Рішення

від 09.02.2022 по справі 280/12140/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року Справа № 280/12140/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді НовіковоїІ.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

08 грудня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати незаконним та скасувати п.25 рішення №46 шістнадцятої сесії дев`ятого скликання Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області від 28.08.2021 про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства громадянину України ОСОБА_1 ;

зобов`язати відповідача розглянути клопотання ОСОБА_1 від 06.07.2021 та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність згідно ст.116, 118 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарствам за рахунок земель комунальної власності Приморської ОТГ (с.Лозуватка), яка межує з земельною ділянкою комунальної форми власності кадастровий номер: 2324883900:02:039:0004, на підставі графічних матеріалів з позначкою бажаного місця розташування, орієнтованою площею 2.000 га.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га за рахунок земель комунальної власності Приморської ОТГ (с.Лозуватка), яка межує з земельною ділянкою комунальної форми власності кадастровий номер: 2324883900:02:039:0004. Разом з тим, позивач вважає, що спірним рішенням йому було необґрунтовано відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з посиланням на те, що земельна ділянка зарезервована для створення пасовищ. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що турбуючись про мешканців Приморської територіальної громади, яким необхідно здійснювати випасання худоби, керуючись частиною 2 статті 34 Земельного кодексу України, прийняла відповідне рішення щодо інвентаризації земельної ділянки. Розглядаючи клопотання заявника Приморська міська рада встановила, що бажана земельна ділянка, згідно поданого графічного матеріалу, розміщена на земельній ділянці, яка розташована на території Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області (за межами населеного пункту) с.Лозуватка (колишня Новоолексіївська сільська рада) в контурі 184 орієнтовною площею 12,7 га. є комунальною власністю. Згідно рішення чотирнадцятої сесії Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області дев`ятого скликання від 30.07.2021 №53 підлягає інвентаризації для сінокосіння і випасання худоби. Враховуючи викладене у відзиві, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 06.07.2021 ОСОБА_1 звернувся до голови Приморської міської ради Приморського району Запорізької області з клопотанням, в якому просив розглянути на найближчій сесії питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність згідно ст.116 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації за рахунок земель комунальної власності на території Приморської ОТГ (на території с.Лозуватка), згідно графічних матеріалів, що додаються, орієнтовною площею 2.00 га, що межує з земельною ділянкою комунальної форми власності кадастровий номер 2324883900:02:039:0004, та яка визначена позначкою у графічному матеріалі.

Рішенням Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області від 28.08.2021 №46 відмовлено громадянину України ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га (згідно доданих графічних матеріалів) для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ:01:03). Підстава: заявлена (згідно доданих графічних матеріалів) земельна ділянка після проведення інвентаризації буде зарезервована для створення громадських пасовищ.

Позивач, не погодившись з відмовою відповідача, звернувся з даним позовом до суду.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, які визначають, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою стало те, що запитувана земельна ділянка згідно рішення міської ради підлягає інвентаризації для сінокосіння і випасання худоби (угіддя-пасовища).

Суд зазначає, що відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.«б» ч.1 ст.121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України, передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідно до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року справі № 21-358а13 та в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі №545/808/17.

В свою чергу, Приморська міська рада, в якості підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою вказала на те, що спірна земельна ділянка підлягає інвентаризації для сінокосіння і випасання худоби.

Отже, фактично позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у зв`язку із намірами міської ради провести інвентаризацію такої земельної ділянки та у подальшому використовувати її під сінокосіння і випасання худоби.

Судом встановлено та відповідачем не спростовано, що станом на дату прийняття оскаржуваного рішення, а також станом на дату ухвалення рішення в даній справі, докази затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення матеріали справи не містять.

Суд також враховує висновки Верховного Суду у постанові від 24.09.2020 у справі №815/6309/16, згідно з якими наміри узаконити виділення земельної ділянки під громадські пасовища не є підставою для відмови особі у реалізації гарантованого конституцією права на землю.

За викладених обставин, відмова відповідача, оформлена п.25 рішення №46 чотирнадцятої сесії дев`ятого скликання Приморської міської ради від 28.08.2021 не ґрунтується на вимогах закону, у зв`язку із чим підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, суд зазначає наступне.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У даній справі повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивовано відмови у його наданні, регламентовано частиною 6 статті 118 ЗК України.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Застосовуючи ці підходи до справи, що розглядається, суд вважає, що у спірних правовідносинах відсутні дискреційні повноваження у відповідача.

З огляду на це, саме зобов`язання ради надати дозвіл є найбільш ефективним способом захисту порушеного права.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.06.2021 по справі №810/2245/18.

Підстав для повторного зобов`язання відповідача розглянути клопотання позивача суд не вбачає, оскільки таке не є ефективним способом відновлення порушеного права, з огляду на те, що за результатами повторного розгляду позивачу може бути знову відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що призведе до необхідності повторного звернення до суду.

Зазначене зумовлює висновки про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області (72102, Запорізька область, м.Приморськ, вул.Центральна, 7, код ЄДРПОУ 20485360) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 25 рішення №46 шістнадцятої сесії дев`ятого скликання Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області від 28.08.2021 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Зобов`язати Приморську міську раду Бердянського району Запорізької області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, згідно ст.116, 118 Земельного кодексу України, для ведення особистого селянського господарствам за рахунок земель комунальної власності Приморської ОТГ (с.Лозуватка), яка межує з земельною ділянкою комунальної форми власності кадастровий номер: 2324883900:02:039:0004, на підставі графічних матеріалів з позначкою бажаного місця розташування, орієнтованою площею 2.000 га.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова