Рішення

від 30.05.2022 по справі 927/1303/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

31 травня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/1303/21

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Дубини О. М.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Агротехносоюз,

код ЄДРПОУ 35840303, пр. Соборності, буд. 15, оф. 701, м. Київ, 02160

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Ростагро,

код ЄДРПОУ 42626650, вул. Жабинського, буд. 2 Б, кв. 34, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про стягнення 1 666 476,33 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Рябченко В. В., адвокат,

від відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агротехносоюз звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ростагро, у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 1 666 476,33 грн заборгованості, з яких 1 252 826,98 грн основного боргу, 80 001,04 грн - 24 % річних, 27 881,69 грн інфляційних збитків та 305 766,62 грн штрафу.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 21.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 18.01.2022 на 10:30 та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, а саме:

- відповідачу - п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами;

- позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду та відповідачу відповіді на відзив з доданими до неї документами;

- відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду та позивачу заперечень з доданими до них документами.

Ухвала суду від 21.12.2021, направлена 23.12.2021 відповідачу по справі за вказаною в позовній заяві адресою 14000, м. Чернігів, вул. Жабинського, 2Б, кв. 34, була повернута на адресу суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», дата проставлення відмітки 30.12.2021.

Судом зроблено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР), відповідно до якого місцезнаходження відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростагро»: 14017, місто Чернігів, вул. Жабинського, 2-Б, кв. 34.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать відомості про місцезнаходження юридичної особи (ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений ст. 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Відомості щодо зміни місцезнаходження юридичної адреси Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростагро» у Єдиному державному реєстрі відсутні.

Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено, зокрема, у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Водночас суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Таким чином, вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву на позов, а днем вручення йому ухвали від 21.12.2021 є 30.12.2021.

Отже, останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 14.01.2022.

Листом суду від 17.01.2022, у зв`язку з тим, що суддя Шморгун В. В. 18.01.2022 перебуває у відпустці, сторони повідомлено, що судове засідання, призначене на 18.01.2022 о 10:30, не відбудеться.

Ухвалою суду від 28.01.2022 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та призначено підготовче засідання на 15.02.2022 о 12:00.

Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 1400054221144.

Ухвала суду від 28.01.2021, направлена 28.01.2022 відповідачу по справі за вказаною в позовній заяві адресою 14000, м. Чернігів, вул. Жабинського, 2Б, кв. 34, була повернута на адресу суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», дата проставлення відмітки 03.02.2022.

Копію ухвали суду від 28.01.2022 представником відповідача директором товариства отримано особисто в приміщенні Господарського суду Чернігівської області 09.02.2022.

У підготовче засідання 15.02.2022 з`явився повноважний представник позивача.

Суд повідомив, що ухвала суду, якою було призначено судове засідання, повернулась неврученою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", а тому відповідно до ст. 242 ГПК України таке судове рішення вважається врученим. Крім того за вказаною адресою (вул. Жабинського, 2Б, кв. 34, м. Чернігів, 14000) відповідач вже не вперше не отримує поштову кореспонденцію. Разом з тим копія ухвали суду від 28.01.2022 отримана директором ТОВ "Ростагро" особисто, отже відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, клопотань з цього приводу не заявляв.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно ст. 202 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання проводилось за представника відповідача.

У підготовчому засіданні судом зазначено, що у встановлений строк відзив відповідачем не подавався, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У підготовчому засіданні 15.02.2022 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 01.03.2022 о 11:00.

Ухвалою суду від 15.02.2022 повідомлено сторін про час та місце проведення судового засідання з розгляду справи по суті 01.03.2022.

15.02.2022 представник позивача особисто отримав копію ухвали суду від 15.02.2022 у приміщенні Господарського суду Чернігівської області.

Ухвала суду від 15.02.2022, направлена 15.02.2022 відповідачу по справі за вказаною в позовній заяві адресою 14000, м. Чернігів, вул. Жабинського, 2Б, кв. 34, була повернута на адресу суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», дата проставлення відмітки 21.02.2022.

23.02.2022 від представника позивача адвоката Рябченко В.В. на електронну адресу суду надійшло клопотання від 23.02.2022 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Водночас Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.

Відповідно до положень статті 26 Закону України Про правовий режим воєнного стану правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного рішення зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Згідно з указом Президента України Про продовження дії воєнного стану в Україні № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Розпорядженням Верховного Суду від 22.03.2022 р. N 12/0/9-22 Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей) враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану було змінено територіальну підсудність судових справ господарського суду Чернігівської області.

Розпорядженням Верховного Суду від 22.04.2022 р. N 25/0/9-22 Про відновлення територіальної підсудності судових справ господарських судів Сумської та Чернігівської областей з 25.04.2022 відновлено територіальну підсудність судових справ господарського суду Чернігівської області.

Продовження розгляду даної справи здійснюється господарським судом Чернігівської області у складі судді Шморгуна В.В. після відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Чернігівської області та відновлення здійснення правосуддя безпосередньо суддею з 16.05.2022.

Ухвалою суду від 16.05.2022 клопотання представника позивача - адвоката Рябченко В.В. про проведення судового засідання у режимі відеоконференції, надіслане на електронну пошту суду, повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою суду від 16.05.2022 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 31.05.2022 о 10:00, про що повідомлено сторін шляхом направлення копії ухвали позивачу на електронну адресу та відповідачу поштовим зв`язком.

Ухвала суду від 16.05.2022, направлена 17.05.2022 відповідачу по справі за вказаною в позовній заяві адресою 14000, м. Чернігів, вул. Жабинського, 2Б, кв. 34, була повернута на адресу суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», дата проставлення відмітки 24.05.2022.

В судовому засіданні 31.05.2022, яке проводилось режимі відеоконференції, приймав участь повноважний представник позивача.

Судом повідомлено, що відповідач у судове засідання не з`явився, ухвала суду від 16.05.2022, направлена на офіційну поштову адресу, зазначену в ЄДР, повернулась неврученою з відміткою відділення поштового зв`язку адресат відсутній за вказаною адресою. Дата проставлення відповідного поштового штампу - 24.05.2022. Відповідно до ст. 242 ГПК України особа вважається такою, що отримала судове рішення у разі проставлення відповідної відмітки працівником поштового зв`язку і вважається повідомленою належним чином про дату, час та місце судового засідання. Відповідач про поважні причини неявки у судове засідання не повідомив суд, будь-яких пояснень, заяв з цього приводу не надав.

Відповідач обізнаний про розгляд справи, тобто він мав можливість та повинен був вчинити відповідні дії, процесуальні обов`язки щодо розгляду цієї справи (отримання кореспонденції, ухвали суду у справі) та виконувати свої процесуальні обов`язки. В судові засідання відповідач не з`являвся, заяв та клопотань не подавав, що свідчить про пасивну поведінку останнього у реалізації своїх процесуальних прав під час розгляду цієї справи.

Оскільки відповідач був обізнаний про існування судового провадження у справі, він мав вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого йому судового провадження, стан надходження поштової кореспонденції тощо. Такі висновки зроблені Верховним Судом у справі № 911/3142/19.

Таким чином, суд вважає, що відповідач відсутній в судовому засіданні без поважних причин.

За приписами п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах ФПК ГРОСС проти України, Лагун проти України, Буряк проти України, ТОВ Гержик проти України) суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту, з урахуванням основних засад (принципів) господарського судочинства, встановлених ст. 2 ГПК України.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі Фрідлендер проти Франції, Смірнова проти України).

При цьому, поведінка відповідача не узгоджується з критеріями розумного строку розгляду справи.

За таких обставин, судове засідання з розгляду справи по суті 31.05.2022 проводилось за відсутності відповідача (його представника).

У судовому засіданні 31.05.2022 на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором дистрибуції № ДСТ/45/2021 від 11.01.2021 в частині своєчасної оплати товару у сумі 1 252 826,98 грн, в зв`язку з чим позивач нарахував 80 001,04 грн 24 % річних, 27881,69 грн інфляційних збитків, штраф у розмірі 20 % та 30 % у сумі 305 766,62 грн.

Відзиву на позов у встановлений строк до суду не надходило.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

11.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротехносоюз» (далі Компанія) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ростагро» (далі Дистриб`ютор) укладено договір дистрибуції № ДСТ/45/2021 з додатками (далі Договір) (а.с. 9-23)

Відповідно до п. 1.2 Договору у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Компанія зобов`язується на підставі погоджених нею заявок Дистриб`ютора, передавати у власність Дистриб`ютора товар для подальшого його продажу (реалізації) Дистриб`ютором на Території Третім особам, а Дистриб`ютор зобов`язується надавати Компанії Заявки, приймати у власність товар, переданий Компанією за погодженими Компанією Заявками, своєчасно оплачувати прийнятий у власність товар, та продавати (реалізовувати) цей товар на Території Третім особам. Крім цього, сторони зобов`язуються виконувати інші умови, передбачені цим Договором.

Згідно із п. 3.3 Договору за кожними заявками факт передання Компанією Дистриб`ютору окремих партій товару підтверджується видатковими накладними, які Компанія передає Дистриб`ютору.

Відповідно до п. 5.1 Договору ціна товару, в асортименті (рекомендована ціна), станом на дату укладення та підписання цього Договору вказана в Додатку № 1 до Договору.

Умовою оплати товару за Договором, є повна (100%) попередня оплата товару, за відповідною погодженою заявкою (партії товару).

Усі розрахунки за товар здійснюються у безготівковому вигляді на поточний рахунок Компанії в національній валюті України гривні, згідно з виставленим Компанією Дистриб`ютору рахунком, у спосіб, передбачений п. 5.6 цього Договору (п. 5.5 Договору).

Відповідно до п. 5.7 Договору за кожною окремою заявкою, на оплату кожної окремої партії товару, Компанія виставляє Дистриб`ютору рахунок у спосіб, передбачений п. 5.6 Договору. У такому рахунку зазначається сума до сплати за товар на дату виставлення цього рахунку, відповідно до ціни товару, яка визначається в порядку, передбаченому п. 5.2 цього Договору, і цей рахунок дійсний до сплати (чинний) протягом трьох банківських (робочих днів) з моменту його виставлення. Якщо Дистриб`ютор не здійснює за таким рахунком повну сплату протягом трьох банківських (робочих днів), з моменту його виставлення, то Компанія має право виставити (виставляти) Дистриб`ютору у спосіб, передбачений п. 5.6 Договору, новий рахунок (нові рахунки), з зазначенням суми до сплати за товар.

За умови, коли виставлений рахунок на оплату (попередню оплату), визначеної в погодженій заявці партії товару Дистриб`ютором повністю не буде сплачений, Компанія має право (може) не поставляти (не відвантажувати, не передавати) Дистриб`ютору відповідну партію товару(поставка товару за попередньою оплатою). Якщо Компанія з власної ініціативи (на власний розсуд) здійснить поставку конкретної партії товару без попередньої оплати Дистриб`ютором за таку партію товару, то Дистриб`ютор зобов`язаний оплатити таку партію товару на умовах Договору, протягом трьох банківських (робочих) днів, з моменту отримання ним відповідної партії товару, на підставі рахунку.

Пунктом 5.10 Договору сторони визначили, що датою виконання грошових зобов`язань Дистриб`ютора за даним Договором, є дата зарахування в повному обсязі відповідної необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок Компанії.

Відповідно до п. 5.11 Договору за домовленістю сторін, передбачені в Договорі умови оплати щодо конкретної партії товару за конкретною погодженою заявкою можуть бути змінені, про що сторонами кожного разу, за кожною заявкою підписують письмову додаткову угоду до Договору, умови якої будуть поширюватися лише на дану окрему поставку партії товару.

За неналежне виконання або за не виконання умов Договору сторони несуть, згідно чинного законодавства України та умов Договору, повну відповідальність, включаючи відшкодування збитків (п. 6.1 Договору).

Згідно із п. 6.3 Договору у випадку прострочення оплати товару Дистриб`ютором більше ніж на тридцять днів Компанія має право вимагати від Дистриб`ютора сплатити штраф у розмірі двадцяти відсотків від розміру заборгованості, а у випадку прострочення оплати товару Дистриб`ютором більше ніж на дев`яносто днів Компанія має право вимагати від Дистриб`ютора сплатити штраф у розмірі тридцяти відсотків від розміру заборгованості.

Відповідно до п. 6.4 Договору за умови прострочення Дистриб`ютором строку оплати товару, Компанія має право вимагати від Дистриб`ютора сплатити двадцять чотири проценти річних від простроченої суми оплати за весь час прострочення (згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України).

Строк дії даного Договору починається з моменту його укладення і підписання та діє до 31 грудня 2021, але у будь-якому випадку всі зобов`язання за Договором діють до моменту повного їх виконання. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього Договору (п. 9.1, 9.2 Договору).

Згідно із п. 10.3, 10.4 Договору умови даного Договору можуть бути змінені лише за згодою обох Сторін, шляхом укладення додаткових (вої) письмової (вих) угод(и) до Договору. Додаткові угоди, додатки та форми до цього Договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони укладені належним чином у письмовій формі, підписані обома сторонами та скріплені відтисками їх печаток.

Позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату № 932 від 09.06.2021 на суму 4662,72 грн (а.с. 28).

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар по видатковій накладній № 1037 від 11.06.2021 на суму 4662,72 грн, а відповідачем отримано, що підтверджується підписом та печаткою товариства на накладній (а.с. 25).

Позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату № 1195 від 16.07.2021 на суму 1401629,16 грн (а.с. 27).

На виконання умов договору позивачем по видатковій накладній № 1300 від 16.07.2021 поставлено відповідачу товар на суму 1 401 629,16 грн, а відповідачем отримано, що підтверджується підписом та печаткою товариства на накладній (а.с. 26).

05.08.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору дистрибуції № ДСТ/45/2021 від 11.01.2021, згідно якої Компанія надає Дистриб`ютору для реалізації товар згідно рахунку № 1195 від 16.07.2021 на загальну суму 1 401 629,19 грн на наступних умовах: оплату товару за рахунком № 1195 Дистриб`ютор здійснює з врахуванням положень пунктів 5.2 та 5.8 Договору, на день фактичної оплати: перші 20 % від вартості товару за рахунком № 1195 Дистриб`ютор сплачує Компанії не пізніше 10 серпня 2021. Не менше 30 % від вартості товару за рахунком № 1195 Дистриб`ютор сплачує Компанії не пізніше 20 серпня 2021. Решта, 50 % від вартості товару за рахунком № 1195 Дистриб`ютор сплачує Компанії будь-якими частинами не пізніше 30 вересня 2021 року. Компанія передала товар Дистриб`ютору не пізніше 16 липня 2021 року.

Пунктом 4 Додаткової угоди сторони визначили, що в разі невиконання Дистриб`ютором умов щодо оплати товару, викладених в даній Додатковій угоді, Компанія застосовує положення розділу 6 Договору «Відповідальність сторін».

Відповідачем було здійснено часткову оплату товару по рахунку № 1195 на загальну суму 153 494,90 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 287 від 11.08.2021 на суму 41 705,40 грн з призначенням платежу «оплата рахунок № 1195 від 16.07.2021 за Гуміфілд Форте Аміно», платіжним дорученням № 290 від 12.08.2021 на суму 8641,08 грн з призначенням платежу «оплата рахунок № 1195 від 16.07.2021 за Гуміфілд Форте Аміно», платіжним дорученням № 293 від 16.08.2021 на суму 103 418,42 грн з призначенням платежу « оплата рахунок № 1195 від 16.07.2021 за Фульвітал Плюс» та виписками з особового рахунку (а.с. 29-38).

Позивачем надано лист відповідача б/н б/д, в якому останній повідомив про наявність заборгованості по рахунку № 1195 в сумі 1 401 629,16 грн та просить погодити графік погашення заборгованості: 50 % заборгованості з 09.08. по 20.08, 50 % заборгованості до 30.09.2021 (а.с. 39).

Позивачем надано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2021 по 18.08.2021, згідно якого заборгованість відповідача становить 1 252 826,98 грн.

Доказів сплати відповідачу заборгованості в сумі 1 252 826,98 грн відповідач суду не надав.

Оцінка суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо заявленої до стягнення суми заборгованості.

Як встановлено судом, позивачем на виконання умов Договору виставлено рахунки № 932 від 09.06.2021 та № 1195 від 16.07.2021 та здійснено поставку товару відповідачу по видатковим накладним № 1037 від 11.06.2021 на суму 4662,72 грн, № 1300 від 16.07.2021 на суму 1 401 629,16 грн, всього на загальну суму 1 406 291,88 грн.

