Ухвала

від 01.06.2022 по справі 916/1002/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"02" червня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1002/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «МИРАТОРГ» /ЄДРПОУ 38785869, адреса 65012, м. Одеса, Французький бульвар, 11-Б, кв. 4, e-mail: office@miratorg.com.ua/ про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна /вх. № 4-23/22 від 31.05.2022 року/ до боржника Barrington Clarck, Limited Liability Company /реєстраційний номер: 1008682, адреса у заяві 40 Brivibas Street 21a Riga LV 1050 Latvia, адреса у договорі Drake Chambers, Road Town, Tortola BVI/

ВСТАНОВИВ:

31.05.2022 року на адресу суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю «МИРАТОРГ» про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна /вх. № 4-23/22/, в якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на судно «MV VOLODYMYR VOROBYOV» (ІМО: 7945857, MMSI: 341572000, SORMOVSKIY TYPE, BLT 1981, DWT 3300 TS DFT 3,81 М, DWCC 3200 TS, PORT OF REGISTRY CHARLESTONN), фрахтувальником за договором чартеру «CHARTER PARTY DATED 28.04.2022» якого є BARRINGTON CLARCK, LIMITED LIABILITY COMPANY (реєстраційний номер 1008682), та яке знаходиться в акваторії морського порту Ізмаїл Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Україна, 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Набережна Л. Капикраяна, буд. 4), шляхом його затримання та заборони виходу з акваторії морського порту Ізмаїл Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Україна, 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Набережна Л. Капикраяна, буд. 4.

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що має намір звернутися до Господарського суду Одеської області з позовом до BARRINGTON CLARCK, LIMITED LIABILITY COMPANY , про стягнення збитків за невиконання умов договору чартеру.

Заявник вказує, що між ним та боржником було укладено договір чартеру «CHARTER PARTY DATED 28.04.2022», відповідно до умов якого боржник прийняв зобов`язання надати заявнику судно «VOLODYMYR VOROBYOV» для здійснення навантажувальних операцій. Судно мало бути поставлено 09.05.2022 року у порт «Кілія», на яке мало бути здійснено навантаження насіння соняшника 1600 метричних тон.

Заявник зауважує, що капітаном «VOLODYMYR VOROBYOV» було 11.05.2022 року подано нотіс про готовність постановки судна до порту «КІЛІЯ». Але судно так і не прибуло до порту «КІЛІЯ», ні в строк зазначений в договорі, ні після.

Заявник вказує, що у телефонному режимі зв`язувалося з турецьким судновласником судна, який повідомив, що вони не мають відношення до поточного контракту «CHARTER PARTY DATED 28.04.2022», оскільки судно було передано агенту Barrington Clarck, Limited Liability Company.

Заявник зазначає, що йому стало відомо про те, що судно «VOLODYMYR VOROBYOV» швартується в Ізмаїльському морському торговельному порту.

Заявник підкреслює, що він звертався з офіційними запитами до BARRINGTON CLARCK, LIMITED LIABILITY COMPANY та до власника судна «VOLODYMYR VOROBYOV SOLAR GUNES SHIPPING LTD ISTANBUL/TURKEY з метою з`ясувати чому судно не було поставлено в порт «Кілія» в установлені строки та з проханням забезпечити виконання зобов`язань за договором, а також ТОВ «МИРАТОРГ» попередило, що внаслідок не виконання умов договору, буде змушене вжити заходів для захисту своїх інтересів, шляхом стягнення втраченої вигоди та арешт судна у судовому порядку. Проте відповідь на вищезгадані листи не надійшли.

Заявник вказує, що на даний момент договірні відносини між ТОВ «МИРАТОРГ» та BARRINGTON CLARCK, LIMITED LIABILITY COMPANY не розірвані, а відтак через не виконання умов договору боржником, а саме не надання судна «VOLODYMYR VOROBYOV» у порт «КІЛІЯ» у строк, передбачений договором, ТОВ «МИРАТОРГ» було завдано матеріальних збитків.

