Ухвала

від 01.06.2022 по справі 935/2514/20

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2514/20

Провадження № 2-з/935/7/22

У Х В А Л А

02 червня 2022 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Янчук В.В., за участю - секретаря Кумечко С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмачгазбудсервіс» про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладання трудового договору, стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги, стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди, стягнення доплати за використання раціоналізаторських пропозицій, зобов`язання відповідача вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Коростишівського районного суду Житомирської області перебуває вищевказана цивільна справа.

31.05.2022 до суду позивачем ОСОБА_1 надіслано заяву (повторну) про забезпечення позову. Відповідно до заяви позивач просить: накласти арешт на грошові кошти та на кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, як захід забезпечення трудового позову та порушених прав інтелектуальної власності: на наявні грошові кошти відповідача ТОВ «Бахмачгазбудсервіс» ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35800585, що знаходяться у нього або знаходяться, зокрема, але не включно, на його банківському рахунку НОМЕР_1 в ПАТ «АБ» «РАДАБАНК», зазначеному на його бланку; кошти, що підлягають передачі або сплаті відповідачеві ТОВ «Бахмачгазбудсервіс», і знаходяться у інших осіб, зокрема, у підрядника ПП «АВТОМАГІСТРАЛЬ», від якого відповідач є субпідрядником з виконання зазначеного ремонту моста через річку Тетерів; кошти, що підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у інших осіб, зокрема: у Житомирській обласній державній адміністрації, яка оплачує їх з державного бюджету відповідно до договору, наявному на її сайті, за умовами конкурсу; у ТОВ «КомфорБуд_Сервіс» генерального підрядника; майно підприємства Відокремлений підрозділ Філія відповідача - Чернігівська область, Ніжинський район, с.Безуглівка, вул. Горького, буд. 35 Б; майно відповідача, у тому числі на документи за раціоналізаторськими пропозиціями позивача, отриманими відповідачем.

В обґрунтування заяви посилається на те, що є можливість істотного ускладнення або навіть унеможливлення виконання рішення суду, оскільки відповідач, за даними Анкети має незначний розмір статутного капіталу 90000 гривень, порівняно із сумою позову, а тому може вжити заходів для приховування своїх коштів, інших активів, тощо. В теперішніх умовах війни рф проти України ведення жорстких воєнних нападів ворога з 24 лютого до початку травня цього року і зараз - майно відповідача та його активи перебувають під загрозами обстрілів ворога, конкретно в Чернігівський області, де розміщено як матеріальні активи його самого, та й його філії, включно активи-документи інтелектуальної власності. Небажання відповідача виконувати свої договірні зобов`язання.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, суд дійшов наступних висновків.

Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Інститут забезпечення позову врегульований статтями 149-158ЦПК України і спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Ним усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, із урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Разом із тим, у пункті 4Постанови Пленум Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»роз`яснено, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інтереси осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Водночас законодавчо визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, суд може накласти арешт лише на грошові кошти, що належать відповідачеві. Тобто, суд має перевірити, які конкретно грошові кошти належать відповідачеві і де вони знаходяться.

Саме з цією метою положеннями частини першоїст.151ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

За таких обставин, законодавством передбачений обов`язок зазначення в заяві про забезпечення позову інших відомостей, необхідних для забезпечення позову.

Із наведеного слідує, що відомості про те, на яких рахунках та в яких банківських установах перебувають грошові кошти відповідача є необхідними для забезпечення позову.

Накладення судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банках або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.

При цьому, відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Також потенційно може виникнути ситуація, коли буде накладено арешт на рахунки, що використовуються товариством для обліку коштів соціального страхування, для виплати заробітної плати, тобто є рахунками зі спеціальним режимом використання чи можуть бути порушені права інших осіб у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Такий спосіб забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти може обмежити права працівників на отримання заробітної плати та позбавити товариство можливості сплачувати податки, збори та обов`язкові платежі до бюджетів різних рівнів.

Наданих суду відомостей щодо банківського рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ«АБ «РАДАБАНК», тобто зазначення лише його номеру без зазначення призначення такого рахунку недостатньо, щоб надати правову оцінку ймовірності порушення у зв`язку із вжиттям заходів забезпечення позову в спосіб, який просить позивач, прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, а також створення перешкод у здійсненні товариством господарської діяльності.

Окрім того, заявником не надано відомостей про кошти, які належать відповідачу та знаходяться у Приватного підприємства «АВТОМАГІСТРАЛЬ», на яких рахунках та призначення цих рахунків. Відсутня інформація щодо коштів, які знаходяться у Житомирській обласній державній адміністрації, ТОВ «КомфортБуд-Сервіс», а також і відсутня інформація щодо майна підприємства Відокремленого підрозділу філії відповідача. Заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, можуть перешкоди не лише господарській діяльності відповідача, а й іншим юридичним особам, які не є відповідальними за спірними правовідносинами.

Заява про забезпечення позову не містить посилань на беззаперечні мотиви, за якими ОСОБА_1 вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття заходів.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову в зазначений ним спосіб, що є наслідком відмови в її задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 р., ст. ст.149,153 ЦПК, ст.ст.260,261,354 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя В.В.Янчук