Рішення

від 02.06.2022 по справі 440/946/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/946/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/946/22 за позовом ОСОБА_1 до Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

18.01.2022 адвокат Портянко Є.В., здійснюючи представництво інтересів позивача ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (надалі - відповідач, Мачухівська сільська рада), в якому, з урахуванням уточнень, просить суд визнати протиправним та скасувати рішення 14 сесії 8 скликання Мачухівської сільської ради від 26.11.2021 №14/VIII-728 "Про відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам" в частині, що стосується інтересів гр. ОСОБА_1 , та зобов`язати відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код 01.03 згідно КВЦПЗ) (код 1.2; 2.2; 2.4 згідно УКЦВЗ) орієнтовною площею 2,00 га, кадастровий номер 5324085000:00:015:0067, за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради згідно з поданою заявою.

В обґрунтування позовних вимог заявник вказує на неправомірність оскаржуваного рішення відповідача, в якому не наведено конкретних мотивів та причин відмови.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 позовну заяву було залишено без руху.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 25.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

Відповідач позов не визнав. У відзиві на позов представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Стверджує, що повноваження органу місцевого самоврядування з надання дозволів на розробку землевпорядної документації за своєю суттю є дискреційними, а тому суд не може зобов`язати відповідача прийняти конкретне рішення за заявою позивача (а.с. 35-38).

Розгляд справи, відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

15.11.2021 ОСОБА_1 звернулася до Мачухівської сільської ради із заявою (вх №3567/02-19), в якій просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, за межами населених пунктів Полтавського району Полтавської області на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, додавши до заяви документи на підтвердження особи та викопіювання про розташування бажаної земельної ділянки (а.с. 29-31).

За результатами розгляду вищевказаної заяви Мачухівською сільською радою прийнято рішення №14/VIII-728 від 26.11.2021 "Про відмови у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам" (а.с. 32-33), яким, крім інших, ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код 01.03 згідно КВЦПЗ) (код 1.2; 2.2;2.4 згідно УКЦПЗ) орієнтовною площею 2,00 га за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області у зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ст. 118 п.7 Земельного кодексу України).

Позивач, не погоджуючись із правомірністю мотивів відмови, звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Приписами частин першої та третьої статті 22 ЗК України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно з приписами статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.

Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Згідно з пунктом "б" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тож Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

У цій справі предметом спору є питання правомірності рішення Мачухівської сільської ради 14 сесії 8 скликання №14/VІІІ-728 від 26.11.2021 в частині відмови у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код 01.03 згідно КВЦПЗ) (код 1.2; 2.2; 2.4 згідно УКЦВЗ) орієнтовною площею 2,00 га за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області в зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (п. 7 ст. 118 Земельного кодексу України).

У зв`язку з цим суд зазначає, що частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України передбачено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, такі як надати дозвіл або відмовити у наданні такого дозволу.

Так само згадана норма визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Однак, як встановлено судом зі змісту спірного рішення, відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою без наведення конкретних причин та умов, за яких він дійшов висновку про наявність підстав для відмови.

Суд зауважує, що невідповідність місця розташування земельної ділянки має бути пояснена вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, тощо.

Однак спірне рішення не містить посилань на такі конкретні обставини.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття, а також надання оцінки усім фактам та обставинам, що мають значення.

З огляду на те, що відповідачем не надано заявнику обґрунтованих пояснень та не наведено будь-яких конкретних доводів щодо того, що обрана ним земельна ділянка через її місце розташування порушує вимоги законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, суд дійшов висновку, що прийняте відповідачем рішення не містить вмотивованої відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

За викладених обставин, відмова відповідача не ґрунтується на вимогах статті 118 Земельного кодексу України.

Відсутність належного мотивування підстав для відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою свідчить про невідповідність спірного рішення вимогам частини другої статті 2 КАС України, у зв`язку з чим його належить визнати протиправним та скасувати, а позов у цій частині вимог - задовольнити.

Разом з цим позов у частині вимог щодо зобов`язання відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою задоволеним бути не може з урахуванням наступного.

Повноваження відповідача з надання дозволу на розробку землевпорядної документації не є дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний до вчинення конкретних дій - розглянути заяву позивача у встановленому законом порядку, а за умови відповідності заяви та доданих до неї документів вимогам законодавства - прийняти рішення про задоволення заяви. Підставою для відмови у задоволенні заяви позивача можуть бути лише визначені законом обставини. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - розглянути заяву, або ж ні; прийняти рішення про задоволення заяви, або ж рішення про відмову у її задоволенні. Визначальним є те, що у кожному конкретному випадку звернення особи із заявою, з урахуванням фактичних обставин, згідно із законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Разом з цим, суд враховує, що надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Видача такого дозволу без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.09.2019 у справі № 818/985/18 та від 26.12.2019 у справі № 810/637/18.

Оскільки матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про відсутність можливості та наміру у суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення з урахуванням висновків суду, суд вважає, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є саме зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Наведені висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 16.05.2019 у справі № 826/9569/17, від 14.08.2019 у справі № 480/4298/18, від 05.12.2019 у справі № 806/2540/17, від 29.04.2020 у справі №8 20/4932/18 та у постанові Великої Палати від 06.11.2019 у справі № 509/1350/17.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, заявлений позов належить задовольнити частково.

Згідно з приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно до задоволених вимог (1/2).

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Мачухівської сільської ради Полтавської області 14 сесії 8 скликання № 14/VІІІ-728 від 26.11.2021 в частині відмови у наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код 01.03 згідно КВЦПЗ) (код 1.2; 2.2;2.4 згідно УКЦПЗ) орієнтовною площею 2,00 га за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Зобов`язати Мачухівську сільську раду Полтавського району Полтавської області (вул. Л.Убийвовк, 1, с. Мачухи, Полтавський район, Полтавська область, 38754, код ЄДРПОУ 41858617) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 15.11.2021 вх. № 3567/02-19 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, за межами населених пунктів Полтавського району Полтавської області на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

В решті вимог - позов залишити без задоволення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (вул. Л.Убийвовк, 1, с. Мачухи, Полтавський район, Полтавська область, 38754, код ЄДРПОУ 41858617) частину судових витрат, що пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку впродовж тридцяти днів з моменту його підписання в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун