Рішення

від 08.05.2022 по справі 355/275/21

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/275/21

Провадження № 2/355/167/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2022 року

Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Червонописького В.С.,

секретаря судового засідання Котенко Ющенко Л.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засідання в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Баришівської селищної ради Броварського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

09.03.2021 позивач звернувся до суду з позовною заявою до Баришівської селищної ради Броварського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 . До складу спадкового майна після його смерті увійшла: земельна ділянка рілля, площею 3,93 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Селичівської сільської ради Баришівського району, Київської області, земельна ділянка сіножать, площею 1,42 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Волошинівської сільської ради Баришівського району Київської області. Вказане майно було успадковано померлим батьком позивача після смерті його матері ОСОБА_3 . Однак за життя померлий ОСОБА_2 не виготовляв правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Відповідно до вимог закону, а саме ст. 1270 ЦК України, позивач звернулась у шестимісячні строк для прийняття спадщини до Баришівської районної державної нотаріальної контори заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 . Однак позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказані земельні ділянки, оскільки у спадкоємця відсутні документи на спадкові земельні ділянки та з поданих документів нотаріусу неможливо встановити родинні відносини між померлим батьком позивача та його померлою матір`ю бабою позивача

Тому позивач звернувся до суду з даним позовом про встановлення права власності на спадкове майно.

На виконання вимог п. п. 2, 3 ч.3 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України суд зазначає заяви та клопотання, що подавались під час судового розгляду справи, інші процесуальні дії у справі.

Разом з позовною заявою представник позивача просив суд витребувати в Баришівській районній державній нотаріальній конторі копію спадкової справи №170/2020 заведеної до майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).

16.03.2021 ухвалою суду відкрито провадження по справі та витребувано Баришівській районній державній нотаріальній конторі копію спадкової справи №170/2020 заведеної до майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

01.04.2021 на виконання вимог ухвали суду Баришівська районна державна нотаріальна контора надала засвідчено копію спадкової справи №170/2020 заведеної до майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

05.04.2021 представником відповідача подано клопотання про розгляд справи за відсутністю представника відповідача, проти визнання права власності на спадкове майно не відповідач не заперечував.

У зв`язку з тимчасовим відстороненням судді ОСОБА_4 від здійснення правосуддя (повідомлення Вищої ради правосуддя від 12.05.2021), на підставі розпорядження керівника апарату Баришівського районного суду Київської області № 928 від 16.08.2021 проведено повторний автоматизований розподіл судових справ і дану справу розподілено судді Червонопиському В.С.

Ухвалою суду від 14.12.2021 справу суддею прийнято до провадження свого провадження та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

29.03.2022 представником позивача подано клопотання про розгляд справи без участі відповідача, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 (а.с. 39).

Померла ОСОБА_3 була рідною бабою позивача, даний факт підтверджується довідкою № 95 від 03.03.2021, виданою виконавчим комітетом Баришівської селищної ради Київської області, відповідно до якої позивач від дня народження по 09.03.2005 рік проживала разом з бабою ОСОБА_3 та батьком ОСОБА_2 (а.с. 18).

Відповідно до довідки від 08.07.2020, виданою Волошинівським старостинським округом Баришівської селищної ради, померла ОСОБА_3 була зареєстрована та постійно проживала по день смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 у спадковому будинку разом з сином ОСОБА_2 , онуком ОСОБА_5 та онукою ОСОБА_5 (а.с. 16).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 08.04.2006, виданого Виконкомом Волошинівської сільської ради Баришівського району Київської області (а.с. 11-12).

08.07.2020 позивач звернулась до Баришівської районної державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті свого батька ОСОБА_2 (а.с. 36).

Факт родинних відносин між позивачем та ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 30.10.1984(а.с. 9).

Після смерті ОСОБА_2 була відкрита спадщина, до складу якої увійшли дві земельні ділянки: земельна ділянка рілля, площею 3,93 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Селичівської сільської ради Баришівського району, Київської області, земельна ділянка сіножать, площею 1,42 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Волошинівської сільської ради Баришівського району Київської області.

Баришівською районною державною нотаріальною конторою 19.02.2021 відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірні земельні ділянки, у зв`язку з тим, що спадкоємцем не надано документів для встановлення факту родинних зв`язків між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також за свого життя ОСОБА_2 не оформив у встановленому законом порядку право власності на спадкове майно після смерті своєї матері ОСОБА_3 (а.с. 23).

Відповідно до довідки від 30.07.2020, виданої виконавчим комітетом Баришівської селищної ради Баришівського району Київської області, земельна ділянка сіножаті № 0931, площею 1,42 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Волошинівської сільської ради Баришівського району Київської області, закріплена за померлою ОСОБА_3 (а.с. 15).

Відповідно до довідки № 204 від 20.08.2020, виданої виконавчим комітетом Баришівської селищної ради Баришівського району Київської області, земельна частка (пай) рілля №0680, площею 3,93 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Селичівської сільської ради Баришівського району, Київської області, закріплена за померлою ОСОБА_3 (а.с. 17).

Таким чином, спірні земельні ділянки належали померлій бабі позивача ОСОБА_3 .

Листом від 03.08.2020 вих. № 97-1269/0/278-19, відділ у Баришівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, на запит позивача повідомлено про те, що за померлою ОСОБА_3 було зареєстровано сертифікат КВ № 0278751 за № 149 від 05.05.2000 року, однак відсутні відомості про реєстрацію державних актів на право власності на землю по Баришівському району (а.с. 22).

Як встановлено матеріалами справи, позивач звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, фактично спадщину прийняла, однак свідоцтво про спадщину на вказану земельну ділянку не отримала, оскільки відсутні документи, що посвідчують право власності спадкодавця на це майно, а іншого способу захисту свої прав аніж звернення з позовом до суду у позивача немає, тому позивач вимушений був звернутися до суду з цим позовом.

У відповідності до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або неприйняття її.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. ЦК України передбачає можливість виникнення права власності на підставі рішення суду у випадках, прямо передбачених ст. ст. 335, 376, 392 цього Кодексу.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову І практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суди повинні мати на увазі, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об`єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі №6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.

Таким чином, на думку суду, право на отримання правовстановлюючого документу на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна, дане право нерозривно пов`язане з особою спадкодавця, а тому після його смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача про визнання права власності на спадкове майно, підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Баришівської селищної ради Броварського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (картка платників податків НОМЕР_3 ), є внучкою по лінії батька ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (картка платників податків НОМЕР_3 ) право на земельну ділянку (рілля) № 0680 площею 3,93 га, розташовану на території Селичівської сільської ради Баришівського району, на земельну ділянку (сіножать) № 0931 площею 1,4217 га, розташовану на території Волошинівської сільської ради Баришівського району Київської області, кадастровий номер 3220281700:04:065:0082, які закріплені за ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Червонописький