Рішення

від 24.05.2022 по справі 914/3611/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2022 Справа № 914/3611/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю., за участі секретаря судових засідань Толочко І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом: Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, с. Зимна Вода,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАТТЕРО», м. Львів,

про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення (демонтажу) огорожі території

За участі представників:

від позивача: Вінтонів Д.Т. - представник,

від відповідача: Черевко Є.М. - адвокат.

Суть спору: Зимноводівська сільська рада Львівського району Львівської області, с. Зимна Вода, звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАТТЕРО», м. Львів, усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою комунальної власності площею 0,5815 га, кадастровий номер 4623683700:02:001:0979, шляхом знесення (демонтажу) огорожі території.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач посилається на те, що у комунальній власності Зимноводівської територіальної громади перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 4623683700:02:001:0979. Відповідач самовільно використовує цю земельну ділянку для здійснення своєї діяльності, встановивши на ній огорожу. Відповідач немає жодних речових прав на цю земельну ділянку, які б дозволяли йому використовувати її, у тому числі встановлювати на ній огорожу. Правові підстави для існування такої огорожі на земельній ділянці позивача теж відсутні.

Стислий виклад позиції відповідача.

Відповідач у відзиві (а.с. 33-36) просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, виходячи з того, що він набув право власності на спірну огорожу на підставі договору купівлі-продажу. З часу набуття права власності на огорожу відповідач сплачує до сільської ради земельний податок, який радою не повертався.

Відповідач вважає, що до нього на підставі ст. 120 ЗК України перейшло право користування земельною ділянкою під огорожею з моменту укладення Договору її купівлі-продажу.

Лапаївська сільська рада у 2011 р. затвердила технічну документацію із землеустрою на спірну земельну ділянку, на якій розміщена огорожа.

У відповіді на відзив (а.с. 62-63) та у додаткових поясненнях (а.с. 96) позивач зазначає, що на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 24.01.2018 р. відповідач став власником нерухомого майна, яке розташоване у м. Львові по вул. Городоцькій, 367.

Відповідач придбав за згаданим договором нежитлову будівлю та приналежності до неї (у тому числі огорожу). Приписи статті 120 ЗК України не стосуються переходу майнових прав на земельні ділянки під приналежностями головної речі. Права на земельну ділянку під огорожею можуть бути передані відповідачу сільською радою лише на конкурентних умовах.

Позивач вказує, що нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 367, не надає відповідачу права користуватись земельною ділянкою, яка належить на праві власності територіальній громаді Зимноводівської сільської ради.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив (а.с. 67-68) вказує, що він не використовує спірну земельну ділянку самовільно. До нього на підставі ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України з моменту укладення Договору купівлі-продажу перейшло право користування цією земельною ділянкою під огорожею.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Позовна заява залишалась ухвалою суду без руху. Після усунення недоліків позовної заяви її прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовчі засідання відкладались та строк підготовчого провадження продовжувався з підстав, наведених в наявних у матеріалах справи ухвалах суду. Ухвалою суду від 14.03.2022 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті. Судові засідання з розгляду справи по суті відкладались з підстав, наведених у наявних у матеріалах справи ухвалах суду.

Мотивувальна частина рішення.

Враховуючи зміст позовної заяви, характер спірних правовідносин між сторонами, до переліку обставин, які є предметом доказування у справі, належить доказування існування обставин, які надають позивачу право вимагати усунення перешкод у користуванні належною йому на праві власності земельною ділянкою. До предмета доказування також належить доказування існування обставин, які свідчать про порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері землекористування. Особа, яка має у справі протилежний процесуальний інтерес має довести існування обставин, що спростовують факти, викладені у позовній заяві.

Вичерпний перелік доказів, якими сторони підтверджують наявність обставин, що є предметом доказування у справі, зазначено ними в додатках до позовної заяви, відзиву та додатках до поданих ними заяв.

