Рішення

від 30.05.2022 по справі 320/6904/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2022 року № 320/6904/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС ПРОМ ГРУ» до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про скасування постанови та припису,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ДС ПРОМ ГРУП» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Олега Оникієнка, буд.2/1, код ЄДРПОУ 39810010) (далі Позивач) з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) (далі Відповідач), в якому просить суд:

скасувати постанову інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції Київської області від 02.09.2019 № З-0209/1/1010-27047/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

скасувати Припис № С-2008/1 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.08.2019 року, винесений Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції Київської області.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесена Відповідачем 02.09.2019, якою Позивача визнано винним у вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбаченого пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 60 210,00 грн. за недопущення посадових осіб Відповідача на об`єкт містобудування, а також припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудування, винесений 20.08.2019 року Відповідачем, стосовно необхідності забезпечення допуску посадових осіб Відповідача до перевірки законодавства у сфері містобудівної діяльності, є такими, що не відповідають законодавству та дійсним обставинам справи.

Так, за доводами Позивача, незважаючи на те, що керівник Позивача перебував у відпустці, про що було проінформовано посадових осіб Відповідача, останнім було складено акт про не допуск до об`єкта перевірки, винесено припис та постанову про накладення штрафу за незабезпечення умов для проведення перевірки. При цьому, Позивач запевнив, що будівництва на земельній ділянці не ведеться, а тому він не міг порушити законодавство у сфері містобудівної діяльності.

Крім того Позивач не був запрошений Відповідачем на розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чим порушено вимоги Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі Порядок контролю).

11 лютого 2020 року Відповідач надіслав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечив проти заявлених позовних вимог, зазначивши, що під час перевірки Позивача з питань дотримання ним законодавства у сфері містобудівної діяльності ним було дотримано Порядок контролю, оскільки про проведення перевірки Позивач був повідомлений завчасно, а тому мав можливість забезпечити присутність представника. Що стосується незабезпечення участі представника Позивача у розгляді справи про порушення у сфері містобудівної діяльності, Відповідач зазначив, що відповідно до Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 (далі Порядок накладення штрафів) участь особи, яка притягається до відповідальності є правом, а її нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Ухвалою від 13 січня 2020 року суд відкрив загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначив судове засідання на 04 лютого 2020 року (а.с.59-60).

Ухвалою від 17 березня 2020 року суд закрив підготовче провадження та призначив справі до судового розгляду по суті на 13 квітня 2020 року (а.с.114-115).

16 березня 2020 року до суду від представника Позивача надійшло клопотання про подальший розгляд справи у письмовому провадженні. Відповідач, повідомлений своєчасно та належним чином про дату, час та місце проведення розгляду справи у судове засідання не з`явився, причини неявки відповідача суду не відомі. Жодних заяви чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з частиною дев`ятою статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на зазначене суд вважав за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДС ПРО ГРУП», код ЄДРПОУ 39810010 зареєстрований 29.05.2015, основний видом економічної діяльності є: 23.63 Виробництво бетонних розчинів готових до використання, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.27-32).

Згідно зі Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС ПРО ГРУП» (Товариство, Позивач), затвердженого у новій редакції рішенням учасника № 12/06/19 від 12 червня 2019 року, основною метою створення і діяльності Товариства є здійснення комерційної, виробничої та посередницької діяльності, використання економічних інтересів, матеріальних, трудових, фінансових, інтелектуальних та інших ресурсів Засновника (учасника) в наданні різного роду послуг , виробництва товарів, виконання робіт, зайняття торгівельною діяльністю, здійснення іншої господарської діяльності, яка не заборонена діючим законодавством України та спрямована на отримання прибутку (а.с.35-40).

04 липня 2019 року до Відповідача від Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області надійшов лист від 18.06.2019 № 51/17/Ц-769/261/2, яким надіслано звернення ОСОБА_1 від 07.05.2019 щодо незаконного будівництва, на переконання вказаної фізичної особи, заводу (належить Позивачу) та його роботи в санітарно-захисній зоні (а.с.84-85).

Відповідно до даних Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельна ділянка площею 3,1 га з кадастровим номером 3210600000:01:060:0016 по АДРЕСА_1 перебуває у користуванні Позивача на підставі договору оренди з Броварською міською радою від 06.11.2018 року, цільове призначення земельної ділянки «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств».

На підставі вказаного звернення ОСОБА_1 та відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пункту 7 Порядку контролю наказом Відповідача від 09.07.2019 № 20 «Про проведення позапланової перевірки» вирішено провести позапланову перевірку на об`єкті будівництва «Асфальтобетонний завод за адресою: АДРЕСА_1 », замовник: ТОВ «ДС ПРОМ ГРУП» (код ЄДРПОУ 39810010, вул. Оникієнка Олега, 2/1, м. Бровари, Київська область, 07400), предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (а.с.86).

09 липня 2019 року Відповідачем було направлено повідомлення про проведення планового (позапланового) заходу № 446/19/03, у період з 16.07.2019 по 18.07.2019 (а.с.87).

Листом від 17 липня 2019 року № 17/07 представник Позивача повідомив Відповідача про неможливість перебування на об`єкті перевірки у вказаний строк (з 16.07.2019 року до 18.07.2019 року) та просив перенести проведення перевірки (а.с.88-89).

Відповідно до пояснень Відповідача, що не заперечувалось Позивачем, у зв`язку із відсутністю уповноваженого представника Позивача та враховуючи лист від 17 липня 2019 року № 17/07 ТОВ «ДС ПРОМ ГРУП» суб`єктом публічного права вжито заходів щодо зміни дати проведення перевірки та прийнято наказ від 23.07.2019 № 218/П «Про проведення позапланової перевірки» вирішено провести позапланову перевірку на об`єкті будівництва «Асфальтобетонний завод за адресою: вул. Оникієнка Олега, 137 в м. Бровари, Київської області», замовник: ТОВ «ДС ПРОМ ГРУП» (код ЄДРПОУ 39810010, вул. Оникієнка Олега, 2/1, м. Бровари, Київська область, 07400), предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (а.с.93) та направлення для проведення планового (позапланового) заходу № 478/19/03, строк дії якого - з 13.08.2019 до 20.08.2019 (а.с.94).

Як вбачається із матеріалів справи, Позивач був проінформований про перенесення термінів проведення перевірки повідомленням від 25 липня 2019 року № 1010-1826/02 (а.с.91), яке було направлене Позивачу рекомендованим повідомленням про вручення та отриманий Позивачем 30.07.2019 (а.с.92).

Водночас відповідно до тверджень Відповідача, під час виїзду посадових осіб Департаменту на місце проведення перевірки за адресою: вул. Оникієнка Олега, 137 в м. Бровари, Київської області із залученням представника Броварської міської ради, в призначений час 13.08.2019 та 20.08.2019 належним чином уповноважений представник Позивача не прибув.

Також матеріали справи містять лист Позивача від 12.08.2019 №12/08 про те, що директор Товариства перебуває у відпустці з 12.08.2019 до 26 серпня 2019 року у зв`язку з чим в черговий раз просив Відповідача перенести проведення перевірки на іншу дату (а.с.21).

20 серпня 2019 року Відповідачем складено Акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій (далі Акт).

Як вбачається зі змісту акта, він був направлений Укрпоштою Позивачу 21.09.2019 0740023617238 (а.с.96).

Із матеріалів фотофіксації до Акту, які містяться в матеріалах справи (а.с.105-108), суд вбачає, що на земельній ділянці за адресою: вул. Оникієнка Олега, 137 у м. Бровари розташований комплекс споруд, правомірність побудови якого Відповідач не мав можливості перевірити, а зі звернення фізичної особи ОСОБА_2 (інформацію з якого намагався перевірити Відповідач) вбачається, що комплекс побудований та експлуатується без відповідних дозвільних документів.

20 серпня 2019 року Відповідачем було складено Припис № С-2008/1 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (далі Припис), відповідно до якого від Позивача вимагалося усунути виявлені порушення до 31.08.2019 року шляхом забезпечення доступу посадових осіб Відповідача на об`єкт будівництва, надання необхідних для проведення перевірки документів (документ, який надає право на виконання будівельних робіт, проектна документація у повному обсязі: містобудівні умови та обмеження, документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, документ, що засвідчує прийняття об`єкта в експлуатацію, виконавча документація, паспорти якості та сертифікати на використані вироби та матеріали (а.с.97-98).

Як вбачається зі змісту Припису, він був направлений Укрпоштою Позивачу 21.09.2019 0740023617238 (а.с.19, а.с.98).

Також 20 серпня 2019 року Відповідачем складено Протокол № 3-Л-З-2008/1 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі Протокол), відповідно до якого виявлено таке порушення: суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, - Позивачем вчинено перешкоду (протидію) посадовим особам Відповідача щодо проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, не допущено посадових осіб Відповідача на об`єкт перевірки та не надано необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю документів, що є порушенням пункту 1 частини третьої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 1 пункту 11 Порядку контролю. Відповідальність за встановлені порушення визначена пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Відповідно до змісту Протоколу розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 02 вересня 2019 року на 11.00 (а.с.9-12, а.с.99-100).

Як вбачається зі змісту Протоколу, він був направлений Укрпоштою Позивачу 21.08.2019 року 0740023617238 (а.с.12, а.с.100, зворотна частина).

02 вересня 2019 року посадовою особою Відповідача було винесено Постанову № З-0209/1/1010-2704/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі Постанова), відповідно до якої Позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері будівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 60 210,00 грн (а.с.22-25, а.с.101-102).

Постанова була надіслана Позивачу засобами поштового зв`язку 02.09.2019 та отримана ним 12.09.2019 (а.с.26, а.с.104).

Листом від 13 вересня 2019 року № 13/09 Позивач звернувся до Відповідача із проханням надати для ознайомлення матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, за результатами якої складено Постанову, отриману Позивачем 12.09.2019 року (а.с.20).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Вказані правовідносини регулюються статтею 19 Конституції України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (Порядок контролю), Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (Порядок накладення штрафів).

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальними, підрядниками та експертними організаціями (далі суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (Порядок контролю).

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (частина перша статті 41 «Про регулювання містобудівної діяльності», пункт 5 Порядку контролю).

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю (частина перша статті 41 «Про регулювання містобудівної діяльності», пункт 7 Порядку контролю).

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (частина перша статті 41 «Про регулювання містобудівної діяльності», пункт 7 Порядку контролю).

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Згідно з пунктом 17 Порядку контролю у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акту перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль (пункт 19 Порядку контролю).

Згідно з пунктом 14 Порядку контролю суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

При цьому, додатком до Порядку контролю визначено, що строк усунення порушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, - становить 10 робочих днів.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлено Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон №208/94-ВР).

Відповідно до статті 1 цього Закону №208/94-ВР, правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України

За правилами пункту 2 частини 6 статті 2 Закону №208/94-ВР за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Пунктом 14 Порядку контролю визначено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 12 Порядку контролю у разі відмови суб`єкта щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (пункт 16 Порядку контролю).

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (пункт 20 Порядку контролю).

Відповідно до частини другої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України (стаття 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»).

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», врегульовано Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (Порядок накладення штрафів).

Згідно до пунктом 10 Порядку накладення штрафів уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акту перевірки такого суб`єкта містобудування.

Пунктом 16 Порядку накладення штрафів визначено, що справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи (пункт 17 Порядку накладення штрафів).

Аналізуючи законодавство України, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що вимоги Позивача підлягають задоволенню з огляду на таке.

Щодо підстав проведення позапланової перевірки.

Позивач стверджує, що Відповідач неправомірно призначив позапланову перевірку, оскільки ним на об`єкті перевірки не ведеться будівництво, а тому він не міг вчинити правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідач, заперечуючи проти вказаного вище звертає увагу суду на те, що підставою для проведення позапланової перевірки Позивача стало звернення фізичної особи про порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Суд, оцінюючи докази, що містяться у справі, чинне законодавство України із вказаного спірного питання, дійшов наступних висновків.

Як було зазначено вище, однією із підстав для проведення позапланової перевірки, передбачених частиною першою статті 41 «Про регулювання містобудівної діяльності», пунктом 7 Порядку контролю, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Як вбачається із матеріалів справи Відповідач призначив позапланову перевірку дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності на підставі звернення ОСОБА_1 від 07.05.2019 щодо незаконного будівництва, на переконання вказаної фізичної особи, заводу (належить Позивачу) та його роботи в санітарно-захисній зоні з отруєнням навколишнього природного середовища та місцевих мешканців (а.с.84-85), надісланого листом Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області від 18.06.2019 № 51/17/Ц-769/261/2.

Зважаючи на те, що підставою для проведення позапланової перевірки стало повідомлення фізичної особи про ймовірне порушення Позивачем законодавства у сфері містобудівної діяльності, суд відхиляє доводи Позивача про неможливість вчинення ним правопорушення у сфері містобудівної діяльності через відсутність будівництва на об`єкті перевірки.

Крім того, із матеріалів фотофіксації до Акту, які містяться в матеріалах справи (а.с.105-108), суд вбачає, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 розташований комплекс споруд, правомірність побудови якого Відповідач не мав можливості перевірити. Водночас зі звернення фізичної особи ОСОБА_2 (інформацію в якому намагався перевірити Відповідач) слідує, що комплекс побудований та експлуатується без відповідних дозвільних документів.

Таким чином, на переконання суду, призначення позапланової перевірки дотримання Позивачем законодавства у сфері містобудівної діяльності є правомірним, оскільки факти, відображені у зверненні фізичної особи, дані з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, а також дійсний стан справ Позивача (підтверджується фотографіями, приєднаними до Акта) щодо дотримання ним законодавства у сфері містобудівної діяльності потребували перевірки.

Щодо скасування Припису суд зазначає таке.

Матеріали справи містять інформацію про те, що 20 серпня 2019 року Відповідачем було складено Припис, відповідно до якого від Позивача вимагалося усунути виявлені порушення до 31.08.2019 шляхом забезпечення доступу посадових осіб Відповідача на об`єкт будівництва, надання необхідних для проведення перевірки документів (документ, який надає право на виконання будівельних робіт, проектна документація у повному обсязі: містобудівні умови та обмеження, документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, документ, що засвідчує прийняття об`єкта в експлуатацію, виконавча документація, паспорти якості та сертифікати на використані вироби та матеріали (а.с.97-98).

Складенню Припису передувало встановлення Відповідачем факту недопущення до позапланової перевірки Позивача з питань дотримання ним законодавства у сфері містобудівної діяльності.

З огляду на вимоги пункту 3 частини третьої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пунктів 17 та 19 Порядку контролю, суд дійшов висновку про те що орган державного архітектурно-будівельного контролю має право у разі виявлення під час перевірки порушення у сфері містобудівної діяльності винести припис про його усунення.

Відповідач, виявивши під час перевірки Позивача порушення у вказаній вище сфері винісши Припис, діяв в межах чинного законодавства України. В той же час, як вбачається зі змісту Припису, він має бути виконаний до 31.08.2019, проте був направлений Укрпоштою Позивачу тільки 21.09.2019, тобто після спливу строку на його виконання.

Таким чином, незважаючи на наявність у відповідача законодавчо визначених підстав для прийняття Припису, останній не міг бути виконаний позивачем у строк, вказаний в ньому (31.08.2019), оскільки припис був направлений через 21 день після спливу строку на його виконання.

Відтак даний припис підлягає скасуванню.

Щодо недопущення посадових осіб Відповідача до позапланової перевірки.

Позивач стверджує, що висновки Відповідача про недопущення його посадових осіб до позапланової перевірки є неправомірними, оскільки директор Позивача перебував у відрядженні та відпустці у період, який підлягав перевірці, а інших уповноважених осіб не було.

Відповідач, заперечуючи проти цього, зазначає, що Позивач про проведення позапланової перевірки був повідомлений завчасно, а тому мав змогу забезпечити представника під час проведення перевірки.

Суд, оцінюючи докази, що містяться у справі, чинне законодавство України із вказаного спірного питання, дійшов наступних висновків.

Як було зазначено вище, вимоги статті 1, пункту 2 частини 6 статті 2 Закону №208/94-ВР, пунктів 12 та 14 Порядку контролю свідчать про те, що недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, належним чином підтверджені відповідним актом, є порушенням вимог містобудівного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, позапланова перевірка дотримання Позивачем законодавства у сфері містобудівної діяльності була призначена Відповідачем з 16.07.2019 року до 18.07.2019 року (а.с.87). У зв`язку із отриманням від Позивача листа про неможливість перебування на об`єкті перевірки у вказаний строк (з 16.07.2019 до 18.07.2019) та проханням перенести перевірку (а.с.88-89), Відповідач призначив інший термін перевірки - з 13.08.2019 до 20.08.2019у (а.с.94). Про перенесення термінів проведення перевірки Позивач дізнався з повідомлення, яке було направлене йому Відповідачем рекомендованим повідомленням про вручення та отримане 30.07.2019.

Разом з тим, листом від 12.08.2019 №12/08 представник Позивача повідомив Відповідача про те, що директор Товариства перебуває у відпустці з 12.08.2019 до 26.08.2019 та просив суб`єкта публічного права перенести перевірку (а.с.21).

20 серпня 2019 року Відповідачем складено Акт, зі змісту якого вбачається, що у зв`язку із відсутністю уповноваженого належним чином на проведення перевірки представника Позивача, Відповідачу не вдалося здійснити державний архітектурно-будівельний контроль на об`єкті перевірки.

13.08.2019 та 20.08.2019 посадові особи Відповідача не були допущені на об`єкт будівництва, документи, необхідні для проведення перевірки, не надано (документ, що дає право на виконання будівельних робі, документ, що підтверджує прийняття об`єкта в експлуатацію, матеріали технічної інвентаризації, документи, що засвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, документи, що засвідчують право власності чи користування будівлями і спорудами, розміщеними на зазначеній земельній ділянці, проектна документація, виконавча документація) (а.с.95-96).

Суд звертає увагу, що законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення. Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду (постанови Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №822/680/16, від 31.10.2019 у справі №822/681/16).

У разі якщо суб`єкт містобудування був належним чином та своєчасно повідомлений про здійснення перевірки і достеменно знав про такий намір контролюючого органу, однак, маючи об`єктивну можливість, не направив у визначений у направленні день і час уповноваженого представника на об`єкт будівництва, це слід кваліфікувати як свідоме ухилення суб`єкта містобудування від виконання обов`язку бути присутнім під час проведення перевірки. Така позиція суду узгоджується із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 15.01.2020 по справі №818/1617/16.

Недопущення посадових осіб Відповідача до проведення перевірки може виражатись, як у вчиненні будь-яких активних дій з боку суб`єкта містобудівної діяльності або його представників, що фактично перешкоджають здійсненню такого заходу державного архітектурно-будівельного контролю, так і у пасивній поведінці цього ж суб`єкта, який будучи завчасно обізнаним про день, час і місце її проведення, свідомо, за відсутності на те поважних причин, не створив належних умов для цього, в тому числі, не забезпечив доступ до об`єкта перевірки і присутності суб`єкта містобудування або уповноважених ним осіб. Така позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах Верховного Суду від 09.12.2019 у справі №822/836/16, від 06.02.2020 у справі №208/537/17(2-а/208/120/17)

Суд зауважує, що якщо органом державного архітектурно-будівельного контролю виконано усі вимоги законодавства стосовно призначення і проведення перевірки, зокрема у передбачений законом спосіб повідомлено про намір проведення такої перевірки, суб`єкт містобудування зобов`язаний допустити перевіряючих до перевірки, а також надати доступ до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню. У такому разі, відсутність суб`єкта містобудування належним чином повідомленого (проінформованого, обізнаного) про місце, день і час проведення перевірки, визначені у направленні, а так само умисне і свідоме незабезпечення присутності при проведенні перевірки уповноважених ним осіб, свідчить про наявність складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій. Це є підставою для складання акту, припису і протоколу. Винятком з такого правила є лише наявність об`єктивних і непереборних обставин, підтверджених доказами, які унеможливили присутність суб`єкта містобудування при проведенні перевірки. Такими обставинами можуть бути визнані, наприклад, перебування суб`єкта, щодо якого видано наказ про перевірку, на час її проведення у відрядженні, що унеможливлює вчинення дій щодо не допуску на об`єкт будівництва посадових осіб Відповідача, яким було про це відомо. Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.11.2019 у справі №685/1279/17.

