Рішення

від 30.05.2022 по справі 903/211/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 травня 2022 року Справа № 903/211/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСЛЄР», м.Ковель Волинської обл.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП-Імперія», м.Луцьк

про стягнення 478 174 грн. 90 коп.

Суддя Шум М. С.

Без виклику сторін

встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКСЛЄР» в позовній заяві від 22.03.2022 просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП-Імперія» 478 174 грн. 90 коп. в тому числі 195 799 грн. 95 коп. основного боргу, 9 977 грн. 75 коп. 12% річних та 272 397 грн. 20 коп. пені у зв`язку із невиконанням умов договору поставки №0000089 від 03.08.2018. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, а саме 7 172 грн. 64 коп. судового збору та 10 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 29.03.2022, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності.

Ухвала суду від 29.03.2022 отримана відповідачем 31.03.2022, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 4301040346397.

Відзив, інші клопотання від ТзОВ «ДП-Імперія» на адресу суду не надходили.

06.05.2022 до суду надійшло клопотання позивача від 02.05.2022 про приєднання до матеріалів справи договору про надання правничої допомоги від 21.02.2022, розрахунок наданої правничої допомоги, акт наданої правничої допомоги адвокатом Півнем Г. В. позивачу ТзОВ «МАКСЛЄР» та докази оплати послуг адвоката позивачем. Судові витрати у справі позивач просить суд покласти на відповідача. Докази надіслання відповідного клопотання відповідачу надано суду. Суд приймає та долучає відповідне клопотання ТзОВ «МАКСЛЄР» до матеріалів справи.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

03.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДП-Імперія» як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКСЛЄР» як постачальником укладено договір поставки №0000089 (далі-договір).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з договору.

Між сторонами зобов`язання виникли з договору поставки №0000089 від 03.08.2018.

Згідно з п. п. 1.1, 2.3, 2.4, 3.1, 5.2, 5.3, 8.2, 8.4 договору позивач зобов`язується передати у власність відповідача товар окремими партіями відповідно до замовлення відповідача, а відповідач зобов`язується прийняти та оплатити товар в порядку встановленому цим договором. Номенклатура, найменування, одиниця виміру, походження товару, загальні кількість, ціна та одиницю товару, що підлягає поставці за цим договором, термін та умови поставки визначаються у рахунках-фактурах та товарних накладних або інших передбачених чинним законодавством документах на товар, які є невід`ємною частиною договору та остаточно узгоджується сторонами на кожну окрему партію товару. Товар за домовленістю продається на умовах попередньої оплати або на умовах відстроченого платежу. У разі продажу товару на умовах відстрочення платежу, термін відстрочення платежу становить чотирнадцять днів від дати, зазначеної у видатковій накладній. У разі відстрочення платежу товар має бути сплачений не пізніше останнього дня відтермінування включно. Ціни товару вважаються остаточно визначеними сторонами у видатковій накладній на момент постачання (передавання) партії товару. Оплата згідно договору здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача. В разі простроченого платежу більше трьох календарних днів, відповідач сплачує пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. На підставі ст.625 ЦК України сторони домовилися, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання боржник на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також штраф у розмірі 12 % річних від простроченої суми. Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 03.08.2019. Якщо протягом 1 місяця до закінчення терміну дії даного договору жодна зі сторін не заявить про намір змінити його умови або припинити його дію, договір вважається продовженим на один календарний рік і так рік за роком.

Згідно ст.265 ГК України, ст. 712 ЦК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

На виконання договору в період з 15.03.2021 по 14.09.2021 позивач поставив відповідачу товар на суму 905 579 грн.82 коп., що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними.

В свою чергу, відповідач отриманий товар оплатив частково на суму 836 879 грн. 99 коп., що підтверджується банківськими виписками.

Відтак основна заборгованість відповідача перед позивачем становить 195 799 грн. 95 коп.

До матеріалів справи також долучено підписаний та скріплений печатками обох сторін Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2021 по 24.09.2021 згідно з яким позивач поставив товар на суму 905 579 грн. 82 коп. відповідач оплатив товар на суму 831 879 грн. 99 коп. станом на 25.09.2021 зафіксована заборгованість в сумі 200 799 грн. 95 коп.

Враховуючи умови договору, видаткові накладні та банківські виписки заборгованість ТзОВ «ДП-ІМПЕРІЯ» перед ТзОВ «МАКСЛЄР» на суму 195 799 грн. 95 коп. згідно із договором поставки №0000089 від 03.08.2018 підставна та підлягає до стягнення, оскільки згідно з ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 9 977 грн. 75 коп. 12% річних та 272 397 грн. 20 коп. пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України (постанова КГС ВС від 27.05. 2019 № 910/20107/17, порядок нарахування пені роз`яснено в постанові ВП ВС від 10.12.2019 №904/4156/18 (12-117гс19).