Суд визнає встановленими, з огляду на вірогідність наявних у матеріалах справи доказів, такі обставини.

Між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ландіо» 24.01.2018 р. укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, який зареєстровано в реєстрі за № 124 (а.с. 42-45). Відповідно до п. 1.1. цього Договору відповідач придбав нерухоме майно (нежитлові приміщення, нежитлову будівлю) та приналежності (в тому числі інженерні мережі і комунікації), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

У п. 1.4. цього Договору сторони вказали кадастрові номери земельних ділянок, на яких розташоване придбане відповідачем нерухоме майно.

Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексні номери 167262474 та 173276787 (а.с. 40-41) підтверджується факт державної реєстрації права власності відповідача на нежитлову будівлю, будівлі та споруди, у тому числі й огорожу, які розташовані у АДРЕСА_1 . У реєстрі вказано, що підставою виникнення права власності на це майно є Договір купівлі-продажу нерухомого майна, Серія та номер: 124, виданий 24.01.2018 р., видавник: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Потапчук Р.П.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 249376610 (а.с. 12) підтверджується факт здійснення 17.03.2021 р. державної реєстрації права комунальної власності позивача на земельну ділянку площею 0,5815 га, кадастровий номер 4623683700:02:001:0979.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, посилається на те, що відповідно до приписів ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України до нього перейшло право користування земельною ділянкою під придбаною 24.01.2018 р. огорожею.

Згідно з приписами ст. 377 ЦК України в редакції, яка діяла станом на 24.01.2018 р. (дата державної реєстрації права власності та дата укладення договору купівлі-продажу), до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Відповідно до ст. 120 ЗК України в редакції, яка діяла станом на 24.01.2018 р., у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти.

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Суд встановив, що відповідач придбав нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 (п.1.1. Договору), яке розташоване на земельних ділянках, кадастрові номери котрих зазначено у п. 1.4. цього ж договору.

У договорі № 124 від 24.01.2018 р. не має такої істотної умови як кадастровий номер 4623683700:02:001:0979 земельної ділянки. У договорі не йдеться про перехід прав на неї до відповідача у зв`язку з набуттям ним права власності на об`єкти, зазначені у Договорі.

Вказане не відповідає й вимогам ч. 16 ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України в редакції, чинній на день вирішення справи судом, в частині, яка стосується переходу прав на земельні ділянки.

Відсутність наведеної вище істотної умови у Договорі № 124 від 24.01.2018 р. щодо переходу до відповідача прав на земельну ділянку позивача кадастровий номер 4623683700:02:001:0979 спростовує заперечення відповідача. Вказана обставина свідчить про те, що майнові права на земельну ділянку позивача (кадастровий номер 4623683700:02:001:0979) під огорожею відповідача до нього на підставі Договору купівлі-продажу № 124 від 24.01.2018 р. не перейшли.

Цю обставину встановлено також судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 380/9896/21, які набрали законної сили.

У згаданій справі судом відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛАТТЕРО» у задоволенні його позову до Зимноводівської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення ради про відмову у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,5815 га (кадастровий номер 4623683700:02:001:0979) в натурі (на місцевості) в с. Холодновідка та зобов`язання ради надати товариству дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж цієї земельної ділянки в натурі (на місцевості).

У задоволенні позовних вимог у справі № 380/9896/21 відмовлено у тому числі й з тих підстав, що у договорі купівлі- продажу нерухомого майна від 24.01.2018 р. відсутні відомості про наявність будь-якого нерухомого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛАТТЕРО», на спірній земельній ділянці Зимноводівської сільської ради. Крім цього, у згаданому вище договорі відсутня, як істотна умова такого договору, умова про кадастровий номер земельної ділянки 4623683700:02:001:0979, площею 0,5815 га, права на яку переходять до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАТТЕРО».

У матеріалах справи немає та відповідачем суду не подано доказів того, що особа, яка уповноважена розпоряджатися землями відповідної територіальної громади, приймала рішення про виділення земельної ділянки (у власність чи у користування) будь-якому господарюючому суб`єкту для будівництва на ній спірної огорожі.

Відповідач стверджує, що спірна огорожа не розташована на земельних ділянках, які перелічено у п. 1.4. Договору № 124, та визнає, що вона знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 4623683700:02:001:0979.

Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на Акт № 2 встановлення та узгодження меж землекористування на місцевості від 4 жовтня 2011 р. (а.с. 69-71), який скріплено круглими печатками ТзОВ «Торговий дім «Пам`ять-Плюс» та Лапаївської сільської ради. Цей Акт не є рішенням органу, уповноваженого розпоряджатись земельною ділянкою, у даному випадку сільської ради, про надання земельної ділянки у власність чи у користування для будівництва (розміщення) на ній спірної огорожі.

Доводи позивача про сплату ним до сільської ради земельного податку та неповернення його радою теж не підтверджують факт прийняття на сесії сільської ради рішення про надання земельної ділянки у власність чи у користування для будівництва огорожі. Сплата земельного податку не замінює собою згадане вище рішення.

Актами комісії від 24 травня 2021 р. та від 17.11.2021 р. (а.с. 10, 16) підтверджується факт розташування огорожі, яка використовується відповідачем, на земельній ділянці площею 0,5815 га кадастровий номер 4623683700:02:001:0979. Цей факт не заперечується відповідачем у поданих ним заявах по суті справи.

Позивач листом від 02.03.2021 р., який отримано відповідачем 05.03.2021 р. (а.с. 6-7), просив відповідача припинити використовувати спірну земельну ділянку для розміщення на ній огорожі. Проте ці вимоги позивача відповідачем залишено без задоволення.

Щодо самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, то відповідач, уклавши 24.01.2018 р. Договір купівлі-продажу нерухомого майна, не міг не знати, що цей Договір не містить положень про перехід до нього права власності чи права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4623683700:02:001:0979. Відповідач не міг не знати, що до нього переходить право користування лише земельними ділянками, вичерпний перелік яких сторони закріпили у п. 1.4. Договору.

Встановлені судом та наведені вище обставини свідчать про те, що відповідач порушує належне позивачу, як власнику земельної ділянки площею 0,5815 га, кадастровий номер 4623683700:02:001:0979, право на користування цією земельною ділянкою. Таке право позивача підлягає захисту судом шляхом задоволення позовних вимог.

Вирішуючи спір у справі, суд також керується тим, що згідно з ч. 2 ст. 83, ст. 152 ЗК України, у комунальній власності перебувають зокрема усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтями 321 та 391 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 2 ст. 212 ЗК України приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Відповідно до ст. ст. 116, 125, 126 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області (81110, Львівська область, Львівський район, с. Зимна Вода, вул. Шухевича, 83 код ЄДРПОУ 04372282) до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАТТЕРО (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 367, код ЄДРПОУ 41883088) задовольнити повністю.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю ЛАТТЕРО (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 367, код ЄДРПОУ 41883088) усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою комунальної власності площею 0,5815 га, кадастровий номер 4623683700:02:001:0979, шляхом знесення (демонтажу) огорожі території.

Стягувач: Зимноводівська сільська рада Львівського району Львівської області (81110, Львівська область, Львівський район, с. Зимна Вода, вул. Шухевича, 83, код ЄДРПОУ 04372282).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю ЛАТТЕРО (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 367, код ЄДРПОУ 41883088).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАТТЕРО (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 367, код ЄДРПОУ 41883088) на користь Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області (81110, Львівська область, Львівський район, с. Зимна Вода, вул. Шухевича, 83, код ЄДРПОУ 04372282) 2270грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

4. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення тексту рішення суду.

Повне рішення складено 01.06.2022 р.

Суддя Бортник О.Ю.