Враховуючи, що Відповідач завчасно повідомив про проведення позапланової перевірки, суд дійшов висновку, що Позивач мав час створити умови для її проведення, передусім оформити належним чином повноваження особі, яка від імені Позивача матиме право брати участь у перевірці та вчиняти всі необхідні дії щодо цієї перевірки.

Відтак, суд погоджується із позицією Відповідача про те, що Позивачем здійснено недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва для виконання покладених на них функцій, а тому Відповідач дійшов правильного висновку про допущення Позивачем порушень, передбачених пунктами 1 та 2 частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Щодо неправомірності Постанови про притягнення до відповідальності за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Позивач стверджує, що Відповідач неправомірно виніс Постанову, оскільки порушив порядок притягнення до відповідальності, передбачений Порядком контролю та Порядком накладення штрафу, зокрема, на час розгляду справи про притягнення Позивача до відповідальності йому не було надіслано Припис, Протокол, Акт, а також не повідомлено про час, дату та місце розгляд справи.

Вказані обставини позбавили його можливості прийняти участь у розгляді справи та надання відповідних пояснень.

Відповідач, заперечуючи проти цього, зазначив, що відповідно до Порядку накладення штрафу Позивач має право брати участь у справі, а його неприбуття не є перешкодою у розгляді справи.

Суд, оцінюючи докази, що містяться у справі, чинне законодавство України із вказаного спірного питання, дійшов наступних висновків.

З аналізу вимог частини другої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», пунктів 10, 16, 17, 25 Порядку накладення штрафі та пункту 22 Порядку контролю суд вбачає, що документи, що стосуються справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зокрема, Акт, Протокол, Постанову, уповноважена особа Відповідача повинна направити Позивачу для того, щоб забезпечити дотримання його права брати участь у розгляді справи, надавати пояснення, заявляти клопотання тощо.

Крім цього, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Зі змісту наведених вище правових норм вбачається, що обов`язковою умовою розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є повідомлення особи, щодо якої розглядається справа, про час та місце розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи. Крім того, у разі неотримання протоколу про правопорушення та інших документів, на підставі яких особа притягується до відповідальності, такі документи мають бути надіслані рекомендованим листом з повідомленням. При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 815/1570/16, від 20.02.2020 у справі № 161/15661/16-а, від 28.04.2020 у справі №808/3616/16 та від 20.05.2020 у справі №П/811/1657/16.

З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, судом із (зміст графи «примірник акту/протоколу/ припису надіслано поштою») Акту щодо недопущення посадових осіб від 20.08.2019; Припису № С-2008/1 від 20.08.2019 про усунення порушень до 31.08.2019; Протоколу про призначення розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності на 02 вересня 2019 року на 11.00 встановлено, що вони були надіслані Відповідачем засобами поштового зв`язку 21.09.2019 (рекомендоване повідомлення 0740023617238), 21.09.2019 (рекомендоване повідомлення 0740023617238) та 21.08.2019 (рекомендоване повідомлення 0740023617238), відповідно.

На підтвердження даних тверджень Відповідачем надано суду повідомлення рекомендоване повідомлення 0740023617238 щодо відправлення та опис вкладення (а.с.103).

Здійснивши аналіз повідомлення щодо відправлення та опис вкладення за №0740023617238 (а.с.103) судом встановлено, що Акт від 20.08.2019, Припис від 20.08.2019 та Протокол від 20.08.2019 були відправлені в один день, в той час як на самих документах міститься інформація про надіслання таких документів з різницею в один місяць.

При цьому суд не має можливості перевірити дату направлення Акту, Протоколу та Припису цінним листом про вручення з оголошеною цінністю (рекомендоване повідомлення 0740023617238 (а.с.103) через погану якість копії вказаного документа та відсутністю даної інформації на сайті Укрпошта.

Також Відповідачем суду не надано жодної інформації щодо дати отримання, в даному випадку Протоколу про притягнення Позивача до відповідальності, а відтак суд позбавлений можливості встановити факт дотримання Відповідачем пунктів 16 та 17 Порядку накладення штрафів.