ТОВ «МИРАТОРГ» вказує, що на сьогодні пеня та штраф разом за двома договорами (а саме: контрактом №MIR-2-SS3 від 20.04.2022р, укладеним між ТОВ «МИРАТОРГ» («продавець») та DF AGROTRADE LIMITED; та договором поставки №0404-1 від 04.04.2022 року, укладеним між ТОВ «МИРАТОРГ» (покупець) та ТОВ «АРДЕОН ЦЕНТР» (постачальник)) становить 4 329 977,38 грн. і ця сума не кінцева.

Заявник вказує, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на судно ускладнить або навіть зробить неможливим виконання рішення суду у майбутньому спорі з боржником щодо стягнення збитків, за невиконання умов договору.

Розглянувши заяву про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна, господарський суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За положеннями п.9 ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги.

Умовами ч. 3 ст. 139 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна подається в письмовій формі і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичної особи) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичної особи), що є відповідальною за морською вимогою, її місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання чи перебування (для фізичної особи), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; розмір та суть морської вимоги, що є підставою для арешту судна; найменування судна, щодо якого подається заява про арешт, інші відомості про судно, якщо вони відомі заявнику.

Положеннями ч. 2 ст.140 ГПК України визначено, що заява про забезпечення позову у вигляді арешту на морське судно розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження після її подання без повідомлення особи, яка подала заяву, та особи, яка є відповідальною за морською вимогою.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 ГПК України, справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває або до якого прямує судно, або порту реєстрації судна.

Положеннями ч. 2 ст. 138 ГПК України встановлено, що заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту.

Згідно з вимогами частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до частини першої статті 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Разом з цим докази, які подаються до господарського суду, підлягають оцінці відповідно до статті 86 ГПК України, за якою суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Суд звертається до правової позиції, наведеної у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі 915/641/18, від 13.01.2020 у справі № 908/510/19, від 04.02.2020 у справі № 918/104/18.

Отже, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.

Порядок накладення арешту на морські судна врегульовано Міжнародною конвенцією з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна (Конвенція) від 10.05.1952, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону № 3702-VI від 07.09.2011 та яка набула чинності для України 16.05.2012, а також главою 4 Кодексу торговельного мореплавства України Арешт суден.

Так, Конвенцією визначено, що:

Морська вимога означає вимогу, що виникає на підставі одного чи більше із зазначених нижче пунктів: договору, що стосується перевезення вантажів будь-яким судном за договором про фрахтування або інакше (п.п. Е п. 1 ст. 1);

Арешт означає затримання судна за ухвалою суду для забезпечення морської вимоги, але не включає конфіскацію судна на виконання судового рішення (п. 2 ст. 1);

Судно, яке ходить під прапором однієї з Договірних Держав, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав лише стосовно морської вимоги й жодної іншої, але ніщо в цій Конвенції не може розглядатися як розширення чи обмеження прав і повноважень, якими наділені уряди чи їхні установи, органи державної влади чи портова або докова влада згідно з їхніми чинними внутрішніми законами або правилами щодо арешту, затримання або іншого способу перешкоджання відходу суден, які перебувають у межах їхньої юрисдикції (ст. 2);

З урахуванням положень пункту 4 цієї статті й статті 10, позивач може накласти арешт або на конкретне судно, щодо якого виникла морська вимога, або на будь-яке інше судно, власником якого є особа, яка була в момент виникнення морської вимоги власником конкретного судна, навіть якщо заарештоване судно готове до відплиття, але жодне судно, за винятком окремого судна, щодо якого виникла морська вимога, не може бути заарештоване стосовно будь-якої з морських вимог, перелічених у підпунктах "о", "р" або "q" пункту 1 статті 1 (п. 1 ст. 3);

Судно, що ходить під прапором Держави, яка не є Договірною Державою Конвенції, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав щодо будь-якої з морських вимог, що перераховані у статті 1, чи будь-якої іншої вимоги, щодо якої закон цієї Договірної Держави дозволяє арешт (п. 2 ст. 8);

Згідно зі ст. 41 Кодексу торговельного мореплавства України (КТМ), судно може бути арештоване чи звільнене з-під арешту тільки за рішенням суду, господарського суду або голови Морської арбітражної комісії. При цьому, арешт судна означає будь-яке затримання судна або обмеження його пересування, що здійснюється для забезпечення морських вимог під час перебування судна в морських портах України.

Відповідно до пункту 14 статті 42 КТМ, судно може бути арештоване тільки на морські вимоги. Морська вимога це вимога, що виникає з права власності та інших майнових прав на судно, будівництво судна, управління, експлуатацію або комерційне використання судна, заставу судна чи здійснення заходів, пов`язаних з рятуванням судна, а саме вимога у зв`язку з будівництвом, ремонтом, перебудовою або переобладнанням судна.

Частиною другою статті 43 КТМ визначено, що будь-яке судно або судна можуть бути арештовані, якщо на момент початку процедури, пов`язаної з арештом судна або суден, вони перебувають у власності особи, яка несе відповідальність за морською вимогою і яка на час виникнення вимоги була власником судна, стосовно якого морська вимога виникла, або фрахтувальником такого судна за бербоут-чартером, тайм-чартером або рейсовим чартером.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває або до якого прямує судно, або порту реєстрації судна.

Положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 138 ГПК України встановлено, що заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться, або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту.

В заяві про забезпечення позову зазначено, що судно «VOLODYMYR VOROBYOV» швартується в Ізмаїльському морському торговельному порту.

Разом з тим, при розгляді заяви про забезпечення позову ці відомості не підтвердились.

Судом встановлено, що на даний час судно «MV VOLODYMYR VOROBYOV» (ІМО: 7945857, MMSI: 341572000, SORMOVSKIY TYPE, BLT 1981, DWT 3300 TS DFT 3,81 М, DWCC 3200 TS, PORT OF REGISTRY CHARLESTONN), фрахтувальником за договором чартеру «CHARTER PARTY DATED 28.04.2022» якого є BARRINGTON CLARCK, LIMITED LIABILITY COMPANY (реєстраційний номер 1008682), не знаходиться в акваторії морського порту Ізмаїл Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України». Вказана обставина вбачається із даних, які містяться в міжнародній електронній базі даних географічних місцезнаходжень морських суден MarineTraffic, на веб-сайті - http://www.marinetraffic.com/. Так, судом встановлено, що 21.05.2022 року спірне судно зайшло у морський порт Ізмаїл, а вже 28.05.2022 року вийшло з вказаного порту.

Таким чином, заява про забезпечення позову не відповідає фактичним обставинам перебуванням судна, щодо якого заявник просить вжити заходи забезпечення позову.

Враховуючи спосіб забезпечення позову, обраний заявником у вигляді накладення арешту на судно «MV VOLODYMYR VOROBYOV» (ІМО: 7945857), яке знаходиться в акваторії морського порту Ізмаїл Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України, шляхом його затримання та заборони виходу з акваторії морського порту Ізмаїл Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Україна, за обставин, зазначених вище ухвалу про забезпечення позову цією особою не може бути виконано, що протирічить завданням забезпечення позову, визначеним ч. 2 ст. 136 ГПК України та принципу обов`язковості судового рішення, закріпленого в ст. 2 ГПК України.

Наведене зумовлює постановлення ухвали про відмову в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «МИРАТОРГ» про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна /вх. № 4-23/22 від 31.05.2022 року/ до боржника Barrington Clarck, Limited Liability Company.

При цьому, суд зауважує, що відмова в задоволенні цієї заяви з наведених підстав не перешкоджає повторному зверненню із такою заявою після врахування зазначених в цій ухвалі невідповідностей фактичним обставинам із врахуванням положень ст. 74-79 ГПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «МИРАТОРГ» про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна /вх. № 4-23/22 від 31.05.2022 року/ до боржника Barrington Clarck, Limited Liability Company відмовити.

Ухвала складена та підписана 02.06.2022 року.

Ухвала набрала законної сили 02.06.2022 року та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 254, 255 ГПК України.

Суддя Н.Д. Петренко