Ухвала

від 31.05.2022 по справі 910/8342/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"01" червня 2022 р. Справа№ 910/8342/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

секретар судового засідання: Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

позивач - Лубинець А.В.;

відповідач - Андріюк Р.В.;

третя особа - не з`явились;

розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Андріюка Ростислава Володимировича про ухвалення додаткового рішення

при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум Груп Україна"

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 (повний текст рішення підписано 20.09.2021)

у справі № 910/8342/21 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум Груп Україна"

до Фізичної особи-підприємця Андріюка Ростислава Володимировича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні

позивача - Приватне акціонерне товариство "Форум Сателіт"

про виселення та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум Груп Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі № 910/8342/21 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі № 910/8342/21 залишено без змін.

28.01.2022 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця Андріюка Ростислава Володимировича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум Груп Україна" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 21 200 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2022 розгляд заяви Фізичної особи-підприємця Андріюка Ростислава Володимировича про ухвалення додаткового рішення призначено на 14.02.2022.

14.02.2022 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум Груп Україна" надійшли заперечення на заяву про відшкодування витрат на правову допомогу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2022 розгляд заяви Фізичної особи-підприємця Андріюка Ростислава Володимировича про ухвалення додаткового рішення призначено 21.02.2022.

У зв`язку з перебуванням судді Суліма В.В. з 21.02.2022 на лікарняному, розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення 21.02.2022 не відбувся.

Крім того, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2022 розгляд заяви Фізичної особи-підприємця Андріюка Ростислава Володимировича про ухвалення додаткового рішення призначено на 01.06.2022.

Третя особа у судове засідання, призначене на 01.06.2022, не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, беручи до уваги, що явка третьої особи обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути заяву Фізичної особи-підприємця Андріюка Ростислава Володимировича про ухвалення додаткового рішення у відсутність третьої особи.

Заявник у судовому засіданні апеляційної інстанції 01.06.2022 підтримав доводи заяви про ухвалення додаткового рішення з підстав, викладених у ній та просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції 01.06.2022 заперечував проти доводів заяви про ухвалення додаткового рішення з підстав, викладених у запереченнях на заяву та просив її відхилити.

Розглянувши вказану заяву та дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказаний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції на суму 21 200, 00 грн ФОП Андріюк Ростислав Володимирович до відзиву на апеляційну скаргу долучив: договір про надання правничої допомоги та виконання доручень клієнта №1613/54 від 03.06.2021; додаткову угоду до договору №1613/54 від 03.06.2021 від 04.11.2021; квитанцію №0.0.2328022839.1 на суму 21200 грн; ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АЕ №1059456.

Так, 04.11.2021 Фізична особа-підприємець Андріюк Ростислав Володимирович (замовник/клієнт) та Адвокатське об`єднання "Рибінцев та партнери" (виконавець) уклали додаткову угоду до договору №1613/54 від 03.06.2021, в якій у пункті 4 вказали, що предметом угоди є надання професійної правничої допомоги замовнику у справі 910/8342/21 за позовом ТОВ «Форум Груп Україна» до клієнта щодо апеляційної скарги, яка розглядається Північним апеляційним господарським судом.

Згідно із пунктом 5 сторони вказали, що розрахунок вартості послуг адвоката провадиться у фіксованому розмірі. За надання правової (правничої) допомоги в суді апеляційної інстанції клієнт сплачує гонорар у розмірі 21 200 гривень 00 копійок. Оплата здійснюється протягом 30 днів від дня укладення цієї додаткової угоди.

Дослідивши подані Фізичною особою-підприємцем Андріюком Ростиславом Володимировичем докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, колегія суддів встановила, що всупереч ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу заявником не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18.

Крім того, колегія суддів зазначає, що заявник також не надав акт виконаних робіт, в якому було б зазначено здійснення адвокатом витрат часу по кожному із видів робіт.

Щодо посилання ФОП Андріюка Ростислава Володимировича на постанову Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, в якій міститься висновок про те, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, колегія суддів зазначає наступне.

Господарським процесуальним законом визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у використанні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що з метою застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції необхідно виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, судової палати й колегії суддів Касаційного господарського суду.

При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції колегія суддів враховує висновки, викладені саме у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність. Також, враховує, що витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З огляду на викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку із відсутністю детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Андріюка Ростислава Володимировича про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

2. Матеріали справи №910/8342/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття суддями та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали підписано 02.06.2022.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім