Постанова

від 31.05.2022 по справі 333/3243/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 01.06.2022 Справа № 333/3243/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №333/3243/20 Головуючий у 1 інстанції Наумова І.Й.

Провадження № 22-ц/807/875/22 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2022 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Онищенка Е.А.

суддів: Кухаря С.В.,

Бєлки В.Ю.

за участю секретаря судового засідання Ільїної Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: державний реєстратор центру надання адміністративних послуг Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Ананьєва Анастасія Володимирівна про визнання довідки недійсною та скасування запису про державну реєстрацію права власності на будинок, та додані до неї документи,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 третя особа: державний реєстратор центру надання адміністративних послуг Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Ананьєва Анастасія Володимирівна про визнання довідки недійсною та скасування запису про державну реєстрацію права власності на будинок, та додані до неї документи.

В обґрунтування вимог зазначено, що вона є членом Обслуговуючого кооперативу Садове Товариство «Спутник», відповідно до заяви про вступ у члени кооперативу від 07.07.2018, сплати пайових внесків, з наданням їй у володіння земельної ділянки АДРЕСА_3 із дачним (садовим) будинком 46,5 кв. м., який розташований : АДРЕСА_3.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Позивачу стало відомо, що Державним реєстратором центру надання адміністративних послуг Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Ананьєвською Анастасією Володимирівною було безпідставно здійснено Державну реєстрацію права власності за реєстраційним номером №1883497823101 на АДРЕСА_3 за ОСОБА_1 . Підставою для здійснення державної реєстрації Будинку АДРЕСА_3 стала підроблена довідка про членство Відповідача 2 в кооперативі та право володіння земельною ділянкою та АДРЕСА_3 , внесення ним пайового внеску в повному обсязі, від 21.06.2019 серія та №21/1.

Вважає, що запис у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень про право власності на АДРЕСА_3 за Відповідачем ОСОБА_1 здійснений на підставі вищезазначеної підробленої довідки порушує права Позивача, як законного володільця (користувача) земельної ділянки та АДРЕСА_3 з наступних підстав.

Згідно статуту Обслуговуючого кооперативу Садове Товариство «Спутник», затвердженого загальними зборами його членів протоколом №4 від 19.12.2016 кооператив за типом є обслуговуючим кооперативом, за напрямом діяльності садово- городнім, й утворюється шляхом об`єднання членів кооперативу, з метою захисту їх майнових інтересів і соціальних прав. Вищим органом управління кооперативу є Загальні збори членів кооперативу до компетенції якого належать визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу, тобто питання розпорядження майном.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України керівником OK СТ «Спутник» є ОСОБА_3 .

Довідкою від 21.05.2020 власником та користувачем земельної ділянки із АДРЕСА_3 є Позивач, яка у встановленому ЗУ «Про кооперацію» порядку сплатила за нього пайові та членські внески.

За повідомленням СТ ОК «Спутник» Відповідач 2 також є членом ОК СТ «Спутник» однак він, не володіє (користується) земельною ділянкою з садовим будинком з АДРЕСА_3 , пайових, членських, цільових внесків, які використовуються кооперативом для реєстрації права власності за вказану ділянку з будинком не сплачує та не сплачував.

Підроблена довідка яку Відповідач 2 надав Третій особі про право власності (користування) на земельну ділянку та АДРЕСА_3 , внесення пайового внеску в повному обсязі, серія та №21/1 згідно відповіді на адвокатський запит нікому не надавалась, Головою СТ ОК «Спутник» не підписувалась оскільки її зміст та її форма не відповідають дійсності.

Відповідач ОСОБА_1 незаконно набув право власності на АДРЕСА_3 , а набуття права власності на вказаний будинок потребує наявності декілька юридичних фактів, які є складовими набуття права власності, а саме: членство в кооперативі, закріплення земельної ділянки за членом кооперативу, шляхом оплати пайового к внеску, жодного такого юридичного факту Відповідач ОСОБА_1 не мав.

