Постанова

від 31.05.2022 по справі 420/7511/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2022 року

м. Київ

справа № 420/7511/19

адміністративне провадження № К/9901/17554/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Рибачука А.І.,

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 420/7511/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ПАРИТЕТ ТОРГ» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - Управління ДАБК) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Управління ДАБК

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2020, ухвалене у складі головуючої судді Самойлюк Г.П.

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020, ухвалену у складі колегії суддів: головуючої судді Ступакової І.Г., суддів Бітова А.І., Лук`янчук О.В.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У грудні 2019 року ТОВ «ПАРИТЕТ ТОРГ» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати накази Управління ДАБК від 09.10.2019 №01-13/417ДАБК «Про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ОД 141191781015 від 27.06.2019р.» та від 09.10.2019 №01-13/419 ДАБК «Про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ОД 141191641059 від 13.06.2019р.».

Позовні вимоги ТОВ «ПАРИТЕТ ТОРГ» обґрунтовувало тим, що перевірки, на підставі яких відповідачем прийнято оспорювані накази про скасування реєстрації декларацій про готовність об`єктів до експлуатації, проведено Управлінням ДАБК з порушенням вимог частини одинадцятої статті 4, частини п`ятої статті 7 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V), пунктів 7, 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок № 553), оскільки матеріали перевірки складені без виходу на об`єкт будівництва, уповноважених осіб ТОВ «ПАРИТЕТ ТОРГ» не було повідомлено про здійснення позапланових заходів контролю, чим позбавлено їх можливості бути присутніми під час перевірок, надавати документи, що стосуються їх предмету, висловлювати свої зауваження чи заперечення. Також, позивач вказав на незаконність скасування відповідачем реєстрації декларацій про готовність до експлуатації об`єктів «Реконструкція нежитлової будівлі літ. «А» без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 40/1» та «Реконструкція нежитлової будівлі літ. «В» без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 40/1», оскільки після реєстрації права власності на збудовані об`єкти нерухомості на підставі зареєстрованих декларацій про готовність об`єктів до експлуатації, останні вичерпують свою дію фактом виконання, що виключає можливість віднесення таких об`єктів до самочинного будівництва в силу їх узаконення.

2. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 12.03.2020, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020, задовольнив позовні вимоги.

3. 13.07.2020 Управління ДАБК звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020, ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.

4. Верховний Суд ухвалою від 07.10.2020 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

5. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 10.12.2021 №2245/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Желєзного І.В. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06.12.2021 №15), що унеможливлює його участь у розгляді цієї справи.

6. Протоколом розподілу справи від 10.12.2021 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.

7. Ухвалою судді Верховного Суду від 16.12.2021 прийнято зазначену справу до свого провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. У справі, яка розглядається суди встановили, що 07.05.2019 Управління ДАБК зареєструвало повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) за №ОД 061191270073 на об`єкті «Реконструкція нежитлової будівлі літ. «А» без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: м. Одеса, Суворовський р-н, вул. Генерала Бочарова, 40/1». Замовником будівництва в повідомленні зазначено ТОВ «ПАРИТЕТ ТОРГ».

14.05.2019 Управління ДАБК зареєструвало повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) за №ОД 061191341993 на об`єкті «Реконструкція нежитлової будівлі літ. «В» без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: м. Одеса, Суворовський р-н, вул. Генерала Бочарова, 40/1». Замовником будівництва в повідомленні зазначено ТОВ «ПАРИТЕТ ТОРГ».

13.06.2019 Управління ДАБК зареєструвало декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) за №ОД 141191641059 на об`єкті «Реконструкція нежитлової будівлі літ. «А» без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 ».

27.06.2019 Управління ДАБК зареєструвало декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) за №ОД 141191781015 на об`єкті «Реконструкція нежитлової будівлі літ. «В» без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 ».

20.08.2019 за ТОВ «ПАРИТЕТ ТОРГ» зареєстровано право спільної часткової власності на 1/2 частини нежитлової будівлі магазину, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Також суди встановили, що 19.08.2019 до Управління ДАБК надійшло звернення громадянки ОСОБА_1 , у якому вона просила перевірити законність будівництва за адресою: АДРЕСА_1 та вжити заходів щодо ліквідації незаконного будівництва.

02.09.2019 Управління ДАБК прийняло наказ №01-13/375 ДАБК «Про проведення позапланової перевірки», яким наказано провести позапланову перевірку на об`єкті виконання будівельних робіт «Реконструкція нежитлових будівель літ. «А» та літ. «В» за адресою: АДРЕСА_1 », замовник - ТОВ «ПАРИТЕТ ТОРГ»; предмет перевірки - дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

На підставі вказаного наказу, у період з 04.09.2019 по 17.09.2019 Управлінням ДАБК проведено позапланові перевірки дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єктах «Реконструкція нежитлової будівлі літ. «А» без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 » та «Реконструкція нежитлової будівлі літ. «В» без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 », за результатами яких складено акти перевірок від 17.09.2019 №001619 та №001620.

В цих актах перевірок зафіксовано, що ТОВ «ПАРИТЕТ ТОРГ» наведено недостовірні дані у деклараціях про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) за №ОД 141191641059 на об`єкті «Реконструкція нежитлової будівлі літ. «А» без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 » та №ОД 141191781015 «Реконструкція нежитлової будівлі літ. «В» без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 », чим порушено вимоги частини десятої статті 39 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI).

Також в актах перевірок, зокрема, зазначено, що в наданих ТОВ «ПАРИТЕТ ТОРГ» повідомленнях про початок виконання будівельних робіт, серед іншого, вказано, що проектна документація розроблена ТОВ «Алюма Одесса» та затверджена замовником ТОВ «ПАРИТЕТ ТОРГ». Управлінням ДАБК на адресу ТОВ «Алюма Одесса» надіслано лист від 16.09.2019 №01-5/112-ОГ із запитом щодо надання інформації про розроблення проектної документації на реконструкцію нежитлових будівель літ. «А» та літ. «В» за адресою: м. Одеса, Суворовський р-н, вул. Генерала Бочарова, 40/1, замовник - ТОВ «ПАРИТЕТ ТОРГ» та, у разі її розроблення, надання копії цієї проектної документації. Також, Управління ДАБК просило повідомити чи укладався договір на здійснення авторського нагляду між ТОВ «Алюма Одесса» і замовником ТОВ «ПАРИТЕТ ТОРГ» та, у разі його укладення, надати копію відповідного договору.

Листом від 16.09.2019 № 01-06/250 ТОВ «В.С.ПРОЕКТ» повідомило відповідача, що згідно із рішенням учасників ТОВ «Алюма Одесса» від 03.12.2018 №12/1 назву підприємства змінено на ТОВ «В.С.ПРОЕКТ». Також, ТОВ «В.С.ПРОЕКТ» повідомило, що не розробляло проектної документації на реконструкцію нежитлових будівель літ. «А» та літ. «В» за адресою: м.Одеса, Суворовський р-н, вул. Генерала Бочарова, 40/1, замовник - ТОВ «ПАРИТЕТ ТОРГ», а також не укладало договір на здійснення авторського нагляду із замовником будівництва.

У зв`язку з наведеним вище, під час проведення перевірок відповідач дійшов висновку про наведення позивачем недостовірних даних у зареєстрованих повідомленнях про початок виконання будівельних робіт та в зареєстрованих деклараціях про готовність об`єктів до експлуатації в частині проектної документації.

Вважаючи, що зазначені недостовірні дані є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, на підставі статті 39-1 Закону № 3038-VI Управління ДАБК 09.10.2019 прийняло накази №01-13/417ДАБК «Про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ОД 141191781015 від 27.06.2019р.» та №01-13/419 ДАБК «Про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ОД 141191641059 від 13.06.2019р.».

Вважаючи такі накази протиправними ТОВ «ПАРИТЕТ ТОРГ» звернулось до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що після реєстрації ТОВ «ПАРИТЕТ ТОРГ» 20.08.2019 права власності на новостворений об`єкт містобудування, декларації про введення об`єктів в експлуатацію від 27.06.2019 №ОД 141191781015 та від 13.06.2019 №ОД 141191641059, як акти одноразового застосування, вичерпали свою дію.

При цьому, судами першої та апеляційної інстанцій зазначено, що після реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна, у разі наявності підстав вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Управління ДАБК може звернутися з позовом про знесення самочинно самочинного будівництва у порядку, встановленому законом.

Також, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення Управлінням ДАБК процедури проведення перевірок, оскільки визнав обґрунтованими доводи позивача щодо проведення перевірок за відсутності уповноважених осіб ТОВ «ПАРИТЕТ ТОРГ» та невручення їм копій актів перевірок від 17.09.2019 №001619 та №001620, чим фактично позбавлено позивача можливості взяти участь у здійсненні позапланових заходів контролю та захищати свої права.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. Касаційна скарга Управління ДАБК мотивована тим, що вирішуючи цей спір суди попередніх інстанцій не врахували того, що об`єкт «Реконструкція нежитлової будівлі літ. «А» без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: м. Одеса, Суворовський р-н, вул. Генерала Бочарова, 40/1» є самочинним будівництвом, оскільки позивачем в повідомленнях про початок виконання будівельних робіт на вказаному вище об`єкті наведено недостовірні дані, а відтак в силу приписів частини другої статті 376 ЦК України особа, яка здійснила таке будівництво не набуває права власності на нього.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.

12. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

13. Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

14. Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

15. Законом, який визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є, зокрема, Закон № 3038-VI.

16. Статтею 9 Закону України від 20.05.1999 № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом № 3038-VI.

17. Статтею 1 Закону № 3038-VI передбачено, що замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

18. Згідно зі статтею 4 Закону № 3038-VI об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

19. Частинами першою та другою статті 34 Закону № 3038-VI передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

20. Згідно із частинною першою статті 39 Закону № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I-III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

21. Отже, реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації можлива виключно після завершення будівництва.

22. Згідно із частиною третьої статті 34 Закону № 3038-VI центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів. Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання.

23. Частиною десятою статті 39 Закону № 3038-VI визначено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

24. Відповідно до частини другої статті 39-1 Закону № 3038-VI у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

25. Таким чином, реєстрація декларації може бути скасована у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

26. Так, згідно з абзацами сьомим та восьмим пункту 22 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок № 466) у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

27. Як видно з наведених норм права виключною підставою для скасування декларації про початок будівництва є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження. При цьому, виявлені недостовірні дані, зазначені у деклараціях про початок виконання будівельних робіт або про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом.

28. Наявність даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру.

29. Аналогічні підходи до застосування зазначених вище актів законодавства викладені, зокрема, Верховним Судом у постановах від 14.03.2018 у справі №814/1914/16, від 26.06.2018 у справі № 826/20445/16, від 18.10.2018 у справі № 695/3442/17, від 23.10.2018 у справі № 826/9275/17, від 13.12.2018 у справі № 522/6212/17, від 22.01.2019 у справі №826/17907/17.

30. Згідно зі статтею 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

31. Згідно з правовою позицією, неодноразово висловленою у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справах №821/1157/16, №2а-10138/12/2670, від 27.04.2021 у справі №640/21256/18 та від 15.06.2021 у справі №813/2549/18, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

32. Так, у пункті 39 постанови Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 420/1674/19 міститься правовий висновок, згідно із яким зі змісту положень статті 41 Закону № 3038-VI та Порядку № 553 видно, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, заходи, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.

33. Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва.

34. Виключенням із цього загального правила є випадки виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.

35. За правилами статті 26 Закону № 3038-VI завершальним етапом будівництва об`єкта містобудування є реєстрація права власності на такий об`єкт.

36. З огляду на викладене, реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку вчинення позивачем дій щодо реалізації наданого йому цією декларацією права на проведення будівельних робіт.

37. Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання.

38. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 804/1510/16, від 02.10.2018 у справі № 465/1461/16-а, від 01.10.2019 № 826/9967/18, від 05.06.2019 у справі № 815/3172/18, від 23.07.2019 у справі № 826/5607/17.

39. Приймаючи оспорювані у цій справі накази відповідач демонструє «формальне» виконання своїх функцій, оскільки він не спрямований на досягнення поставленої мети, а саме: забезпечення дотримання суб`єктом містобудівної діяльності правил благоустрою, визначених, зокрема, Законом України «Про благоустрій населених пунктів», оскільки за наявності чинного документа про право власності на новозбудований (реконструйований) об`єкт будівництва скасування декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об`єкта не тягне за собою настання будь-яких правових наслідків.

40. Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) суд визнав незаконне та непропорційне втручання у права заявника, гарантовані статтею 1 Першого протоколу Конвенції. Суд у цьому рішенні підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

41. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість [рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), пункт 73]. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу [рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58]. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків [див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункт 74].

42. Отже, зареєструвавши декларацію про готовність об`єкта до експлуатації та право власності на побудований об`єкт, зважаючи на принцип юридичної визначеності та належного урядування, позивач вправі сумлінно розраховувати на використання належного майна, що виключає неправомірне втручання з боку суб`єкта владних повноважень. Адже принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону). Недоліки в роботі органу державної влади не можуть в подальшому призводити до негативних наслідків для особи.

43. З урахування наведеного, колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанції про протиправність оспорюваних у цій справі наказів.

44. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

45. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами попередніх інстанцій оспорюваних рішень і погоджується з їх висновками у справі.

46. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020 у справі №420/7511/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіА.І. Рибачук Л.Л. Мороз А.Ю. Бучик