Постанова

від 31.05.2022 по справі 280/597/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2022 року

м. Київ

справа №280/597/19

адміністративне провадження № К/9901/9061/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді -доповідача Дашутіна І. В.,

суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року, у складі колегії суддів: Головко О.В. (доповідач), Ясенової Т.І., Суховарова А.В., у справі №280/597/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

До суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ», у якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 13.11.2018 № 0017721414, № 0017731414, № 0017741414 та № 0017751414.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року позов задоволено повністю.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) від 13.11.2018 №0017721414, від 13.11.2018 №0017731414, від 13.11.2018 №0017741414 та від 13.11.2018 №0017751414.

Стягнуто з Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 19 210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн 00 коп. до Спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів УК у Дніпр. р-ні м.Зап/Дніпр./22030101, код ЄДРПОУ 38025423, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р UA078999980000034310206084010, код бюджетної класифікації 22030101, призначення платежу *;101; із зазначенням ідентифікаційного коду платника).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з акту перевірки та відзиву на позовну заяву неможливо встановити, які саме господарські операції з загальної суми у 20515207 грн підтверджені документально, а які не підтверджено. З акту перевірки та доданих до нього додатків неможливо встановити по яким саме господарським операціям контролюючим органом встановлено завищення витрат на суму 10157479 грн, неможливо встановити в якій частині документи було надано, а в якій ні, а тому висновок контролюючого органу про заниження позивачем фінансового результату на суму 10157479 грн та відповідно висновок про завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування за 2017 рік на зазначену суму, не відповідає критеріям обґрунтованості та є належним чином не вмотивованим. Отже, спірні податкові повідомлення-рішення в частині вищевказаного порушення підлягають скасуванню, а позовні вимоги задоволенню. Також, суд указав, що у правовідносинах між ТОВ «АК «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» та ТОВ «ТНК Індастріз Україна» саме останній виступав продавцем товару, тобто обов`язок, в силу приписів ст. 120 ПК України, щодо своєчасної реєстрації податкової накладної в ЄРПН покладено саме на контрагента позивача. Суд першої інстанції дійшов висновку про хибність доводів податкового органу, що за заборгованістю позивача перед Компанією «AIROP CYPRUS LIMITED» на суму 27561600 грн минув строк позовної давності, з огляду на те, що матеріалами адміністративної справи підтверджується, що позивач листами від 12.01.2015 № 024/11-15 та від 02.01.2018 № 02-01/18/1 повідомляв Компанію «AIROP CYPRUS LIMITED» про визнання заборгованості на суму 27561600 грн та вчинення дій щодо її погашення в добровільному порядку. Також суд указав, що матеріали адміністративної справи містять додаткові угоди до контрактів, відповідно до яких сторонами збільшено строк позовної давності до 10 років.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Під час апеляційного розгляду справи до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» про закриття провадження в адміністративній справі № 280/597/19 у зв`язку з припиненням юридичної особи.

Вирішуючи клопотання, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19 листопада 2019 року у справі № 908/1641/19 банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» (код ЄДРПОУ 32154499), ліквідовано, провадження у справі закрито.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16 січня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19 листопада 2019 року у справі № 908/1641/19 повернуто заявникові.

Також, згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» припинено 18.12.2019 за судовим рішенням.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року в адміністративній справі № 280/597/19 було скасовано. Провадження в адміністративній справі № 280/597/19 закрито.

У подальшому до Третього апеляційного адміністративного суду було подано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року в адміністративній справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року (суддя Бойченко Ю.П., повний текст рішення складено 15 жовтня 2019 року) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, яка була обґрунтоване тим, що постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2020 по справі № 908/1641/19 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19 листопада 2019 року було скасовано, а справу передано для продовження розгляду у ліквідаційній процедурі до Господарського суду Запорізької області.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року було задоволено.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року скасовано.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задоволено частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року в адміністративній справі № 280/597/19 в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Запорізькій області від 13.11.2018 № 0017741414, № 0017751414 та № 0017731414 скасовано.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» в цій частині відмовлено.

В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду залишено без змін.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області документально підтверджені судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 4802 (чотири тисячі вісімсот дві) грн. 50 коп.

Відмовляючи в позовних вимогах суд виходив з того, що ТОВ «АК «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» занижено показники у рядку 4 декларацій на загальну суму ПДВ 8842,49 грн, оскільки згідно з даними податкової декларації № 255 від 20.12.2015 сума ПДВ складає 419,14 грн, а інших податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит з ПДВ за грудень 2015 року у розмірі 9261,63 грн, останнім до перевірки надано не було, а тому податкове повідомлення-рішення № 0017731414 не підлягає скасуванню. Суд указав, що доводи відповідача про заниження ТОВ «АК «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» у спірному періоді фінансового результату на загальну суму 38252638 грн, у тому числі за 2017 рік на 10157479 грн, за 2018 рік на 27561600 грн, є обґрунтованими та доведеними, а податкові повідомлення-рішення від 13.11.2018 № 0017741414 та № 0017751414 правомірними, оскільки позивач не направив до податкового органу зауваження щодо не врахування окремих документів, які в сукупності з іншими спростовують виявлене порушення. Не були надані позивачем належні та допустимі докази у спростування висновку податкового органу і до суду. Суд також указав, що до скарги позивачем було надано додаткові документи, які не були взяті до уваги контролюючим органом під час позапланової перевірки, зокрема, листи-повідомлення від 12.01.2015 № 024/11-15 та від 02.01.2018 № 02-01/18/1 про визнання заборгованості перед Компанією «AIROP CYPRUS LIMITED» на суму 27561600 грн та додаткові угоди до контрактів про збільшення строку позовної давності до 10 років. Також позивачем не надано доказів, що під час проведення перевірки податковий орган не взяв до уваги вищезазначені документи. Докази надіслання листом з повідомленням про вручення та з описом вкладення або надання безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів, засвідчені печаткою платника податків, матеріали справи не містять. При цьому, на вимогу суду апеляційної інстанції належні та допустимі докази наявності вищенаведених документів на час проведення перевірки позивачем також не надані, що свідчить про їх відсутність на час проведення податкової перевірки.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

17 вересня 2018 року ГУ ДФС у Запорізькій області, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, видано наказ №3200 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Авіаційна компанія «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ», яким наказано провести документальну виїзну перевірку ТОВ «Авіаційна компанія «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» з 24.09.2018 тривалістю 5 робочих днів. Перевірку наказано провести за період діяльності з 01.01.2015 по 23.09.2018 з метою перевірки питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 23.09.2018.

21 вересня 2018 року ГУ ДФС у Запорізькій області видано направлення на перевірку №2255, 2256 та №2257.

У період з 24.09.2018 по 28.09.2018 співробітниками ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 23.09.2018, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 10.01.2011 по 23.09.2018, за результатами якої складено Акт перевірки №588/08-01-14-14/32154499 від 05.10.2018.

В Акті перевірки від №588/08-01-14-14/32154499 від 05.10.2018 контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог:

п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 4 961 088 грн, у тому числі за 2018 рік на суму 4 961 088 грн;

п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 10 157 479 грн, у тому числі за 2017 рік на суму 10 157 479 грн;

п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 8842,00 грн, у тому числі за жовтень 2016 року на суму 6818 грн, за листопад 2016 року на суму 2024 грн;

п.120-1.2 ст.120-1 Податкового кодексу України, за відсутність реєстрації податкових накладних протягом граничного строку до позивача застосовується штрафна санкція у розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість з вартості реалізованого пального у сумі 4421,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки від №588/08-01-14-14/32154499 від 05.10.2018 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.11.2018:

№0017741414, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 10 157 479 грн;

№0017751414, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 6 201 360,00 грн, у т.ч. за податковим зобов`язанням - 4 961 088,00 грн, за штрафними санкціями - 1 240 272,00 грн;

№0017731414, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 11052,50 грн, за податковим зобов`язанням - 8842,00 грн та 2210,50 грн - за штрафними санкціями;

№0017721414, яким до позивача застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість на загальну суму 4421,00 грн.

Відповідно до приписів статті 56 Податкового кодексу України позивач скористався правом на адміністративне оскарження спірних рішень. Рішенням ДФС України від 25.01.2019 №3828/6/99-99-11-04-02-25 залишено скаргу ТОВ «АК «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» без задоволення, а податкові повідомлення-рішення №№0017721414, 0017731414, 0017741414, 0017751414 - без змін.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, звернувся з даним позовом до суду.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що в акті перевірки (сторінка 6) контролюючим органом зазначено про те, що загальна сума доходу платника податків за перевіряємий період складає 81 849 342 грн, загальна сума витрат за перевіряємий період складає 102 364 463 грн, відхилення між доходами та затратами від діяльності підприємства складає (-) 20 515 207 грн.

Також, згідно з наданими до перевірки первинними документами встановлено наявність взаємовідносин позивача з ТОВ «ТНК Індастріз Україна» (код ЄДРПОУ 32662383), обсяг сформованого податкового кредиту з ПДВ склав 9261,63 грн, у т.ч. по періодам: грудень 2015 року на суму 9261,63 грн. Сума сформованих ТОВ «ТНК Індастріз Україна» податкових зобов`язань за грудень 2015 року складає 419,14 грн. Розбіжність виникла у розмірі 8842,49 грн.

Крім того, судами встановлено, що між ТОВ «Авіаційна компанія «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» та Компанією «AIROP CYPRUS LIMITED» було укладено договори оренди повітряних суден.

У ході перевірки податковим органом встановлено, що за указаними договорами позивач має борг перед контрагентом, який станом на 01.01.2018 складає 27561600 грн (рядок 1615 Балансу Ф.1), проте згідно з рядком 1615 Балансу Ф.1 станом на 20.09.2018 заборгованість не відображена. Доказів погашення такої заборгованості в ході перевірки позивачем не надано, у зв`язку з чим податковий орган дійшов висновку, що в даному випадку має місце безнадійна заборгованість.

Також, суд першої інстанції указав, що матеріалами адміністративної справи підтверджується, що позивач листами від 12.01.2015 № 024/11-15 та від 02.01.2018 № 02-01/18/1 повідомляв Компанію «AIROP CYPRUS LIMITED» про визнання заборгованості на суму 27561600 грн та вчинення дій щодо її погашення в добровільному порядку. Також матеріали адміністративної справи містять додаткові угоди до контрактів, відповідно до яких сторонами збільшено строк позовної давності до 10 років.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Позивачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Доводи касаційної скарги позивача ґрунтуються на тому, що судам безпідставно не було враховано доводи позивача стосовно реальності господарських взаємовідносин позивача у перевіряємий період з його контрагентами. Посилається на те, що Верховним Судом приймались рішення по справам у подібних правовідносинах стосовно підтвердження реальності здійснення господарської операції при наданні відповідних документів лише під час розгляду судової справи, а не в період перевірки чи заперечень (№806/434/16, №820/12113/15, №820/6512/16). Разом з тим, суд апеляційної інстанції не врахував вказані рішення Верховного Суду під час ухвалення оскаржуваного рішення.

З огляду на зміст касаційної скарги, підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Відповідачем було подано відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити в задоволенні вимог касаційної скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Таким чином, з урахуванням зазначених позивачем підстав для касаційного оскарження судового рішення, касаційному перегляду у вказаній справі підлягає рішення суду в частини висновків щодо податкового повідомлення-рішення відповідача, яке було прийнято за наслідками перевірки взаємовідносин позивача із Компанією «AIROP CYPRUS LIMITED».

Відповідно до пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що заборгованість платника податків перед контрагентом, щодо якої закінчився строк позовної давності, є доходом платника податків, який має бути відображений останнім у власній податковій та бухгалтерській звітності.

Надаючи оцінку обґрунтованості та правомірності зазначених податкових повідомлень-рішень, судом апеляційної інстанції було встановлено, що за висновком відповідача, який покладений в основу нарахування податкових зобов`язань, позивач не відніс до складу доходу суму непогашеної кредиторської заборгованості по взаємовідносинах з Компанією «AIROP CYPRUS LIMITED» та занизив дохід за півріччя 2018 року на загальну суму 27561600 грн.

Так, судом установлено, що між ТОВ «Авіаційна компанія «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» та Компанією «AIROP CYPRUS LIMITED» було укладено договори оренди повітряних суден.

У ході перевірки податковим органом встановлено, що за вказаними договорами позивач має борг перед контрагентом, який станом на 01.01.2018 складає 27 561 600 грн (рядок 1615 Балансу Ф.1), проте згідно з рядком 1615 Балансу Ф.1 станом на 20.09.2018 заборгованість не відображена. Доказів погашення такої заборгованості в ході перевірки позивачем не надано, у зв`язку з чим податковий орган дійшов висновку, що в даному випадку має місце безнадійна заборгованість.

При цьому, позивачем лише під час судового розгляду справи було надано листи від 12.01.2015 № 024/11-15 та від 02.01.2018 № 02-01/18/1, якими позивач повідомляв Компанію «AIROP CYPRUS LIMITED» про визнання заборгованості на суму 27561600 грн та вчинення дій щодо її погашення в добровільному порядку. Також матеріали адміністративної справи містять додаткові угоди до контрактів, відповідно до яких сторонами збільшено строк позовної давності до 10 років.

Разом з тим, Суд зазначає, що згідно з п.п. 44.1, 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

За приписами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Отже, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України до їх відсутності.

Ураховуючи вищезазначене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що під час проведення перевірки позивач повинен був надати усі документи, які стосуються її проведення.

Оскільки позивач не надав документи для проведення перевірки, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податків та визнати ці суми не підтвердженими документально.

Суд апеляційної інстанції правильно застосував норму абзацу першого пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, відхиляючи довід позивача про наявність у нього відповідних документів по взаємовідносинах з вказаним контрагентом на час судового розгляду. Ця норма вимагає наявність документів на час складення податкової звітності, встановлює правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила як виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності. Вона є складовою механізму правового регулювання податкового обліку і не входить в будь-яку конкуренцію з процесуальними нормами, якими встановлені правила доказування в адміністративному судочинстві.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у справі №826/27811/15.

Суд звертає увагу на те, що в ході розгляду адміністративної справи при оскарженні рішення суб`єкта владних повноважень суд перевіряє чи прийнято воно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Скаржник в поданій касаційній скарзі указує на неврахування судом апеляційної інстанції при прийнятті рішення у справі правових позицій, викладених Верховним Судом у справах №806/434/16, №820/12113/15, №820/6512/16.

Колегія суддів зауважує, що наведені позиції Верховного Суду у справах (№806/434/16, №820/12113/15, №820/6512/16 сформовані Судом за результатом розгляду вказаних справ, зважаючи на обсяг наданих позивачами доказів в підтвердження реальності здійснення господарських операцій. При цьому, така позиція Суду не стосується порядку застосування певних норм права, що мала би враховуватись судами попередніх інстанцій при розгляді аналогічних спорів, а є висновком за результатом оцінки наданих учасниками справи доказів та установлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а підстави, наведені скаржником для касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій, не є такими, що відповідають вимогам пункту 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на наведене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» - залишити без задоволення.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М. М. Яковенко