Ухвала

від 01.06.2022 по справі 276/730/22

ВОЛОДАРСЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 276/730/22

Провадження по справі 1-кс/276/139/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2022 року смт. Хорошів

Слідчий суддя Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області

ОСОБА_1 , за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні в приміщенніВолодарсько-Волинськогорайонного суду Житомирської області клопотання начальника СВ Відділення поліції №4 ЖРУП ГУНП в Житомирськійобласті ОСОБА_4 , погоджене прокурором Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянин України, з вищою освітою, працюючого директором ВП ТОВ «Синій камінь-1», одруженого, має на утриманні 1 неповнолітню дитину, раніше не судимий, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 364-1 КК України, у кримінальному провадженні №42021062190000007 від 05.05.2021

ВСТАНОВИВ :

Начальник слідчого відділу відділення поліції №4 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області за погодженням з прокурором Коростишівської окружної прокуратури звернувся до слідчого судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб з покладенням на нього обов`язків: не відлучатися з місця проживання без дозволу прокурора або суду; утримуватись від спілкування зі свідками; повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання; прибувати за викликом прокурора або суду.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ВП ТОВ «Синій камінь-1» являється надрокористувачем на підставі виданого 04.10.2006 спеціального дозволу № 4043 на видобування габро з терміном дії на 20 років, на території Житомирської області, Житомирського району, за 0,8 км. на південний схід від с. Рудня Шляхова, Хорошівської ОТГ, на родовищі «Синій камінь-1».

Так, згідно п. 5.3 Статуту виробничого підприємства товариство з обмеженою відповідальністю «Синій камінь-1» код ЄДРПОУ 33093720, затвердженого рішенням учасників від 05.10.2018 (далі - Статут), предмет діяльності товариства складають різноманітні види господарської діяльності, не заборонені чинним законодавством України.

Згідно п. 3.1 Статуту у Товаристві створюється одноособовий виконавчий орган - Директор. Згідно п. 3.2 Статуту - Директор вирішує всі питання діяльності товариства за винятком тих, що належать до компетенції Загальних зборів учасників Товариства.

Згідно п. 3.5.16 Статуту Директор здійснює інші функції, які необхідні для забезпечення нормальної роботи Товариства згідно з чинним законодавством та внутрішніми документами Товариства.

Встановлено, що ОСОБА_5 , є єдиним засновником (100 %), бенефіціаром та єдиним учасником ВП ТОВ «Синій камінь-1».

Пунктом 4 рішення єдиного учасника ВП ТОВ «Синій камінь-1» від 05.10.2018 (без номера) ОСОБА_5 з 06.10.2018 призначений на посаду директора товариства, яку обіймає по даний час.

В силу займаної посади та покладених на нього повноважень ОСОБА_5 наділений організаційно-розпорядчими функціями, тобто являється службовою особою.

ВП ТОВ «Синій камінь-1» для видобутку надр орендує земельну ділянку на території Володарсько-Волинської (у подальшому Хорошівської) селищної ради площею 6,1646 га, кадастровий номер земельної ділянки 1821155100:05:001:0020, на якій розміщене родовище габро «Синій камінь-1» площею 3,72 га, на яку виданий спеціальний дозвіл на користування надрами № 4043 від 04.10.2006.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час в період з жовтня 2018 року у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на здійснення незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення, з використанням свого службового становища як директора ВП ТОВ «Синій камінь-1», а саме проведення такого видобутку поза межами земельної ділянки, визначеним у спеціальному дозволі на користування надрами № 4043 від 04.10.2006 площею 3,72 га.

Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 будучи директором ВП ТОВ «Синій камінь-1», у невстановлений досудовим розслідуванням час, в період з жовтня 2018 року по 28.12.2021, із залученням наявної у його власності спеціальної техніки, промисловим способом, за межами ділянки надр, встановленої спеціальним дозволом на користування надр № 4043 від 04.10.2006, на окремих ділянках площею 860,73 м2 (кар`єр № 1) та 2331,44 м2 (кар`єр № 2) самовільно та незаконно організував видобування корисної копалини загальнодержавного значення - габро, внаслідок чого за вказаний період видобуто корисну копалину габро з кар`єру № 1 - 3020,08 м3, з кар`єру № 2 - 6370,75 м3, всього загальним об`ємом 9390,83 м3.

Згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи від 02.05.2022 № 1911/2125 розмір збитків заподіяних державі внаслідок самовільного видобутку корисної копалини загальнодержавного значення габро об`ємом 9390,83 м3 на земельній ділянці родовища «Синій камінь-1» поза межами дії спеціального дозволу №4043 від 04.10.2006 на користування надрами, становить 39 779 555,88 грн., що спричинило інші тяжкі наслідки.

Крім того, ОСОБА_5 в силу займаної посади директора ВП ТОВ «Синій камінь-1», а також в силу його статусу єдиного учасника указаного товариства, є службовою особою юридичної особи приватного права, яка має визначені законом і статутом повноваження для управління діяльністю ВП ТОВ «Синій камінь-1».

Реалізуючи свої повноваження директора ВП ТОВ «Синій камінь-1» ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час, в період з жовтня 2018 року по 28.12.2021 організував незаконне видобування корисної копалини загальнодержавного значення габро, шляхом надання усних вказівок підпорядкованим працівникам приступити до видобутку указаної корисної копалини за межами, визначеними спеціальним дозволом на користування надрами № 4043 від 04.10.2006.

Внаслідок використання ОСОБА_5 своїх службових повноважень ТОВ «Синій камінь-1» отримало прибуток, який став неправомірною вигодою ОСОБА_5 , оскільки останній згідно відомостей ЄДРПОУ є єдиним бенефіціаром вказаного товариства.

Видобуток корисної копалини загальнодержавного значення- габро, за межами визначеними спеціальним дозволом на користування надрами № 4043 від 04.10.2006 спричинив тяжкі наслідки державним інтересам, оскільки як передбачено ст. 19 Кодексу України про надра (далі Кодексу) - надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Самовільним видобутком габро в період з жовтня 2018 року по 28.12.2021, за межами ділянки, визначеної спецдозволом на користування надрами № 4043 від 04.10.2006, ВП ТОВ «Синій камінь-1» порушено вимоги ст. 17, 18, 24 Кодексу, чим завдано тяжких наслідків державним інтересам у вигляді невиконання приписів законодавства та прямих збитків на суму 39 779 555,88 грн.

Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється в умисних діях, які виразились у організації незаконного видобування корисної копалини загальнодержавного значення габро, службовою особою з використанням службового становища, що спричинило інші тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України.

Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється в умисних діях, які виразились у зловживанні своїми повноваженнями, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, тобто в умисному використанні всупереч інтересам юридичної особи приватного права (ВП ТОВ «Синій камінь-1») своїх службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Начальник СВ стверджує, що наявні обгрунтовані достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, які відносяться до тяжкого злочину, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а також наявні обґрунтовані ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.

З цих підстав орган досудового розслідування вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж домашній арешт з 22 по 07 годину не забезпечить досягнення мети застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні, виконання підозрюваним покладеним на нього процесуальних обов`язків та не зможе запобігти його спробам переховуватися від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності та незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, а також неможливістю запобігання вказаним ризикам застосуванням більш м`якого запобіжного заходу.

Мотивуючи наявність ризику того, що ОСОБА_5 переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду є те, що під час оголошення підозри ОСОБА_5 останній перебував у пункті пропуску через державний кордон України до Румунії. Зважаючи на значний розмір збитків у кримінальному провадженні та тяжкість покарання за ч. 4 ст. 240 КК України, ці обставини свідчить про наміри підозрюваного покинути територію України для уникнення від кримінального переслідування. Приводом до незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, є те, що свідками являються бувші працівники ВП ТОВ «Синій камін-1», з якими підозрюваний знайомий особисто. Таким чином, він шляхом тиску морального чи фізичного, а також шляхом умовлянь може схилити свідків до зміни показів у кримінальному провадженні.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання, просили його задовольнити, з підстав зазначених у ньому.

Захисник ОСОБА_6 ,якого підтримавпідозрюваний ОСОБА_5 ,заперечив щодозадоволення клопотанняслідчого прообрання запобіжногозаходу увигляді домашньогоарешту,просив застосуватидо йогопідзахисного запобіжнийзахід увигляді особистогозобов`язання.Вказав,що дляобрання домашньогоарешту відсутнявагомість доказів,оскільки експертпри складеннівисновку судовоїінженерно-екологічноїекспертизи від02.05.2022№ 1911/2125,яким визначенорозмір збитківзаподіяних державівнаслідок самовільноговидобутку корисноїкопалини загальнодержавногозначення,не врахувавту обставину,що видобуваннякорисної копалинивідбувалось вмежах земельноїділянки,закріпленої межовимизнаками приїї відведенніу 2006році,які неспівпадають зкоординатами наданогоспецдозволу,а такожтієї обставини,що ОСОБА_5 придбано корпоративніправа лишеу 2018році тавін продовживвидобування корисноїкопалини,а нерозпочав йоговидобування.Вказав навідсутність доказів,які бпідтверджували заявленіслідчим ризики,зокрема,фактів ухиленнявід явкидо органурозслідування,виїзду закордон,вчинення тискуна свідків,якими єпрацівники товариства.На підтвердженняпозитивної характеристикита міцностісоціальних зв`язківнадав копіївідповідних документів.

Дослідивши клопотання та додані до нього копії з матеріалів кримінального провадження, заслухавши доводи прокурора, слідчого, захисника, пояснення підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Частиною першою статті 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що СВ ВП №4 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження за №42021062190000007 від 05.05.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 364-1, ч.1 ст. 239-1 КК України.

У ході розслідування 17.05.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України.

27.05.2022 ОСОБА_5 повідомлено про нову підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 240, ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Так як положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати неупередженого спостерігача в тому, що відповідна особа можливо вчинила злочин. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування обґрунтована підозра не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, що об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Факт можливої причетності ОСОБА_5 до злочинів, вчинення яких йому інкримінуються, підтверджується сукупністю доданих до клопотання доказів, які були досліджені в судовому засіданні, зокрема: статутом виробничого підприємства товариство з обмеженою відповідальністю «Синій камінь-1» код ЄДРПОУ 33093720, затвердженого рішенням учасників від 05.10.2018 (далі - Статут), згідно п. 3.2 якого - Директор вирішує всі питання діяльності товариства за винятком тих, що належать до компетенції Загальних зборів учасників Товариства; Рішенням учасника ВП ТОВ «Синій камінь-1» ОСОБА_5 , що володіє 100% статутного капіталу Товариства від 05.10.2018 про призначення ОСОБА_5 на посаду директора з 6 жовтня 2018 року; висновком судової інженерно-екологічної експертизи від 02.05.2022 № 1911/2125, згідно якої розмір збитків заподіяних державі внаслідок самовільного видобутку корисної копалини загальнодержавного значення габро об`ємом 9390,83 м3 на земельній ділянці родовища «Синій камінь-1» поза межами дії спеціального дозволу №4043 від 04.10.2006 на користування надрами, становить 39 779 555,88 грн.

Однак, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Дослідження вказаних доказів дає підстави вважати, що висновки органу досудового розслідування щодо причетності ОСОБА_5 до вчинення злочинів, які йому інкримінуються, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

Виходячи з наявних матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин, та вказане може бути підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

При вирішення питання про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя зазначає таке.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

У рішенні Європейського суду з прав людини Бессієв проти Молдови вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Слідчим суддею встановлено достатньо підстав вважати, що прокурором доведені ризики, передбачені п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.

Існування ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду пов`язане, у першу чергу, із тяжкістю кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 та які відносяться до категорії тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років. Отже, гіпотетична імовірність постановлення суворого вироку може мати значення. Зазначена обставина сама по собі, а також з урахуванням достатності фінансових ресурсів у підозрюваного, який є директором і власником підприємства, може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Ілійков проти Болгарії зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування.

Щодо ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності цього ризику слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Окрім того, слідчий суддя також приймає до уваги, що з урахуванням характеру інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, у тому числі вчинених з використанням службового становища, основними свідками можливих незаконних дій підозрюваного є саме працівники ВП ТОВ «Синій камінь-1», а тому існують достатні підстави вважати, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, з якими він особисто знайомий, шляхом тиску морального чи фізичного, а також шляхом умовлянь для зміни останніми показів, які є джерелом доказу в кримінальному провадженні.

Щодо обґрунтування неможливості застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж домашній арешт, слідчий обмежився лише констатуванням цієї обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, але не доведе недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно наданих стороною обвинувачення пояснень в судовому засіданні станом на день розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 доказів про вчинені активні дії підозрюваним щодо впливу на свідків або перетину ним державного кордону у сторони обвинувачення немає, фактів ухилення підозрюваним від проведення слідчих дій до набуття ним статусу підозрюваного також прокурору не відомо.

Суд також враховує особу підозрюваного ОСОБА_5 , який позитивно характеризується, надає благодійну допомогу комунальним закладам та Збройним Силам України, має постійне місце проживання, раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, зокрема малолітню дитину та дружину, яка вагітна (згідно довідки лікаря 19-20 тиждень).

Враховуючи, що прокурором в судовому засіданні доведено обґрунтованість підозри стосовно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 364-1 КК України, наявність достатніх підстав вважати, що існують щонайменше два ризики, передбачені статтею 177 КПК України, разом з тим враховуючи вагомість доказів, дані про особу підозрюваного, його матеріальний стан та соціальні зв`язки, а також відсутність високого рівня настання ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що вагомих підстав для застосування стосовно ОСОБА_5 одного з найтяжчого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не встановлено, у зв`язку з чим, є підстави для часткового задоволення клопотання слідчого та застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж той, що зазначений у клопотанні.

Відповідно до приписів ст.179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Вказаний запобіжний захід забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваним процесуальних обов`язків з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризиків, які були обґрунтовані раніше та ефективності здійснення кримінального провадження. З цією метою слідчий суддя також вважає доцільним покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК, необхідність покладення яких була зазначена слідчим у клопотанні та доведена прокурором у судовому засіданні, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді (суду).

Обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176 - 178, 182, 183,194,196,197,309 КПК України, слідчий судя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання начальника СВ Відділення поліції №4 ЖРУП ГУНП в Житомирськійобласті ОСОБА_4 , погоджене прокурором Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №42021062190000007 від 05.05.2021 відносно ОСОБА_5 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на два місяці до 01.08.2022 включно.

Строк особистого зобов`язання та застосування обов`язків обчислювати з 1 червня 2022 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за кожною вимогою;

2) не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд у цьому кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді (суду).

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання направити для здійснення контролю до Відділення поліції №4 ЖРУП ГУНП в Житомирській області.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч.2 ст.179 КПК України, у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено о 14 год. 00 хв. 03.06.2022 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1