ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
02 червня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/42/22
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
при секретарі судового засідання Бега В.М.
розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тер Аудит (вул. Старий Ринок, 3/61, м. Тернопіль, 46001)
до відповідача Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь" (вул. Текстильна, 28, м. Тернопіль, 46016)
про стягнення 279000 грн боргу.
За участю від:
позивача не з`явився
відповідача не з`явився
Зміст позовних вимог, позиція позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю Тер Аудит звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь" про стягнення 279000 грн боргу, 18970 грн - втрат від інфляції, 6723,71 грн - 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві б/н від 10.01.2022 (вх. №45 від 18.01.2022) посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання аудиторських консультаційних послуг від 28.08.2018, в частині оплати за надані послуги.
Відповідно до заяви б/н від 04.05.2022 (вх. №2740 від 05.05.2022) про зменшення позовних вимог позивач просив суд стягнути з відповідача 279000 грн боргу та повернути йому судовий збір в сумі 385,41 грн, у зв`язку із зменшенням позовних вимог.
Позиція відповідача.
Відповідач участі уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву, в порядку ст. 165 ГПК України, у встановлений в ухвалі від 07.02.2022 (про відкриття провадження у справі) не надав.
Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у ч.2 ст. 178 ГПК України.
Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 07.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/42/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 10.03.2022.
Ухвалою суду від 10.03.2022: продовжено строк підготовчого провадження по справі №921/42/22; підготовче судове засідання у справі відкладено на 14.04.2022.
Ухвалою суду від 14.04.2022 підготовче судове засідання у справі відкладено на 05.05.2022.
Надалі, ухвалою суду від 05.05.2022: прийнято до розгляду заяву б/н від 04.05.2022 (вх. № 2740 від 05.05.2022) про зменшення позовних вимог; закрито підготовче провадження по справі №921/42/22 та призначено її до розгляду по суті на 02.06.2022.
Позивач явку повноважного представника в судове засідання 02.06.2022 не забезпечив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідач явку повноважного представника в судовому засіданні 02.06.2022 не забезпечив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що учасникам справи було створено належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті справи та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду справи за наявними в справі матеріалами.
Суд, у судовому засіданні 02.06.2022, після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю Тер Аудит (надалі виконавцем) та Тернопільським державним науково-технічним підприємством "Промінь" (надалі замовником) 28.08.2018 укладено договір про надання аудиторських консультаційних послуг (надалі - договір), згідно п. 1.1 якого замовник доручив, а виконавець взяв на себе обов`язок надавати замовнику аудиторські послуги у формі консультування з питань економіко-правового забезпечення господарської діяльності.
Консультаційні послуги надаються замовнику за його письмовим або усним запитом. Для цього замовник назначає серед своїх працівників осіб, які уповноважені звертатися із запитами згідно договору та завжди інформувати про все виконавця (п. 1.4 договору).
Згідно п. 1.5 договору терміни та форма надання окремих послуг узгоджуються сторонами договору.
Відповідно до п. 2.1 договору за виконання робіт за цим договором замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 7000 грн в розрахунку за один календарний місяць, яка оплачується до 10 числа кожного місяця, який підлягає оплаті, протягом дії цього договору.
У п. 3.2 договору зазначено, що він вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2018.
Прийняття робіт (надання послуг) згідно даного договору здійснюється щомісячно на підставі актів прийому - передачі робіт (наданих послуг). У разі виконання послуг в повному обсязі виконавцем, але відмовою замовника підписати акт прийому передачі (наданих послуг), роботи за даним договором вважаються виконаними та підлягають оплаті замовником в розмірі, визначеному п. 2.1 цього договору.
Додатковими угодами від 28.12.2018, від 28.12.2020 до договору на надання аудиторських консультаційних послуг від 28.08.2018 термін дії договору продовжувався відповідно до 31.12.2020 та 31.12.2021.
Відповідно до умов п. 1 укладеної 28.12.2019 між сторонами додаткової угоди до договору на надання аудиторських консультаційних послуг від 28.08.2018, сторонами з 01.01.2020 п. 2.1 договору викладено у наступній редакції: «за виконання робіт за цим договором замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 10000 грн в розрахунку за один календарний місяць, яка оплачується до 10 числа кожного місяця, який підлягає оплаті, протягом дії цього договору».
На виконання умов договору позивачем надано, а відповідачем прийнято роботи, послуги консультування з питань економіко-правового забезпечення господарської діяльності відповідно до актів наданих послуг за червень грудень 2019 року (кожен на суму 7000 грн) та за січень 2020 року грудень 2021 року (кожен на суму 10000 грн).
Вказані акти підписані відповідачем без жодних заперечень (зауважень).
В матеріалах справи міститься оформлений у двосторонньому порядку Акт звірки взаємних розрахунків, яким сторонами підтверджено, що станом на 31.12.2021 у Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь" перед Товариством з обмеженою відповідальністю Тер Аудит значиться заборгованість в сумі 279000 грн.
З врахуванням правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, 11.01.2022 у справі №927/738/19 акт звірки взаєморозрахунків являється підтвердженням наявності боргу суб`єкта господарювання, його розміру, визнання боржником такого боргу.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Несплата коштів в сумі 279000 грн, стала підставою для звернення позивача до суду з вимогою про відновлення його порушених прав.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.
Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання (ч. 2 ст. 901 ЦК України).
Згідно ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
Відповідно до ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Наявні у матеріалах справи копії актів наданих послуг вказують на належне виконання позивачем умов договору про надання аудиторських консультаційних послуг від 28.08.2018.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Згідно статті 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.
За статтею 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Нормами ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.
Судом з`ясовано, що в порушення умов договору про надання аудиторських консультаційних послуг від 28.08.2018, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 193 ГК України, повної оплати вартості наданих послуг в строк визначений у п. 2.1 договору боржник не провів, заборгувавши станом на час розгляду справи в суді 279000 грн.
Доказів на підтвердження проведення повного розрахунку за отримані послуги як в строк обумовлений у договорі, так і станом на час розгляду справи в суді, відповідачем не представлено.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).
Нормами ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За таких обставин, вимоги про примусове стягнення боргу в сумі 279000 грн підлягають задоволенню як обґрунтовані та не спростовані у встановленому законом порядку відповідачем.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст. 14, ч. 4 ст. 74 цього Кодексу, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ч.2 ст. 42 ГПК України сторони зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Розподіл судових витрат.
Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
З урахуванням наведеного, ухвалою суду від 02.06.2022 в межах справи №921/42/22, за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю Тер Аудит, повернено йому з Державного бюджету України судовий збір в сумі 385,41 грн, сплачений згідно платіжного доручення №679 від 05.01.2022 на загальну суму 4570,41 грн.
В порядку ст. ст. 123, 129 ГПК України, решта суми судового збору 4185 грн покладається на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12,13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1.Позов задоволити.
Стягнути з Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь" (вул. Текстильна, 28, м. Тернопіль, 46016, ідентифікаційний код 14040960) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тер Аудит (вул. Старий Ринок, 3/61, м. Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код 21141644) 279000 (двісті сімдесят дев`ять тисяч) грн боргу, 4185 (чотири тисячі cто вісімдесят п`ять) грн судового збору в повернення сплачених судових витрат.
Видати наказ.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.
Повне рішення складено 02 червня 2022 року.
Суддя І.П. Шумський
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 01.06.2022 |
Оприлюднено | 22.06.2022 |
Номер документу | 104581959 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Шумський І.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні