Ухвала

від 31.05.2022 по справі п/320/1027/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 червня 2022 року

м. Київ

справа № П/320/1027/20

адміністративне провадження № К/990/12541/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021 у справі № П/320/1027/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна компанія «Метіз» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу,

ВСТАНОВИВ:

23.05.2022 до суду вчетверте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 19.05.2022.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 09.11.2021, повний його текст складено 19.11.2021, відповідно останнім днем його оскарження з урахуванням вихідних днів було 20.12.2021, проте касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 19.05.2022, тобто з пропуском строку встановленого для цього.

ГУ ДПС заявило клопотання заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційну скаргу подано в межах строку на касаційне оскарження, а повторна подається найкоротші строки, що свідчить про сумлінність дій відповідача та дотримання розумності строків для оскарження. Звертає увагу, що у касаційній скарзі наведено мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Просить визнати причини пропуску строку поважними і звертає увагу на такі підстави: первинна касаційна скарга (від 18.12.2021) у справі № П/320/1027/20 подана у межах строку на касаційне оскарження та не розглянута по суті; повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Суду; скаржник не зволікав із повторним зверненням до Суду із скаргою; податковим органом усунуто недоліки касаційної скарги щодо не зазначення, які саме докази не були досліджені судами попередніх інстанцій, що свідчать про виконання скаржником положень частини четвертої статті 328 КАС України. Зазначене, на переконання скаржника, свідчить про намір добросовісної реалізації права відповідача на касаційне оскарження судових рішень. При вирішенні питання про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник просить врахувати, що в інших справах Верховний Суд визнавав аналогічні причини пропуску поважними.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Суд встановив, що вперше касаційна скарга подана ГУ ДПС 18.12.2021, проте, Верховний Суд ухвалою від 22.12.2021 її повернув на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд зазначив про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пунктів 1 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України та пунктів 1, 2 частини другої статті 353 КАС України. Суд звернув увагу на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду. Скаржник повинен зазначити висновок щодо застосування якої норми права в ній викладено, а також обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Верховний Суд роз`яснив скаржникові, саме слід розуміти під подібністю правовідносин. Також суд зазначив, що скаржник формально зазначаючи що судові рішення оскаржуються з підстав передбачених пунктами 1, 2 частини другої статті 353 КАС України, він не розкриває зміст, в чому саме він вбачає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 31.12.2021.

Вдруге касаційна скарга надійшла до суду 31.12.2021, однак, ухвалою від 06.01.2022 Верховний Суд повернув вдруге подану касаційну скарга на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 12.01.2022.

Втретє касаційну скаргу подано 17.02.2022, тобто більше ніж через місяць після повернення вдруге поданої касаційної скарги, однак, її зміст є ідентичним до попередніх касаційних скарг. Верховний Суд ухвалою від 14.04.2022 повернув її скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 330 КАС України. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 27.04.2022.

19.05.2022 касаційну скаргу подано вчетверте, однак її обґрунтування так і не відповідає роз`ясненням, наданим Верховним Судом, тобто так і не приведено у відповідність із вимогами КАС України. Тому доводи скаржника про те, що ним враховано усі зауваження Верховного Суду не відповідають дійсності.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, в частині строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень ГУ ДПС не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз`яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У цій справі саме скаржником не було дотримано вимог КАС України, що стало підставою для повернення попередньо поданих касаційних скарг у цій справі та залишення без руху вчетверте поданої. Тобто, недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення попередньо поданих касаційних скарг скаржник так і не усунув.

Водночас, для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу, строк у шість місяців після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції і виготовлення її повного тексту, що майже сплинув на момент подання касаційної скарги вчетверте, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень.

Та обставина, що в інших справах Верховний Суд, оцінивши наведені причини пропуску строку у взаємозв`язку із наданими доказами, дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, не доводить наявність відповідних підстав у цій справі.

Сукупність цих обставин свідчить про допущення відповідачем необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Скаржникові було роз`яснено, що системний аналіз статей 328 і 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі міститься посилання на пункти 3 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Так, посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, статей 4, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», частини шостої статті 78 КАС України, частини п`ятої статті 27, частини другої статті 205-1 Кримінального кодексу України.

Однак, подальше обґрунтування касаційної скарги зводиться до викладення обставин справи, цитування мотивів Акта перевірки, на підставі яких зроблено висновок, що господарські операції позивача з ТОВ «ЕФОН ГРУП» (код ЄДРПОУ 40222491), ТОВ «ДЕЛАРІ» (код ЄДРПОУ 41346047)- нова назва ТОВ «Гуцульська сотня Євромайдану», ТОВ «КРОЛЕВЕЦЬКИЙ ВАГОВИМІРЮВАЧ» (код ЄДРПОУ 41271658), ТОВ «БУДІВЕЛЬНО МОНТАЖНИЙ ПОЇЗД 727» (код ЄДРПОУ 41271637). ТОВ «ОСТВ1Н» (код ЄДРПОУ 41659219), ТОВ «Б1МАНАКВАД КОРПОРЕЙШН» (код ЄДРПОУ 42678536), ТОВ «КАРАТ ІОНІОН» (код ЄДРПОУ 42482114) не мали реального характеру.

При цьому, обґрунтовуючи свою незгоду з постановою суду апеляційної інстанції в частині висновків щодо господарських операцій позивача з ТОВ «ДЕЛАРІ», відповідач з посиланням на наявність вироку відносно директора цього підприємства наводить практику Верховного Суду України, що не відповідає зазначеній ним підставі для касаційного оскарження судового рішення відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України. При цьому, зі змісту касаційної скарги вбачається, що саме в цій частині висновку суду апеляційної інстанції скаржник зазначає пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, обґрунтовуючи його тим, що оскільки наявний вирок відносно директора ТОВ «ДЕЛАРІ», то укладений між ним і позивачем договір від 08.09.2017 є недопустимим доказом у цій справі.

Водночас, надання неправильної оцінки наявним у матеріалах справах доказам не є тотожним встановленню судом обставин на підставі недопустимого доказу. Недопустимим доказом в розумінні статті 74 КАС України (в редакції з 15.12.2017) є доказ, одержаний з порушенням закону, або доказ, яким певна обставина не може бути підтверджена. При цьому, обставиною в розумінні КАС України є фактичні дані (певний матеріально-правовий факт), а не правова оцінка суду встановленому факту.

Інші доводи касаційної скарги (щодо господарських операцій з іншими контрагентами) зводяться до надання неправильної, як на думку скаржника, правової оцінки встановленим у цій справі обставинам у сукупності з наданими доказами, що не є тотожним неправильному застосуванню норм матеріального права. Формальне посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України не може бути визнано належним викладенням підстав для касаційного оскарження судового рішення в цій частині висновків суду.

Посилання на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України не містить достатніх обґрунтувань, оскільки скаржник формально зазначає про наявність підстави для скасування судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України. Разом з тим, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність цих доводів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу, яких у касаційній скарзі не викладено. Відповідно, наведена скаржником підстава не є достатньою для відкриття касаційного провадження.

Колегія суддів звертає увагу, що вимогам касаційної скарги щодо скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв`язку із усіма висновками, які стали підставою для задоволення позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.

Отже, у випадку незгоди ГУ ДПС з усіма висновками судів попередніх інстанцій, підстави для касаційного оскарження судових рішень у цій справі мають бути наведені у розрізі кожного з таких висновків і поряд із наведеним обґрунтуванням порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права навести обґрунтування неправильного застосування судом норм матеріального права відповідно до підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021 у справі № П/320/1027/20 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень;

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко