Рішення

від 22.05.2022 по справі 295/12682/21

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/12682/21

Категорія 69

2/295/104/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2022 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді Єригіної І.М.,

при секретарі судового засідання Барашивець Т.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року позивач звернулася до суду з указаним, в якому просить стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за несплату аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з період 01.08.2020 по 31.07.2021 на загальну суму 41391, 52 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідно до рішення Корольовського районного суду міста Житомира по справі № 296/7301/13-ц відповідач ОСОБА_2 зобов`язаний сплачувати на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини всіх доходів та видів заробітку відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31.07.2013 року. Оскільки відповідач умисно не виконує обов`язку утримання неповнолітньої доньки утворилась заборгованість, яка згідно з розрахунком заборгованості сплати аліментів від 18.08.2021 № 19.22/32/2021/21/ НОМЕР_1 , виданої Корольовським відділом державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) у виконавчому провадженні № 403040070 становить 83028, 52 грн. За період липень 2020 року по липень 2021 відповідач злісно не сплачував аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , внаслідок чого утворилась заборгованість на загальну суму 46095, 14 грн. Так, з вини відповідача, в результаті несплати ним аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , утворилась заборгованість, у зв`язку з чим, позивач просить стягнути неустойку (пеню) загальний розмір якої становить 41391, 52 грн.

Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 18.10.2021 відкрито провадження у даній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі та не заперечували проти заочного розгляду справи.

Від відповідача відзив на позов до суду не надходив, копія належним чином завіреної ухвали про призначення справи до розгляду, разом з судовою повісткою про виклик та копією позовної заяви з додатками судом направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідача. В судові засідання, призначені на 01.02.2022 та 11.04.2022 та 20.05.2022 відповідач не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином, в тому числі шляхом розміщення оголошення про її виклик до суду через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе за згодою представника позивача провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони є батьками неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 10).

Відповідно до виконавчого листа виданого Корольовським районним судом м. Житомира від 20.09.2013 стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 на утримання двох дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з 31.07.2013 року і до повноліття дітей, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку (а.с. 11).

Згідно з копією розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 18.08.2021 № 19.22/32/2021/21/ НОМЕР_1 виданого Корольовським відділом державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) борг ОСОБА_2 станом на 01.08.2021 становить 83028,52 грн. (а.с. 12).

Відповідно до змісту позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за весь період у розмірі 41391, 52 грн. Розмір нарахованої позивачем неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів підтверджується розрахунком викладеним у позові (а.с. 3-4).

Відповідно до ст. 141СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою; розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Як встановлено ст. 180Сімейного кодексу України, батьки зобов`язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частин 1, 2статті 27 Конвенції ООН "Про права дитини" 1989року, яка набула чинності для України 27.09.1991 держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з ч. 3 ст. 181Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 196 СК Українипередбачена відповідальність за прострочення сплати аліментів.

У частині 1 вказаної статті зазначено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Тобто, сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

У разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Устатті 196 СК Українине встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

У пункті 22постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»судам роз`яснено, що передбаченастаттею 196 СК Українивідповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення аліментів.

Таким чином, під час вирішення питання про стягнення пені за прострочення сплати аліментів боржником, судам необхідно брати до уваги фактичні обставини, що зумовили виникнення заборгованості, можливість та обізнаність боржника про необхідність утримувати дитину, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення, участь боржника у вихованні дитини, що сприятиме його обізнаності щодо потреб дитини, пов`язаних з її матеріальним забезпеченням.

Обов`язок утримувати дитину не залежить від звернення до суду, адже відповідач був обізнаний про свій обов`язок щомісячно сплачувати аліменти на дитину, тому повинен був прийняти міри для своєчасного перерахування аліментів.

Згідно зістаттею 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Частиною 3статті 12 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

При цьому частиною 1статті 18 ЦПК Українивизначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченогостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

Відсутність гарантії виконання судового рішення у розумінніст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачені гарантії надані сторонам - справедливий, відкритий і швидкий розгляд.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 124 Конституції Українисудові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьоїстатті 129 Конституції Українидо основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Отже, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першоюстатті 196 СК України.

Крім того, обов`язок надавати дитині допомогу (аліменти) батько несе не лише на підставі рішення суду, а й з факту народження дитини згідно з вимогамиСК України.

Щодо розміру неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, суд зазначає, що правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць помножена на кількість днів заборгованості помножена на 1%.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 р. у справі №333/6020/16-ц.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача пені, оскільки його вина як платника аліментів в утворенні заборгованості не спростована, отже наявні підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 01 серпня 2020 року по 31 липня 2021 року у розмірі 41391, 52 грн, в межах заявлених позовних вимог.

Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн, відповідно до вимог ст.. 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 142, 206, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України та статтями 180, 182, 196 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 41391,52 грн за період з 01 серпня 2020 року по 31 липня 2021 року.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).

Суддя І.М. Єригіна