Рішення

від 01.02.2022 по справі 911/1559/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.02.2022Справа № 911/1559/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Лазоренко В.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" (вул. Сім`ї Хохлових, буд. 15, корпус А, офіс 3, Україна, 04119, місто Київ, код ЄДРПОУ 23505151)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНЕЦІАНКА" (вул. Лугова, буд. 5, Україна, 07343, Київська обл., Вишгородський р-н, село Воропаїв, код ЄДРПОУ 38603805)

про виселення з нежитлових приміщень та стягнення 191 031, 74 грн,

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНЕЦІАНКА" (далі - відповідач) прo виселення з нежитлових приміщень та стягнення 191 031, 09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №1572-1 Про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 28.07.2017, у зв`язку з чим виникла заборгованість, що становить 104 653, 35 грн орендної плати, 68 414, 41 грн відшкодування витрат з компенсації земельного податку, а також обов`язок сплатити на користь позивача 245, 15 грн пені, 2 764, 48 грн 3% річних та 14 954, 70 грн неустойки. Також у зв`язку з припиненням дії договору позивач просить виселити відповідача з орендованого приміщення та передати його позивачу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.08.2021 вказану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви.

14.06.2021 у встановлений судом строк від повивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.06.2021 відкрито провадження у справі №911/1559/21 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.07.2021 скеровано матеріали справи №911/1559/21 за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи №911/1559/21 між суддями справу передано на розгляд судді Ягічевій Н.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2021 прийнято справу №911/1559/21 до свого провадження, підготовче засідання призначено на 22.09.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 підготовче засідання відкладено на 20.10.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 продовжено строки підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 17.11.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №911/1559/21 до розгляду по суті на 15.12.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 відкладено розгляд справи на 12.01.2022.

28.12.2021 до відділу діловодства суду представником позивача подано клопотання про залучення доказів та письмових пояснень, у яких додатково наведено пояснення та обґрунтування розрахунку сум, що стягуються.

Судове засідання, призначене на 12.01.2022 не відбулось, у зв`язку із перебуванням судді Ягічевої Н. І. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2022 розгляд справи по суті призначено на 02.02.2022.

У судовому засіданні 02.02.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, в свою чергу представник відповідача взагалі в судові засідання не з`являвся, хоча про дати, час та місце судових засідань повідомлявся належним чином.

Разом з цим суд зазначає, що у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду про повідомлення про дату, час та місце розгляду справи були направлені судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адреси місцезнаходження відповідача, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: "вул. Велика Васильківська, 26, Київ, 01024".

Станом на дату розгляду справи конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній".

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання заявником кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвали про повідомлення про час, дату та місце розгляду справи за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом також враховано, що 12.01.2022 представник відповідача ознайомився з матеріалами справи.

Втім відповідач у визначений законом строк не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.

Приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 02.02.2022 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва.

ВСТАНОВИВ:

26.05.2014 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАЙТАЙМ" (нова назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕНЕЦІАНКА") (далі - орендар), та Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" (далі - підприємство-балансоутримувач) укладено договір №1572 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, Дніпровський район, Гідропарк, о. Долобецький, пляж "Венеція", б/н для розміщення буфету який не здійснює продаж товарів підакцизної групи.

За актом приймання-передачі нерухомого майна від 26.05.2014, орендодавець передав, а орендар прийняв у орендне користування згідно з договором оренди від 26.05.2014 нежитлове приміщення, що перебуває на балансі Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" загальною площею 80 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, Дніпровський район, острів Долобецький, пляж "Венеція", поверх 1.

28.07.2017 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕНЕЦІАНКА" (далі - орендар) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" (далі - підприємство-балансоутримувач) укладено договір №1572-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 26.05.2014 №1572) (далі - договір), за умовами п. 1.1. якого орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 16.05.2017 р. № 48 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва; далі - об`єкт, яке знаходиться за адресою: м. Київ, Дніпровський район, Гідропарк, о. Долобецький, пляж «Венеція», б/н для розміщення буфету який не здійснює продаж товарів підакцизної групи.

Об`єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею 80 кв. м. на І поверсі, згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід`ємну частину договору про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва в оренду від 26.05.2014 р. №1572 (пункт 2.1. договору).

Відповідно до умов п. 3.1. договору №1572-1 орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 р. № 415/1280 та складає: згідно з розрахунком орендної плати, що є невід`ємною частиною цього Договору (додаток 1) становить без ПДВ: 126 грн. 08 коп. за 1 кв. м орендованої площі, що в цілому складає 10 086 (десять тисяч вісімдесят шість) грн. 57 коп.

Об`єкт оренди використовується сезонно з 01 травня до 30 жовтня календарного року. Орендна плата нараховується за період використання об`єкта оренди з 01 травня до 30 жовтня календарного року.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України (пункт 3.2. договору).

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (пункт 3.5. договору).

Орендна плата сплачується ОРЕНДАРЕМ незалежно від наслідків господарської діяльності ОРЕНДАРЯ щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця (пункт 3.7 договору).

У разі припинення (розірвання) цього договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення об`єкта за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії цього договору не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції підприємству-балансоутримувачу (пункт 3.12 договору).

Відповідно до п. 4.2.19 договору орендар зобов`язаний після припинення дії цього договору протягом 3 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу. Акт приймання-передачі об`єкта підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством-балансоутримувачем. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.

Для продовження дії цього договору оренди орендар за три місяці до дати закінчення цього договору має надати орендодавцю новий звіт з незалежної оцінки об`єкта (пункт 4.2.20. договору).

Згідно з пунктом 6.2 договору за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

У випадку примусового стягнення орендної плати та інших платежів у порядку, встановленому законодавством України, з орендаря також стягуються у повному обсязі втрати, пов`язані з таким стягненням.

Цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 28 липня 2017 року до 26 липня 2020 року (пункт 9.1 договору).

За умовами пункту 9.4 договору договір припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.03.2019 у справі №911/319/19 затверджено мирову угоду від 14.03.2019, укладену між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Венеціанка", за якою сторони встановили, зокрема, що на момент укладання даної мирової угоди (14.03.2019) заборгованість відповідача перед позивачем за оренду майна територіальної громади міста Києва, що закріплене за Підприємством на праві господарського відання та передане Відповідачу в орендне користування на підставі Договору № 1572-1 від 28.07.2017 «Про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду» складає 35 943 грн. 81 коп. (тридцять п`ять тисяч дев`ятсот сорок три гривні 81 коп.), в тому числі ПДВ 20% - 5 990 грн. 64 коп. та заборгованість Відповідача перед Позивачем за компенсацію витрат підприємства по сплаті земельного податку з моменту набрання чинності договору № 1572-1 від 28.07.2017 «Про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду» становить 13 242 грн. 34 коп.

Предметом розгляду даної справи, зокрема, є стягнення з відповідача заборгованості з за договором, що з урахуванням здійснених платежів становить: 104 653, 35 грн заборгованості зі сплати орендних платежів за період з 01.05.2019 по 31.10.2020, 68 414, 41 грн заборгованості зі сплати земельного податку за період з 28.02.2019 по 30.04.2021.

Позивач звертався до відповідача з претензіями від 22.01.2020 №077/221-213 та від 31.08.2020 №077/221-3140, які були залишені без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Окрім того, оскільки відповідач, не зважаючи на припинення дії договору, продовжує користуватись орендованим приміщенням, позивач звернувся до суду з вимогою про виселення відповідача з займаного приміщення.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір є договором оренди (найму) а відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (частина 1, 3 статті 760 ЦК України).

Частинами 1, 3 статті 283 Господарського кодексу України унормовано, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об`єктом оренди може бути, зокрема і нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено (ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України).

Як було зазначено вище, пунктом 9.1 договору сторони погодили термін дії договору -

до 26.07.2020.

Згідно статті 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відносини, пов`язані з орендою нерухомого майна, що належить до державної власності, регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про оренду державного та комунального майна» №2269-XII від 10.04.1992 (чинного на час укладення договору).

Відповідно до ст. 17 вказаного закону, термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

З аналізу вказаних норм вбачається висновок, що продовження терміну договору оренди може мати прояв у «мовчазній згоді» саме в силу закону лише в тому випадку, якщо сторони самостійно не погодолили у договорі строк найму, інших умов його продовження та при умові належного виконання зобов`язань за договором.

При цьому, суд зауважує, що 27.12.2019 набрав чинності та 01.02.2020 введений в дію Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-IX (далі - Закон № 157-IX), який врегульовує майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим.

За змістом пункту другого Перехідних та прикінцевих положень Закону № 157-IX договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше:

набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.

Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.

Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

За визначенням статті 1 Закону № 157-IX оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк; орендар - фізична або юридична особа, яка на підставі договору оренди бере майно у користування за плату на певний строк; орендодавець - юридична особа, яка на підставі договору оренди передає майно у користування за плату на певний строк;

Частиною 1 статті 18 Закону № 157-IX передбачено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. За змістом частини 2 цієї статті, без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які: укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше; укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону; укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону; укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону № 157-IX договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

Рішення про продовження договору оренди комунального майна, передбаченого частиною другою цієї статті, та рішення про відмову у продовженні договору оренди комунального майна приймаються орендодавцем або представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеними ним органами у випадках, встановлених рішенням представницького органу місцевого самоврядування (абз. 2 ч. 4 ст. 18 Закону № 157-IX).

Частиною 9 статті 18 Закону № 157-IX встановлено, що після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець (або представницький орган місцевого самоврядування чи визначені ним органи) згідно з Порядком передачі майна в оренду приймає одне з таких рішень: про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем; про відмову у продовженні договору з підстав, передбачених статтею 19 цього Закону.

Отже, Закон № 157-IX не передбачає автоматичної пролонгації договорів оренди державного та комунального майна, а встановлює певний порядок здійснення волевиявлення зі сторони, як орендаря так і орендодавця, доказів дотримання якого сторонами суду не надано.

Відповідно до пункту 135 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483, орендар, який має право продовжити договір оренди без проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Якщо чинний орендар має заборгованість із сплати орендної плати, він не може звертатися із заявою про продовження договору оренди до моменту погашення ним такої заборгованості.

Відтак, враховуючи, що належних та допустимих доказів продовження дії договору суду не надано, а термін його дії сплив 26.07.2020, вимога позивача про виселення відповідача з орендованих нежитлових приміщень та їх передачі позивачу підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати та заборгованості зі сплати земельного податку суд зазначає наступне.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частини 1 та 5 статті 762 ЦК України).

Приписами частини 1 статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Умовами п. 3.1. договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 р. № 415/1280 та складає: згідно з розрахунком орендної плати, що є невід`ємною частиною цього Договору (додаток 1) становить без ПДВ: 126 грн. 08 коп. за 1 кв. м орендованої площі, що в цілому складає 10 086 (десять тисяч вісімдесят шість) грн. 57 коп.

Додатком №1 до договору сторони погодили розрахунок орендної плати станом на 13.07.2017, а саме: Орендна плата у відповідно до Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, затвердженої рішенням Київради від 21.04.2015 №415/1280 - 6%. Розмір річної орендної плати - 113 360, 40 грн (без ПДВ). Розмір місячної орендної плати - 10 086, 574 грн (без ПДВ). Індекс інфляції за період з дати оцінки майна до дати укладання договору або перегляду розміру орендної плати - 101%; 101,8%; 100,9%, 101,3%, 101,6%. Розмір за 1 кв. м. - 126,08 грн (без ПДВ).

Додатком №2 до договору сторони погодили розрахунок орендної плати станом на 13.07.2017, а саме: Орендна плата у % відповідно до Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, затвердженої рішенням Київради від 21.04.2015 №415/1280 та пункту 11 цього рішення - 3%. Розмір річної орендної плати - 56 680, 20 грн (без ПДВ). Розмір місячної орендної плати - 5 043, 29 грн (без ПДВ). Індекс інфляції за період з дати оцінки майна до дати укладання договору або перегляду розміру орендної плати - 101%; 101,8%; 100,9%, 101,3%, 101,6%. Розмір за 1 кв. м. - 63,04 грн (без ПДВ).

Рішеннями Київської міської ради неодноразово змінювався відповідний розмір орендної ставки, а саме: рішеннями від 07.07.2016 №583/583, від 22.06.2017, №606/2768, від 09.11.2017 №199/3206 - 50% встановленого обсягу до 01.03.2018; рішенням від 20.12.2018 №476/6527 - 70% від встановленого обсягу, рішеннями від 26.03.2020 №903/9073, від 30.07.2020 №253/9332 - 50% від встановленого обсягу, рішеннями від 24.12.2020 №25/25 - 1 грн, незалежно від розміру плати, визначеного у договорах.

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (пункт 3.5. договору).

Відтак, з урахуванням з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та приписів пункту 3.2. договору, строк виконання відповідачем зобов`язання зі сплати орендодавцеві орендної плати на момент розгляду справи настав.

Пунктом 3.7 договору сторони погодили, що орендна плата сплачується ОРЕНДАРЕМ незалежно від наслідків господарської діяльності ОРЕНДАРЯ щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та змісту пункту 3.7 договору строк виконання відповідачем грошового зобов`язання з орендної плати за договором на момент розгляду справи настав.

Втім, як встановлено судом, відповідач, в порушення зазначених норм права та умов договору оренди, свої обов`язки щодо сплати орендних платежів протягом періоду з 31.05.2019 по 31.10.2020 виконував не належним чином, сплативши лише 81 023, 86 грн, що підтверджується відповідними банківськими виписками по особовому рахунку позивача.

Оскільки частина сплачених відповідачем коштів зарахована в якості погашення заборгованості, визначеної мировою угодою від 14.03.2019, виник борг у розмірі 104 653, 35 грн, що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.07.2017 по 28.04.2021, підписаним представниками сторін та скріпленим печатками.

Частиною 1 ст. 796 Цивільного кодексу України визначено, що одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

Плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою (ст. 797 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4.2.12. договору на орендаря покладений обов`язок самостійно сплачувати на підставі договору з підприємством-балансоутримувачем та/або на підставі виставлених рахунків, пропорційно орендованій площі, частку витрат на утримання прибудинкової території, на ремонт покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання внутрішньобудинкових мереж та компенсацію витрат підприємства-балансоутримувача за користування земельною ділянкою.

Протягом періоду з 2019 по 2021 роки позивачем було сплачено на рахунки ДПІ у Дніпровському районі земельний податок, зокрема за ділянкою, на якій знаходиться об`єкт оренди: код 66:059:015 за адресою: м. Київ, Дніпровський район, Гідропарк, о. Долобецький, пляж "Венеція", б/н, що підтверджується витягом з бази даних міського земельного кадастру, платіжними дорученнями №7587 від 13.04.2021, №7518 від 16.03.2021, №7430 від 19.02.2021, №7311 від 21.01.2021, №7192 від 17.12.2020, №7118 від 24.11.2020, №7027 від 19.10.2020, №6927 від 21.09.2020, №6840 від 20.08.2020, №6717 від 20.07.2020, №6628 від 22.06.2020, №6543 від 28.05.2020, №6393 від 18.03.2020, №6335 від 26.02.2020, №6217 від 21.01.2020, №6115 від 21.12.2019, №5998 від 19.11.2019, №5902 від 21.10.2019, №5826 від 23.09.2019, №5637 від 19.08.2019, №5508 від 17.07.2019, №34 від 19.06.2019, №5298 від 21.05.2019, №5174 від 24.04.2019, №4981 від 22.02.2019, №5093 від 29.03.2019 та податковими деклараціями позивача за 2019, 2020 та 2021 роки.

Відтак, у відповідача виник обов`язок зі сплати на користь позивача земельного податку пропорційно орендованій площі за період з 28.02.2019 по 30.04.2021 у сумі - 68 414, 41 грн, що також підтверджено сторонами у підписаному акті звірки взаєморозрахунків.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів зі сплати відповідачем земельного податку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог і в цій частині.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно з пунктом 6.2 договору за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Відтак, оскільки відповідач своїх зобов`язань з зі сплати орендних платежів не виконав,

на підставі наведених вище норм чинного законодавства та пункту 6.2 договору позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня за договором у розмірі 245, 15 грн за період з 31.10.2020 по 20.05.2021.

Відповідно до п. 4.2.19 договору орендар зобов`язаний після припинення дії цього договору протягом 3 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу. Акт приймання-передачі об`єкта підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством-балансоутримувачем. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.

Отже, враховуючи факт порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині передачі об`єкта оренди після припинення дії договору, на підставі пункту 4.2.19 договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення неустойку з урахуванням розміру орендної плати за жовтень 2020 року у розмірі - 14954, 70 грн.

Окрім того, оскільки відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 5 666, 40 грн 3% за загальний період з 26.04.2021 по 09.08.2021 та інфляційні втрати в сумі 11 449, 87 грн за загальний період квітень - серпень 2021.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №910/12604/18 від 01.10.2019 та у постанові Верховного Суду України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, неустойки та 3% річних за заявлені позивачем періоди, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, або свідчили про відсутність у нього обов`язку з оплати поставленого товару.

За таких обставин, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. 86, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" задовольнити повністю.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕНЕЦІАНКА" (код ЄДРПОУ 38603805) з нежитлових приміщень площею 80 м. кв., які знаходяться в м. Києві, Дніпровський рн. Гідропарк, острів Долобецький, пляж «Венеція» б/н, та передати ці приміщення Комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" (код ЄДРПОУ 23505151).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНЕЦІАНКА" (вул. Лугова, буд. 5, Україна, 07343, Київська обл., Вишгородський р-н, село Воропаїв, код ЄДРПОУ 38603805) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" (вул. Сім`ї Хохлових, буд. 15, корпус А, офіс 3, Україна, 04119, місто Київ, код ЄДРПОУ 23505151) заборгованість по сплаті орендних платежів у сумі 104 653 (сто чотири тисячі шістсот п`ятдесят три) грн 35 коп., заборгованість з відшкодування витрат з компенсації земельного податку у сумі 68 414 (шістдесят вісім тисяч чотириста чотирнадцять) грн 41 коп., пеню у сумі 245 (двісті сорок п`ять) грн 15 коп., 3% річних у сумі 2764 (дві тисячі сімсот шістдесят чотири) грн 48 коп., неустойку у сумі 14 954 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят чотири) грн 70 коп. та 5135 (п`ять тисяч сто тридцять п`ять) грн 47 коп. витрат зі спати судового збору.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

У зв`язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. на лікарняному та відпустці підписання повного тексту рішення здійснюється після виходу судді з відпустки.

Повний текст рішення складено та підписано 01.06.2022

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА