Рішення

від 31.05.2022 по справі 480/702/22

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2022 року Справа № 480/702/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/702/22 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАНЕТА НЕПТУНА" про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАНЕТА НЕПТУНА" за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг загальною сумою 12410 грн з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарі (робіт, послуг) (код податку 14060100) та накласти арешт на кошти ТОВ "ПЛАНЕТА НЕПТУНА" в загальній сумі 12410 гривень.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідач є платником окремих податків та зобов`язаний сплачувати податки і збори в розмірах і порядку, встановлених законом. Внаслідок несплати відповідачем у повному обсязі узгоджених податкових зобов`язань у нього утворився податковий борг в загальному розмірі 12410 грн, який на момент звернення до суду залишається несплаченим. Також відповідач зазначає, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо товариства, в останнього відсутнє майно, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, а тому позивач просить накласти арешт на кошти відповідача у банках та інших фінансових установах.

Ухвалою суду від 21.01.2022 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Сторони повідомлялися належним чином про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа, є платником податків і зборів.

За приписами пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

З матеріалів справи вбачається, що до відповідача застосовано штрафну санкцію відповідно до ст. 120 ПК України за порушення граничних строків подання податкової звітності з податку на додану вартість, відповідно до податкових повідомлень-рішень:

- № 0022981201 від 15.05.2018 на суму 170 грн, винесеного на підставі акту камеральної перевірки № 2522/18-28-12-01/38397149 від 19.04.2018;

- № 0025601201 від 29.05.2018 на суму 1020 грн, винесеного на підставі акту камеральної перевірки № 2995/18-28-12-01/38397149 від 15.05.2018;

- № 0031981201 від 05.07.2018 на суму 1020 грн, винесеного на підставі акту камеральної перевірки № 3682/18-28-12-01/38397149 від 19.06.2018;

- № 0040331201 від 06.08.2018 на суму 1020 грн, винесеного на підставі акту камеральної перевірки № 4600/18-28-12-01/38397149 від 20.07.2018;

- № 0048401201 від 17.09.2018 на суму 1020 грн, винесеного на підставі акту камеральної перевірки № 5250/18-28-12-01/38397149 від 17.08.2018;

- № 90021115412 від 08.11.2018 на суму 1020 грн, винесеного на підставі акту камеральної перевірки № 7073/18-28-12-01/38397149 від 19.10.2018;

- № 0038375412 від 22.12.2018 на суму 1020 грн, винесеного на підставі акту камеральної перевірки № 711/18-28-12-54/38397149 від 10.12.2018;

- № 0035615412 від 18.12.2018 на суму 1020 грн, винесеного на підставі акту камеральної перевірки № 507/18-28-12-54/38397149 від 27.11.20018;

- № 0034225412 від 14.12.2018 на суму 1020 грн, винесеного на підставі акту камеральної перевірки № 389/18-28-12-54/38397149 від 21.11.2018;

- № 0007905412 від 11.02.2018 на суму 1020 грн, винесеного на підставі акту камеральної перевірки № 1074/18-28-12-54/38397149 від 29.12.2018;

- № 0016955412 від 11.03.2018 на суму 1020 грн, винесеного на підставі акту камеральної перевірки № 492/18-28-54-12/38397149 від 19.02.2019;

- № 0038175412 від 20.05.2018 на суму 1020 грн, винесеного на підставі акту камеральної перевірки № 1768/18-28-12-54/38397149 від 18.04.2019;

- № 0036625412 від 15.05.2018 на суму 1020 грн, винесеного на підставі акту камеральної перевірки № 1157/18-28-12-54/38397149 від 22.03.2019.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а тому набули статусу податкового боргу.

Відповідно до п. 59.1, 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З метою погашення податкового боргу позивачем було сформовано податкову вимогу № 9236-17 від 13.06.2018, яка була надіслана за податковою адресою платника податків рекомендованим листом та, з урахуванням п. 58.3 ст. 58 ПК України, вважається врученою платнику податків.

З моменту направлення податкової вимоги до подачі даного позову, податковий борг відповідача не переривався.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в розмірах і порядку, встановлених законом.

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачений обов`язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПК України).

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 56.17 ст. 56 ПК України визначено, що процедура адміністративного оскарження закінчується: зокрема, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

З урахуванням приписів пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання набуло статусу податкового боргу, є узгодженим, оскільки відповідачем не були оскаржені в установленому порядку ні податкові повідомлення-рішення, ні вимога про сплату боргу.

Податковий борг відповідача з часу направлення податкової вимоги не переривався, податкова заборгованість не погашалася.

Таким чином, станом на момент розгляду справи, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати узгодженого грошового зобов`язання в загальному розмірі 12410 гривень.

Згідно із пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Виходячи з положень п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги той факт, що відповідач належними доказами не довів факту погашення узгодженої суми заборгованості у загальному розмірі 12410 грн, суд приходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги в частині накладення арешту на кошти відповідача, суд зазначає наступне.

Право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті 94 Податкового кодексу України. Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, причому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті.

Додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу, визначені пп. 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених пунктом 20.1.33 статті 20 ПК України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 ПК України (сформульованого як вичерпний), не може розглядатися як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Наведене пояснюється тим, що норма пункту 20.1.33 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов`язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим. Норми пункту 20.1.33 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість пункт 20.1.33 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ТОВ "ПЛАНЕТА НЕПТУНА", в останнього відсутні майнові активи.

Крім того, податковим керуючим був здійснений вихід за місцем реєстрації боржника з метою виявлення його активів, на які можна звернути стягнення для погашення податкового боргу, за результатом якого складено акт від 26.10.2020. Фактично було встановлено, що за місцем реєстрації боржника відсутнє майно, яке належить підприємству.

Разом з цим, товариство має відкриті банківські рахунки:

- МФО банку - 337546; назва банку - АТ "ПриватБанк"; номер рахунку НОМЕР_1 ; валюта рахунку - 980 - українська гривня;

- МФО банку - 337546; назва банку - АТ "ПриватБанк"; номер рахунку НОМЕР_2 ; валюта рахунку - 980 - українська гривня;

- МФО банку - 337546; назва банку - АТ "ПриватБанк"; номер рахунку НОМЕР_3 ; валюта рахунку - 980 - українська гривня.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАНЕТА НЕПТУНА" про стягнення податкового боргу задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАНЕТА НЕПТУНА" (код за ЄДРПОУ 38397149) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих цього платника податків та готівки, що належить цього платнику податків податковий борг загальною сумою 12410 грн з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарі (робіт, послуг).

Накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАНЕТА НЕПТУНА" (код за ЄДРПОУ 38397149) в загальній сумі 12410 грн, що знаходиться на відкритих рахунках у банку:

1) МФО банку - 337546; назва банку - АТ "ПриватБанк"; номер рахунку НОМЕР_1 ; валюта рахунку - 980 - українська гривня;

2) МФО банку - 337546; назва банку - АТ "ПриватБанк"; номер рахунку НОМЕР_2 ; валюта рахунку - 980 - українська гривня;

3) МФО банку - 337546; назва банку - АТ "ПриватБанк"; номер рахунку НОМЕР_3 ; валюта рахунку - 980 - українська гривня.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал