Рішення

від 23.05.2022 по справі 380/22886/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/22886/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Стецишин П.Д.,

з участю представників: позивача Бердар С.В.,

відповідачів Лучишин С.Ю., Малець Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львіврест» до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» про визнання протиправною вимоги, визнання протиправним і скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Львіврест» (далі позивач, ТзОВ «Львіврест»), в інтересах якого діє адвокат Бердар Сергій Васильович, звернулося до суду з позовом до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (далі відповідач-1, Департамент економічного розвитку ЛМР), Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» (далі відповідач-2, КП «Адміністративно-технічне управління»), в якому просить:

- визнати протиправною вимогу Департаменту економічного розвитку ЛМР №23/Р-27-2261 від 19.07.2021;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту економічного розвитку ЛМР «Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами» №82-Д від 04.08.2021 в частині зобов`язання КП «Адміністративно-технічне управління» до 05.04.2022 виконати демонтаж самовільно встановлених спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, що належить позивачу та розміщенні за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 74 на фасаді будинку;

- зобов`язати КП «Адміністративно-технічне управління» повернути позивачу грошові кошти у сумі 5 092 грн 80 к., сплачені за демонтаж та зберігання конструкцій зовнішньої реклами;

- стягнути з Департаменту економічного розвитку ЛМР на користь позивача моральну шкоду у розмірі 80 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ним на зовнішній стороні будівлі за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 74 на фасаді будинку, не вище першого поверху встановлено чотири таблички розміром 1,00 х 0,30 м, на кожній з яких міститься по одному слову: «ресторан», «української», «грузинської», «кухні». Вказані таблички демонтовані КП «Адміністративно-технічне управління» на підставі наказу Департаменту економічного розвитку ЛМР «Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами» №82-Д від 04.08.2021 (далі Наказ від 04.08.2021 №82-Д). Даний наказ видано внаслідок невиконання ТзОВ «Львіврест» вимоги Департаменту економічного розвитку ЛМР від 19.07.2021 №23/Р-27-2261 (далі Вимога від 19.07.2021 №23/Р-27-2261). КП «Адміністративно-технічне управління» виставлено рахунок на оплату витрат у зв`язку з демонтажем та зберіганням самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами у сумі 5 092 грн 80 к., яку позивач оплатив 22.10.2021. Позивач зазначив, що Вимогу від 19.07.2021 №23/Р-27-2261 не отримував та дізнався про таку та наказ 08.10.2021 з листа №2410-10-6392 КП «Адміністративно-технічне управління». Зазначає, що чотири конструкції у формі табличок розміром 1,00 х 0,30 м, на кожній з яких міститься по одному слову: «ресторан», «української», «грузинської», «кухні», не є рекламою, а тому не потрібують спеціального дозволу на їх розміщення. При цьому позивач посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 25.03.2020 у справі №461/4489/16-а, від 11.11.2019 у справі №323/1360/17, від 18.12.2019 у справі №809/459/18, від 27.02.2020 у справі №405/4704/15а. Позивач стверджує, що демонтаж вказаних табличок та зруйнована загальна концепція зовнішнього вигляду ресторану призвели до зниження престижу ресторану та зменшення кількості відвідувачів. Тобто, неправомірним рішенням Департаменту економічного розвитку ЛМР завдано позивачу немайнову шкоду, яка, враховуючи принцип розумності та співмірності, становить 80 000 грн. Вважає, що Вимога від 19.07.2021 №23/Р-27-2261 та Наказ від 04.08.2021 №82-Д є протиправними і підлягають скасуванню. Просить позов задовольнити повністю.

Департамент економічного розвитку ЛМР щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Для того, щоб конструкція вважалася вивіскою, її місцезнаходження має відповідати вимогам частини 6 статті 16 Закону України «Про рекламу», а зміст - виключному переліку інформації, яка може бути розміщена на вивісці. Зазначив, що на демонтованих конструкціях міститься інформація, яка не належить до переліку інформації, яка може бути розміщена на вивісці. З посиланням на статтю 1 Закону України «Про рекламу» ствердив про те, що демонтовані конструкції містили інформацію, яка була призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо ресторану, належного позивачу. ТзОВ «Львіврест» також порушено місцезнаходження вивіски, яка мала б розміщуватися біля входу у приміщення, а не на стінах вздовж фасаду усього будинку та ще у кількості 4 штук. Визначення поняття «вивіска» передбачає один елемент на будинку, будівлі та споруді, а не декілька елементів, тому вивіска може бути одною. Доводи позивача про те, що він дізнався про спірну вимогу 08.10.2021 не відповідають дійсності. Вимогу від 19.07.2021 №23/Р-27-2261 КП «Адміністративно-технічне управління» рекомендованим листом скерувало на юридичну адресу позивача для її виконання, що підтверджується реєстром згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів від 19.07.2021 список №7926. Цією вимогою позивачу надавався термін для добровільного усунення порушень, зазначених у вимозі та попереджено про відповідальність у разі невиконання цієї вимоги. Оскільки позивач в добровільному порядку вказану вимогу не виконав, Департаментом економічного розвитку ЛМР винесено Наказ від 04.08.2021 №82-Д. На виконання вказаного наказу 30.08.2021 здійснено демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами. Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди зазначив, що обставини, на які позивач посилається, не можуть вважатися моральною шкодою, а факт спричинення моральної шкоди не підтверджено жодними доказами. Просить відмовити у задоволені позову.

КП «Адміністративно-технічне управління» щодо задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у правомірності винесення Вимоги від 19.07.2021 №23/Р-27-2261 та Наказу від 04.08.2021 №82-Д. Зазначає, що демонтовані конструкції не є інформацією про товар в розумінні статті 8 Закону України «Про рекламу» (згідно змісту розміщеної інформації та в силу місця розміщення такої інформації), а повністю відповідають визначенню реклами, наведеному в статті 1 Закону України «Про рекламу». Звертає увагу суду на те, що позивач уже має розміщену погоджену вивіску. В Реєстрі погоджених проектів малих архітектурних форм (вивісок), ведення якого забезпечується КП «Адміністративно-технічне управління», перебуває паспорт МАФ (вивіски) ТзОВ «Львіврест», узгоджений листом про відповідність від 02.08.2021 №004-вих-67984 та зареєстрований відповідно до встановленого Порядку розміщених малих архітектурних форм (вивісок). Зазначає, що паспорт МАФ (вивіски) виготовлений на замовлення ТзОВ «Львіврест», що в свою чергу, свідчить про обізнаність позивача щодо змісту інформації, місце розміщення, розміру та зовнішнього вигляду конструкції вивіски, а отже, свідчить і про розуміння позивачем того, що демонтовані конструкції не відповідають визначенню вивіски. Позивачем не ініціювалося погодження демонтованих конструкцій як вивісок. Просить відмовити у задоволені позову.

Ухвалою від 06.12.2021 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі. Підготовче засідання призначено на 28.12.2021.

Департаментом економічного розвитку ЛМР 24.12.201 (вх. №98274) подано відзив на позовну заяву.

Підготовче засідання, призначене на 28.12.2021, відкладено на 25.01.2022 за клопотанням представника позивача.

КП «Адміністративно-технічне управління» 28.12.2021 (вх. №98798) подано відзив на позовну заяву.

Представником позивача 20.01.2022 (вх. №5617) подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, такого ж змісту клопотання 26.01.2022 (вх. №7365) подано через електронний суд.

Департаментом економічного розвитку ЛМР 25.01.2022 (вх. №973ел) подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Підготовче засідання, призначене на 25.01.2022, відкладено на 16.02.2022 для ознайомлення з матеріалами справи.

Підготовче засідання, призначене на 16.02.2022, відкладено на 09.03.2022.

Підготовче засідання, призначене на 09.03.2022, відкладено на 13.04.2022 у зв`язку із перебуванням головуючого судді Хоми О.П. у відпустці.

Підготовче засідання, призначене на 13.04.2022, відкладено на 17.05.2022 за клопотанням Департаменту економічного розвитку ЛМР від 13.04.2022 (вх. №4835ел).

Ухвалою від 17.05.2022 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання призначено на 24.05.2022.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач ТзОВ «Львіврест» зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності з присвоєнням коду ЄДРПОУ 44134046.

Департаментом економічного розвитку ЛМР 19.07.2021 на адресу ТзОВ «Львіврест» скеровано вимогу №23/Р-27-2261, якою повідомлено про порушення товариством вимог частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу», а саме: самовільно встановлено спеціальну конструкції зовнішньої реклами, рекламоносії на фасаді будинку на вул. Шевченка, 74. Запропоновано добровільно демонтувати самовільно встановлену конструкцію в термін до 26.07.2021, про що повідомити КП «Адміністративно-технічне управління» листом з долученням світлин місця після демонтажу. Попереджено, що у разі невиконання вимоги демонтаж буде здійснено КП «Адміністративно-технічне управління» примусово у будь-який робочий день після 26.07.2021 та буде покладено обов`язок компенсації витрат по демонтажу та зберіганню конструкції.

Вказану вимогу направлено на адресу позивача 19.07.2021 рекомендованим листом, що підтверджується реєстром згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів від 19.07.2021 за списком №7926.

КП «Адміністративно-технічне управління» за наслідками проведеного моніторингу стану зовнішньої реклами, в ході якого виявлено самовільно встановлені конструкції зовнішньої реклами, власники яких не виконали вимог Департаменту економічного розвитку ЛМР про добровільний демонтаж цих конструкцій, серед яких значиться ТзОВ «Львіврест» (на вул. Шевченка, 74, фасаді будинку), сформовано подання №2410-06-4617 від 02.08.2021 про видачу наказу про примусовий демонтаж самовільно встановлених конструкцій, яке направлено директору Департаменту економічного розвитку ЛМР.

Департаментом економічного розвитку ЛМР 04.08.2021 видано наказ №82-Д «Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами», яким зобов`язано КП «Адміністративно-технічне управління» до 05.04.2022 демонтувати самовільно встановлені конструкції зовнішньої реклами, розміщенні за адресою вул. Шевченка, 74, на фасаді будинку, власник конструкцій - ТзОВ «Львіврест» (порядкові номера пункту 1.1 наказу 22, 23, 24, 25).

На виконання наказу КП «Адміністративно-технічне управління» 30.08.2021 здійснило демонтаж спеціальної конструкції, про що складено Акт проведення демонтажу спеціальних конструкцій від 30.08.2021 №6.

Згідно з вказаного акту, розміри 4 шт. конструкцій становлять 1 х 0,3; 1 х 0,3; 1 х 0,3; 1 х 0,3, площею до 0,5 м. кв. Демонтаж проведено за адресою: Шевченківський р-н, вул. Шевченка, 74, на підставі наказу Департаменту економічного розвитку ЛМР №82Д від 04.08.2021, порядковий номер в наказі 22, 23, 24, 25.

Акт від 30.08.2021 №6 направлено на адресу позивача 07.09.2021 рекомендованим листом, що підтверджується реєстром згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів за списком №9826.

КП «Адміністративно-технічне управління» листом від 08.10.2021 №2410-10-6392 на заяву позивача щодо демонтажу самовільно встановленої вивіски надало відповідь, у якій, з посиланням на Порядок розміщення малих архітектурних форм (вивісок) у м. Львові, затверджений рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 11.11.2016 № 1025, роз`яснило підстави, порядок та вартість послуг такого демонтажу, одночасно повідомивши про направлення на його юридичну адресу вимоги від 19.07.2021 №23/Р-27-2261 та наказу від 04.08.2021 №82-Д та вказало суму витрат у розмірі 5 092 грн 80 к. за демонтаж та зберігання конструкцій зовнішньої реклами.

Позивачем 22.10.2021 сплачено вказану суму, що підтверджується платіжним дорученням від 22.10.2021 №220.

Вимога від 19.07.2021 №23/Р-27-2261 та Наказ від 04.08.2021 №82-Д, є предметом оскарження у даній справі.

При вирішення справи суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади рекламної діяльності в Україні та відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами на території України регулюються Законом України «Про рекламу» від 03.07.1996 №270/96-ВР (далі - Закон №270/96-ВР).

Стаття 1 цього Закону №270/96-ВР містить визначення термінів, які вживаються в такому розумінні:

реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;

зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Загальні вимоги до реклами визначені статтею 8 Закону №270/96-ВР, відповідно до частини 8 якої, розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Стаття 9 Закону №270/96-ВР визначає правила ідентифікації реклами, відповідно до частини першої якої реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.

Згідно з частиною третьою цієї статті інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою «Реклама» чи «На правах реклами».

Частиною шостою статті 9 Закону №270/96-ВР встановлено, що вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону №270/96-ВР розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 затверджено Типові правила розміщення зовнішньої реклами (далі - Типові правила), які регулюють відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами

Згідно до вживаних Типових правилах термінів, вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб`єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою (абзац 8 пункту 2).

Порівняльний аналіз частини шостої статті 9 Закону №270/96-ВР та абзацу 8 пункту 2 Типових правил дає підстави стверджувати, що такі є аналогічними за змістом і розкривають поняття «вивіска» і «табличка», які законодавець ототожнює, оскільки передбачає однакові вимоги щодо їх розміщення та виключної інформації, яку можуть такі містити, не будучи при цьому рекламою і не потребуючи одержання дозволів на їх розміщення назовні.

Позивач стверджує, що демонтовані відповідачем-2 конструкції в кількості 4 штук є табличками, розміщення та зміст яких відповідає вимогам частини шостої статті 9 Закону №270/96-ВР та абзацу 8 пункту 2 Типових правил, тому вони не є рекламою.

Суд вважає такі твердження позивача помилковими, виходячи з такого.

Згідно з паспортом на виготовлення МАФ (вивіски) та узгоджуваного листа про відповідність від 02.08.2021 №004-вих-67984, ТзОВ «Львіврест» має погоджену вивіску, яка складається з однієї конструкції з написом «OJAKHI grill oven» і розміщена праворуч від вхідних дверей на фасаді буд. АДРЕСА_1 .

Водночас з протилежної сторони на фасаді вздовж усього цього ж будинку № 74, який виходить безпосередньо на проїзджу частину вул. Шевченка, були розміщені чотири конструкції однакового розміру (1 м х 0,3 м), що підтверджується наявними у матеріалах справи фотосвітлинами та актом про проведення демонтажу спеціальних конструкцій від 30.08.2021 №6.

Кожна конструкція містить по одному повнозначному слову, сукупність яких поєднана на основі підрядного зв`язку і складає словосполучення: «ресторан української грузинської кухні».

Окремо взяте з цього словосполучення слово не є і не може бути рекламою.

Натомість сукупність слів «ресторан», «української», «грузинської», «кухні» є словосполученням, яке уточнює напрям діяльності ресторану, тобто містить інформацію, спрямовану на підтримку обізнаності споживачів про надання послуг, що реалізуються в цьому закладі, тобто за своїм змістом є рекламою.

Фактично демонтовані відповідачем-2 конструкції зі словосполученням «ресторан української грузинської кухні», розташовані на видному місці, які підсвічувалися у темну пору доби, були більш привабливими для споживачів, ніж зміст та розташування наявної в позивача погодженої у встановленому чинним законодавством порядку англомовної вивіски «OJAKHI grill oven».

В постанові Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №813/4989/17 зазначено, що вивіска згідно типових правил зовнішньої реклами - це елемент на будинку, будівлі або споруді, яка містить наступну інформацію: зареєстроване найменування особи; знаки для товарів і послуг, що належать такій особі та вид її діяльності, час роботи.

Таким чином, розміщення іншої інформації або в іншому місці дає формальні підстави вважати її зовнішньою рекламою.

Верховний Суд у постанові від 27.02.2020 у справі № 405/4704/15-а дійшов висновку, що розміщені позивачем вивіски та стенди на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд вважаються зовнішньою рекламою у розумінні Закону України «Про рекламу» та потребують отримання дозволу від органу місцевого самоврядування на їх розміщення.

Враховуючи фактичні обставини справи та правові позиції Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами, суд дійшов висновку, що 4 конструкції на фасаді будинку розміром 1 х 0,3 м кожна, розміщені ТзОВ «Львіврест» уздовж всього фасаду будинку №74 по вул. Шевченка у м. Львів, є зовнішньою рекламою в розумінні статті 1 Закону України «Про рекламу».

Відповідно до пункту 3 Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Згідно з пунктом 45 Типових правил контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 46 Типових правил у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих правил звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.

Пунктом 48 Типових правил встановлено, що вивіски чи таблички повинні розміщуватися без втручання у несучі конструкції, легко демонтуватися, щоб не створювати перешкод під час робіт, пов`язаних з експлуатацією та ремонтом будівель і споруд, на яких вони розміщуються; не повинні відтворювати зображення дорожніх знаків; не повинні розміщуватися на будинках або спорудах об`єктах незавершеного будівництва; площа поверхні не повинна перевищувати 3 кв. метрів. Забороняється вимагати від суб`єктів господарювання будь-які документи для розміщення вивісок чи табличок, не передбачені законодавством.

Відповідно до пункту 49 Типових правил демонтаж вивісок чи табличок, розміщених з порушенням вимог цих Правил, здійснюється у разі: припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичної особи - підприємця; невідповідності розміщення вивіски чи таблички вимогам щодо її розміщення, наданим у визначенні, та архітектурним вимогам, державним нормам, стандартам і правилам, санітарним нормам; порушення благоустрою території. Розміщені вивіски чи таблички підлягають демонтажу за рахунок коштів юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, якими вони були встановлені.

Правила розміщення зовнішньої реклами у м. Львові затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.05.2010 №569 (далі - Правила розміщення зовнішньої реклами у м. Львові).

Ці Правила розроблені, в тому числі, відповідно до Закону України «Про рекламу» і регулюють відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у м. Львові, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами. Розміщення рекламних засобів з порушенням вимог та порядку цих Правил забороняється.

Дія цих Правил поширюється на всю територію м. Львова, на всі підприємства, установи та організації, незалежно від форми власності та відомчої належності, а також на фізичних осіб, які здійснюють діяльність у сфері зовнішньої реклами у м. Львові. Правила є обов`язковими для виконання всіма учасниками рекламної діяльності (пункт 1.2. Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові).

Розділ 8 Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові визначає порядок демонтажу рекламних засобів.

Відповідно до пунктів 8.1. та 8.1.1 Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові демонтажу згідно з цими Правилами підлягають:

Самовільно встановлені рекламні засоби:

а) власник яких невідомий, у тому числі у разі відсутності маркування на рекламному засобі;

б) власник яких відомий, але вимоги про демонтаж не виконав.

Згідно з пунктом 8.2 Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові у випадку, зазначеному у підпункті 8.1.1 а), демонтаж рекламних засобів здійснюється без попереднього надсилання вимоги про усунення порушень Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові, на підставі наказу робочого органу про демонтаж.

У випадку, зазначеному у підпункті 8.1.1 б), демонтаж рекламних засобів повинні провести власники (законні користувачі) рекламного засобу самостійно за власний рахунок у термін, вказаний у вимозі робочого органу про усунення порушення Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові. У разі невиконання розповсюджувачем у зазначений термін вимог про демонтаж спеціальної конструкції оператор звертається з поданням до робочого органу не пізніше ніж через 10 робочих днів з дати виявлення невиконання вимоги для підготовки наказу про примусовий демонтаж.

Позивач посилається на порушення відповідачами пунктів 8.1. та 8.2 Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові, стверджуючи про те, що виданню наказу про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами мала передувати вимога про самостійний демонтаж таких конструкцій власником рекламного засобу.

Такі твердження позивача не знайшли свого підтвердження при розгляді справи.

Натомість на підставі наявних у матеріалах справи належних доказів судом встановлено, що оскаржувані Вимога від 19.07.2021 №23/Р-27-2261 та Наказ від 04.08.2021 №82-Д прийняті відповідачами у відповідності до вимог пунктів 8.1. та 8.2 Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові.

Щодо доводів позивача про те, що оспорювану вимогу не отримував, то такі судом до уваги не беруться з огляду на таке.

Вимога від 19.07.2021 №23/Р-27-2261 відповідачем направлена рекомендованим листом позивачу на адресу: вул. Шевченка, буд. 74, м. Львів, що підтверджується списком №7926 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, поданих КП «Адміністративно-технічне управління».

Вказане свідчить про виконання відповідачем обов`язку по надсиланню вимоги від 19.07.2021 №23/Р-27-2261 .

Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (саме такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Посилання позивача на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 25.03.2020 у справі №461/4489/16-а, від 11.11.2019 у справі №323/1360/17, від 18.12.2019 у справі №809/459/18, від 27.02.2020 у справі №405/4704/15а, судом до уваги не беруться, оскільки фактичні обставини у вказаних справах і у даній справі є різними.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказані вимоги щодо обов`язку довести правомірність спірних вимоги та наказу виконано.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку спірним рішенням відповідача-1 на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд дійшов висновку, що Вимога від 19.07.2021 №23/Р-27-2261 та Наказ від 04.08.2021 №82-Д прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено, тому позовні вимоги в частині оскарження Вимоги від 19.07.2021 №23/Р-27-2261 та Наказу від 04.08.2021 №82-Д є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Третя позовна вимога про зобов`язання КП «Адміністративно-технічне управління» повернути позивачу грошові кошти у сумі 5 092 грн 80 к., сплачені за демонтаж та зберігання конструкцій зовнішньої реклами, є похідною від взаємопов`язаних першої та другої позовних вимог, тому не підлягає до задоволення, ураховуючи висновок суду про безпідставність позовних вимог в частині оскарження Вимоги від 19.07.2021 №23/Р-27-2261 та Наказу від 04.08.2021 №82-Д.

Четверта позовна вимога про стягнення моральної шкоди є похідною від трьох попередніх вимог і також не підлягає до задоволення.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та висновки суду щодо кожної позовної вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТзОВ «Львіврест» є безпідставними в цілому, тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до положень статті 139 КАС України не підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Львіврест» (вул. Т. Шевченка, буд. 74, м. Львів, 79039, код ЄДРПОУ 44134046) до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (пл. Ринок, буд. 1, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ 34814859), Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» (пл. Міцкевича, буд. 6, кв. 7, м. Львів, 79005, код ЄДРПОУ 13804591) про визнання протиправною вимоги, визнання протиправним і скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 03 червня 2022 року.

Суддя О.П. Хома