Постанова

від 30.05.2022 по справі 227/1722/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2022 року

м. Київ

справа №227/1722/17

адміністративне провадження № К/9901/1248/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 (колегія у складі суддів Ястребової Л.В., Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д.)

у справі № 227/1722/17

за позовом ОСОБА_1

до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії та призначити пенсію за віком на пільгових умовах.

І. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому, після уточнення позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 1494 від 19.05.2017 про відмову в зарахуванні до пільгового стажу період роботи в ДП «Шахта» Постніківська» з 01.07.2006 по 31.07.2008 за списком № 1 - «шахтарі» в якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем;

- зобов`язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з урахуванням пільгового стажу, у т.ч. в ДП «Шахта» Постніківська» з 01.07.2006 по 31.07.2008 за списком № 1 - «шахтарі» в якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем з моменту звернення за призначенням пенсії.

2. Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 06.10.2017 позов задоволено в повному обсязі.

3. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 06.10.2017 скасовано та ухвалено нову про часткове задоволення позовних вимог:

- визнано протиправним та скасовано Рішення Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №1494 від 19.05.2017 про відмову в зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 період роботи в ДП «Шахта «Постніківська» з 01.07.2006 по 31.07.2008 за Списком №1 «шахтарі» в якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем;

- зобов`язано Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з урахуванням всього пільгового стажу, у томи числі період роботи в ДП «Шахта «Постніківська» з 01.07.2006 по 31.07.2008 за Списком №1 «шахтарі» в якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем, з моменту звернення за призначенням пенсії (10 травня 2017 року);

- стягнуто з бюджетних асигнувань Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 640 грн;

- в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

4. 19.12.2017 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій відповідач просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

5. Ухвалою Верховного Суду від 27.12.2017 відкрито касаційне провадження по справі.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 13.05.2011 перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шахтарському районі Донецької області, як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 закону України «Про пенсійне забезпечення».

7. Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради від 18.11.2014 № 1422001439 він є внутрішньо переміщеною особою, яка фактично проживає у м. Добропілля, Донецька область.

8. 14.08.2014 позивач звернувся до Добропільського об`єднаного УПФ України Донецької області із заявою про запит з УПФ України в м. Шахтарську та Шахтарському районі та виплату пенсії за фактичним місцем проживання.

9. На підставі розпорядженням № 7201 від 22.08.2014 ОСОБА_1 взято на облік як отримувача пенсії за віком.

10. У лютому 2017 року позивач звертався до відповідача із заявою про обчислення пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» на яку Управлінням, листом від 13.02.2017 № 14/Г-02-01-06 надано відповідь, в якій останній повідомив позивача, що відповідно до вимог вищевказаної норми, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 % середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, зазначивши, при цьому, що за даними електронної пенсійної справи, пільговий стаж позивача за списком № 1 «Шахтарі» складає 14 років 11 днів, що є недостатнім на обчислення пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Відповідач також зазначив, що надати пояснення стосовно зарахування періоду роботи з 01.07.2006 по 21.07.2008 за списком № 1 «Шахтарі» немає можливості, оскільки виплата пенсії здійснюється відповідно до даних електронної справи.

11. 01.03.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив зарахувати до його стажу роботи період з 01.07.2006 по 31.07.2008 на ДП «Шахта «Постніківська» у якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті і на підставі цього, призначити пенсію на пільгових умовах у відповідності до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

12. Листом від 15.03.2017 № 25 (14)/Г-02-01-15 Управління надало відповідь, яка є аналогічною до відповіді, наданої листом від 13.02.2017 14/Г-02-01-06, додатково повідомивши, що позивач не звертався до Управління із заявою про перерахунок пенсії та пакетом необхідних документів.

13. 10.05.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії.

14. 19.05.2017 відповідач прийняв рішення № 1494 «Про незарахування стажу», посилаючись, серед іншого, на те, що зарахувати період роботи позивача з 01.07.2006 по 31.07.2008 ДП «Шахта «Постніківська» у якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті неможливо, оскільки ОСОБА_1 не надано довідку про підтвердження трудового стажу для перерахунку пенсії, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 та копії наказів про проведення атестації робочих місць.

15. Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

16. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що він надав трудову книжку, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, в якій містяться всі необхідні записи. Зокрема, про те, що він працював в ДП «Шахта «Постніківська» у якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем у період з 01.07.2006 по 31.07.2008. Цей період роботи підлягає зарахуванню до пільгового стажу.

17. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій.

ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно не включив до пільгового стажу позивача періоду його роботи з 01.07.2006 по 31.07.2008 у ДП «Шахта «Постніківська» у якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем, оскільки такий підтверджено записами у трудовій книжці, яка є основним документом, підтверджуючим трудовий стаж та відповідність посади позивача у спірний період Списку №1.

19. Також, за висновком суду першої інстанції, неможливість проведення відповідачем зустрічної перевірки (отримання уточнюючих довідок та наказів на атестацію) по причині проведення АТО не може позбавляти позивача законного права на отримання гарантованої державою пенсії у відповідному розмірі, оскільки це буде суперечити принципу правової визначеності.

20. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач у спірний період працював за професією, що передбачена Списком №1, та цей стаж роботи підтверджується записами у трудовій книжці, довідкою про підземні виходи та даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. а тому підлягає зарахуванню до пільгового стажу.

21. Безпідставним є посилання відповідача на відсутність даних щодо проведення атестації у спірний період та неможливість проведення зустрічної перевірки (отримання уточнюючих довідок та наказів про атестацію) по причині проведення АТО, оскільки п. 20 Порядку № 637 передбачає зарахування спеціального стажу на підставі даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

22. За висновком суду апеляційної інстанції, для повного відновлення порушеного права позивача необхідно обрати інший спосіб захисту, а саме зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії відповідно до ст. 8 Закону України « Про підвищення престижності шахтарської праці».

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

23. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

24. Скаржник посилається на відсутність підстав для зарахування спірного періоду роботи до пільгового стажу, оскільки позивачем не надано довідки, що уточнює особливий характер роботи, так, як у трудовій книжці міститься лише загальна назва професії, без конкретизації та виду виконуваної роботи, відсутні відомості про зайнятість позивача не менше 80% робочого часу, встановленого для працівників цього виробництва.

Також зазначає про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Крім того, якщо відповідач звільнений від сплати судового збору, а позивач його сплатив, то у разі задоволення позову на користь позивача стягується сплачений розмір судового збору з Державного бюджету України або відповідного місцевого бюджету, а тому витрати по сплаті судового збору підлягають сплаті з Державного бюджету України.

25. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.

27. У касаційній скарзі відповідач заперечує проти зарахування спірного періоду роботи до пільгового стажу, у зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки та підтвердження проведення атестації робочого місця.

28. Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постановах від 25.09.2018 у справі № 242/65/17, від 11.07.2019 у справі № 242/1484/17, від 12.12.2019 у справі № 423/405/17 та від 26.03.2020 у справі № 264/2643/17, Верховний Суд зазначив наступне:

«Відповідно до статті 62 цього Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

<…> Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що посилання відповідача на неможливість включення до пільгового стажу спірного періоду праці позивача в зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки є безпідставними, оскільки наявний трудовий стаж позивача повний робочий день під землею, підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом».

29. Крім того, зокрема, у постанові від 20.02.2020 у справі № 423/2874/16-а, Верховний Суд звернув увагу на те, що відповідно до Порядку Постанови Кабінету Міністрів України №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» окрім іншого встановлено, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 20 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМУ №1028 від 9 грудня 2015 року).

30. Колегія суддів не знаходить підстав для відступу від цих правових висновків у справі, що розглядається.

31. У справі, що розглядається, суди встановили, що період роботи позивача з 01.07.2006 по 31.07.2008 в ДП «Шахта» Постніківська» в якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем, підтверджена записами в трудовій книжці, даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 ) та передбачена Списком №1.

32. Щодо доводів скаржника про відсутність результатів проведення атестації робочого місця позивача у спірний період, то колегія суддів зазначає наступне.

33. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах, а саме:

«<…> на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

За таких обставин з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі N 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі N 21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах N 21-51а15, та N 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі N 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі N 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі N 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі N 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці».

34. Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.

35. Отже, беручи до уваги зазначені вище правові висновки Великої Палати Верховного Суду, позивач не може бути позбавлений права на пенсію через відсутність документів на підтвердження проведення атестації робочого місця, на якому він набув пільговий стаж

36. Доводи про те, що відповідач звільнений від сплати судового збору, а тому у разі задоволення позову на користь позивача стягується сплачений розмір судового збору з Державного бюджету України, є безпідставними з огляду на наступне.

37. Як встановлено частиною 7 статті 6 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржуваного судового рішення), розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

38. За правилами частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржуваного судового рішення), якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

39. Отже, при задоволенні позовних вимог особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі понесені нею судові витрати, у тому числі судовий збір, сплачений при поданні позову, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень, у даному випадку - Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

40. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, правильно застосував норми частини першої статті 94 КАС України (у відповідній редакції).

41. Отже, доводи скаржника щодо необхідності стягнення понесених позивачем судових витрат за рахунок Державного бюджету України колегією суддів відхиляються як безпідставні та такі, що не ґрунтуються на нормах процесуального закону.

42. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 18.12.2018 у справі № 804/8570/16.

43. Також у постанові від 14.11.2019 у справі № 243/3844/17, Верховний Суд зазначив, що звільнення від сплати судового збору за подання позовних заяв, апеляційних, касаційних скарг не звільняє від обов`язку відшкодування судових витрат, понесених позивачем через необхідність оскарження протиправних рішень відповідача - суб`єкта владних повноважень.

44. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції, правильно присудив до стягнення сплаченої позивачем суми судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

45. В іншій частині судове рішення не оскаржується і, відповідно, Судом не переглядається.

46. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

47. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

48. Судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 341, 343, 350, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року у справі № 227/1722/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб