Рішення

від 20.02.2022 по справі 752/26398/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/26398/21

Провадження № 2/752/3810/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21.02.2022 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

за участі секретаря - Потапенко Д.І.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ПУРПУРА» про розірвання трудового договору,

в с т а н о в и в:

у жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ПУРПУРА» про розірвання трудового договору, у якому просить визнати розірваним на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України трудовий договір між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «ПУРПУРА» код ЄДРПОУ 40305125, юридична адреса: проспект Голосіївський, будинок 114, з 19 липня 2021 року, а також зобов`язати відповідача внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 про звільнення у відповідності до вимог ч.3 ст. 38 КЗпП України, стягнути судові витрати по справі.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що вона з 05.10.2018 року була прийнята учасниками (засновниками) ТОВ «Фірма «ПУРПУРА» на посаду директора ТОВ «Фірма «ПУРПУРА». Проте, оскільки відповідач розпочав не виконувати законодавства про працю, зокрема несвоєчасно виплачувати заробітну плату вона 19 липня 2021 року звернулася із заявою до Відповідача про звільнення на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України, втім, як стверджує позивач, на її заяву відповідач не реагував, і відмовився її прийняти, а тому надіслала заяву про звільнення рекомендованим листом з описом. Однак, як зазначає позивач, поштове відправлення повернуто за закінченням встановленого строку зберігання.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 29.10.2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

На момент розгляду справи, відповідач відзиву на позов не надав та не просив розглядати справу за його відсутності, за таких обставин, суд постановив розглянути справу на підставі наявних в справі доказів,

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 25.09.2021 року за кодом 220549568038, керівником ТОВ «Фірма «ПУРПУРА» з 05.10.2018 року є ОСОБА_1 .

Засновниками ТОВ «Фірма «ПУРПУРА» є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відомості про перебування ТОВ «Фірма «ПУРПУРА» як юридичної особи у процесі припинення у реєстрі відсутні.

Також в матеріалах справи наявний наказ №25-К від 05.10.2018 року про прийняття на посаду директора ТОВ «Фірма «ПУРПУРА» ОСОБА_1 з 05.10.2018 року та протокол №4 загальних зборів засновників (учасників) ТОВ «Фірма «ПУРПУРА».

Як вбачається з матеріалів справи, 19.07.2021 року позивач направила на адресу відповідача рекомендований лист з описом вкладення, у якому вказано про повідомлення про збори засновників, заява про звільнення ОСОБА_1 , наказ про звільнення ОСОБА_1 . Вказаний лист повернувся позивачу у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Також, 19.07.2021 року позивач направила на адресу відповідача рекомендований лист з описом вкладення, у якому вказано про повідомлення про збори засновників, заява про звільнення ОСОБА_1 , наказ про звільнення ОСОБА_1 . Вказаний лист повернувся позивачу у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Згідно з частиною першою статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Європейський суд з прав людини вказує, що приватне життя включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру". Стаття 8 Конвенції "захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом". Поняття "приватне життя" в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом. Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на "приватне життя" (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" (Oleksandr Volkov v. Ukraine, N 21722/11, § 165).

У пункті 4 частини першої статті 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Згідно з частиною першою статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року N 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року N 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року N 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Враховуючи порушення права позивача на припинення трудового договору, обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України.

В силу положень ч.3 ст.38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

За правилами, встановленими ч. 3 та 6 статті 13 ЦК України, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.

Принципу верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля. На думку Європейського суду з прав людини, поняття "якість закону" означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах "C.G. та інші проти Болгарії" ("C. G. and Others v. Bulgaria", заява N 1365/07, § 39), "Олександр Волков проти України" ("Oleksandr Volkov v. Ukraine", заява N 21722/11, § 170).

Частиною другою статті 5 ЦПК України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 16 ЦК України передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просила припинити трудові відносини з ТОВ «Фірма «ПУРПУРА» у зв`язку зі звільненням з посади директора на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України в зв`язку з порушенням її трудових прав та несвоєчасну виплату заробітної плати.

В силу положень ст.81 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

З боку відповідача суду не надано будь-яких доказів на спростування обставин, на які посилається позивач та виконання підприємством обов`язку щодо своєчасної оплати праці у відповідності до положень Закону України «Про оплату праці».

Крім того, відповідач не отримує поштову кореспонденцію за місцем знаходження, що позбавляє позивача права на реалізацію своїх трудових прав на розірвання договору шляхом подання відповідної заяви роботодавцю.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є обгрунтований і підлягає задоволенню.

Питання щодо розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ПУРПУРА» про розірвання трудового договору, задовольнити.

Визнати розірваним на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України трудовий договір між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Пурпура» (код ЄДРПОУ 40305125) з 19 липня 2021 р.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Пурпура» (код ЄДРПОУ 40305125) внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про звільнення у відповідності до вимог ч.3 ст.38 КЗпП України з 19.07.2021 р..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Пурпура» (код ЄДРПОУ 40305125) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 908 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя