Ухвала

від 31.05.2022 по справі 921/340/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 921/340/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Львівської обласної прокуратури

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.04.2022 і рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.11.2021 у справі

за позовом заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано - Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Девелопмент"

про розірвання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - державного підприємства "Український світлотехнічний інститут " від 14.06.2019 укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Девелопмент", посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З.А. у реєстрі за № 2277; зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Девелопмент" повернути інженерний корпус площею 2579,9 м2 вартістю 4 368 015,76 грн (вул. Бродівська, 44А, м. Тернопіль) у державну власність в особі Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях за актом приймання-передачі; скасування державної реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Девелопмент" запису про право №32683006, на об`єкт нерухомого майна - інженерний корпус А Тамбур площею 2579,9 м2, за адресою: вул. Бродівська, 44А, м. Тернопіль, реєстраційний номер об`єкта 1692867662201, вчинений в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.08.2019 приватним нотаріусом Березій З.А., згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 48088648 від 05.08.2019, та припинення права власності на інженерний корпус А Тамбур площею 2579,9 м2 за адресою: вул. Бродівська, 44А, м. Тернопіль за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Девелопмент" (код 39149485) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

23.05.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Львівської обласної прокуратури на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.04.2022 і рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.11.2021 у справі № 921/340/21, яка подана до Верховного Суду 17.05.2022 через засоби поштового зв`язку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги заступника керівника Львівської обласної прокуратури, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржнику необхідно чітко вказати норму права, висновок щодо застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і зазначити, в чому полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, висновок, який зробили суди попередніх інстанцій з цього питання (якщо він наявний), та обґрунтувати мотиви незгоди з таким висновком.

Звертаючись із касаційною скаргою, заступник керівника Львівської обласної прокуратури зазначає, що суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не врахували висновки Верховного Суду, а саме: висновок щодо застосування статей 629, 651 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 914/918/18; висновок щодо застосування статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, викладений у постанові Верховного Суду від 30.10.2019 у справі № 922/4684/16.

Тобто касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Проте у касаційній скарзі заступника керівника Львівської обласної прокуратури, хоч і міститься посилання на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, проте скаржник не навів належного обґрунтування цієї підстави касаційного оскарження, оскільки у касаційній скарзі відсутні висновки Верховного Суду, на які він посилається.

Верховний Суд зазначає, що у випадку оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржнику необхідно вказати норму права, висновок щодо застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і зазначити, в чому полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

Водночас колегія суддів звертає увагу скаржника, що оскаржуючи судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник повинен зазначити, яке саме процесуальне порушення, передбачене частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу, призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

У разі посилання на недослідження зібраних у справі доказів, скаржнику необхідно зазначити, які саме докази не було досліджено судами попередніх інстанцій. У разі якщо скаржник вважає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, він повинен зазначити, яке саме клопотання було відхилено судом та як це впливає на оскаржуване судове рішення. У разі посилання на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, скаржник повинен вказати, який із доказів, на його думку, є недопустимим, та обґрунтувати таке твердження, а також зазначити, які обставини встановлено на підставі цього доказу, чому вони є суттєвими або як вони вплинули на прийняття оскаржуваного рішення.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження чи доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.

У касаційній скарзі заступника керівника Львівської обласної прокуратури викладено обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень. Однак касаційна скарга заступника керівника Львівської обласної прокуратури оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як установлено Верховним Судом, позовну заяву заступник керівника Тернопільської обласної прокуратури подав у травні 2021 року, її предметом є три вимоги немайнового та одна вимога майнового характеру , а саме:

- розірвання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - державного підприємства "Український світлотехнічний інститут " від 14.06.2019 укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Девелопмент", посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З.А. у реєстрі за № 2277;

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Девелопмент" повернути інженерний корпус площею 2579,9 м2 вартістю 4 368 015,76 грн (вул. Бродівська, 44А, м. Тернопіль) у державну власність в особі Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях за актом приймання-передачі;

- скасування державної реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Девелопмент" запису про право № 32683006, на об`єкт нерухомого майна - інженерний корпус А Тамбур площею 2579,9 м2, за адресою: вул. Бродівська, 44А, м. Тернопіль, реєстраційний номер об`єкта 1692867662201, вчинений в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.08.2019 приватним нотаріусом Березій З.А., згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 48088648 від 05.08.2019;

- припинення права власності на інженерний корпус А Тамбур площею 2579,9 м2 за адресою: вул. Бродівська, 44А, м. Тернопіль за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Девелопмент" (код 39149485) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2021 установлено у розмірі 2 270,00 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Заступник керівника Львівської обласної прокуратури у касаційній скарзі просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.04.2022 і рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.11.2021 у справі № 921/340/21 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 144 660,48 грн, а саме (2 270,00 грн х 3 + 4 368 015,76 грн х 1,5 %) х 200 %, де 2 270,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, 3 - кількість вимог немайнового характеру, 4 368 015,76 - вартість спірного майна, 1,5 % - ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги.

Однак заступник керівника Львівської обласної прокуратури доказів сплати судового збору до касаційної скарги не додав.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної заступнику керівника Львівської обласної прокуратури необхідно:

- подати нову редакцію касаційної скарги, у якій навести та обґрунтувати передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги (із урахуванням змісту цієї ухвали).

- подати докази сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі (144 660,48 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір";

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.

Керуючись статтями 234, 290, 291, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.04.2022 і рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.11.2021 у справі № 921/340/21 залишити без руху до 27.06.2022, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Багай