Ухвала

від 02.06.2022 по справі 173/695/22

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/695/22

Провадження №2/173/480/2022

У Х В А Л А

03 червня 2022 р. м. Верхньодніпровськ

Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Новіченко Н.В., розглянувши

позовну заяву ОСОБА_1

до Верхньодніпровської міської ради

про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Верхньодніпровської міської ради (далі відповідач) про визнання за ним права власності на самочинно збудований гараж, розташований на земельній ділянці загальною площею 0,0045 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 55Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції Українине може бути обмежене.

Частиною 4 статті 10Цивільного процесуальногокодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950року іпротоколи донеї,згоду наобов`язковістьяких наданоВерховною РадоюУкраїни,та практикуЄвропейського судуз правлюдини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Цивільним процесуальнимкодексом України (далі ЦПК України).

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 175, 177 ЦПКУкраїни.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 185 ЦПК України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України.

У даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення ст. 185 ЦПКУкраїни, враховуючи наступне.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України визначено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Як наголошено у постанові Великої ПалатиВерховного Судувід 26.02.2019у справі№ 907/9/17майновий позов(позовнавимога майновогохарактеру)-це вимогапро захистправа абоінтересу,об`єктомякої виступаєблаго,що підлягаєгрошовій оцінці.Майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19.

У випадку задоволення даного позову за позивачем визнається право власності на нерухоме майно: самочинно збудований гараж, розташований на земельній ділянці загальною площею 0,0045 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Тобто позов, поданий позивачем у даній справі, є майновим, оскільки за своєю суттю позовна вимога позивача направлена на його «збагачення», яке можна оцінити вартісно.

Вищевикладеним спростовуються викладені позивачем у позовній заяві доводи, що даний позов не підлягає грошовій оцінці.

Тобто, зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно з визначеною у них дійсною вартістю майна, а також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком суб`єкта оціночної діяльності.

Отже, всупереч вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України подана позивачем позовна заява не містить зазначення ціни позову.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір».

Згідно з приписами ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 2 статті 176Цивільного процесуальногокодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

При цьому, під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Тягар доказування вартості майна несе позивач.

Вартість нерухомого майна визначається суб`єктами оціночної діяльності, які отримали дозвіл на її здійснення в установленому законом порядку.

Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію № 0.0.2532918322.2 від 02 травня 2022 року про сплату судового збору в сумі 993 грн., як за вимогу немайнового характеру.

Таким чином, позивачу необхідно надати докази на підтвердження дійсної вартості спірного нерухомого майна на момент звернення до суду з даним позовом та надати докази на підтвердження сплати судового збору у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір» як за позовну вимогу майнового характеру виходячи з дійсної вартості нерухомого майна, або надати докази того, що незважаючи на вжиті позивачем всі залежні від нього дії для визнання дійсної вартості нерухомого майна, визначити таку вартість на момент звернення до суду з даним позовом неможливо.

Згідно з частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу,протягом п`ятиднів здня надходженнядо судупозовної заявипостановляє ухвалупро залишенняпозовної заявибез руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вищевикладене, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статті 177 ЦПК України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення даної ухвали про залишення заяви без руху.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків, шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви із зазначенням ціни позову;

- подання доказів на підтвердження дійсної вартості спірного нерухомого майна на момент звернення до суду з даним позовом та надати докази на підтвердження сплати судового збору у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір» як за позовну вимогу майнового характеру виходячи з дійсної вартості нерухомого майна, або надати докази того, що незважаючи на вжиті позивачем всі залежні від нього дії для визнання дійсної вартості нерухомого майна, визначити таку вартість на момент звернення до суду з даним позовом неможливо.

4. Роз`яснити позивачу що у разі, якщо він не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Новіченко