Справа №443/1204/17
Провадження №2/443/39/22
РІШЕННЯ
іменем України
24 травня 2022 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Павліва А.І.,
секретар судового засідання Стасів С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Західний Буг» про визнання договорів оренди землі недійсними, скасування державної реєстрації договорів та зобов`язання повернути земельні ділянки власнику,
встановив:
Стислий виклад позиції сторін.
Позивачка ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву до Приватного підприємства «Західний Буг» (відповідач), в якій просить:
визнати недійсним з моменту вчинення договір оренди земельної ділянки, яка розташована на території Чорноострівської сільської ради Жидачівського району Львівської області та належала на праві власності спадкодавцю ОСОБА_2 відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 566429, виданого 27.12.2011, площею 0,9483 га з кадастровим номером 4621589100:02:000:0121, укладеного 17.09.2013 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінал Агро», зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого права Реєстраційною службою Жидачівського районного управління юстиції Львівської області 19.05.2014 та скасувати його державну реєстрацію;
зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінал Агро» повернути їй, ОСОБА_1 , як спадкоємиці за законом належну на праві приватної власності згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом, яке видано 24.09.2017 Жидачівською державною нотаріальною конторою Львівської області, земельну ділянку площею 0,9483 га з кадастровим номером 4621589100:02:000:0121, розташовану на території Чорноострівської сільської ради Жидачівського району Львівської області;
визнати недійсним з моменту вчинення договір оренди земельної ділянки, яка розташована на території Чорноострівської сільської ради, Жидачівського району, Львівської області та належала на праві власності спадкодавцю ОСОБА_2 відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 566430, виданого 27.12.2011, площею 0,4152 га з кадастровим номером 4621589100:03:000:0853, укладеного 27.07.2012 між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінал Агро», зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у Жидачівському районі Львівської області 28.09.2013 та скасувати його державну реєстрацію;
зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінал Агро» повернути їй, ОСОБА_1 , як спадкоємиці за законом належну на праві приватної власності згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом, яке видано 24.09.2017 Жидачівською державною нотаріальною конторою Львівської області, земельну ділянку площею 0,4152 га з кадастровим номером 4621589100:03:000:0853, розташовану на території Чорноострівської сільської ради Жидачівського району Львівської області;
визнати недійсним з моменту вчинення договір оренди земельної ділянки, яка розташована на території Чорноострівської сільської ради, Жидачівського району, Львівської області та належала на праві власності спадкодавцю ОСОБА_2 відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 566431, виданого 27.12.2011, площею 0,0748 га з кадастровим номером 4621589100:04:000:1000, укладеного 27.07.2012 між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінал Агро», зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у Жидачівському районі Львівської області 28.09.2013 та скасувати його державну реєстрацію;
зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінал Агро» повернути їй, ОСОБА_1 , як спадкоємиці за законом, належну їй на праві приватної власності згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом, яке видано 24.09.2017 Жидачівською державною нотаріальною конторою Львівської області земельну ділянку площею 0,0748 га з кадастровим номером 4621589100:04:000:1000, розташовану на території Чорноострівської сільської ради Жидачівського району Львівської області;
стягнути з відповідача на її користь понесені нею судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Чорний Острів Жидачівського району Львівської області помер її чоловік ОСОБА_2 . Відповідно до Державних актів на право власності на землю серії ЯЕ №№566429, 566430, 566431, виданих 27.12.2011 Управлінням Держкомзему у Жидачівському районі Львівської області, він був власником земельних ділянок: площею 0,9483 га з кадастровим номером 4621589100:02:00:0121, площею 0,4152 га з кадастровим номером 4621589100:03:000:0853 та площею 0,0748 га з кадастровим номером 4621589100:04:000:1000, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Чорноострівської сільської ради Жидачівського району Львівської області. Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом, які видані 24.09.2017 Жидачівського державною нотаріальною конторою Львівської області та Витягів з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, власником цих земельних ділянок стала вона. Їй стало відомо, що в Управлінні Держкомзему у Жидачівському районі Львівської області 28.09.2013 зареєстровані договори оренди вказаних земельних ділянок, які укладені 27.07.2012 та 17.09.2013 між спадкодавцем ОСОБА_2 та ТзОВ «Вінал Агро». Зазначені договори оренди земельних ділянок є недійсним з моменту їх вчинення, у зв`язку із тим, що ОСОБА_2 їх не підписував та не уповноважував інших осіб на підписання цих договорів, а підписи на цих договорах візуально відрізняються від його підпису в паспорті громадянина України. Таким чином, її законні права, як спадкоємця за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , на володіння, користування та розпорядження спірними земельними ділянками підлягають судовому захисту шляхом задоволення даного позову.
Представник відповідача правом на подання відзиву не скористався.
У судовому засіданні представник позивачки позов підтримав повністю, покликаючись на викладені у ньому обставини, та просить суд позов задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав, проти задоволення позовних вимог заперечив, суду пояснив, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц заборонила використовувати такий спосіб захисту порушених прав, як визнання недійсними договорів оренди землі з підстав підписання їх не учасником правочину, а іншою особою. Позовні вимоги не відповідають належному способу захисту порушеного права і такі з врахування обставин справи та доказів, які містяться в матеріалах справи, не можуть бути предметом розгляду в суді, відтак у задоволенні таких позовних вимог слід відмовляти з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту. Крім цього, зазначив про відсутність будь-яких належних та допустимих доказів щодо не підписання договору оренди землі від 17.09.2013, укладеного між ТзОВ «Вінал Агро» та ОСОБА_2 з приводу земельної ділянки площею 0,9483 га з кадастровим №4621589100:000:0121. Безпідставними також вважає вимоги і з тих підстав, що такі ставляться до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінал Агро», яке є припиненим, а позивач не змінив позовні вимоги.
Заяви, клопотання, подані учасниками справи.
Представником позивача подано заяви про видачу для ознайомлення матеріалів справи (а.с.72, 164), заяву про призначення почеркознавчої експертизи та проведення підготовчого засідання за його відсутності (а.с.75), заяву про долучення документів для дослідження експертами (а.с.100), заяву про перенесення підготовчого засідання (а.с.102), заяву про проведення експертизи та надання документів (а.с.117), заяву про розгляд підготовчого засідання за відсутності його та позивачки, незеперечення проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (а.с.142), заяву про відкладення судового засідання (а.с.149).
Представником відповідача подано заяву про заміну сторони правонаступником (а.с.98, 108), клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.152), клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.158-159) .
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 12.08.2020 цивільну справу прийнято до розгляду та призначено до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.64-65).
Ухвалою підготовчого засідання від 03.02.2021 призначено у справі судову почеркознавчу експертизу та зупинено провадження у справі (а.с.84-85).
Ухвалою від 05.04.2021 поновлено провадження у справі та призначено справу до підготовчого засідання (а.с.91-93).
Ухвалою підготовчого засідання від 26.04.2021 залучено у справі правонаступника відповідача (а.с.104-105).
Ухвалою підготовчого засідання від 06.05.2021 постановлено направити матеріали справи для проведення експертизи та зупинити провадження у справі (а.с.120-121).
Ухвалою від 02.08.2021 поновлено провадження у справі (а.с.133).
Ухвалою від 06.12.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.143-144).
Судом розміщено (оприлюднено) на веб-порталі Судової влади України оголошення про виклик у судове засідання по справі №443/1204/17 відповідача ПП «Західний Буг» (а.с.147).
Ухвалами судового засідання від 14.02.2022, 31.03.2022 відкладено розгляд справи (а.с.155, 160).
Суд, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов задоволенню не підлягає виходячи з такого.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №566431 від 27.12.2011 встановлено, що ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Жидачівської райдержадміністрації від 15.05.2008 №440 є власником земельної ділянки площею 0,0748 га у межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Чорноострівської сільської ради і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №462150001001749 (а.с.12).
Відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №566429 від 27.12.2011, ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Жидачівської райдержадміністрації від 15.05.2008 №440 є власником земельної ділянки площею 0,9483 га у межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Чорноострівської сільської ради і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №462150001001747 (а.с.13).
Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №566430 від 27.12.2011, ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Жидачівської райдержадміністрації від 15.05.2008 №440 є власником земельної ділянки площею 0,4152 га у межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Чорноострівської сільської ради і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №462150001001748 (а.с.14).
Відповідно до договору оренди землі від 27.07.2012, ОСОБА_2 надає ТОВ «Вінал Агро» в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Чорноострівської сільради: кадастровий номер 4621589100:04:000:1000 загальною площею 0,0748 га (пункт 2). Договір укладено на строк 10 років (пункт 8). У Плані зовнішніх меж земельної ділянки, який є невід`ємною частиною цього акта, зазначено суміжних землекористувачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с.8, 34-35).
Актом встановлення і узгодження меж земельної ділянки від 19.03.2012 проведено встановлення і узгодження меж земельної ділянки ОСОБА_2 і опис положення її на місцевості (а.с.36).
Актом приймання-передачі земельної ділянки в оренду, що є додатком та невід`ємною частиною договору оренди землі від 27.07.2012, орендодавець ОСОБА_2 на виконання договору оренди землі передає, а орендар ТОВ «Вінал Агро» приймає в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку площею 0,0748 га (а.с.37).
Згідно з договором оренди землі від 27.07.2012, ОСОБА_2 надає ТОВ «Вінал Агро» в в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Чорноострівської сільради: кадастровий номер 4621589100:03:000:0853 загальною площею 0,4152 га (пункт 2). Договір укладено на строк 10 років (пункт 8). У Плані зовнішніх меж земельної ділянки, який є невід`ємною частиною цього акта, зазначено суміжних землекористувачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с.9, 28, 29-30).
Актом встановлення і узгодження меж земельної ділянки від 19.03.2012 проведено встановлення і узгодження меж земельної ділянки ОСОБА_2 і опис положення її на місцевості (а.с.31).
Актом приймання-передачі земельної ділянки в оренду, що є додатком та невід`ємною частиною договору оренди землі від 27.07.2012, орендодавець ОСОБА_2 на виконання договору оренди землі передає, а орендар ТОВ «Вінал Агро» приймає в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку площею 0,4152 га (а.с.32).
Відповідно до договору оренди землі від 17.09.2013, ОСОБА_2 надає ТОВ «Вінал Агро» в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Чорноострівської сільради: кадастровий номер 4621589100:02:000:0121 загальною площею 0,9483 га (пункт 2). Договір укладено на строк 10 років (пункт 8) (а.с10).
Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, земельну ділянку площею 0,9483 га, яка використовується для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, передано орендодавцем ОСОБА_2 орендарю ТзОВ «Вінал Агро» (а.с.11).
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Чорний Острів Жидачівського району Львівської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 04.11.2016 (а.с.15).
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.09.2017 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 98399562 від 25.09.2017, спадкоємцем майна ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1 . Спадщина складається з земельної ділянки площею 0,9483 га кадастровий номер 4621589100:02:000:0121(а.с.16, 17).
Згідно з Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 24.09.2017 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 98399369 від 25.09.2017, спадкоємцем майна ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1 . Спадщина складається з земельної ділянки площею 0,4152га кадастровий номер 4621589100:03:000:0853 (а.с.18, 19).
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.09.2017 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 98399230 від 25.09.2017, спадкоємцем майна ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1 . Спадщина складається з земельної ділянки площею 0,0748 га кадастровий номер 4621589100:04:000:1000 (а.с.20, 21).
Висновком експерта за результатами проведеної судової почеркознавчої експертизи №1454 від 13.07.2021 встановлено, що підписи від імені ОСОБА_2 , розташовані у графі «Орендодавець» в двох договорах оренди землі від 27.07.2012 виконані не ОСОБА_2 , а іншою особою (а.с.127-130).
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з підписанням орендодавцем оспорюваних договорів оренди землі.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та Закону України «Про оренду землі» (далі Закон № 161-XIV) (чинного на дати, зазначені в спірних договорах).
Так, за змістом статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Приписами частини 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Також, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК України).
Нормою частини 2 статті 16 ЦК України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно з припасами частини 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).
Відповідно до частини 3 статті 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
За змістом частини 1 статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини 1 цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною ж 2 цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Як у частині 1 статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина 2, 3 статті 215 ЦК України).
Згідно із положеннями частини 1 статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону № 161-XIV, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
За змістом частини 1, 2 статті 15 Закону № 161-XIV, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Згідно з вимогами статті 18 Закону № 161-XIV, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.
Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що чоловік позивачки ОСОБА_2 був власником земельних ділянок площею 0,0748 га, 0,9483 га та 0,4152 га, розташованих на території Чорнострівської сільської ради Жидачівського району Львівської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до Державних актів серії ЯЕ№№566429, 566430, 566431 від 27.12.2011.
ОСОБА_1 успадкувала усі права та обов`язки, що належали ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, зокрема право власності на зазначені земельні ділянки.
Згідно з договорами оренди землі від 27.07.2012 та 17.09.2013, у яких наявні власноручно проставлені підписи, за життя ОСОБА_2 надав ТОВ «Вінал Агро» (правонаступником якого є ПП «Західний Буг») в строкове платне користування на 10 років вказані вище земельні ділянки.
Висновком експерта за результатами проведеної судової почеркознавчої експертизи №1454 від 13.07.2021 встановлено, що підписи від імені ОСОБА_2 , розташовані у графі «Орендодавець» в двох договорах оренди землі від 27.07.2012 виконані не ОСОБА_2 , а іншою особою.
Сторона позивача, аргументуючи обґрунтованість поданого позову, покликається на непідписання договорів оренди землі орендодавцем (її чоловіком), тобто на відсутність з його сторони волевиявлення на укладення правочинів, у зв`язку з чим у позовних вимогах просить суд визнати ці договори недійсними та повернути їх позивачці як спадкоємиці ОСОБА_2 за законом.
Водночас, сторона відповідача, аргументуючи необґрунтованість поданого позову, покликається на неефективність обраного позивачкою способу захисту, вказує на безпідставність вимог до ТОВ «Вінал Агро», яке є припиненим, та відсутність доказів непідписання ОСОБА_2 договору оренди землі від 17.09.2013.
Надаючи оцінку аргументам сторін, суд зазначає, що відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.
Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
Однак, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.
Суд зауважує, що обов`язковою умовою укладення договору у письмовій формі є проставлення стороною у ньому свого підпису. Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Суд зазначає, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Водночас, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Суд наголошує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.
Зважаючи на підстави позову, наведені позивачкою у позовній заяві та в додаткових поясненнях її представника, а також заперечення відповідача, суд доходить переконання, що у спірних парвовідносинах, які виникли між сторонами, ефективним способом захисту права, яке позивачка як власниця земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним їй майном, а обраний нею спосіб захисту є неефективним (неналежним).
Такий висновок суду повністю відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, зробленого 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц (провадження №14-499цс19).
З огляду на те, що обрання позивачкою неефективного (неналежного) способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові, суд не вбачає доцільності в оцінці ним інших аргументів сторін.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу позивачки на те, що відмова у задоволенні позову через обрання неефективного (неналежного) способу захисту не позбавляє її права заявити негаторний позов та захищати своє порушене право на користування земельними ділянками, спростовуючи факт укладення її чоловіком договорів оренди землі та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням цих земельних ділянок.
Розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, понесені позивачкою судові витрати віднести на рахунок позивачки.
На підставі статей 11, 15, 16, 202, 204, 205, 215, 627, 638 Цивільного кодексу України, статей 14, 15 Закону України «Про оренду землі» та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: Львівська область, Стрийський район, с. Чорний Острів) до Приватного підприємства «Західний Буг» (місцезнаходження: Львівська область, Радехівський район, с. Павлів, пр.Юності,39, ідентифікаційний код юридичної особи 32478033) про визнання недійсними договорів оренди землі від 27.07.2012, 17.09.2013, скасування державної реєстрації договорів та зобов`язання повернути земельні ділянки власнику.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.
У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 03 червня 2022 року.
Головуючий суддя А.І. Павлів
Суд | Жидачівський районний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2022 |
Оприлюднено | 22.06.2022 |
Номер документу | 104596478 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Жидачівський районний суд Львівської області
ПАВЛІВ А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні