Рішення

від 31.05.2022 по справі 240/2920/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2022 року м. Житомир справа № 240/2920/22

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Фермерського господарства «Іван М.» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

установив:

У січні 2022 року Фермерське господарство «Іван М.» (далі позивач, ФГ «Іван М.») звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Житомирській області) про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язання Державної податкової служби України (далі відповідач, ДПС України) її зареєструвати.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивачем надано до контролюючого органу всі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції та правомірність складення податкової накладної.

Ухвалою суду від 14 лютого 2022 року позов прийнято до провадження та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з наданням відповідачам строку для подання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 07 квітня 2022 року продовжено процесуальний строк, встановлений судом для надання відзиву на позовну заяву.

06 травня 2022 року на адресу суду надійшли відзиви на позовну заяву, у яких відповідачі просять у задоволенні позову відмовити. Зазначають, що платником податку надано не повний пакет відповідних документів для реєстрації податкової накладної, який не є достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, що стало підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації такої. Крім того, відповідачі вважають, що позовна вимога в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр, ЄРПН) в обхід формальної перевірки ГУ ДПС у Житомирській області документів для такої реєстрації є порушенням дискреційних повноважень ГУ ДПС у Житомирській області в частині подання висновку щодо реєстрації податкової накладної.

ГУ ДПС у Житомирській області також звертає увагу, що пакет документів, наданий позивачем до суду не може слугувати підставою для скасування рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної, оскільки такий пакет був відсутній у контролюючого органу на момент прийняття оскаржуваного рішення.

Ухвалою суду від 10 травня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Житомирській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

Суд установив, що ФГ «Іван М.» займається вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11), що є його основним видом діяльності.

Між ФГ «Іван М.» (постачальник) та ТОВ «Тесслагруп» (покупець) 26 жовтня 2021 року укладено договір постачання №7912-1.

Згідно з пунктом 1.1. цього договору постачальник зобов`язався поставити і передати у власність, а покупець прийняти та оплатити соняшник врожаю 2021 на умовах EXW на елеваторі ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш».

Відповідно до пункту 3.3 договору загальна вартість товару на дату укладання договору становить 166666,70 грн, окрім того ПДВ 14% 23333,34 грн, разом з ПДВ 190000,04 грн +/- 5% за умовою відповідності якості товару.

Згідно пункту 4.1 договору постачальник поставляє товар покупцеві у власність у повному обсязі в термін до 28 жовтня 2021 року включно.

26 жовтня 2021 року на виконання умов договору ФГ «Іван М.» здійснило поставку соняшнику у кількості 10,00 тонн на загальну суму 190000,04 грн, що підтверджується видатковою накладною №6 від 26 жовтня 2021 року та складено податкову накладну №2 на загальну суму 190000,04 грн, яку направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанції від 27 жовтня 2021 року реєстрацію названої податкової накладної зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено, що показник «D»=12.6129% «Р»=55385,95.

02 листопада 2021 року позивач направив на адресу ГУ ДПС у Житомирській області пояснення до розблокування податкової накладної №2 від 26 жовтня 2021 року з копіями документів, що підтверджують здійснення господарської операції.

На підтвердження закупівлі насіння соняшника позивач надав копії Договору №17/02-02-2021 від 17 лютого 2021 року, рахунку фактури від 17 лютого 2021 року, видаткової накладної від 17 лютого 2021 року, платіжного доручення №790 від 18 лютого 2021 року.

На підтвердження закупівлі засобів захисту рослин, мінеральних добрив, мікродобрив для урожаю 2021 надано копії Договору поставки №21/186 ЧК від 22 лютого 2021 року, додатка 1 до цього договору, рахунку фактури №СФ-001080 від 22 лютого 2021 року, видаткової накладної №РН-0000640 від 24 лютого 2021 року, ТТН №0000000444 від 24 лютого 2021 року, додатка 3 до договору, рахунку фактури №СФ-016059 від 29 квітня 2021 року, видаткової накладної №РН-0006723, ТТН №ТТН-004960, видаткової накладної №РН-0006435 від 05 травня 2021 року, ТТН №ТТН-004719 від 05 травня 2021 року, рахунку фактури на оплату №СФ-016193 від 05 травня 2021 року, банківських виписок.

На підтвердження закупівлі дизельного палива надано копії Договору поставки нафтопродуктів №51_2 від 20 квітня 2018 року, видаткової накладної №Тал00004721 від 12 листопада 2020 року, ТТН № РТал00004721, видаткової накладної №Тал00002747 від 15 червня 2021 року та ТТН №РНал00002747, видаткової накладної №Тал00003812 від 12 серпня 2021 року та ТТН №РТал00003812, рахунків на оплату №3052 від 14 червня 2021 року, №4274 від 11 серпня 2021 року, банківських виписок.

Для підтвердження надання послуг по культивації, обприскування і комбанування культур надано копії Договору №16/3 від 16 березня 2021 року, Акта виконаних робіт №2 від 28 квітня 2021 року, рахунку №28/04 від 28 квітня 2021 року, банківських виписок, Акта виконаних робіт №6 від 16 червня 2021 року, рахунку №16/06, Договору № 12/7 від 12 липня 2021 року, Акта виконаних робіт №1 від 13 липня 2021 року, рахунку №1, платіжного доручення №892 від 13 липня 2021 року, Акта виконаних робіт №9 від 11 жовтня 2021 року, платіжного доручення №983 від 28 жовтня 2021 року.

На підтвердження зберігання та транспортування зерна надано копії Договору №30 від 23 липня 2021 року, Специфікації до договору від 05 жовтня 2021 року, реєстрів №699 від 05 жовтня 2021 року, №712 від 06 жовтня 2021 року, Договору №15/07 від 15 липня 2021 року, Акта виконаних робіт №2 від 08 жовтня 2021 року, платіжного доручення №969 від 08 жовтня 2021 року, Акта надання послуг №753 від 31 жовтня 2021 року, Рахунку 679 від 31 жовтня 2021 року, банківської виписки.

Комісією ГУ ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 04 листопада 2021 року прийнято рішення №3330314/36034351 про відмову в реєстрації податкової накладної від 26 жовтня 2021 року.

Мотивуючи прийняте рішення, контролюючий орган зазначив про ненадання платником податку копій документів, а саме:

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі розрахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

У додатковій інформації даного рішення зазначено, що відсутні статистичні форми, які підтверджують посів та збір урожаю.

Позивач, не погоджуючись із рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, вважаючи його необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, звернувся до суду з цим позовом.

У судовому засіданні представник позивач просила позов задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала.

На підставі положень частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на надходження клопотання представників сторін 01 червня 2022 року судом постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Аналізуючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, що є змістом правовідносин у цій справі, відповідно до приписів наведеної правової норми, суд виходить із такого.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України у відповідній редакції (далі ПК України).

Відповідно до пунктів «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10. цієї правової норми передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку продавець товарів / послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2021 року № 378) (далі Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 12 цього Порядку, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Пунктами 13, 15 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу 10), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію наведеної бланкетної норми Кабінетом Міністрів України 11 грудня 2019 року прийнято постанову №1165 (набрала чинності 01 лютого 2020 року), якою серед іншого затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 4 цього Порядку, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

За приписами пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 26 жовтня 2021 року слугувало те, що вона відповідає вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

При цьому, зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, як установлено судом, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку № 1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Загальне посилання контролюючого органу на правомірність зупинення реєстрації податкової накладної на підставі Критеріїв ризиковості господарських операцій, є протиправним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

При цьому, матеріалами справи не підтверджено факт виявлення під час моніторингу об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем господарської операції, дані про яку зазначено у податковій накладній, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства. Натомість містять докази, які були надані контролюючому органу для розблокування реєстрації податкової накладної, які підтверджуються факт поставки товару та проведення оплати за нього.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 520).

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», Законів України «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку № 520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як убачається зі змісту спірного рішення, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної, підставою для його прийняття зазначено, що платником податку не надано копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків фактур/інвойсів, актів приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Також, в якості додаткової інформації, відповідачем указано про ненадання повного пакету документів, а саме: відсутні статистичні сільськогосподарські форми, які підтверджують посів та збір урожаю.

З приводу посилання відповідачів на відсутність статистичних сільськогосподарських форм, які підтверджують посів та збір урожаю, суд зауважує, що вказані документи не зазначені у переліку документів, відміченому відповідачем в оскаржуваному рішенні.

Окрім того, позивачем до пояснення до скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкових накладних долучено форму №4-сг та річну форму №29, що свідчить про їх наявність у такого на момент прийняття спірного рішення.

За результатами дослідження документів, наданих позивачем контролюючого органу разом з поясненнями, суд приходить до висновку, що такі підтверджують проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також інформації, наведену у податковій накладній, в реєстрації якої відмовлено оспорюваним рішенням.

Разом з тим суд акцентує увагу, що визначення документів які, на думку контролюючого органу, позивач не надав, оскаржуване рішення також не містить, оскільки жоден з перелічених у позначеному контролюючим органі пункті рішення документ, не підкреслений.

Надаючи оцінку рішенню відповідача, що оскаржується, суд зазначає, що контролюючий орган визначив загальні підстави прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та не навів конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Водночас, контролюючий орган не сформував конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності складення та подання податкової накладної, не зазначив яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

У рішенні комісії ГУ ДПС у Житомирській області не вказано, відсутність яких саме конкретних документів, наведених у переліку відміченого у рішенні пункту, на думку органу податкової служби, перешкоджає реєстрації податкової накладної через те, що не дає можливості підтвердити правомірність складання податкової накладної. Жодним чином не обґрунтовується те, що подані платником документи не є достатніми для підтвердження господарської операції, відтак і для складання цієї податкової накладної.

Окрім того, варто звернути увагу на те, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної такі документи не вимагалися, а запропоновано тільки надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Більше того, як свідчать матеріали справи, позивачем було надано перелік документів, які в повному обсязі надають підстави для реєстрації податкової накладної і це відповідачем під час розгляду справи не спростовано. В наданих пояснення позивачем детально розписано господарську операцію.

Відповідачем не наведено доказів того, що подані позивачем документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Контролюючим органом не зазначено конкретного переліку документів, які мають бути подані платником податків, а наведено лише загальне найменування з вичерпного переліку без додаткової конкретизації, що позбавляє можливості встановити, які саме документи не надані позивачем.

Неконкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Разом з тим, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він, на переконання відповідачів, повинен був надати контролюючому органу.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законними.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 у справі №819/330/18.

У постанові від 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20 Верховний Суд зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскаржувана відмова містить лише загальне твердження без зазначення, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, і на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення у частині визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №3330314/39034351 від 04 листопада 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 26 жовтня 2021 року.

Окрім того, суд відхиляє аргументи ГУ ДПС у Житомирській області, що ті документи, які не було надано позивачем під час подання податкової накладної до контролюючого органу для її реєстрації на підтвердження здійснення господарської операції, не повинні враховуватись судом під час судового розгляду справи, оскільки контролюючим органом не було чітко зазначено, які саме документи необхідно надати платнику податків.

При цьому, суд ураховує наявність у платника податку права довести саме у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його доводи. Останнє не є обмеженим поданням виключно тих доказів, що надавались ним з податковою накладною контролюючому органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

У постанові Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №1940/1950/18 висловлена правова позиція, відповідно до якої зупинення реєстрації податкової накладної без чіткого визначення переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, не дало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів, а тому, враховуючи норми статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач скористався наданим йому правом довести належними і допустимими доказами заявлені ним позовні вимоги у суді.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну датою її фактичного подання, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з пунктом 19 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення суду); 3) неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу 10), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних / розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як установлено судом та підтверджено матеріалами справи, наданих позивачем документів достатньо для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної №2 від 26 жовтня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та дотримання гарантій, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд уважає за необхідне зобов`язати Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №2 від 26 жовтня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

При цьому, доводи відповідачів про те, що повноваження ГУ ДПС України у Житомирській області щодо підготовки висновку про реєстрацію податкової накладної є дискреційними повноваженнями, суд уважає безпідставними, з огляду на таке.

У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 Верховний Суд України зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Згідно з Рекомендацією №К (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Як зазначено вище, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що надані позивачем документи підтверджували правомірність складення податкової накладної, а тому ГУ ДПС у Житомирській області мало скласти висновок про її реєстрацію на підставі якого ДПС України мало провести таку реєстрацію. Отже такі повноваження відповідачів не є дискреційними.

Суд ураховує, що пунктом 19 Порядку № 1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, застосування у даній справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати подану позивачем податкову накладну в ЄРПН не є втручанням в дискреційні повноваження та відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічний підхід щодо обрання способу захисту порушеного права застосовано Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 31 січня 2018 року у справі № 825/849/17 та від 06 березня 2018 року у справі № 826/4475/16.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області та Державної податкової служби України.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 263, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Фермерського господарства «Іван М.» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №3330314/36034351 від 04 листопада 2021 року про відмову Фермерському господарству «Іван М.» у реєстрації податкової накладної від 26 жовтня 2021 року №2 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства «Іван М.» від 26 жовтня 2021 року №2, датою фактичного подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на користь Фермерського господарства «Іван М.» судовий збір у розмірі 1240 (одна тисяча двісті сорок) гривень 50 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Фермерського господарства «Іван М.» судовий збір у розмірі 1240 (одна тисяча двісті сорок) гривень 50 копійок.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене протягом 30 днів з дати його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.О. Окис