Рішення

від 31.05.2022 по справі 910/1236/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.06.2022Справа № 910/1236/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Барвінок» (вул. Слобожанська, буд. 118-в, село Любівка, Богодухівський р-н, Харківська обл., 62032; ідентифікаційний код 30957183)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ціветта» (вул. Виговського Івана, буд. 13, офіс 1013, м. Київ, 04136; ідентифікаційний код 37994462)

про стягнення 85 690, 00 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

До господарського суду міста Києва звернулося Приватне сільськогосподарське підприємство «Барвінок» (далі за текстом - ПСП «Барвінок», покупець, позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ціветта» (далі за текстом - ТОВ «Ціветта», постачальник, відповідач) про стягнення попередньої оплати в розмірі 85 690, 00 грн за договором поставки № 381102-1 від 13.09.2021 (далі за текстом - договір).

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на той факт, що ним на виконання умов договору, а саме п. 2.5. договору, на підставі виписаного відповідачем рахунку-фактуру № 381101-1 від 13.09.2021 сплачено 15 % вартості товару 110 640, 00 грн згідно платіжного доручення № 167 від 15.09.2021.

Позивач зазначає, що виходячи зі змісту договору (п. 3.1. договору) та здійснення позивачем попередньої оплати товару, поставка повинна була б бути здійснена відповідачем у строк до 06.10.2021 включно, однак станом на дату звернення до суду з даними позовом відповідачем не виконано договірне зобов`язання щодо поставки товару.

21.10.2021 на адресу відповідача позивачем направлено повідомлення-вимогу про розірвання договору поставки № 381102-1 від 13.09.2021 та повернення попередньої оплати в сумі 110 640, 00 грн. у повному обсязі протягом 10 робочих днів з дня отримання ТОВ «Ціветта» такого повідомлення.

З доводів позивача вбачається, що повідомлення-вимога від 21.10.2021 отримано відповідачем 03.11.2021, а тому у відповідності до положень частини 3 статті 651 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) договір є розірваним, а сума попередньої оплати мала б бути повернута позивачу у строк до 17.11.2021.

Позивач звертає увагу суду на те, що відповідачем здійснено часткове повернення коштів 23.10.2021, 23.11.2021 та 14.12.2021 на загальну суму 24 950, 00 грн., у зв`язку з чим сума попередньої оплати в розмірі 85 690, 00 грн є такою, що не повернуто позивачу.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд вказує, що ухвала суду від 31.01.2022 направлялась на адресу відповідача, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - вул. Виговського Івана, буд. 13, офіс 1013, м. Київ, 04136 поштовим повідомленням № 0105491912592, однак конверт повернувся на адресу суду 30.05.2022 неврученим із зазначенням причин «адресат відсутній за вказаною адресою».

Приписами статті 10 України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» закріплено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Приписами пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) закріплено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За приписами частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 31.01.2022 у справі № 910/1236/22 встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

13.09.2021 між ПСП «Барвінок» та ТОВ «Ціветта» укладено договір поставки

№ 381102-1, відповідно до п. 1 умов якого постачальник зобов`язується передати у власність Аміачну селітру «Ostchem/Черкас Азот» (товар), в асортименті, кількості, комплектності та за цінами, що зазначені в Специфікаціях до договору, що є невід`ємною частиною даного договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар, в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Ціна товару встановлюється в національній валюті України - гривні (без урахування податку на додану вартість) та вказується в Специфікаціях до договору (п. 2.2. договору).

Відповідно до додатку № 1 до договору (Специфікація №1) загальна вартість товару становить 737 600,00 грн., в тому числі ПДВ.

Згідно з п. 2.5. договору покупець сплачує вартість товару на наступних умовах: 15% (п`ятнадцять) відсотків від вартості товару покупець сплачує протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту підписання цього договору, наступні 85% від вартості товару покупець сплачує протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання товару, специфікації до нього та отримання відповідного рахунку-фактури.

Пунктом 3.1. договору визначено, що строк поставки товару - до 21 календарних днів з дати отримання передоплати згідно пункту 2.5 цього договору.

Відповідно до п. 6.4. договору у разі невиконання зобов`язань постачальником по цьому договору покупець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір, письмово повідомивши про це постачальника у строк за 14 (чотирнадцять) календарних днів до дати розірвання договору. У цьому випадку постачальник зобов`язаний повернути попередню оплату, що надійшла від покупця на виконання даного договору, протягом 10-х робочих днів з дня отримання від покупця письмового повідомлення щодо розірвання цього договору.

На виконання умов договору, відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактуру

№ 381101-1 від 13.09.2021 на суму 110 640, 00 грн. - 15 % від вартості товару.

Згідно платіжного доручення № 167 від 15.09.2021 позивачем на користь відповідача сплачено 15 % вартості товару у якості попередньої оплати, як це передбачено п. 2.5. договору, а саме в розмірі 110 640, 00 грн.

Суд вказує, що матеріали справи не містять доказів, які б спростовували факт перерахування вказаних коштів відповідачу, а відтак враховуючи п. 3.1. договору товар мав бути поставлений відповідачем позивачу у строк до 06.10.2021.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, товар відповідачем у вказаний строк поставлено не було, що відповідно є підтвердженням невиконання відповідачем договірного зобов`язання.

Відтак, позивач у порядку п. 6.4. договору звернувся до відповідача із повідомленням-вимогою вих № 69 від 21.10.2021, яким повідомив відповідача про дострокове розірвання договору в односторонньому порядку через 14 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

Крім того, вказане повідомлення-вимога містило застереження щодо необхідності повернути позивачу сплачену попередню оплату в сумі 110 640, 00 грн у повному обсязі протягом 10-ти робочих днів з дня отримання такого повідомлення.

Суд вказує, що повідомлення-вимогу вих № 69 від 21.10.2021 направлено відповідачу 21.10.2021 та отримано відповідачем 03.11.2021, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а відтак судом встановлено, що договір поставки є розірваним в силу положень частини 3 статті 651 ЦК України та п. 6.4. договору, а попередня оплата підлягала поверненню позивачу у строк до 17.11.2021.

Як вбачається із доводів позивача, відповідачем здійснено часткове повернення попередньої оплати в загальному розмірі 24 950, 00 грн, а саме: 15 000, 00 грн згідно платіжного доручення № 6 від 23.10.2021; 5 000, 00 грн згідно платіжного доручення № @2PL636436 від 23.11.2021; 4 950, 00 грн згідно платіжного доручення № @2PL232663 від 14.12.2021, а відтак попередня оплата в розмірі 85 690, 00 грн є такою, що не повернута позивачу.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 381102-1 від 13.09.2021, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з частиною 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Положення частини 1 статті 180 ГК України кореспондуються зі статтею 628 ЦК України.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень статтей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається зі змісту частини 1 статті 265 ГК України та частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 та 3 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як встановлено судом, позивачем належним чином виконано умови договору поставки та відповідно перераховано відповідачу попередню оплату в розмірі 110 640, 00 грн., однак відповідач в порушення приписів п. 3.1. договору та вказаних вище положень законодавства не здійснив поставку товару, у зв`язку з чим позивачем розірвано договір в односторонньому порядку, а відтак зобов`язання сторін припинилися відповідно до положень частини 2 статті 653 ЦК України.

Таким чином, враховуючи порушення відповідачем договірного зобов`язання, одностороннє розірвання договору та відсутність заперечень відповідача щодо останнього, а також відсутність доказів на спростування доводів позивача та з огляду на часткове повернення суми попередньої оплати відповідачем, тим самим фактичне визнання порушення господарського зобов`язання з поставки товару, станом на дату ухвалення рішення попередня оплата в розмірі 85 690, 00 грн є такою, що підлягає поверненню позивачу.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем договірного зобов`язання в частині поставки товару, положення частини 2 статті 693 ЦК України та припинення зобов`язань між сторонами внаслідок розірвання договору поставки, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача залишкової суми попередньої оплати в розмірі 85 690, 00 грн підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного сільськогосподарського підприємства «Барвінок» - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ціветта» (вул. Виговського Івана, буд. 13, офіс 1013, м. Київ, 04136; ідентифікаційний код 37994462) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Барвінок» (вул. Слобожанська, буд. 118-в, село Любівка, Богодухівський р-н, Харківська обл., 62032; ідентифікаційний код 30957183) попередню оплату в розмірі 85 690 (вісімдесят п`ять тисяч шістсот дев`яносто) грн 00 коп. та судовий збір в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 01.06.2022

Суддя Антон ПУКАС