. 10 ст.11 ГПК України визначено - якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

П. 1 ч. 5 ст. 13 ГПК України визначено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість керує ходом судового процесу та у відповідності до ст. 15 ГПК України визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмету спору тощо.

З урахуванням завдання визначеного Господарським процесуальним кодексом України, засідання суду полягає, зокрема, у з`ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі.

Загальними передумовами права на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, перш за все, є процесуальна правоздатність боржника.

Під процесуальною правоздатністю особи, що звертається із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство до господарського суду, розуміється здатність цієї особи користуватися правами і нести обов`язки сторони у справі. При цьому йдеться про встановлену законом потенційну можливість стати суб`єктом процесуальних відносин. Господарсько-процесуальна правоздатність забезпечує закріплення за особою комплексу процесуальних прав і обов`язків, а саме:

- на участь у господарському процесі,

- на зайняття процесуального положення певного суб`єкта процесу,

- на закріплення відповідно до закону за конкретними суб`єктами процесу процесуальних засобів, прав і обов`язків.

Вимоги щодо процесуальної правоздатності однаково стосуються кожного з кредиторів і боржника у конкретній справі.

Зокрема, ч. 1 та ч. 2 ст. 44 ГПК України визначено, що усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність), фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи здатні особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (процесуальна правоздатність).

Вищенаведена норма кореспондується зі ст. 25 ЦК України, згідно якої цивільна правоздатність фізичної особи - це здатність мати цивільні права та обов`язки.

Втім, ч. 4 ст. 14 ЦК України встановлено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Частиною 2 ст. 14 ГПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Враховуючи вищезазначені норми права, у разі припинення цивільної (господарської) правоздатності - припиняється цивільна (господарська) дієздатність.

У відповідності п. 2 ч. 4 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» смерть фізичної особи є підставою для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Як вже було зазначено вище, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, внаслідок чого 10.01.2019, на підставі свідоцтва про смерть фізичної особи, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань був внесений запис за №248007007028603 про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.

Пунктами 1, 2, частини 1 статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства законодавцем встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та якщо юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Приписами статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 90 Кодексу провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1,2,5 і 7 частини першої ції статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом).

Крім того, під час судового засідання в суді апеляційної інстанції представник третьої особи (заінтересованої особи) Міяхара І.Т. акцентував увагу суду апеляційної інстанції на те, що у релевантній справі №5023/1704/12 (боржник помер), Верховним Судом у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 21.07.2021 наголошено, що аналіз норм права - ч. ч. 1,2 ст. 50 ЦК України та п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України дає підстави дійти висновку про те, що господарський суд за наявності відкритої інформації про припинення державної реєстрації фізичної особи - підприємця має вирішити питання про існування або відсутність підстав для закриття провадження на підставі пункту 6 частини першої статті 231 ГПК України.

Господарським судом Харківської області з урахуванням достатніх, достовірних доказів було встановлено, що смерть фізичної особи, яка займалася підприємницькою діяльністю, не передбачає правонаступництва, оскільки цей статус не допускає його автоматичного переходу до спадкоємців померлого - суб`єкта підприємницької діяльності.

Судом наголошено що після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржник перебуває в особливому правовому режимі. Щодо боржника норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні в порівнянні з іншими нормами чинного законодавства.

З аналізу норм Кодексу України з процедур банкрутства (ст. ст. 1, 43) вбачається можливість заміни кредитора або іншого учасника провадження у справі про права та обов`язків якого існує спір, на його правонаступника - іншу юридичну особу. Поряд із цим Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено можливості заміни боржника у справі про банкрутство (неплатоспроможність) на іншу особу, оскільки провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відкривається відносно конкретної особи у випадках та порядку, передбаченому Кодексом, про що вноситься відповідний запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що спори стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статею. Господарський суд, у провадженні якого передуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.

Як вже зазначалось вище, смерть боржника, є підставою за якою припиняється його правоздатність (ст. 25 ЦК України) та дієздатність відповідно відсутність боржника, яке сталося внаслідок його смерті, взагалі свідчить про відсутність предмету та припинення спору, що є самостійною підставою для закриття провадження у справі у відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Стосовно доводів апелянта, що судом першої інстанції не вирішено питання стосовно витребування майна, судова колегія апелчяційної інстанції зазначає наступне.

У відповідності до вимог статей 387, 388 Цивільного Кодексу України, витребувати майно як з чужого незаконного володіння так і від добросовісного набувача має право виключно власник цього майна.

Ухвалене рішення про витребування майна є підставою для відновлення (реєстрацію) права власності саме за власником.

Правом власності - є право особи, річ (майно), яке вона здійснює відповідно до Закону, за свєю волею, незалежно від волі інших осіб (стаття 316 Цивільного кодексу України).

Відновлення становища, яке існувало до порушення - застосовується лише в тих випадках, коли порушене право в результаті правопорушення не припиняє свого існування.

Підставою припинення права власності є припинення юридичної особи чи смерть власника (п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України).

Відповідно, за даною справою, право власності гр. ОСОБА_1 припинилось - ІНФОРМАЦІЯ_1 у день його смерті і не може бути відновлено, оскільки припинилась його правоздатність та дієздатність.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у релевантній справі №5023/1704/12 Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду 21.07.2021 підтримав позицію Схзідного апеляційного господарського суду, зазначивши у постанові щодо неможливості визнання права власності за поменрлою особою, оскільки цивільна (ст.25 ЦК України) та цивільна (господарська (ст.4, ст.14 ГПК Укаїни) процесуальна правоздатність і дієздатність припинена у зв`язку з її смертю.

Вищенаведена правова позиція Верховного Суду була достеменно відома Товариству з обмеженою відповідальністю "Сенура - Кепітал", що не заперечується сторонами.

Також, згідно ухвалених судових рішень у справі №5023/1668/12, а саме постанови Східного апеляційного господарського суду від 032.01.2020 та постанови від 10.03.2021, ТОВ "Сегура -Кепітал" не є забезпеченим кредитором. Таким чином, посилання останнього на не вирішення судом першої інстанції питання щодо поновлення іпотеки є необгрунтованими. Адже питання відновлення іпотеки стосується виключно власника майна ОСОБА_1 , який помер та у якого припинилась цивільна та цивільна господарська процесуальна дієздатність та Іпотекодержателя, яким ТОВ "Сегурв - Кепітал" не є.

Крім того, слід знаначити, що у відповідності до вимог статті 16 ЦК України законодавцем не передбачений спосіб захисту, як поновлення іпотеки, а пириписами статті 20 ГПК України встановлений виключний перелік справ, що відносяться до юрисдикції господарських судів, які розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності до яких поновлення іпотеки - не відноситься.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства, фактичним обставинам справи, ухвала відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення ухвали Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 року щодо закриття провадження у справі №5023/1668/12 - без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги розподіляються у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України

Керуючись статтями 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕГУРА-КЕПІТАЛ», м. Харків на ухвалу господарського суду Харківської області від 09.12.2021 у справі №5023/1668/12 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 року у справі №5023/1668/12 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 23.02.2022 р. оголошено вступну та резолютивну частину.

Повний текст постанови складено та підписано 01.06.2022 р.

Головуючий суддя Л.Ф. Чернота

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя С.В. Барбашова