Суду не надано доказів ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання Позивача уникнути участі в засіданні.

Відтак суд дійшов висновку, що Відповідачем під час винесення Постанови не дотримано вимоги Порядку контролю та Порядку накладення штрафів, тобто порушено право Позивача на участь у розгляді справи про порушення у сфері містобудівної діяльності, надання пояснень, клопотань доводів чи міркувань тощо щодо незабезпечення присутності уповноваженої особи на об`єкті перевірки, оскільки всі процесуальні документи, що стосуються справи (за винятком постанови) направлені Позивачем після розгляду справи, а саме, 21 вересня 2019 року.

Суд також враховує правову позицію, викладену, зокрема, у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 809/1031/16, відповідно до якої якщо заявлені позивачем (суб`єктом приватного права) в обґрунтування позову та підтверджені під час розгляду адміністративної справи недоліки у документах, пов`язаних з проведенням перевірки у сфері дотримання, зокрема, вимог містобудівного законодавства, носять формальний характер та не спростовують виявлених під час перевірки порушень, вони не можуть слугувати самостійною підставою для скасування результатів перевірки в цілому.

Суд вважає, що дане порушення з боку суб`єкта публічного права не є формальним, оскільки такий недолік призвів до порушення процедурних гарантій суб`єкта містобудування, спричинив наслідки, які унеможливили реалізацію останнім своїх прав, їх захист при розгляді питання стосовно притягнення його до відповідальності.

Суд вважає, що позбавлення можливості представника Позивача прийняти участь у розгляді справи про правопорушення могло вплинути на зміст прийнятого рішення, шляхом надання переконливих доказів чи аргументів неможливості бути присутнім при проведенні перевірки та уповноваження інших суб`єктів на вчинення таких дій, надання відповідних матеріалів тощо.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №826/10241/16.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов`язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення покладено на контролюючий орган.

Відповідач не довів суду правомірності прийнятих ним рішень.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги суд також враховує, положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Крім того, у пункті 80 рішення у справі "Перес проти Франції" ("Perez v. France", заява № 47287/99) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає право сторін, що беруть участь у справі, представляти будь-які зауваження, які вони вважають доречними до їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є забезпечення не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав фактичних і ефективних (див. рішення у справі "Артіко проти Італії" (Artico v. Italy), пункт 33), це право можна вважати ефективним тільки в тому випадку, якщо зауваження були дійсно "заслухані", тобто належним чином враховані судом, який розглядає справу. Отже, дія статті 6 Конвенції полягає в тому, щоб, серед іншого, зобов`язати суд провести належний розгляд зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами у справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належності до справи (див. рішення у справі "Ван де Хурк проти Нідерландів" (Van de Hurk v. Netherlands) серія A. 288, заява № 16034/90, пункт 59).

Також у пункті 71 рішення у справі "Пелекі проти Греції" (Peleki v. Greece, заява № 69291/12) ЄСПЛ нагадав, що внутрішнє рішення суду може бути визначене як "довільне" з точки зору порушення справедливого судового розгляду лише в тому випадку, якщо воно позбавлене міркувань або якщо це міркування ґрунтується на явній помилці факту чи закону, допущеної національним судом, що призводить до "заперечення справедливості" (Moreira Ferreira v. Portugal (no 2), заява № 19867/12, пункт 85). З цього також випливає, що зобов`язання судових органів мотивувати свої рішення передбачає, що сторона судового розгляду може очікувати конкретної та чіткої відповіді на аргументи, що є визначальними для результату судового провадження.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається із матеріалів справи, Позивач сплатив судовий збір за подання адміністративного позову у сумі 3 842,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 4131 та № 4132 від 26.12.2019 (а.с.56-57).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції Київської області від 02.09.2019 № З-0209/1/1010-27047/02.

Скасувати Припис № С-2008/1 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.08.2019, винесений Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції Київської області.

Стягнути з Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС ПРОМ ГРУП» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Олега Оникієнка, буд.2/1, код ЄДРПОУ 39810010) судовий збір у сумі 3842,00 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн.. 00 коп. за рахунок його бюджетних асигнувань.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 31.05.2022

Суддя Панченко Н.Д.