Рішення

від 01.06.2022 по справі 920/1299/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.06.2022м. СумиСправа № 920/1299/21

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши матеріали справи № 920/1299/21 в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Арго (вул. Комісара Руднєва, 6, с. Руднєве, Путивльський район, Сумська область, 41526, код ЄДРПОУ 30051562)

до відповідача: Ukraine North for Trade and Supplies (3 azbak St. Saida zinab Cairo, Egypt, Commercal certificate No:150292)

про стягнення 15 051,00 доларів США (408 634,65 грн).

представники сторін:

позивача Джепа Г.В.;

відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 15051,00 доларів США, що на день подання позову за офіційним курсом НБУ складає 408 634,65 грн., за невиконання умов контракту №1/2020 від 15.10.2020, а також судові витрати пов`язані з розглядом справи.

За приписами ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Відповідно до п. 7.2 договору № 1/2020 від 15.10.2020 усі спори, розбіжності або претензії, що виникають за цим договором або у зв`язку з ним, включаючи спори, що стосуються його тлумачення, виконання, порушення, припинення чи недійсності, підлягають вирішенню в Господарському суді Сумської області відповідно до законодавства України. Цей договір регулюється матеріальним правом України. Мова судового розгляду українська.

Отже, сторони досягли домовленості про розгляд спору в Господарському суді Сумської області.

Ухвалою від 06.12.2021 суд постановив відкрити провадження у справі та призначити підготовче засідання на 11.01.2022.

Ухвалою від 11.01.2022 відкладено підготовче засідання на 27.01.2022, 10 год. 40 хв, явку позивача визнано обов`язковою.

24.01.2022 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд розглядати справу без участі представника відповідача та зазначає, що причиною прострочення оплати за товар стало те, що контейнери з товаром були заблоковані в порту Арабської Республіки Єгипет у зв`язку з невиконанням компанією посередником своїх зобов`язань з митного оформлення товару, тому товар не був доставлений кінцевому покупцю, що стало причиною неотримання відповідачем грошових коштів за товар.

Ухвалою від 27.01.2022 суд постановив продовжити строк підготовчого засідання на 30 днів до 05.03.2022 та відкласти підготовче засідання на 17.02.2022.

Ухвалою від 17.02.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 01.03.2022.

Однак, 01.03.2022 розгляд справи по суті не відбувся, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та запровадженням воєнного стану відповідно до Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, зміною територіальної підсудності судових справ господарського суду Сумської області в умовах воєнного стану відповідно до розпорядження Верховного Суду від 22.03.2022 №12/0/9-22 та відновленням із 25.04.2022 територіальної підсудності судових справ відповідно до розпорядження Верховного Суду від 22.04.2022 №25/0/9-22.

Ухвалою від 26.04.2022 суд призначив розгляд справи по суті в судове засідання на 12.05.2022.

Ухвалою від 12.05.2022 суд відклав розгляд справи по суті на 02.06.2022.

Згідно зі статтею 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом у межах наданих йому повноважень створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб`єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Згідно зі ст. 31 Закону України «Про міжнародне приватне право» якщо інше не передбачено законом, форма правочину має відповідати вимогам права, яке застосовується до змісту правочину, але достатньо дотримання вимог права місця його вчинення, а якщо сторони правочину знаходяться в різних державах, - права місця проживання або місцезнаходження сторони, яка зробила пропозицію, якщо інше не встановлено договором.

Зовнішньоекономічний договір, якщо хоча б однією стороною є громадянин України або юридична особа України, укладається у формі, передбаченій законом, незалежно від місця його укладення, якщо інше не встановлено міжнародним договором України.

З матеріалів справи вбачається, що 15.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арго» (позивач, сторона-1) та Ukraine North for Trade and Supplies (відповідач, сторона-2) у письмовій формі був укладений контракт № 1/2020, за умовами якого сторона-1, яка є виробником сільськогосподарської продукції, зобов`язується поставити стороні-2 товар вівсяні пластівці, митний код 1104129000, а сторона-2 зобов`язується прийняти та оплатити товар у порядку та на умовах, зазначених у цьому договорі.

Кількість, ціна, асортимент та умови поставки товару визначаються сторонами у специфікаціях, які є додатками до цього договору та його невід`ємною частиною (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 1.3. договору сторона-1 підтверджує, що країною походження товару є Україна.

Загальна вартість товару, поставленого за цим договором, становить 1000000 доларів США (п. 1.4. договору).

Відповідно до п. 4.2. договору платежі між стороною-1 та стороною-2 за кожну поставлену партію товару здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з дати отримання товару.

Факт виконання позивачем зобов`язань з поставки відповідачу товару за контрактом підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема специфікацією до контракту, сертифікатом походження товару, рахунком, пакувальним листом, вантажною митною декларацією (форма МД-2).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов`язань щодо оплати отриманого за контрактом товару, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 15051,00 доларів США.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 222 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Як встановлено судом, факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 15051,00 доларів США підтверджується наявними в матеріалах справи копіями специфікації до контракту, сертифікату походження товару, рахунку, пакувального листа, вантажної митної декларації (форма МД-2). Відповідач не розрахувався за поставлений товар у строки встановлені договором, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідачем не подано доказів оплати товару, тому враховуючи факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань стосовно повної та своєчасної оплати поставленого за контрактом товару, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 15051,00 доларів США заборгованості за товар.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 6129,75 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Ukraine North for Trade and Supplies (3 azbak St. Saida zinab Cairo, Egypt, Commercal certificate No:150292) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Арго (вул. Комісара Руднєва, 6, с. Руднєве, Путивльський район, Сумська область, 41526, код ЄДРПОУ 30051562) 15051,00 доларів США, що на день подання позову за офіційним курсом НБУ складає 408634,65 грн (чотириста вісім тисяч шістсот тридцять чотири гривні 65 копійок), витрати по сплаті судового збору в сумі 6129,75 грн (шість тисяч сто двадцять дев`ять гривень 75 копійок).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 02.06.2022.

Згідно статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

СуддяВ.В. Яковенко