Відповідно до п. 5.7 Договору за кожною окремою заявкою, на оплату кожної окремої партії товару, Компанія виставляє Дистриб`ютору рахунок у спосіб, передбачений п. 5.6 Договору. У такому рахунку зазначається сума до сплати за товар на дату виставлення цього рахунку, відповідно до ціни товару, яка визначається в порядку, передбаченому п. 5.2 цього Договору, і цей рахунок дійсний до сплати (чинний) протягом трьох банківських (робочих днів) з моменту його виставлення.

Як вбачається з умов 5.8 Договору, якщо Компанія з власної ініціативи (на власний розсуд) здійснить поставку конкретної партії товару без попередньої оплати Дистриб`ютором за таку партію товару, то Дистриб`ютор зобов`язаний оплатити таку партію товару на умовах Договору, протягом трьох банківських (робочих) днів, з моменту отримання ним відповідної партії товару, на підставі рахунку.

Отже, оплата товару по видатковій накладній № 1037 від 11.06.2021 мала бути здійснена відповідачем протягом 3-х банківських днів з моменту отримання товару, тобто до 16.06.2021.

Відповідно до умов Додаткової угоди № 1 сторони погодили, що оплата по рахунку № 1195 здійснюється наступним чином: перші 20 % від вартості товару не пізніше 10 серпня 2021 року; не менше 30 % від вартості товару - не пізніше 20 серпня 2021 року; решта, 50 % від вартості товару - не пізніше 30 вересня 2021 року.

Тобто до 10.08.2021 відповідач мав сплатити 280 325,83 грн, до 20.08.2021 420488,75 грн, до 30.09.2021 700 814,58 грн за поставлений товар по видатковій накладній № 1300 від 16.07.2021.

Відповідачем здійснено часткову оплату товару на загальну суму 153 464,90 грн, а саме платіжним дорученням № 287 від 11.08.2021 - 41 705,40 грн, платіжним дорученням № 290 від 12.08.2021 - суму 8641,08 грн, платіжним дорученням № 293 від 16.08.2021 - 103418,42 грн.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, заборгованість відповідача становить 1252826,98 грн, з яких 131 523,65 грн відповідач мав сплатити до 10.08.2021, 420 488,72 грн до 20.08.2021, 700 814,58 грн до 30.09.2021.

Оскільки відповідач не здійснив оплату товару у встановлені Додатковою угодою № 1 строки, то останнім порушено строки оплату товару по рахунку № 1195 на строк понад 90 днів в частині оплати 20 % від вартості товару до 10.08.2021, понад 90 днів в частині оплати 30 % від вартості вартості товару до 20.08.2021, понад 30 днів в частині оплати решти 50 % від вартості товару до 30.09.2021.

Відповідач доказів оплати суми заборгованості у розмірі 1 252 826,98 грн суду не надав.

Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов`язань належним чином не виконав, порушив зобов`язання щодо оплати товару у встановлений Договором та Додатковою угодою № 1 строк, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1 252 826,98 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заявленого до стягнення штрафу.

Враховуючи порушення відповідачем строків оплати товару, позивач заявив до стягнення 305 766,62 грн штрафу.

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Зі ст. 230 Господарського кодексу України випливає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно із п. 6.3 Договору у випадку прострочення оплати товару Дистриб`ютором більше ніж на тридцять днів Компанія має право вимагати від Дистриб`ютора сплатити штраф у розмірі двадцяти відсотків від розміру заборгованості, а у випадку прострочення оплати товару Дистриб`ютором більше ніж на дев`яносто днів Компанія має право вимагати від Дистриб`ютора сплатити штраф у розмірі тридцяти відсотків від розміру заборгованості.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку штрафу, останній розраховано у розмірі 30 % від суми боргу 131 523,62 грн (прострочення 129 днів), у розмірі 30 % від суми боргу 420 488,72 грн (прострочення 119 днів), у розмірі 20 % від суми боргу 700 814,58 грн (78 днів прострочення).

Суд здійснивши перевірку розрахунку штрафу, дійшов висновку про невірно визначений позивачем період прострочення по оплаті отриманого товару з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи те, що Додатковою угодою № 1 від 05.08.2021 встановлено строк оплати за товар по рахунку № 1195 наступним чином: 20 % від вартості товару не пізніше 10 серпня 2021 року; не менше 30 % від вартості товару - не пізніше 20 серпня 2021 року; решта, 50 % від вартості товару - не пізніше 30 вересня 2021 року, то прострочення виконання зобов`язання настає з наступної календарної дати, а саме з 11.08.2021 з суми боргу 131523,62 грн, з 21.08.2021 з суми боргу 420 488,72 грн та з 01.10.2021 з суми боргу 700 814,58 грн.

Позивачем в розрахунку, викладеному в тексті позовної заяви, кінцевою датою розрахунку зазначено 16.12.2021, однак фактично позов складено позивачем 15.12.2021, оскільки направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів було здійснено 16.12.2021, тобто останнім днем розрахунку є 15.12.2021, замість визначеного позивачем 16.12.2021.

Отже, періодом прострочення виконання зобов`язання відповідачем по оплаті отриманого товару в сумі 131 523,62 грн є період з 11.08.2021 по 15.12.2021 (127 днів прострочення), в сумі 420 488,72 грн з 21.08.2021 по 15.12.2021 (117 днів прострочення), в сумі 700 814,58 грн з 01.10.2021 по 15.12.2021 (76 днів прострочення).

Невірно визначений позивачем період не впливає на розмір штрафу, який нараховано та заявлено до стягнення відповідачем, а відтак позовні вимоги у частині стягнення штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Щодо заявлених до стягнення відсотків річних та інфляційних збитків.

Позивач також просить стягнути з відповідача 80 001,04 грн 24 % річних за період з 10.08.2021 по 16.12.2021 грн та інфляційних збитків за період з серпня 2021 року по листопад 2021 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 6.4 Договору за умови прострочення Дистриб`ютором строку оплати товару, Компанія має право вимагати від Дистриб`ютора сплатити двадцять чотири проценти річних від простроченої суми оплати за весь час прострочення (згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України).

Суд здійснивши перевірку 24 % річних, дійшов висновку про неправильне їх нарахування, з огляду на вищевикладений висновок суду щодо невірно визначеного позивачем періоду прострочення щодо оплати отриманого товару.

За перерахунком суду, розмір 24 % річних з урахуванням визначеного судом періоду прострочення, складає 78 253,49 грн, а отже є меншим, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем, відтак позовні вимоги у частині стягнення 24 % річних підлягають частковому задоволенню у зазначеному судом розмірі.

Суд, здійснивши перевірку інфляційних збитків, дійшов висновку про неправомірне їх нарахування.

Позивачем при нарахуванні невірно визначено сукупний індекс інфляції при розрахунку індексу інфляції на суму заборгованості 420 488,72 грн 102,93 замість 1.02927686 та при розрахунку індексу інфляції на суму заборгованості 700 814,58 грн 101,71 замість 1.01707200.

Крім того, перерахований судом розмір інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу 131 523,65 грн, є більшим, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем.

За приписами ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог та не може самостійно змінювати предмет позову в частині ціни позову, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу 131 523,65 підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі, тобто у розмірі 3577,44 грн.

За перерахунком суду, розмір інфляційних збитків складає 27 852,34 грн, а отже є меншим, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем, відтак позовні вимоги у частині стягнення інфляційних збитків підлягають частковому задоволенню у зазначеному судом розмірі.

Висновки суду.

Відповідно до приписів ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасника справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 24 997,17 грн.

З урахуванням часткового задоволення позову, розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача, становить 24 971,99 грн.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 165, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ростагро (код ЄДРПОУ 42626650, вул. Жабинського, буд. 2 Б, кв. 34, м. Чернігів, 14000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агротехносоюз (код ЄДРПОУ 35840303, пр. Соборності, буд. 15, оф. 701, м. Київ, 02160) 1 252 826,98 грн боргу, 305 766,62 грн штрафу, 78 353,49 грн 24 % річних, 27 852,34 грн інфляційних збитків та 24 971,99 грн витрат зі сплати судового збору.

3. У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 01.06.2022.

Суддя В. В. Шморгун