Просила суд визнати недійсною довідку Обслуговуючого кооперативу Садівниче Товариство «Спутник», код ЄДРПОУ 20528660, №21/1 від 21.06.2019 про право користування (власності) на земельну ділянку із садовим будинком АДРЕСА_3 за ОСОБА_1 ; скасувати запис про Державну реєстрацію за реєстраційним номером №1883497823101 права власності на будинок АДРЕСА_3 за ОСОБА_1 , здійснений державним реєстратором ЦНАП Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Ананьєвською Анастасією Володимирівною.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09 грудня 2021 року позов задоволено.

Визнано недійсною довідку Обслуговуючого кооперативу Садівниче Товариство «Спутник», код ЄДРПОУ 20528660, №21/1 від 21.06.2019 про право користування (власності) на земельну ділянку із садовим будинком АДРЕСА_3 за ОСОБА_1 .

Скасовано запис про Державну реєстрацію за реєстраційним номером №1883497823101 права власності на будинок АДРЕСА_3 за ОСОБА_1 , здійснений державним реєстратором ЦНАП Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Ананьєвською Анастасією Володимирівною.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Вирішити питання судових витрат.

ОСОБА_2 надала суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення залишити без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вище вимогам.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана позивачем довідка, на підставі якої відповідач ОСОБА_1 зареєстрував право власності на вищевказаний садівничий будинок, уповноваженою особою головою ОК СТ «Спутник» ОСОБА_4 не видавалась.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 07.07.2018 р. до ОК СТ «Спутник» ОСОБА_2 подано заяву про прийняття її в члени цього садівничого товариства (а.с. 15), в зв`язку з передачею їй АДРЕСА_3 родичом ОСОБА_1 . Зі статутом товариства ознайомлена та зобов`язалась його виконувати. Внесок 200 грн. зобов`язалась сплатити. Згідно з відміткою та підписом керівника цього садівничого товариства внесок у розмірі 200,00 грн. отримано.

Згідно копії протоколу №2 загальних зборів ОК СТ «Спутник» від 21.10.2018 р., на якому присутні 36 членів цього товариства із 69, копії списку членів цього товариства, із відмітками осіб, хто був присутній, на даних загальних зборах членами ОК СТ «Спутник» прийнято рішення про прийняття в члени цього садівничого товариства ОСОБА_2 (АДРЕСА_3 ).

Відповідно до довідки ОК СТ «Спутник» №15 від 18.05.2020 р., ОСОБА_2 (реєстрація проживання: АДРЕСА_5 ), є членом OK СТ «Супутник» і їй належить земельна АДРЕСА_3 , згідно заяви від 07.07.2018 р.

Згідно відповіді від 21.05.2020 р., наданої членами ревкомісії ОК СТ «Спутник» на адвокатський запит, земельна білянка АДРЕСА_3 належить ОСОБА_2 , згідно заяви з 07.07.2018 р., яка є членом даного товариства і нею були виплачені вступні членські цільові внески за 2018 р., 2019 р. (згідно п. 2 п.п. 2.4 статуту). Згідно перевірки ревкомісії фін.діяльності бухгалтера товариства від 21.05.2020 р., заборгованості по садовій АДРЕСА_3 , належній ОСОБА_2 , немає.

Встановлено, що за відомостям, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, надані станом на 04.06.2020 р., право власності на садовий будинок літ. А, загальною площею 46,5 кв.м., та господарські приміщення та споруди (ганок літ. Г, підвал літ. Пд, паркан №1, хвіртка №2, замощення 1, розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстроване 24.07.2019 р. за ОСОБА_1 державним реєстратором центру надання адміністративних послуг Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Ананьєвською Анастасією Володимирівною на підставі довідки про членство в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі, серія та номер:21/1, виданої 21.06.2019 р. Садівничим товариством «Спутник» (номер запису про право власності -32613074).

Згідно довідки ОК СТ «Спутник» №16 від 25.05.2020 р., довідку про право власності (користування) на земельну АДРЕСА_3 №21/1 від 21.05.2019 року, не надавалась головою ОКСТ « Спутник» ОСОБА_4 , довідки з таким номером та датою не існує в вихідних документах суспільства, її зміст не відповідає дійсності.

В ході апеляційного перегляду рішення суді першої інстанції, в судовому засіданні голова ОКСТ «Спутник» ОСОБА_4 пояснила суду що нею ведеться реєстрація довідок, проте довідки про право власності (користування) на земельну АДРЕСА_3 №21/1 від 21.05.2019 року, не надавалась головою ОКСТ « Спутник» ОСОБА_4 , довідки з таким номером та датою не існує в вихідних документах суспільства, вона її не бачила. Вважає, що рішення суду першої інстанції правильне та вона з ним згодна.

Встановлено, що ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , з 14.02.2009 р.(а.с. 56).

Згідно копії заяви ОСОБА_5 на адресу голови СТ «Спутник» Кецмур В.Л. від 05.01.2015 р., остання в цій заяві просить виключити її з членів цього товариства з 01.01.2015 р. та перереєструвати належну їй садівничу АДРЕСА_3 на її чоловіка ОСОБА_1 (члена СТ «Спутник»).

ІНФОРМАЦІЯ_1 дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_5 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .

З відповіді голови ОК СТ «Спутник» Сербаєвої М. від 06.07.2020 р. на запит адвоката Загрія Н.Ю. про надання копій документів Обслуговуючого Кооперативу садове Товариство «Спутник» вбачається, по п.1 прохальної частини запиту, надати копію або виписку з протоколу зборів членів ОКСТ «Спутник» не має можливості, оскільки протоколи зборів за 2008 рік про прийняття ОСОБА_1 в члени кооперативу, їй попереднім головою ОКСТ «Спутник» не передавалися. По п.2 запиту, згідно протоколу № 2 від 12.08.2016р.,зборів членів ОКСТ « Спутник» було прийнято рішення переобрання членів правління, якими стали ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Згідно з копією заяви ОСОБА_1 від 26.07.2018 р. адресованої голові ОК СТ «Спутник» ОСОБА_4, він відмовляється від поданої ним раніше заяви про перереєстрацію, належної йому садівничої АДРЕСА_3 на ОСОБА_2 . Зазначає, що за минулий період ОСОБА_2 в члени цього товариства не приймали ні на засіданні правління, ні на загальних зборах, які проводились. Згідно відміток, дану заяву підписав, окрім заявника, член товариства ОСОБА_8 , голова правління від підпису відмовилась.

Відповідно до копії квитанції до прибуткового ордеру від 30.05.2019 р., виданої бухгалтером товариства, від ОСОБА_1 прийнято кошти у розмірі 33,30 грн., за електричну енергію на АДРЕСА_3.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що допитані свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 є членами правління кооперативу та їх покази мають відношення до предмету спору, посилається на дату складання протоколу №2 від 12.08.2016 року щодо прийняття до членів кооперативу позивача та зазначає, що такі рішення приймаються тільки літом і все це, на його думку свідчить про порушення судом норм матеріального права.

Встановлено, що під час надання пояснень свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_10 останні не надали суду доказів, на підтвердження свого статусу членів правління кооперативу та пояснили, що у 2018 році взагалі не були членами кооперативу, тому суд об`єктивно не взяв до уваги їх покази.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, пояснення свідків, допитаних в судовому засіданні до уваги не приймаються та оцінив їх критично, з огляду на те, що вони не були членами цього товариства в 2018 р., не були присутні на загальних зборах членів товариства 21.10.2018 р. під час прийняття в члени даного товариства ОСОБА_2 .

Згідно висновку експерта №1341-20 від 07.10.2020 р., складеного судовим експертом Дніпропетровського НДКСЕ (Запорізьке відділення) Будзієвським М.Ю. за результатами судової почеркознавчої експертизи, на підставі заяви адвоката Новікова І.О., підпис, виконаний від імені ОСОБА_4 та розміщений в графі «Голова ОК СТ «Спутник» оригіналу довідки осблуговуючого кооперативу СТ «Спутник» вих. №21/1 від 21 червня 2019 р., виконаний самою ОСОБА_4 . Згідно висновку експерта для дослідження йому були надані оригінал довідки ОК СТ «Спутник» вих. №21/1 від 21.06.2019 р., довідка цього товариства №2 від 18.01.2019 р., членська книжка, в якій містяться підписи за період з 2016 р. по 2020 р., 12 квитанцій до прибуткового ордеру. Відповідно до фотокопії Довідки вих. №21/1 від 21.06.2019 р., виконаної із зазначенням реквізитів ОК СТ «Спутник», вона засвідчує, що ОСОБА_1 , (юридична реєстрація проживання: АДРЕСА_6 ) є членом вищевказаного товариства і йому належить земельна АДРЕСА_3 , з розташованим на ній садовим будиночком, заборгованості не має. Згідно довідки вона видана головою ОК СТ «Спутник» ОСОБА_4

З пояснень судового експерта Будієвського М.Ю. встанволено, що він при складанні вищевказаного висновку керувався положеннями Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, на дослідження йому були надані оригінал оскаржуваної позивачем довідки, на якій він проставляв відмітку - штамп про дослідження цього документу, та вільні зразки підписи, особи, що підписала цю довідку. Експериментальні та умовно-вільні зразки підпису голови ОК СТ «Спутник» ОСОБА_4 замовник йому не надавав. Положення про надання експериментальних зразків носить рекомендаційний характер. Він самостійно не має права збирати матеріали для проведення експертизи. Наданих йому вільних зразків було достатньо для того, щоб зробити висновок за результатами дослідження. Із замовником експертизи він не контактував, всі матеріали для проведення експертизи надійшли йому з канцелярії їх експертної установи.

Відповідно до п. 1.3. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

При складанні вищевказаного висновку №1341-20 від 07.10.2020 р., вимоги Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, дотримані не були.

Встановлено, що під час судового розгляду справи в суді першої інстанції 21.09.2021 р., ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотанням позивача та зобов`язано відповідача ОСОБА_1 надати суду оригінал вищевказаної оскаржуваної позивачем довідки вих. №21/1 від 21.06.2019 р., для безпосереднього огляду та дослідження цього письмового документа судом, а також можливого розгляду питання про проведення судової почеркознавчої експертизи, враховуючи, що позивачем подано клопотання про визнання вищевказаного висновку судового експерта необґрунтованим та неповним.

Проте, ухвала суду про надання оригіналу оскаржуваної довідки, відповідачем ОСОБА_1 не виконана. Під час судового слідства по цій справі, відповідач пояснив, що він не може виконати ухвалу суду щодо надання оригіналу вищевказаного письмового доказу, бо він його знищив (спалив), оскільки експерт пояснив йому, що після проведення почеркознавчої експертизи вона йому вже не знадобиться

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно та за власної ініціативи витребував у нього оригінал письмового доказу - довідку голови ОК СТ «Спутник» про право його володіння земельною ділянкою та АДРЕСА_3 , внесення ним пайового внеску в повному обсязі від 21.06.2019 серія та №21/1.

Колегією суддів вказані доводи апеляційної скарги відхиляються, з огляду на те, що клопотання про витребування у скаржника оригіналу вищезазначеної спірної довідки для можливого розгляду питання про проведення судової почеркознавчої експертизи було подано представником позивача разом із клопотанням про визнання висновку судового експерта необґрунтованим та неповним у судовому засіданні, що зафіксовано ухвалою суду, необхідність витребування оригіналу зазначеного письмового доказу було обґрунтовано частиною 6 статті 95 ЦПК України, тому висновок скаржника про порушення судом норм процесуального права в цій частині є необґрунтованим.

Відповідно до ч.6 ст. 95 ЦПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вищезазначений висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи і викликає сумніви в його правильності, тому він не достовірним доказом по справі.

Судом досліджена підшивка оригіналів довідок, виданих головою ОК СТ «Спутник» ОСОБА_4 за 2019 р., з якою вбачається, що була інша нумерація вихідних номерів довідок, які видались в цей період і оскаржувана довідка в зазначену в ній дату не видавалась ОК СТ «Спутник». Серед цих довідок міститься, копія довідки №2 від 18.01.2019 р., виданої ОСОБА_1 про те, що він є членом ОК СТ «Спутник» та володільцем садових ділянок №19,34, про те, що він є володільцем АДРЕСА_3 , як зазначає відповідач ОСОБА_1 , в цій довідці не зазначено.

Відповідно до п. 2 Статуту ОК СТ «Спутник», прийом в члени кооперативу проводиться правлінням за письмовою заявою особи, що вступає. Особа, що вступає вважається членом кооперативу при позитивному рішенні правління після оплати вступних, членських та цільових внесків.

Згідно п. 4.2. даного Статуту, загальні збори можуть розглядати всі питання діяльності кооперативу.

Пунктом 2.8 цього Статуту визначено, що питання про виключення з членів кооперативу вирішується на загальних зборах кооперативу.

Згідно ст. 19-1 Закону України «Про кооперацію», член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Судом першої інстанції вірно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачка в 2018 р., в установленому законодавством та Статутом ОК СТ «Спутник» стала членом цього обслуговуючого кооперативу, в зв`язку з чим отримала у володіння та користування садову АДРЕСА_3 з відповідними будівлями та спорудами на ній, що не протирічить поясненням відповідача ОСОБА_1 , наданим в ході розгляду спарви в суді першої інстанції.

Підстав для набуття відповідачем ОСОБА_1 (після отримання позивачкою у 2018 р. права користування вищевказаною садівничою ділянкою АДРЕСА_3 та розташованих на ній будівель та споруд, яке не припинено в установленому законодавством порядку) права власності на ці будівлі та споруди судом не встановлено.

Подана ОСОБА_1 заява про відкликання раніше поданої ним заяви про передачу права користування цією садівничою ділянкою АДРЕСА_3 та будівель позивачу не має юридичного значення, враховуючи, що вона не була погоджена з позивачем, як діючим володільцем та користувачем ділянки, членство якої не припинялось, питання про передання ділянки ОСОБА_1 не розглядалось на загальних зборах членів кооперативу.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана позивачем довідка, на підставі якої відповідач ОСОБА_1 зареєстрував право власності на вищевказаний садівничий будинок, уповноваженою особою головою ОК СТ «Спутник» ОСОБА_4 не видавалась, оскаржувана позивачем довідка та здійснена на її підстава державна реєстрація права власності на садівничий будинок АДРЕСА_3 за відповідачем ОСОБА_1 безпідставно порушує законні права позивача на користування, володіння та реєстрацію права власності на цей будинок, як члена вищевказаного кооперативу.

Таким чином, судом першої інстанції зроблено вірний та обґрунтований висновок про те, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржуване рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

При цьому, одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (пункт 46 рішення). Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі "Пономарьов проти України" (Заява N 3236/03).

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у апеляційній скарзі скаржник.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною першою статті 229 ЦПК України передбачено, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Докази та обставини, ні які посилається скаржник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідження та встановленні судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону.

З огляду на наведене вбачається, що судом з дотриманням вимог ст. ст. 89,263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09 грудня 2021 року у цій справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 02 червня 2022 року.

Головуючий

Судді: