Ухвала

від 29.05.2022 по справі 160/25520/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

30 травня 2022 року Справа № 160/25520/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про закриття провадження у справі №160/25520/21 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування наказів, -

ВСТАНОВИВ:

14.12.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (далі ПРАТ «ІНГЗК», позивач) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати:

- наказ Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.08.2021р. №261 «Про проведення документальної планової перевірки ПРАТ «ІНГЗК» (код ЄДРПОУ 00190905)»;

- наказ Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 05.10.2021р. №328 «Про продовження строку проведення документальної планової виїзної перевірки ПРАТ «ІНГЗК» (код ЄДРПОУ 00190905)»;

- наказ Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 20.10.2021р. №347 «Про зупинення документальної планової виїзної перевірки ПРАТ «ІНГЗК» (код ЄДРПОУ 00190905)».

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що спірні накази відповідача є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки видані з порушенням вимог п.522 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо встановлення заборони проведення документальних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (COVID-19). При цьому, посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 03.02.2021р. №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» є безпідставним, бо вказана постанова суперечить приписам п.522 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, до якого зміни не вносилася і який є чинним та підлягає застосуванню, виходячи з принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України в сфері регулювання відносин оподаткування, закріпленого у ст.5 цього Кодексу. При цьому, допуск позивачем посадових осіб відповідача до перевірки не є перешкодою в оскарженні вищевказаних наказів, тим більше, що станом на час звернення до суду акт за результатами призначеної спірним наказом Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.08.2021р. №261 перевірки не складено та не винесено жодних податкових повідомлень-рішень, а, отже, правові наслідки оскаржуваних наказів не є вичерпаними. Крім того, позивач зауважував, що спірні накази в порушення вимог п.81.1 ст.81 ПК України підписані особою, яка не є керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу ДПС України, а копії цих наказів не завірені належним чином.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2021р. (суддя Кальник В.В.) відкрити спрощене позовне провадження в адміністративній справі №160/25520/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування наказів, призначено розгляд цієї справи одноособово суддею Кальником В.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, розгляд справи по суті розпочати з 17 січня 2022 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2021р. заяву Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі №160/25520/21 задоволено частково, зупинено дію наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.08.2021 №261 «Про проведення документальної планової перевірки ПРАТ «ІНГЗК», наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 05.10.2021 №328 «Про продовження строку проведення документальної планової виїзної перевірки ПРАТ «ІНГЗК» (код ЄДРПОУ 00190905)», наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 20.10.2021 №347 «Про зупинення документальної планової виїзної перевірки ПРАТ «ІНГЗК» (код ЄДРПОУ 00190905)» до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили. В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2021р.у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» про забезпечення позову в адміністративній справі №160/25520/21 шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо проведення планової перевірки позивача відмовлено, заборонено Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків вчиняти будь-які дії на виконання Наказу від 09.08.2021 №261 «Про проведення документальної планової перевірки ПРАТ «ІНГЗК», дію якого було зупинено ухвалою від 17.12.2021 року.

23.12.2021 року від відповідача до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі, яке обґрунтовано тим, що предметом розгляду у справі №160/25520/21 є накази на проведення перевірки, які вже були реалізовані відповідачем. Податкова перевірка, яка передбачалася оскаржуваним наказом від 09.08.2021 №261, вже є проведеною та завершена 10.12.2021р, станом на дату відкриття провадження є Акт перевірки від 17.12.2021р. №276/32-00-07-01-02-27-00190905. Також, зауважено, що позивачем було допущено контролюючий орган до проведення перевірки та ним не було використано право на недопуск податкового органу до перевірки. Отже, відповідач вважає, що спірні накази є актами індивідуальної дії та вже вичерпали свою правову дію і не порушують права позивача, тому предмет спору у справі №160/25520/21 - відсутній та наявна підстава для закриття провадження відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України. Також, відповідач, з посиланням на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17, вважає, що такій спір не підлягає розгляду в судах адміністративної юрисдикції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2021 року клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про закриття провадження по справі №160/25520/21 було задоволено, а провадження в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування наказів Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.08.2021 №261 «Про проведення документальної планової перевірки ПРАТ «ІНГЗК» (код ЄДРПОУ 00190905), від 05.10.2021 №328 «Про продовження строку проведення документальної планової виїзної перевірки ПРАТ «ІНГЗК» (код ЄДРПОУ 00190905)», від 20.10.2021 №347 «Про зупинення документальної планової виїзної перевірки ПРАТ «ІНГЗК» (код ЄДРПОУ 00190905)» - закрито.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.02.2022 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» було задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2021 року - скасовано, адміністративну справу №160/25520/21 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування наказів від 09.08.2021 №261, від 05.10.2021 №328, від 20.10.2021 №347 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

25.03.22 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №160/25520/21.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.22 року зазначена вище справа розподілена головуючому судді Кальнику В.В.

Відповідно до розпорядження №95д від 25.03.22 року щодо недопустимості повторної участі судді Кальника В.В. в розгляді адміністративної справи було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, згідно з яким справа №160/25520/21 розподілена головуючому судді Туровій О.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2022р. (суддя Турова О.М.) прийнято адміністративну справу №160/25520/21 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування наказів до свого провадження, а також призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 03.05.2022 року та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

11.04.2022 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, було заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

18.04.2022 року до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2022р. у задоволенні клопотань Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» та Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі №160/25520/21 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування наказів відмовлено.

11.05.2022р. від позивача надійшла відповідь на відзив.

11.05.2022р від відповідача надійшла заява від 10.05.2022р. про закриття провадження у справі №160/25520/21, яка обґрунтована тим, що предметом розгляду у справі №160/25520/21 є накази на проведення перевірки, які вже були реалізовані відповідачем, та, відповідно, вичерпали свою правову дію. Податкова перевірка, яка передбачалася оскаржуваним наказом від 09.08.2021 №261, вже є проведеною та завершеною 10.12.2021р., станом на 03.05.2022р. є Акт перевірки від 17.12.2021р. №276/32-00-07-01-02-27-00190905. Отже, зважаючи на те, що контролюючий орган був допущений до перевірки, призначеної спірним наказом, такий наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування такого наказу не може призвести до відновлення порушеного права. За наведених обставин, неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Таким чином, даний спір не підлягає судовому розгляду взагалі і не може розглядатися за правилами адміністративного судочинства, у зв`язку із чим провадження у цій справі слід закрити відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України. При цьому, відповідач посилається на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про закриття провадження у справі, що розглядається, з огляду на таке.

Як свідчать матеріали справи, 09.08.2021р. Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було видано наказ №261 «Про проведення документальної планової перевірки ПРАТ «ІНГЗК» (код ЄДРПОУ 00190905)», яким на підставі п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4, п.77.6 ст.77, п.82.1 ст.82 ПК України та згідно з Планом-графіком проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік призначено документальну планову виїзну перевірку ПРАТ «ІНГЗК» за період діяльності з 01.01.2016р. по 30.06.2021р. з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства (з урахуванням ст.102 ПК України) та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 30 серпня 2021 року тривалістю 30 робочих днів.

Наказом Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 05.10.2021р. №328 «Про продовження строку проведення документальної планової виїзної перевірки ПРАТ «ІНГЗК» (код ЄДРПОУ 00190905)» на підставі абз.2 п.82.1 ст.82 ПК України продовжено строк проведення документальної планової виїзної перевірки ПРАТ «ІНГЗК» (код ЄДРПОУ 00190905)», яка призначена наказом Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.08.2021р. №261.

Наказом Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 20.10.2021р. №347 «Про зупинення документальної планової виїзної перевірки ПРАТ «ІНГЗК» (код ЄДРПОУ 00190905)» на підставі п.82.4 ст.82 ПК України зупинено проведення документальної планової виїзної перевірки ПРАТ «ІНГЗК» (код ЄДРПОУ 00190905)», призначеної наказом Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.08.2021р. №261, на 30 робочих днів з 21 жовтня 2021 року.

Не погодившись з вищевказаними наказами, позивач 14.12.2021р. звернувся до суду з цією позовною заявою про їх оскарження, а також подав заяву про забезпечення цього позову, в якій, зокрема, просив зупинити дію оскаржуваних наказів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2021р. заяву Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі №160/25520/21 задоволено частково, зупинено дію наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.08.2021 №261 «Про проведення документальної планової перевірки ПРАТ «ІНГЗК», наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 05.10.2021 №328 «Про продовження строку проведення документальної планової виїзної перевірки ПРАТ «ІНГЗК» (код ЄДРПОУ 00190905)», наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 20.10.2021 №347 «Про зупинення документальної планової виїзної перевірки ПРАТ «ІНГЗК» (код ЄДРПОУ 00190905)» до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили. В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Водночас, 17.12.2021р. посадовими особами Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків складено акт від 17.12.2021р. №276/32-00-07-01-02-27-00190905 за результатами документальної планової виїзної перевірки ПРАТ «ІНГЗК» (код ЄДРПОУ 00190905)», призначеної наказом Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.08.2021р. №261, витяг з якого долучено до матеріалів справи.

Разом з цим, судом встановлено та відповідачем не заперечується, що за результатами документальної планової виїзної перевірки ПРАТ «ІНГЗК» (код ЄДРПОУ 00190905)», призначеної наказом Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.08.2021р. №261, та на підставі акта від 17.12.2021р. №276/32-00-07-01-02-27-00190905 жодні податкові повідомлення-рішення станом на теперішній час не виносилися.

Подаючи заяву про закриття провадження у цій справі від 10.05.2022р., відповідач посилався на те, що, на його думку, спірні накази, як акти індивідуальної дії, є такими, що вичерпали свою дію внаслідок їх реалізації шляхом проведення перевірки, у зв`язку з чим скасування таких наказів не може призвести до відновлення порушеного права, а неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Таким чином, даний спір не підлягає судовому розгляду взагалі і не може розглядатися за правилами адміністративного судочинства, у зв`язку із чим провадження у цій справі слід закрити відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України. При цьому, відповідач посилається на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17.

Так, п.1 ч.1 ст. 238 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

При цьому поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Вирішуючи подану відповідачем заяву про закриття провадження у цій справі, суд зазначає, що не погоджується з викладеними в ній доводами відповідача, з огляду на таке.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з абз.1-2 п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Відповідно до п.77.4 ст.77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Приписами п.77.6 ст.77 ПК України визначено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Згідно з п.77.9 ст.77 ПК України порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Так, п.81.1 ст.81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Абзацом першим пункту 81.2 статті 81 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати. Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати. Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків. Матеріали перевірки - це:

акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною;

заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду);

пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.

Згідно з п.86.3 ст.86 ПК України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

За приписами п.86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

З аналізу наведених норм ПК України слідує, що документальна планова перевірка призначається наказом керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, при цьому, право на проведення такої перевірки надається лише у випадку, коли платнику податків (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 ПК України, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки, а до проведення такої перевірки посадові особи контролюючого органу можуть приступити за умови дотримання вимог, встановлених ст.81 ПК України, водночас, платнику податків надається право недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки у випадку недотримання посадовими особами контролюючого органу вимог, встановлених ст.81 ПК України.

У контексті наведеного суд зазначає, що постановою судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №826/17123/18 відступив від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15), від 27 травня 2021 (справа № 640/19902/18) та інших.

Недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.02.2020р. у справі №826/17123/18 сформулювала новий правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У ще одній палатній справі (постанова від 22.09.2020р. у справі №520/8836/18) Верховний Суд обґрунтував відсутність підстав до запропонованого колегією відступу від раніше висловленої правової позиції такими висновками: «перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом».

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що доводи відповідача відносно того, що допуск позивачем працівників податкового органу до перевірки унеможливлює оскарження наказу про призначення такої перевірки в судовоум порядку є помилковими.

При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта (пункт 2 частини першої цієї статті).

Способи захисту порушеного права особи встановлені у статті 245 КАС України, якою чітко визначені повноваження суду при вирішенні різних категорій справ. Так, частиною першою цієї статті передбачено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити у його задоволенні повністю чи частково.

Відповідно до приписів частини другої цієї статті у разі задоволення обумовленого позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

При цьому, визначальною ознакою будь-якого індивідуального акта поряд з тим, що він стосується прав або інтересів визначеної в акті особи, є й те, що його дія вичерпується виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України).

Так, пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі №3/35-313 вказано, що «…за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.»

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року №9-рп/2008 в справі №1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акту індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Аналогічні висновки викладені і у постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.02.2020р. у справі №826/17123/18, і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17, на яку посилається відповідач.

З наведеного у сукупності (з викладених позицій Верховного Суду та приписів ПК України, зокрема, статті 86 цього Кодексу) слідує, що факт реалізації наказу про призначення перевірки як акта індивідуальної дії пов`язується саме з проведенням такої перевірки та прийняттям за її наслідками податкових повідомлень-рішень чи інших рішень контролюючим органом, бо, у розумінні вищенаведених приписів ст.86 ПК України оформлення результатів документальної планової перевірки відбувається, зокрема, шляхом складання акта такої перевірки та прийняття на його підставі податкових повідомлень-рішень чи інших рішень.

Таким чином, у постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.02.2020р. у справі №826/17123/18, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17, на яку посилається відповідач, було констатовано, що в разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки подальше скасування наказу не може привести до відновлення порушеного права. За висновком судової колегії, належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Як встановлено судом у справі, що розглядається, за наслідками проведеної на підставі оскаржуваних наказів документальної планової виїзної перевірки позивача контролюючим органом жодних податкових повідомлень-рішень не приймалося та, зважаючи на ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2021р. та від 22.12.2021р., якими вжито заходи забезпечення позову у справі №160/25520/21 шляхом зупинення дії наказів Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.08.2021 №261 «Про проведення документальної планової перевірки ПРАТ «ІНГЗК», від 05.10.2021 №328 «Про продовження строку проведення документальної планової виїзної перевірки ПРАТ «ІНГЗК» (код ЄДРПОУ 00190905)» та від 20.10.2021 №347 «Про зупинення документальної планової виїзної перевірки ПРАТ «ІНГЗК» (код ЄДРПОУ 00190905)» до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили, а також шляхом заборони Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків вчиняти будь-які дії на виконання Наказу від 09.08.2021 №261 «Про проведення документальної планової перевірки ПРАТ «ІНГЗК», дію якого було зупинено ухвалою від 17.12.2021 року, які оскаржені не були та є такими, що набрали законної сили, не можуть бути винесені контролюючим органом.

Відтак, у даному випадку підстави стверджувати про релевантність постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17 до цієї справи в частині наявності підстав для закриття у ній провадження відсутні, бо за обставинами справи №816/228/17 в ній мало місце, як проведення перевірки на підставі оскаржуваного наказу, так і її завершення шляхом складення акта та винесення на його підставі податкових повідомлень-рішень, чого у цій справі не було, з огляду на що, не можливо стверджувати про те, що позивач, не погоджуючись з призначенням перевірки на підставі наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.08.2021 №261, може викласти свої доводи з цього приводу у позові про оскарження прийнятих за такою перевіркою рішень (податкових повідомлень-рішень), позаяк такі у даному випадку прийняті не були.

Отже, правовідносини у справах №816/228/17 та №160/25520/21 не є подібними, з огляду на наведені вище обставини, а також враховуючи те, що у справі №816/228/17 оскаржувався наказ на проведення позапланової невиїзної перевірки, процедура якої врегульована ст.79 ПК України, та внаслідок реалізації якого контролюючим органом за результатом перевірки на час звернення до суду вже було винесено податкове повідомлення-рішення від 21.11.2016 року № 0005201404, що безумовно свідчить про неефективність захисту прав платника податків шляхом оскарження вже реалізованого по суті наказу про проведення перевірки, і про наявність можливості платника податків оскаржити дії контролюючого органу під час призначення та проведення перевірки одночасно з оскарженням податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, у цій адміністративній справі позивач оскаржує накази Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №261 від 09.08.2021 року про проведення на підставі ст.77 ПК України документальної планової виїзної перевірки позивача, починаючи з 30.08.2021 року тривалістю 30 робочих днів; №328 від 05.10.2021 року про продовження строку проведення документальної планової виїзної перевірки на 15 робочих днів з 11.10.2021 року згідно абз.2 п.82.1 ст.82 ПК України та №347 від 20.10.2021 року про зупинення відповідно до п.82.4 ст.82 Податкового кодексу документальної планової виїзної перевірки на 30 робочих днів з 21.10.2021 року. При цьому, як на день звернення ПРАТ «ІНГЗК» до суду позовом 14.12.2021 року, так і на теперішній час (30.05.2022р.) податкове повідомлення-рішення за результатом документальної планової виїзної перевірки ПРАТ «ІНГЗК» не прийнято.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що у даному випадку єдиним ефективним способом захисту ПРАТ «ІНГЗК» своїх порушених прав та єдиною можливістю їх відновити, дійсно, є оскарження до суду вищевказаних спірних наказів Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, а підстави для закриття провадження у цій справі, передбачені п.1 ч.1 ст. 238 КАС України відсутні.

При цьому, суд також зауважує, що доводи відповідача про необхідність закриття провадження у справі, що розглядається, викладені у заяві від 10.05.2022р., ідентичні доводам, викладеним у клопотанні відповідача про закриття провадження у цій справі від 23.12.2021р., яке було розглянуто судом і постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.02.2022 року визнані безпідставними та необґрунтованими, а посилання на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17 такими, що не можуть бути застосовані при розгляді цієї справи у зв`язку із відмінністю предмету спору і характеру спірних правовідносин у даній справі та у справі №816/228/17.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про закриття провадження у справі, що розглядається.

Керуючись ст. ст. 238, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про закриття провадження у справі №160/25520/21 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування наказів відмовити у повному обсязі.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку приписів статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя: О.М. Турова