Рішення

від 31.05.2022 по справі 128/1967/21

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/1967/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2022 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шевчук Л.П

при секретарі судових засідань Ружицькій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства «Вінницький обласний спеціалізований будинок дитини з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки Вінницької обласної ради» в інтересах дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Вінницької міської ради, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

в с т а н о в и в:

Комунальне некомерційне підприємство «Вінницький обласний спеціалізований будинок дитини з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки Вінницької обласної ради» звернулося до суду із позовом до в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_1 ., до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. У позовній заяві викладено наступну позицію. Відповідачі по справі є батьками дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина з 17.06.2020 по теперішній час перебуває у КНП «Вінницький обласний спеціалізований будинок дитини з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки Вінницької обласної ради» та знаходиться на повному державному забезпеченні. За час перебування дитини у закладі батьки лише один раз відвідали дитину. Фактично батьки не цікавляться життям, розвитком та станом здоров`я дитини. На підставі вищевикладеного просить позбавити відповідачів батьківських прав відносно дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути із відповідачів аліменти на користь та на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі по 1/4 частині всіх видів їх доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини.

Представник позивача - КНП «Вінницький обласний спеціалізований будинок дитини з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки Вінницької обласної ради» в судове засідання не з`явилася. ДЖиректор Андрієвська Н.М . подала до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримала та просила розглянути справу у відсутність представника позивача. У разі неявки відповідачів не заперечувала проти ухвалення заочного рішення суду (а.с. 98).

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Вінницької міської ради Марценюк Л.Є. в судове засідання також не з`явилася, подала письмову заяву, в якій позов підтримала, справу просила розглянути у її відсутність (а.с. 74).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача та представника третьої особи відповідно до ст. 211 ч.3 ЦПК України, враховуючи що вони скористалися своїми процесуальними правами.

Заяв та клопотань до суду не надходило.

Ухвалою суду від 02.08.2021 позовну заяву КНП «Вінницький обласний спеціалізований будинок дитини з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки Вінницької обласної ради» прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (а.с. 23)

Ухвалою суду від 02.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 44).

Ухвалою суду від 01.06.2022 постановлено, розгляд даної справи здійснювати в заочному порядку.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про час, дату та місце його проведення за адресою місця реєстрації, встановленого судом (а.с. 21, 22), відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с. 47, 48, 64, 65, 66, 67, 69, 70, 71, 72, 81, 82, 83, 84, 94, 95). Відзиву на позов не подали, про причини неявки не повідомили.

Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 223 ЦПК України не вбачається.

З огляду на вищевикладене та за умов існування усіх підстав, суд прийшов до висновку про ухвалення заочного рішення, про що було постановлено мотивовану ухвалу від 01.06.2022.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до копій паспортів громадян України відповідач ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Софіївка Білгород-Дністровського району Одеської області (а.с. 8), відповідачка ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Гавришівка Вінницького району Вінницької області (а.с. 6-7).

Відповідно до копії повторного свідоцтва про шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_2 12.10.2017 зареєстрували шлюб (а.с. 9).

Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4).

З копії листа Департаменту охорони здоров`я Вінницької ОДА №01-2917 від 17.06.2020 (а.с. 10) дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , направлено на тимчасове державне утримання до КНП «Вінницький обласний спеціалізований будинок дитини з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки Вінницької обласної ради».

Відповідно до Акту від 16.03.2021 (а.с. 3) та Довідки №1-9/148 від 07.06.2021 (а.с. 5), що складені КНП «Вінницький обласний спеціалізований будинок дитини з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки Вінницької обласної ради», відповідно до заяви батьків від 18.03.2020 та Клопотання Вінницької РДА №211 від 16.06.2020 в будинку дитини з 17.06.2020 на повному державному утриманні перебуває дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьки дитини ОСОБА_3 та ОСОБА_2 тривалий строк (більше шести місяців) без поважних причин не відвідують дитину, не виявляють до неї батьківського піклування та турботи, не приймають участі у вихованні і не утримують її. Близькі та родичі дитини також її не відвідують та не надають матеріальної допомоги. Тимчасово опікуном дитини є директор закладу Андрієвська Н.М .

Дитині ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ПАТ «Державний ощадний банк України» відкрито рахунок для зарахування соціальної допомоги (а.с. 11).

Відповідно до Актів відвідування місця проживання дитини від 26.01.2021 (а.с. 58), 16.07.2021 (а.с. 56), 12.08.2021 (а.с. 55) комісією Служби у справах дітей Вінницької міської ради було обстежено помешкання в АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .. Дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває в КНП «Вінницький обласний спеціалізований будинок дитини з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки Вінницької обласної ради». Комісією встановлено, що умови проживання відсутні, оскільки конструкція площею близько 5 кв.м, у якій перебувають ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не придатна для проживання, спільні місця та комунікації відсутні. У сім`ї відсутні доходи.

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_2 від 25.11.2021, яке було проведено комісією Стадницького старостинського округу виконкому Вінницької міської ради (а.с. 60) ОСОБА_2 зареєстрована в будинку, що в АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_6 , але фактично ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_1 в непристосованому приміщенні (сарай з глиняних саманів) без електропостачання.

Відповідно до копії довідки-характеристики наданої старостою Стадницького старостинського округу виконкому Вінницької міської ради Яклюшиним В.В. (а.с. 61) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зловживають спиртними напоями, батьківських обов"язків не виконують, їх діти проживають в дитячому будинку « Гніздечко ».

Згідно висновку Виконавчого комітету Вінницької міської ради №01-00-011-86109 від 24.12.2021 (а.с. 75-76) орган опіки та піклування Вінницької міської ради вважає доцільним позбавлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав щодо дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки останні тривалий час не брали участі у вихованні та утриманні дитини, фактично переклали виконання своїх батьківських обов`язків на дитячий заклад.

Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 15 СК України, сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу. Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим кодексом або домовленістю (договором сторін).

Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Стаття 27 Конвеції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року передбачає, що батько(ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 3 , п. 2 ст.6 Конвенції про права дитини про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.

Відповідно до частини четвертої статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою покладення на них відповідальності, передбаченої законом.

Статтею 157 СК України передбачено обов`язок того із батьків, хто проживає окремо від дитини, брати участь у її вихованні і право на особисте спілкування з нею.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно з частиною першою статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

У статті 166 СК України визначено правові наслідки позбавлення батьківських прав.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно із частиною четвертою статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частина п`ята статті 19 СК України).

При цьому суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України).

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом..

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 89 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Пленум Верховного Суду України в п. п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 протягом тривалого часу ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків щодо своєї дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитиною не цікавляться, не надають достатнього матеріального утримання, хоча таких перешкод їм ніхто не чинив. Відповідачі, будучи обізнаними про питання яке розглядається, в судові засідання не з`являлися, відзиву на позовну заяву не подали. З цього суд приходить до висновку, що відповідачам байдужі наслідки розгляду заявлених до них позовних вимог. А тому суд вважає, що позбавлення батьківських прав відповідачів є доцільним, а позов підлягає задоволенню.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, дають суду підстави вважати, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свідомо нехтують своїми батьківськими обов`язками, своєю винною поведінкою ухиляються від встановленого ст.150 Сімейного Кодексу України обов`язку щодо виховання своєї дитини, піклування про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, а тому відповідно до ст.164 Сімейного Кодексу України суд приходить до висновку, що відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як крайній захід, слід позбавити батьківських прав відносно їх неповнолітньої дитини ОСОБА_1 ..

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України, аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів на дитину суд розглядає справу на підставі доказів, поданих учасниками справи.

З врахуванням вищенаведеного, обов`язку батьків в утриманні своїх дітей, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення аліментів з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь та на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід стягнути на користь держави судові витрати у виді судового збору, оскільки позивач в силу п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду із цим позовом.

Відповідно до ст.ст. 15, 18, 150, 155, 157, 164, 165, 166 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 1, 10, 258, 259, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Комунального некомерційного підприємства «Вінницький обласний спеціалізований будинок дитини з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки Вінницької обласної ради» в інтересах дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Вінницької міської ради, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав щодо дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь та на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви, а саме з 16.07.2021 і до досягнення дитиною повноліття.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 аліменти на користь та на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви, а саме з 16.07.2021 і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, тобто з 16.07.2021 по 16.08.2021, допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1816,00 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять).

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 1816,00 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Сторони по справі:

Позивач - Комунальне некомерційне підприємство «Вінницький обласний спеціалізований будинок дитини з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки Вінницької обласної ради» - м. Вінниця, вул. Мечнікова, 34, Код ЄДРПОУ 03091836;

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована в АДРЕСА_2 , мешканка АДРЕСА_1 ;

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - невідомий, зареєстрований в АДРЕСА_3 , мешканець АДРЕСА_1 ;

Третя особа - Служба у справах дітей Вінницької міської ради - м. Вінниця, вул. Соборна, 50.

Суддя Л.П. Шевчук