Рішення

від 30.05.2022 по справі 927/2/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

31 травня 2022 року справа № 927/2/22 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши матеріали справи за позовом Фірми І.І. (приватне підприємство) "Mаnolov F", місцезнаходження: MD-3819, вул. Свердлова,42, село Конгаз, Гагаузія АТУ, Республіка Молдова, адреса електронної пошти: kostelm@mail.ru

представник позивача (адреса для листування) - адвокат Помаз Анатолій Павлович, АДРЕСА_1, е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Приватного підприємства "СВ АВТО", вул. Космонавтів, будинок 20, квартира 77, м. Чернігів, 14030, Україна, адреса електронної пошти: vitalper@ukr.net

про стягнення 6750,00 доларів США, що еквівалентно 184127,85 грн.

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

Фірмою І.І. (приватне підприємство) "Mаnolov F" подано позов до Приватного підприємства "СВ АВТО" про стягнення 6750,00 доларів США, що еквівалентно 184127,85 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Контракту на поставку пиломатеріалів №10/04/2021 від 10.04.2021 в частині повернення попередньої оплати.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11.01.2022 відкрите спрощене позовне провадження у справі №927/2/22 без повідомлення учасників сторін; надано відповідачу строк (до 11.02.2022) з дня отримання ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України. Вказаною ухвалою відповідача повідомлено про те, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем ухвалу суду від 11.01.2022 отримано 20.01.2022, що підтверджено розпискою від 20.01.2022.

20.01.2022 на адресу Господарського суду Чернігівської області підприємством зв`язку повернуто поштове відправлення, а саме ухвалу суду від 11.01.2021, надіслану судом відповідачу із зазначенням причини повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

З`ясовуючи належність повідомлення сторін про розгляд справи та можливість вирішення даного господарського спору, суд виходить з такого.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.

Пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно із частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, відсутністю адресата за вказаною адресою.

Судом встановлено, що адреса відповідача, яка зазначена у позовній заяві повністю збігаються з адресою, зазначеною у рекомендованому повідомленні.

Ухвала суду, яка направлялась на адресу Приватного підприємства «СВ АВТО» (вул. Космонавтів, будинок 20, квартира 77, м. Чернігів, 14030, Україна) міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повернулись із відміткою поштового відділення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Заяв про зміну місцезнаходження чи місця проживання від відповідача не надходило.

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, а також близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

Крім того, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене вище та факт надсилання судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі, враховуючи повернення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення: "адресат відсутній за вказаною адресою", суд доходить висновку про належне повідомлення учасника судового процесу про відкриття провадження у справі №927/2/22.

Відповідачем у встановлений судом строк відзив на позов не наданий.

Відповідач у справі не повідомляв суд про намір подати відзив на позовну заяву у більш тривалий строк згідно положень п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами та матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

10.04.2021 між Приватним підприємством «СВ АВТО» (продавець, відповідач) та Фірмою І.І. (приватне підприємство) «Mаnolov F» (покупець, відповідач) укладено контракт на постаку пиломаретіалів № 10/04/2021 (а.с.18-20).

Відповідно до п. 1.1 контракту продавець продає, а покупець купує пиловник і пиломатеріали хвойних порід, іменований в подальшому «товар».

Відповідно до п. 1.2 контракту правила тлучамечння торгівельних термінів - «Міжнародні торгові терміни» (Incoterms-2000) мають обов?язковий характер для сторін у межах контракту.

Згідно із п.1.3 контракту продавець передає у власність покупця товар, а також відповідні документи, необхідні для вивозу товару за межі митної території України.

Валютою контракту є долар США (п. 2.1 контракту).

Пунктом 2.2, 2.3,2.4 контракту загальна його вартість складає 82500 (вісімдесят дві тисячі п`ятсот ) доларів США. Загальна кількість продукції складає 500 м. куб. Вартість, валюта розрахунку, ціна за одиницю, сортність і кількість на кожну партію зазначається в інвойсах на кожну партію товару.

Відповідно до п. 3.1 контракту поставка повинна бути проведена у строки, узгоджені та письмово підтверджені в інвойсах. Датою передачі товару покупцю вважається дата на митній декларації відповідної партії товару.

Разом з товаром продавець передає покупцю необхідні документи для митного оформлення товару у інших країнах: CMR (міжнародна автотранспортна накладна) або ЖД накладна; рахунок-фактура (інвойс), фітосанітарний сертифікат, митну декларацію, пакупальний листз вказівкою кількості одиниць товару у кожній (п. 3.2 контракту).

Згідно із п.4.1 контракту оплата за контрактом проводиться шляхом перерахування на рахунок продавця згідно виставленого інвойсу.

Контракт діє до 31.12.2021 (п. 11.6 контакту).

На виконання умов контракту відповідачем виставлено позивачу два інвойси (рахунки) №2 від 10.04.2021, у яких зазначена кількість пиломатеріалів 30,828 куб. м. і 31,848 куб.м., ціну 165,00 дол США за 1 куб. м., розміри та суми 5086,62 долар США та 5254, 92 долар США (а.с. 21-23). Загальна суму склала 10341,54 дол. США. Д

Дати поставки товару у інвойсах не зазначено.

12.04.2021 позивач згідно умов контракту та виставлених інвойсів сплатив попередню оплату в сумі 10350,00 доларів США на рахунок відповідача, що підтверджується ордером про оплату №4 від 12.04.2021 (а.с. 25).

Факт внесення суми попередньої оплати у розмірі 10350,00 доларів США відповідач визнав, підписавши акт звірки розразунків №20 від 28.12.2021 (а.с. 28).

За доводами позивача після попередньої оплати відповідач зобов`язувався поставити товар до 31.07.2021.

Вказані обставини відповідачем у справі не спростовано.

Відповідач оплачений позивачем товар не поставив.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія від 31.08.2021 про порушення зобов`язання щодо поставник товару у строк до 31.07.2021 та про повернення попередньої оплати в сумі 10350, 00 доларів США (а.с. 26).

Претензія була отримана особисто директором підприємства відповідача 31.08.2021, про що свідчить відмітка па претензії (печатка та підпис директора).

Відповіді на претензію відповідачем не надав, але відповідно до платіжного дорученням від №9JВКLL9 віж 21.09.2021 відповідачем повернуто на рахунок позивача 3600,00 дол. США попередньої оплати (а.с. 27).

Решта суми попередньої оплати у розмірі 6750,00 доларів США відповідачем не повернута, внаслідок чого позивач звернувся до суду з даним позовом.

Станом на дату подання позову відповідач авансовий платіж не повернув.

Вказані обставини відповідачем у справі не спростовано, відзив на позовну заяву наданий не був.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір купівлі-продажу №2702 від 27.02.2020 за своєю правовою природою є договором поставки.

У відповідності з ч. 1,2 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт укладення між сторонами контракту № 10/04/2021 від 10.04.2021.

Також доведеними є факт внесення позивачем на рахунок відповідача передплати на суму 10350,00 доларів США, що підтверджено ордером про оплату №4 від 12.04.2021 (а.с. 25).

Докази поставки товару у матеріалах справи відсутні.

Претензія про повернення попередньої оплати була виконана відповідачем частково, 21.09.2021 на рахунок позивача повернуто частину попередньої оплати на суму 3600,00 дол. США, що підтверджено платіжним дорученням від №9JВКLL9 віж 21.09.2021.

Вказані обставини відповідачем у справі не спростовано, а також відповідачем не спростовано належну дату поставки товару (до 31.07.2021).

Авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Таким чином, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17, а також у п. 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19.

Станом на день розгляду справи відповідачем не надано доказів повернення суми попередньої оплати у розмірі 6750,00 дол. США.

Згідно із ч. 2 ст. 192 Цивільного кодексу України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Суд зазначає, що правовий режим іноземної валюти на території України хоча і пов`язується з певними обмеженнями у її використанні, як платіжного засобу, проте, не виключає здійснення платежів в іноземній валюті, що відповідає висновкам наведеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №761/12665/14-ц.

Висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справах № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) та № 373/2054/16-ц (провадження №14-446цс18), від 23.10.2019 у справі №723/304/16-ц (провадження № 14-360цс19).

Зазначення ціни позову про стягнення іноземної валюти в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову, здійснюється з метою визначання належної до сплати суми судового збору (ч. 1 ст. 1 статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

З урахуванням викладеного вище є обґрунтованою вимога позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати за товар у розмірі 6750,00 доларів США.

Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

У складі судових витрат позивач просить стягнути з відповідача суму оплати послуг адвоката у розмірі 16000 грн. 00 коп. та витрати на перекладача в сумі 1070,00 грн.

Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2-6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У підтвердження вимоги про стягнення витрат на оплату послуг адвоката позивачем надано договір про надання правової допомоги №28/12/21 від 28.12.2021, ордер про надання правової допомоги від 04.01.2022, опис робіт (наданих послуг) на суму 16000,00 грн. від 04.01.2022, складений та підписаний адвокатом Помаз А., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 26.12.2014, рекомендації щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, замовлення №1803 від 28.12.2021 на переклад на суму 1070,00 грн.

Відповідно до умов п. 1.1 договору виконавець (адвокат) бере на себе зобов`язання надавати замовнику (позивачу) правову допомогу (надалі - послуги) та представляти його інтереси, як позивача в Господарському суді Чернігівської області, в апеляційному та касаційному суді; органах державної влади, місцевого самоврядування, поліції, органах державної податкової інспекції, прокуратурі, виконавчій службі, судах усіх інстанцій, Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України, інших підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності по захисту права та інтереси замовника.

Відповідно до п. 4.1 договору вартість послуг за договором обраховується на підставі акту передачі - прийому послуг згідно рекомендацій Ради адвокатів Чернігівської області затверджені рішенням №99 від 16.04.2021. Вартість послуг за надання правової допомоги з вирішення спору в суді з ПП «СВ АВТО» за договором поставки №10/04/2021 від 10.04.2021 у Господарському суді Чернігівській області з розглядом справи складає 16000 грн. Сторони за взаємною згодою можуть збільшити розмір вартості послуг (п. 4.2 договору).

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 зауважив, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Актом сторони підтверджують, що жодних претензій та зауважень щодо наданої правової допомоги у сторін немає.

Акт приймання-передачі послуг є документом, що підтверджує обсяг наданих послуг та визначає обов`язок клієнта оплатити надані послуги.

Як встановлено судом, позивачем у порушення умов п. 4.1 договору не надано суду акту передачі - прийому послуг, а також будь-яких інших доказів у підтвердження факту надання адвокатом та прийняття замовником (позивачем) правничої допомоги за договором (будь-якого документу, складеного обома сторонами договору - адвокатом та клієнтом).

Опис робіт (наданих послуг) від 04.01.2022 на суму 16000,00 грн.(а.с. 38), доданий позивачем до матеріалів справи, не є належним доказом факту здійснення надання адвокатських послуг адвокатом замовнику, оскільки вказаний акт складений та підписаний в односторонньому поряду адвокатом Помаз А.П. без участі клієнта.

Крім того, у описі робіт (наданих послуг) від 04.01.2022 зазначено про те, що виконані адвокатом послуги на суму 16000,00 грн. є орієнтовною сумою. Доказів сплати наданих адвокатських послуг позивачем до матеріалів справи не надано.

Оскільки позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено факту надання адвокатом послуг (виконаних робіт), підстави для стягнення з відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 16000 грн. відсутні.

Суд зазначає про те, що витрати на переклад документів у сумі 1070,00 грн, про які заявляє позивач відповідно до замовлення №1803 від 28.12.2021 на суму 1070,00 грн., не пов?язані з вчиненням процесуальних дій, передбачених ст. 127 Господарського процесуального кодексу України, а тому вимога про стягнення вказаної суми задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «СВ АВТО», вул. Космонавтів, будинок 20, квартира 77, м. Чернігів, 14030, Україна, код 35779407, на користь Фірми І.І. (приватне підприємство) «Mаnolov F», місцезнаходження: MD-3819, вул. Свердлова,42, село Конгаз, Гагаузія АТУ, Республіка Молдова, адреса для листування: адвокат Помаз Анатолій Павлович, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 , передплату у сумі 6750,00 доларів США.

3. Стягнути з Приватного підприємства «СВ АВТО», вул. Космонавтів, будинок 20, квартира 77, м. Чернігів, 14030, Україна, код 35779407, на користь Фірми І.І. (приватне підприємство) «Mаnolov F», місцезнаходження: MD-3819, вул. Свердлова,42, село Конгаз, Гагаузія АТУ, Республіка Молдова, адреса для листування: адвокат Помаз Анатолій Павлович, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 , судовий збір у сумі 2761 грн. 93 коп.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складений та підписаний 31.05.2022 внаслідок тривалої відсутності можливості повноцінного функціонування системи "Діловодство господарського суду" внаслідок збройної агресії російської федерації та введенням Указом Президента України "Про ведення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" воєнного стану в Україні.

Суддя М.О. Демидова