Рішення

від 01.06.2022 по справі 910/16479/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.06.2022Справа № 910/16479/21

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЗС ЗЕРНОСЕРВІС"

до Державного підприємства "УКРЛІКТРАВИ"

про стягнення 877 081,36 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КЗС ЗЕРНОСЕРВІС" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "УКРЛІКТРАВИ" (відповідач) про стягнення 877 081,36 грн., з яких 742 035,00 грн. основного боргу, 92 353,94 грн. інфляційних втрат, 42 692, 420 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором про надання послуг № 15-05/2-19 від 15.05.2019 в частині здійснення повної та своєчасної оплати за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/16479/21 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/16479/21 позивач та відповідач повідомлені належним чином, що підтверджується повернутим на адресу суду повідомленням про вручення поштових відправлень.

Станом на дату розгляду справи інших заяв та/або доказів від сторін на підтвердження своїх вимог та заперечень, в тому числі клопотань процесуального характеру до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.05.2019 між відповідачем (замовник) та позивачем (виконавець) укладено Договір № 15-05/2-19 про надання послуг (Договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов`язується надати послуги по дискуванню на площі 777 га., сільськогосподарською технікою виконавця, зазначеною в специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору, на полях замовника, а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити вартість послуг виконавця, відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п. 5.1.1. Договору послуги підлягають оплаті протягом 90 банківських днів після надання виконавцем послуг, складення агрономічного звіту та підписання сторонами додаткового договору, актів обстеження земельних масивів та актів приймання-передачі послуг.

Згідно з п. 6.1. Договору виконавець здає, а замовник приймає виконані роботи на підставі акта прийому-передачі виконаних робіт. Замовник зобов`язаний направити виконавцю електронною поштою чи кур`єром підписаний акт прийому-передачі наданих послуг протягом 3 (трьох) днів після його складання.

23.05.2019 між сторонами було підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 2, відповідно до якого позивачем надано послуги, а відповідачем відповідні послуги прийнято на загальну суму 742 035,00 грн.

04.06.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості в тому числі за Договором у сумі 742 035,00 грн.

22.06.2020 відповідач направив позивачу відповідь на вимогу, згідно якої визнав заборгованість, в тому числі за Договором в сумі 742 035,00 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідачем не надано суду доказів виконання своїх грошових зобов`язань у строк, встановлений Договором.

Позивач, окрім суми основного боргу розрахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 92 353,94 грн. та 3% річних в розмірі 42 692,42 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 92 353,94 грн. та 3% річних в розмірі 42 692,42 грн.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КЗС ЗЕРНОСЕРВІС" до Державного підприємства "УКРЛІКТРАВИ" про стягнення 877 081,36 грн. підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір за розгляд даної справи покладаються на відповідача.

Крім того у позовній заяві позивач просив суд покласти на відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано до суду договір про надання правової допомоги від 17.08.2021, додаткову угоду № 3 до договору від 17.08.2021, відповідно до п. 3 якої встановлено фіксований розмір гонорару - 13 500,00 грн., рахунок на оплату № 29 від 25.08.2021 та платіжне доручення № 6 від 27.09.2021.

Таким чином, позивачем надано до матеріалів справи достатньо доказів на підтвердження факту надання Адвокатським бюро "Сергія Тимошенко" професійної правничої допомоги позивачу в межах даної справи на суму 13 500,00 грн.

Із врахуванням викладеного вище, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 500,00 грн. відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КЗС ЗЕРНОСЕРВІС" до Державного підприємства "УКРЛІКТРАВИ" про стягнення 877 081,36 грн. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства "УКРЛІКТРАВИ" (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 1, ідентифікаційний код 37471692) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЗС ЗЕРНОСЕРВІС" (16040, Чернігівська область, Новгород-Сіверський р-н, с. Печенюги, вул. Центральна, буд. 80, ідентифікаційний код 41270413) 742 035 (сімсот сорок дві тисячі тридцять п`ять) грн. 00 коп. заборгованості, 92 353 (дев`яносто дві тисячі триста п`ятдесят три) грн. 94 коп. інфляційних втрат, 42 692 (сорок дві тисячі шістсот дев`яносто дві) грн. 42 коп. 3% річних, 13 156 (тринадцять тисяч сто п`ятдесят шість) грн. 22 коп. судового збору та 13 500 (тринадцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02.06.2022.

Суддя С. В. Стасюк