Рішення

від 31.05.2022 по справі 922/47/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/47/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротекстиль" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллорит" (61037, м. Харків, пр. Московський, буд. 199 Д-5) про стягнення 46037,87 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротекстиль" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллорит" про стягнення 46037,87 грн., що складається із: заборгованості з орендної плати за період з жовтня 2021 р. по грудень 2021 р. та з компенсації комунальних послуг за період з вересня 2021 р. по листопад 2021 р. у розмірі 28284,38 грн.; 475,98 грн. пені; 16970,63 грн. штрафу; 83,46 грн. 3 % річних та 223,42 грн. інфляційних втрат. На обґрунтування позову вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов`язань за договором №1ЄВТ0200042 оренди нежитлового приміщення від 01.09.2020 в частині здійснення відповідачем орендних платежів та оплати з компенсації комунальних послуг у встановлені договором строки.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.01.2022 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом було направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи.

Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, відзив на позов не надав. Разом з цим, суд зазначає, що копія ухвала суду про відкриття провадження у справі від 24.01.2022, яка надсилалась судом на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно ТОВ "Коллорит" (код ЄДРПОУ 43775145), повернулась до суду 01.02.2022 з відміткою за закінченням терміну зберігання, а тому суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі в розумінні п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Крім того, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Окрім цього, з метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, відповідачу на електронну адресу (bnn@callorit.com) була надіслана копія ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи.

Отже, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

На час винесення рішення заяв чи клопотань до суду від відповідача не надійшло.

Суд констатує, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Матеріалами справи встановлено, що 01.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євротекстиль» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллорит» (орендар) було укладено Договір №1ЄВТ0200042 оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов пункту 1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове оплачуване користування нежитлове приміщення №238 загальною площею 30,71 квадратних метрів, іменоване далі за текстом об`єкт оренди, на другому поверсі будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Московський, 199, літера "Д-5".

План об`єкта оренди наведений у Додатку № 1 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною.

Об`єкт оренди передається орендарю по акту приймання-передачі (п. 1.5. Договору).

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.4., 3.5, 3.6. Договору, орендар зобов`язаний вносити плату за користування Об`єктом оренди в розмірах та в строки, обумовлені цим Договором. Плата за оренду нараховується орендареві з дати підписання Сторонами Акта №1. Якщо інше не передбачено цим Договором, Плата за оренду сплачується орендарем щомісяця, не пізніше 5-го числа місяця. Орендодавець виставляє орендарю рахунок на оплату Плати за оренду, розрахованої відповідно до Додатка № 2 до цього Договору.

Орендар зобов`язаний сплачувати Плату за оренду не пізніше строку, зазначеного в цьому Договорі, незалежно від факту одержання їм зазначених рахунків. При неотриманні орендарем зазначених рахунків, Плата за оренду розраховується орендарем самостійно відповідно до Додатка № 2 до цього Договору. У разі необхідності визначення розміру Плати за оренду, а також інших платежів за цим Договором, за певну кількість днів, розмір Плати за оренду, а також інших платежів за один день визначається шляхом ділення розміру Плати за оренду, а також інших платежів за відповідний місяць на кількість календарних днів у ньому. Орендар, крім Плати за оренду, повинен компенсувати/сплачувати витрати на комунальні послуги, якими він користується (електроенергія, водопостачання, опалення й т.д.), та витрати на комунальні послуги в місцях загального користування, які розподіляються між всіма орендарями Будівлі пропорційно площі Об`єкта оренди до загальної площі Будівлі.

Згідно з п.п. 3.6.1., 3.6.2. Договору, компенсація витрат на комунальні послуги не входить до розрахунку Плати за оренду та оплачується орендарем за діючими тарифами.

Орендар компенсує орендодавцю витрати на комунальні послуги на підставі виставлених орендодавцем рахунків, згідно отриманих від орендодавця розрахунків фактичних витрат, а також у випадку встановлення орендодавцем лічильників - на підставі їх показників.

Згідно з умовами п. 3.6.3. Договору, перерахування компенсації витрат на комунальні послуги здійснюється орендарем на підставі виставлених орендодавцем рахунків або Актів наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг), не пізніше 10 числа місяця, наступного за оплачуваним місяцем. Орендодавець до 5 числа місяця, що слідує за оплачуваним місяцем, виставляє орендареві рахунки на компенсацію витрат на комунальні послуги та Акт наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг). Обов`язок по отриманню вищевказаного рахунка та Акта покладається на орендаря. У разі неотримання рахунка на компенсацію витрат на комунальні послуги за оплачуваний місяць або відповідного Акта орендарем, останній зобов`язаний сплатити таку компенсацію орендодавцю у розмірі витрат на комунальні послуги за місяць, попередній оплачуваному. Після отримання орендарем рахунка або відповідного Акта за такий оплачуваний місяць Сторони проводять перерахунок. У разі якщо сплачена орендарем сума витрат перевищує суму, що мала бути сплачена, переплата зараховується в рахунок оплати витрат па комунальні послуги за наступний місяць. Якщо сплачена орендарем сума витрат менша, ніж сума, що мала бути сплачена - орендар здійснює доплату протягом трьох банківських днів з дати одержання рахунка або підписання Акта.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що у період з жовтня 2021 року по грудень 2021 року орендодавцем було нараховано орендарю: плата за оренду нежитлового приміщення за жовтень 2021 року на суму 7947,75 грн.; плата за оренду нежитлового приміщення за листопад 2021 року на суму 7947,75 грн.; плата за оренду нежитлового приміщення за грудень 2021 року на суму 7947,75 грн., компенсація комунальних послуг за вересень 2021 року на суму 816,20 грн., компенсація комунальних послуг за жовтень 2021 року на суму 1277,90 грн.; компенсація комунальних послуг за листопад 2021 року на суму 2347,03 грн.

Позивачем у позові вказано, що всупереч умов Договору орендарем не сплачено плату за оренду за період з жовтня 2021 року по грудень 2021 року та компенсацію комунальних послуг за період з вересня 2021 року по листопад 2021 року в загальному розмірі 28284,38 грн.

Так, позивачем у позові наголошено про те, що відповідач всупереч умовам Договору в період з жовтня 2021 року по грудня 2021 року не сплатив плату за оренду та в період з вересня 2021 року по листопад 2021 року компенсацію комунальних послуг, хоча об`єктом оренди користувався, про що посилається на Акт приймання- передачі № 1 від 10.09.2020 року.

Враховуючи вищенаведене, заборгованість відповідача з орендної плати за період з жовтня 2021 року по грудень 2021 року та з компенсації комунальних послуг за період з вересня 2021 року по листопад 2021 року становить 28284,38 грн., яку позивач просить суд стягнути в примусовому порядку.

Вказана заборгованість з орендної плати за період з жовтня 2021 року по грудень 2021 року та з компенсації комунальних послуг за період з вересня 2021 року по листопад 2021 року становить 28284,38 грн. залишилася відповідачем несплаченими, у зв`язку з невиконання відповідачем своїх зобов`язань зі сплати орендних та комунальних платежів, відповідачу також нараховано 475,98 грн. пені, 16970,63 грн. штрафу, 83,46 грн. 3 % річних та 223,42 грн. інфляційних втрат.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Предметом судового розгляду у цій справі є вимога позивача про стягнення заборгованості з орендної плати за період з жовтня 2021 р. по грудень 2021 р. та з компенсації комунальних послуг за період з вересня 2021 р. по листопад 2021 р. у розмірі 28284,38 грн. за договором оренди нежитлового приміщення №1ЄВТ0200042 від 01.09.2020 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України та ч. 3 ст. 509 ЦК України, засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність; зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

При цьому, п. 10.2. договору оренди сторонами задекларовано, що строк оренди починається з дати початку і закінчується 31.08.2021 року.

Так, відповідно до положень п.10.6 договору оренди 10.1., у випадку належного виконання усіх положень цього Договору, орендар має переважне право укладення нового договору оренди на новий строк або на продовження строку оренди на розсуд орендодавця та за умови перегляду умов та положень цього Договору, в тому числі розміру плати за оренду. Якщо Сторони не дійдуть згоди стосовно умов нового договору або умов продовження цього Договору в строк не пізніше, ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку оренди, то таке право орендаря припиняється, і орендар зобов`язаний звільнити об`єкт оренди відповідно до умов цього Договору в день закінчення строку оренди.

Про своє бажання скористатися переважним правом або про бажання продовжити строк оренди орендар повинен письмово повідомити орендодавця не менш, ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку оренди.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, станом на час закінчення встановленого п. 10.2. договору строку оренди, відповідач дій щодо повернення орендованого майна не здійснив, орендоване приміщення позивачу не передав, та в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі орендованого майна.

При цьому, в матеріалах справи також відсутні докази продовження строку оренди в порядку пункту 10.6 договору оренди.

Отже, строк оренди за спірним договором припинився 31.08.2021 року.

При цьому, позивачем заявлено до стягнення заборгованість з орендної плати за період з жовтня 2021 р. по грудень 2021 р. та з компенсації комунальних послуг за період з вересня 2021 р. по листопад 2021 р., тобто, позивачем визначено спірний період, коли строк оренди вже було припинено (31.08.2021).

Відповідно до ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Під час розгляду за матеріалами справи, судом було встановлено, що відповідачем не було повернуто позивачу орендоване майно, а отже, позивач має право на стягнення неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна за період з вересня 2021 р. по грудень 2021 р.

У відповідності до ст. 763, 764, 785 ЦК України, із закінченням строку договору оренди, такий договір є припиненим, що означає припинення дії для сторін всіх його умов, а їх невиконання протягом дії Договору є невиконанням зобов`язання за цим Договором, що має відповідні наслідки, однак не зумовлює продовження дії Договору в цілому або тих його умов, що не були виконані сторонами.

Після спливу строку дії Договору невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в оренду. Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

Користування майном після припинення Договору є неправомірним користуванням майном, у зв`язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами Договору, що припинився є незаконною.

Поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, тому слід застосовувати або положення ст. 762 ЦК України, або 785 ЦК України.

Ці норми не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов`язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.

У своїй постанові у справі № 910/11131/19 від 19 квітня 2021 Верховний суд постановив, що стягнення орендної плати можливе лише до моменту припинення дії договору, а після припинення Договору належним способом захисту прав та інтересів орендодавця є застосування неустойки - самостійної форми майнової відповідальності.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог в частині стягнення орендної плати та компенсації комунальних послуг та відмову в задоволенні позову в цій частині.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що належним способом захисту прав та інтересів орендодавця у даному разі є застосування неустойки, як самостійної форми майнової відповідальності.

Додатково, щодо вимог про стягнення компенсації комунальних послуг за період з вересня 2021 р. по листопад 2021 р., суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на наступне.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зістаттею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до умов пункту 3.6.2. Договору, орендар компенсує орендодавцю витрати на комунальні послуги на підстави виставлених орендодавцем рахунків, згідно отриманих від орендодавця розрахунків фактичних витрат, а також у випадку встановлення орендодавцем лічильників - на підставі їх показників.

Також, згідно з п. 3.6.3. Договору, перерахування компенсації витрат на комунальні послуги здійснюється Орендарем на підставі виставлених орендодавцем рахунків або Актів наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг), не пізніше 10 числа місяця, наступного за оплачуваним місяцем. Орендодавець до 5 числа місяця, що слідує за оплачуваним місяцем, виставляє орендареві рахунки на компенсацію витрат на комунальні послуги та Акт наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг). Обов`язок по отриманню вищевказаного рахунка та Акта покладається на орендаря. У разі неотримання рахунка на компенсацію витрат на комунальні послуги за оплачуваний місяць або відповідного Акта орендарем, останній зобов`язаний сплатити таку компенсацію орендодавцю у розмірі витрат на комунальні послуги за місяць, попередній оплачуваному. Після отримання орендарем рахунка або відповідного Акта за такий оплачуваний місяць сторони проводять перерахунок. У разі якщо сплачена орендарем сума витрат перевищує суму, що мала бути сплачена, переплата зараховується в рахунок оплати витрат па комунальні послуги за наступний місяць. Якщо сплачена орендарем сума витрат менша, ніж сума, що мала бути сплачена - орендар здійснює доплату протягом трьох банківських днів з дати одержання рахунка або підписання Акта.

Позивачем не було не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів виконання орендодавцем вищевказаних п.п. 3.6.2., 3.6.3. Договору, а саме не надано жодного рахунку по сплаті комунальних платежів із зазначенням у них виду послуг, їх вартість та періоду, як і не надано суду доказів їх виставляння відповідачу (орендарю).

Оскільки вимоги про стягнення штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат є похідними від вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати та з компенсації комунальних витрат, враховуючи висновки суду про відмову в задоволенні позову, в цій частині позову суд також відмовляє у його задоволенні.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про відмову у задоволенні позову, покладає витрати по сплаті судового збору на позивача.

Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 240 ГПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 4 с. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Разом з тим, 24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Також, указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022, затвердженим Законом України №2119-IX від 15.03.2022, продовжено строк дії воєнного часу в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до ст.26 Закону України Про правовий режим воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

Відповідно до Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася у місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку, встановленого ст. 248 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254, 256 - 259 ГПК України.

Повне рішення складено "01" червня 2022 р.

СуддяЄ.М. Жиляєв