Рішення

від 15.05.2022 по справі 914/69/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2022 Справа № 914/69/22

місто Львів

За позовом: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька магістраль», м. Львів

про стягнення 1496000,00 грн.

Суддя Щигельська О.І.

Секретар судового засідання: Зарицька О.Р.

Представники учасників справи:

від позивача: Сигляк І. Я. - представник;

від відповідача: не з`явився.

Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу «Акорд» не здійснювалось.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька магістраль» про стягнення 1496000,00 грн, з яких 748000,00 грн штрафу та 748000,00 грн пені.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2022 позовну заяву передано на розгляд судді Щигельській О.І.

Ухвалою суду від 11.01.2022 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк 10 (десять) днів з дня вручення ухвали на усунення недоліків позовної заяви.

24.01.2022 в системі документообігу суду за вх.№1907/22 зареєстровано подану позивачем заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 26.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 14.02.2022.

Ухвалою суду від 14.02.2022 підготовче засідання відкладено на 14.03.2022.

Ухвалою суду від 14.03.2022 строки підготовчого провадження продовжено на 30 днів з 29.03.2022, підготовче засідання відкладено на 11.04.2022.

Ухвалою суду від 11.04.2022 закрито підготовче провадження у справі №914/69/22 та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.05.2022.

В судове засідання 16.05.2022 з`явилася представниця позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі просила задовольнити. Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Суд зазначає, що кореспонденція суду (ухвали від 26.01.2022 про відкриття провадження, від 14.02.2022, від 14.03.2022 та від 11.04.2022 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті) які надсилалися на адресу місцезнаходження відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька магістраль», вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 79031, Львівська обл., місто Львів, вулиця Стрийська, будинок 121 Б, повернута на адресу суду з відмітками пошти «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими конвертами з вкладеннями та Довідками Ф.20.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції або повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відсутній», «закінчення терміну зберігання» тощо з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Відсутність сторони за адресою чи незабезпечення одержання за такою адресою кореспонденції створює саме для учасника справи негативні наслідки, які він зобов`язаний передбачити та самостійно вжити заходи щодо їх ненастання.

Сам лише факт не отримання учасником провадження кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

З огляду на викладене, враховуючи термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв`язку та її повернення до суду із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», суд дійшов висновку, що відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України ухвали суду вважаються врученими відповідачу в день проставлення у поштовому відділенні штампу із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст.13 ГПК України, судом створювались учасникам справи необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи позивача

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Рішенням адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.03.2019 року № 63/11-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Галицька магістраль» накладено штрафи у сукупному розмірі 748000,00 грн.

Копія зазначеного Рішення разом із супровідним листом Відділення направлялась на юридичну адресу ТОВ «Галицька магістраль» і отримано ним 12.04.2019 року.

Позивач вказує, що Рішення відповідачем до Господарського суду не оскаржувалось, з огляду на що є обов`язковим до виконання.

Також зазначено, що відповідно до статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» накладений на відповідача штраф, мав бути сплачений у двомісячний строк дня одержання останнім рішення про накладення штрафу, з огляду на наведену інформацію вище щодо одержання Рішення відповідачем, останнім днем сплати штрафу є 13.06.2019.

Крім того, позивач посилається на положення ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за якими за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Так, позивачем нараховано пеню в розмірі 751740,00 грн. Однак, оскільки за положеннями ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, позивачем заявлена до стягнення сума пені в розмірі 748000,00 грн.

За ствердженнями позивача, станом на день подання позовної заяви Відділення не отримувало від відповідача документів (платіжних доручень, листів, тощо), що підтверджують сплату штрафу, накладеного Рішенням та нарахованої пені, що зумовило звернення до Господарського суду з позовом про стягнення 748000,00 грн штрафу та 748000,00 грн пені.

Аргументи відповідача

Відповідач заперечень та/або відзиву на позовну заяву не подав.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Рішенням адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (в подальшому змінено найменування на Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, позивач по справі) № 63/11-р/к від 26.03.2019 року «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Галицька магістраль» (відповідач по справі) (ідентифікаційний код юридичної особи 39205319; юридична адреса 79031, Львівська обл., м. Львів, Сихівський р-н., вул. Стрийська, буд. 121 Б) вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення анти конкурентних узгоджених дій, що стосується спотворення результатів торгів.

За порушення, визначене у пунктах 1,4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, 28 та 31 резолютивної частини рішення, накладено на ТОВ «Галицька магістраль» штрафи у сукупному розмірі 748000,00 грн.

03.04.2019 року Львівським обласним територіальним відділення Антимонопольного комітету України на адресу відповідача ТОВ «Галицька магістраль» направлено копію Рішення № 63/11-р/к від 26.03.2019 року та Повідомлення №63-02/1084 від 02.04.2019 року.

Згідно долучених до матеріалів справи копій Реєстру поштових відправлень №115 від 03.04.2019, Списку згрупованих поштових відправлень та відстеження відправлення на офіційному сайті АТ «Укрпошта» (трек-номер 7900057860479) вбачається, що 12.04.2019 року відповідачем отримано зазначену кореспонденцію.

Позивач вказує, що згідно з частиною 1 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» - рішення може бути оскаржене до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, цей строк не може бути відновлений.

Доказів оскарження відповідачем вищезазначеного Рішення матеріали справи не містять.

На підставі частини 5 статі 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» позивачем нараховано 751740,00 грн пені, однак на відповідно до вимог частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» якою встановлено, що розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного згідно з рішенням, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 748 000,00 грн пені.

Зазначені вище обставини зумовили звернення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з позовом до Товариства з обмеженою відповідальність «Галицька магістраль» про стягнення 748000,00 грн штрафу та 748000,00 грн пені.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Відповідно до ст. 3 цього Закону основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; 6) проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

Відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема, повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб`єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Згідно зі ст. 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Положеннями ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про накладення штрафу.

З матеріалів справи вбачається, що адміністративна колегія Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Рішенням № 63/11-р/к від 26.03.2019 року «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» визнала, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Галицька магістраль» вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення анти конкурентних узгоджених дій, що стосується спотворення результатів торгів.

За порушення, визначене у пунктах 1,4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, 28 та 31 резолютивної частини рішення, накладено на ТОВ «Галицька магістраль» штрафи у сукупному розмірі 748000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

З матеріалів справи вбачається, що 03.04.2019 року Львівським обласним територіальним відділення Антимонопольного комітету України на адресу відповідача ТОВ «Галицька магістраль» направлено копію Рішення № 63/11-р/к від 26.03.2019 року та Повідомлення №63-02/1084 від 02.04.2019 року. Матеріалами справи підтверджено, що зазначене Рішення та Повідомлення отримано відповідачем 12.04.2019 року.

Згідно до ч. 2, 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Отже, накладений на відповідача штраф підлягав оплаті у двомісячний строк з дня отримання рішення. Так, оскільки рішення про накладення штрафу отримане відповідачем 12.04.2019, відповідно встановлений ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» двомісячний строк на оплату штрафу сплинув 13.06.2019 року.

Крім того, відповідно до ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Як з`ясовано судом, у встановлений ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» строк зазначене рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.03.2019 року № 63/11-р/к не було оскаржено ТзОВ «Галицька магістраль» до господарського суду. Відтак, вищевказане рішення є чинним, а тому відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є обов`язковим до виконання.

Поряд з наведеним судом встановлено, що накладений на відповідача штраф останнім в добровільному порядку не сплачено. Вказані обставини відповідачем не спростовано, відповідні докази сплати штрафу в матеріалах справи відсутні. З огляду на вказане та враховуючи відсутність доказів оскарження відповідачем рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.03.2019 року № 63/11-р/к та сплив строку на таке оскарження, а також нездійснення відповідачем оплати штрафу, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача накладеного штрафу в розмірі 748000,00 грн, оплату якого мало бути здійснено у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 748000,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Як випливає зі змісту позову, позивачем здійснено нарахування відповідачу пені за прострочення сплати штрафу за період з 14.06.2019 по 19.08.2019 (67 днів) в розмірі 751740,00 грн. Однак, з огляду на те, що розмір пені не може перевищувати розміру накладеного штрафу, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 748000,00 грн.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги вищенаведене, суд, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, приходить до висновку, позовні вимоги Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька магістраль» про стягнення 1496000,00 грн, з яких 748000,00 грн штрафу та 748000,00 грн пені відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв`язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Сплачений судовий збір, згідно ст.129 ГПК України, покладається на відповідача в повному обсязі.

З огляду на вищенаведене та керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 130, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька магістраль» (79031, Львівська обл., місто Львів, вулиця Стрийська, будинок 121 Б; ідентифікаційний код 39205319) до Державного бюджету України: штрафи у розмірі 748000,00 грн та пеню у розмірі 748000,00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька магістраль» (79031, Львівська обл., місто Львів, вулиця Стрийська, будинок 121 Б; ідентифікаційний код 39205319) на користь Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного Комітету України (79000, Львівська обл., місто Львів, вулиця Коперника, будинок 4; ідентифікаційний код 20812013) 22440,00 грн судового збору

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення у зв`язку з перебуванням судді у відпустці складено та підписано 30.05.2022.

Суддя Щигельська О.І.