Пунктами 5.2, 5.3 договору передбачено, що в разі простроченого платежу більше трьох календарних днів, відповідач сплачує пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. На підставі ст.625 ЦК України сторони домовилися, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання боржник на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також штраф у розмірі 12 % річних від простроченої суми.

Позивачем нарахована 12% річних згідно з ст. 625 ЦК України, п. 5.3 договору на суму боргу в розмірі 195 799 грн. 95 коп. з 19.10.2021 по 22.03.2022. Судом встановлено, що остання поставка відбулася на підставі видаткової накладної від 14.09.2021, строк оплати згідно з п. 2.3 договору товар за домовленістю продається на умовах попередньої оплати або на умовах відстроченого платежу. У разі продажу товару на умовах відстрочення платежу, термін відстрочення платежу становить чотирнадцять днів від дати, зазначеної у видатковій накладній. У разі відстрочення платежу товар має бути сплачений не пізніше останнього дня відтермінування включно.

Нараховані позивачем 12 % річних на суму боргу в розмірі 195 799 грн. 95 коп. з 19.10.2021 по 22.03.2022 в сумі 9 977 грн. 75 коп. підставні та підлягають до стягнення.

Щодо нарахованої позивачем 272 397 грн. 20 коп. пені на суми боргу з врахуванням часткових проплат в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, суд у відповідності до приписів ГК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» та усталеної практики Верховного Суду підставною та такою, що підлягає до стягнення вважає пеню в розмірі 25 931 грн. 42 коп., що нарахована на суму боргу з врахуванням часткових проплат в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відтак, в позові на суму 246 465 грн. 78 коп. пені слід відмовити.

Сплачений судовий збір у справі пропорційно до задоволених вимог в сумі 3 475 64 коп. покладається на відповідача в порядку ст. 129 ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частина 3 стаття 123 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач в позовній заяві також просить суд стягнути з відповідача на його користь 10 000 грн. 00 коп. грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано:

- договір про надання правничої допомоги від 21.02.2022, що укладений між адвокатом Півнем Г. В. та ТзОВ «МАКСЛЄР». Відповідно до п. 1.1 договору клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання здійснювати від імені клієнта такі юридичні дії: провести збір необхідних документів для підготовки позовної заяви клієнта до ТзОВ «ДП-Імперія» про стягнення коштів згідно умов договору поставки №0000089 від 03.08.2019, підготувати позовну заяву, розрахунки 12 % річних та пені, інші заяви по суті справи та клопотання. Згідно з п. 3.1 договору гонорар адвоката в даній судовій справі становить 10 000 грн. 00 коп.;

- додаток №1 до договору про надання правничої допомоги від 21.02.2022, що є розрахунком наданої правничої допомоги від 02.05.2022 на суму 10 000 грн. 00 коп. із зазначенням вартості години надання правничої допомоги адвоката (1 000 грн. 00 коп.), виду роботи та кількості витраченого часу;

- додаток №1 до договору про надання правничої допомоги від 21.02.2022, що є актом від 02.05.2022 про надані юридичні послуги на суму 10 000 грн. 00 коп., що підписаний обома сторонами;

- платіжне доручення №1307 від 21.02.2022 про сплату ТзОВ «МАКСЛЄР» адвокату Півню Г. В. коштів в сумі 10 000 грн. 00 коп. за надання правничої допомоги згідно з договором від 21.02.2022;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Півнем Г. В. №449 від 18.06.2010.

Суду також надано докази надіслання відповідного пакету документів на адресу відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно з підпунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частинами 3 та 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Таких доказів або обґрунтувань, в тому числі розрахунків, які б свідчили про неправильність розрахунку витрат або неналежність послуг адвоката до справи, позивач не надав. Між тим, суд дослідив додані до заяви про стягнення фактичних витрат на професійну правничу допомогу докази (рахунки, детальний опис виконаних робіт, акти виконаних робіт) та не встановив недотримання відповідачем (його представником) вимог частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Відповідач не звертався до суду із клопотанням про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.

В даному випадку між сторонами узгоджено саме фіксований розмір гонорару в сумі 10 000 грн. 00 коп. та надано відповідні докази на підтвердження надання правової допомоги.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП-Імперія» (м.Луцьк, вул. Шопена, 22, код ЄДРПОУ 40384207) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСЛЄР» (Волинська область, м.Ковель, вул. вул. Варшавська, 2 ЄДРПОУ 40063422)

- 195 799 грн. 95 коп. основного боргу, 9 977 грн. 75 коп. 12% річних, 25 931 грн. 42 коп. пені, 3 475 грн. 64 коп. судового збору та 10 000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу адвоката, а всього: 245 184 грн. 76 коп. (двісті сорок п`ять тисяч сто вісімдесят чотири грн. 76 коп.).

3. В позові на суму 246 465 грн. 78 коп. пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

СуддяМ. С. Шум