Постанова

від 30.05.2022 по справі 420/18030/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/18030/21Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Домусчі С.Д.

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року у справі за адміністративний позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Югторгсервіс» про визнання протиправним та скасування рішення про відповідність платника платку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зобов`язання виключити з переліку ризикових платників податку, -

В С Т А Н О В И В:

29.09.2021 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Югторгсервіс» звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 02.09.2021 № 75473 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

- зобов`язати відповідача виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Югторгсервіс» (код ЄДРПОУ 39532730) з переліку ризикових платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він отримав від відповідача рішення від 02.09.2021 року № 75473 про відповідність товариства критеріям ризиковості платника податку, а саме: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивач вказував, що відповідно до тексту рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, прийнятого Комісією з підстав відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв, зокрема, у податкового органу «наявна податкова інформація, якою встановлено операції з придбання товару/послуг у контрагентів з ознаками ризиковості». Проте, оскаржуване рішення контролюючого органу від 02.09.2021 № 75473 не містить мотивації підстав і причин віднесення позивача до ризикових платників податків.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року, ухваленим в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження, задоволений адміністративний позов ТОВ «Торговий дім «Югторгсервіс».

Визнане протиправними та скасоване рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02.09.2021 № 75473.

Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Югторгсервіс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області (відокремлений підрозділ ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухватити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції не з`ясував всіх належних обставин справи, а саме не надав оцінку податковому контролю Головного управління ДПС в Одеській області, здійснення якого відбувається шляхом, зокрема інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів. Також апелянт вказує, що суд першої інстанції проігнорував вимоги ст. ст. 61, 72, 74 ПК України, відповідно до яких для виконання покладених на контролюючий орган функцій та завдань, контролюючий орган збирає та опрацьовує податкову інформацію, яка є основою для включення платників податків до переліку ризикових відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, визначених Порядком зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, затвердженого Постановою КМУ №1165 від 11.12.2019 року.

Також, на думку апелянта, суд першої інстанції проігнорував мету здійснення податкового контролю відповідно до п.п. 61.1.2 п. 62.2 ст. 62 ПК України, яка в подальшому відобразилась у рішеннях про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Вказує апелянт і на те, що суд першої інстанції не врахував і не надав оцінку податковій поведінці позивача, який був включений до переліку ризиковості 29.04.2021 року, та задля захисту своїх прав подав три повідомлення про невідповідність критеріям ризиковості та отримав ще три рішення про відповідність критеріям ризиковості, а саме:

- рішення №39845 від 29.04.2021 року оскаржено в межах справи №420/18018/21;

- рішення №51347 від 03.06.2021 року оскаржено в межах справи №420/10436/21

- рішення №71428 від 19.08.2021 року оскаржено в межах справи №420/18012/21

- рішення №75473 від 02.09.2021 року оскаржено в межах справи №420/18030/21 - дана справи. За таких обставин апелянт вважає, що до суду було подано чотири окремих адміністративних позовів з тотожною вимогою виключити позивача з переліку ризикових платників податків, що у свою чергу після набрання рішень по вище зазначених справах законної сили, може створити перешкоди щодо їх фактичного виконання.

Окрім того, апелянт вказує, що в оскаржуваному рішенні лише тезісно описана позиція ГУ ДПС України в Одеській області; суд першої інстанції проігнорував позицію ВС, викладену в постановах, що були наведені контролюючим органом у відзиві на позов та не надав оцінку спірним правовідносинам з огляду на практику ВС (постанови від 20.05.2021 року у справі №826/16627/18, від 20.11.2019 року у справі №480/4006/18, від 25.04.2018 року у справі №826/1902/15, від 18.09.2018 року у справі №818/398/15), що свідчить про неповноту дослідження всіх матеріалів справи.

Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що відповідно до матеріалів справи товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Югторгсервіс» (код ЄДРПОУ 33532730) здійснює такі види діяльності за КВЕД: 10.39 Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів (основний); 03.12 Прісноводне рибальство; 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 47.21 Роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (а.с. 14-15).

З 01.03.2015 року позивач є платником податку на додану вартість (а.с. 47).

Також, відповідно до матеріалів справи, 29.04.2021 року Комісією регіонального рівня було прийняте рішення №39845 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 критеріїв ризиковості платника податку, із зазначенням при цьому податкової інформації такого змісту «встановлено операції з придбання товару/послуг у контрагентів з ознаками ризиковості» (а.с. 59).

03.06.2021 року Комісією регіонального рівня було прийняте рішення №51347, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 25.05.2021 р №1, про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 критеріїв ризиковості платника податку, із зазначенням при цьому податкової інформації такого змісту «встановлено операції з придбання товару/послуг у контрагентів з ознаками ризиковості» (а.с. 59-зворот).

19.08.2021 року Комісією регіонального рівня було прийняте рішення №71428, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 12.08.2021 р №1, про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 критеріїв ризиковості платника податку, із зазначенням при цьому податкової інформації такого змісту «встановлено операції з придбання товару/послуг у контрагентів з ознаками ризиковості» (а.с. 60).

02.09.2021 року Комісією регіонального рівня було прийняте оскаржуване в цій справі рішення №75473, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 27.08.2021 р №1, про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 критеріїв ризиковості платника податку, із зазначенням при цьому податкової інформації такого змісту «встановлено операції з придбання товару/послуг у контрагентів з ознаками ризиковості» (а.с. 48, 60-зворот).

Оскаржуване в цій справі рішення від 02.09.2021 року №75473 прийняте відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 11.12.2019 року № 1165.

Апеляційний суд зазначає, що апелянт надав до суду першої інстанції, на підтвердження обґрунтувань своїх заперечень щодо позовних вимог, копію податкового аналізу придбання позивачем товарів/послуг в період з 02.01.2020 року по 20.04.2021 року (а.с. 61-63), відповідно до якого позивач у вказаний період часу придбавав у контрагентів - постачальників товари та послуги, які цими контрагентами в цей період не придбавались, та внесені до переліку ризикових платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи оскаржуване в цій справі рішення, контролюючий орган діяв з порушенням процедури та порядку прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, оскільки підставою для прийняття оскаржуваного рішення є податкова інформація, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, що, у свою чергу, суперечить вимогам Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 2 статті 55 Основного Закону, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 1 Податкового кодексу України (тут і на надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім правил оподаткування товарів митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Встановлення і скасування зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, їх розмірів та механізмів справляння здійснюються відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 61.1.).

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом (п. 61.2.).

Органи Служби безпеки України, Національної поліції України, податкової міліції, прокуратури та їх службові (посадові) особи не можуть брати безпосередньої участі у проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами, та проводити перевірки суб`єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування (п. 61.3.).

Статтею 62 ПК встановлені способи здійснення податкового контролю.

Так, податковий контроль здійснюється шляхом (п. 62.1.):

- ведення обліку платників податків (п. 62.1.1.);

- інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів (п. 62.1.2.);

- перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (п. 62.1.3.);

- моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу (п. 62.1.4.).

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах (п.п. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України).

Відповідно до абзацу першого п. 74.1 ст. 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Пунктом 74.2 ст. 74 ПК України, встановлено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Відповідно до п 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затверджені, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі Порядок №1165 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Порядок №1165, визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

За приписами п. 3 Порядку №1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою: D= S/T,

де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками, визначеними статтею 193 Кодексу, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою: P = Pм х 1,4,

де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;

Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

Відповідно до п. 4 Порядку 1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Так, в додатку 1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (надалі Критерії ризиковості платника), пунктом 8 яких у якості критерія ризиковості платника визначене те, що «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Таким чином, враховуючи зазначені вище норми матеріального права, апеляційний суд, як і суд першої інстанції, зазначає, що контролюючий орган, здійснює податковий контроль, зокрема шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів, використовуючи при цьому інформацію, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформацію, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах, яка зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрану податкову інформацію та результати її опрацювання контролюючий орган використовує для виконання покладених на нього функцій та завдань, зокрема, і при вирішенні питань щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Але, для застосування пункту 8 Критеріїв ризиковості платника, така наявна податкова інформація та результати її опрацювання, мають стосуватися визначення ризиковості здійснення саме тої господарської операції, яка зазначена в поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Саме тому форма Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, містить графу «Податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку)», яка має містити опис інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації в конкретно визначеній податковій накладній або в конкретно визначеному розрахунку коригування.

Зміст оскаржуваного в цій справі рішення від 02.09.2021 року №75473 про відповідність позивача пункту 8 Критеріям ризиковості платника, не дозволяє однозначно та чітко встановити щодо якої саме господарської операції, зазначеної в якій саме податковій накладній або розрахунку коригування, у контролюючого органу наявна інформація: «встановлено операції з придбання товару/послуг у контрагентів з ознаками ризиковості».

При цьому, апеляційний суд, додатково зазначає, що Критерії ризиковості здійснення операцій (додаток №3 до Порядку №1165), не містять такого критерію, як «придбання товару/послуг у контрагентів з ознаками ризиковості».

За таких обставин, апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Зокрема таке питання має розглядатись комісією регіонального рівня за наслідками подання Товариством для реєстрації в ЄРПН ПН/РК та їх перевірки разом із перевіркою платника податку, та в подальшому за наслідками розгляду поданих платником податків документів, необхідних для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, перелік яких визначений у п.6 Порядку №1165.

Оскільки апелянтом було прийнято оскаржуване в цій справі рішення про відповідність позивача - платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім ПН/РК для реєстрації в ЄРПН, що має передувати моніторингу платника податку та моніторингу такої ПН/РК, а за наслідками розгляду поданих платником податків документів та вмотивоване лише наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що висновок апелянта про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку не ґрунтується на вимогах закону.

При цьому, апеляційний суд, як і суд першої інстанції зазначає, що контролюючий орган не надав доказів дослідження обставини господарської діяльності позивача станом на час прийняття оскаржуваного в цій справі рішення.

Також, під час апеляційного оскарження апелянт не надав доказів на підтвердження наявності зазначеної у рішенні від 02.09.2021 року № 75473 інформації, а тому апелянт не довів існування підстав для застосування до позивача п. 8 критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками для позивача у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

При цьому, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта щодо не з`ясування судом першої інстанції всіх належних обставин справи, оскільки, а ні апеляційна скарга, а ні обґрунтування вимог апеляційної скарги, які були надані апелянтом на усунення недоліків апеляційної скарги не містять переліку обставин справи, які мав з`ясувати суд першої інстанції, але не з`ясував.

Доводи апелянта щодо не надання судом першої інстанції оцінки податковому контролю Головного управління ДПС в Одеській області, здійснення якого відбувається шляхом, зокрема інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів, та ігнорування судом першої інстанції вимог ст. ст. 61, 72, 74 ПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду судового рішення.

Також, апеляційний суд зазначає, що посилання апелянта на факт оскарження інших рішень про невідповідність критеріям ризиковості в інших судових справах, не є підставою для скасування оскаржуваного в цій справі судового рішення та ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Оскільки за приписами,, зокрема, п. 1 ч. 3 ст. 246 КАС України, в рішенні суду (в описовій частині) викладається стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача, апеляційний суд, відхиляє посилання апелянта, як на порушення, стислий виклад в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції позиція ГУ ДПС України в Одеській області.

Щодо ненадання судом першої інстанції оцінки спірним правовідносинам з огляду на практику Верховного Суду, апеляційний суд зазначає про неможливість застосування в цій справі висновків Верховного Суду, викладений у постанові від 20.05.2021 року у справі №826/16627/18 (спір стосується податкових повідомлень-рішень з податку на додану вартість, зменшення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, податку на прибуток підприємств та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), у постанові від 20.11.2019 року у справі №480/4006/18 (спір виник у березні 2018 року за іншого правового регулювання), у постанові від 25.04.2018 року у справі №826/1902/15 та у постанові від 18.09.2018 року у справі №818/398/15 (спір стосується правомірності проведення документальної позапланової виїзної перевірки та вчинення за її результатами певних дій які відбулись наприкінці 2014 року, за іншого правового регулювання).

За таких обставин, апеляційний суд зазначає, що доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-78, 242, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року у справі №420/18030/21 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 31.05.2022 року.

Головуючий суддя Домусчі С.Д.Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.